Еспресо

Уночі 13 червня Ізраїль розпочав масштабну військову операцію проти Ірану, завдавши ударів по його військових та ядерних об’єктах, а вже того ж дня Тегеран запустив ракети у відповідь. Еспресо розповість детальніше, про те, чому війна цих країн матиме відчутний вплив для світу та як можуть розвиватися події на Близькому Сході, де спалахнув новий військовий конфлікт.Війна двох країн, які не мають спільного кордонуВже за два дні з початку операції "Пробудження лева", цілями якої були об’єкти військової та ядерної інфраструктури, а також десяток високопосадовців Корпусу вартових ісламської революції, Ізраїль отримав кілька ударів у відповідь. Проте, як пише Тhе Тіmеs оf Іsrаеl, Іран атакує цивільні об'єкти балістичними ракетами й дронами, а станом на обід 15 червня йдеться про 13 загиблих та сотні поранених від цього. Відтак з кожним днем перше протистояння, коли з Ізраїлем воює не проксі, а Іран безпосередньо, лише набирає масштабів, зміщуючи на себе вектор уваги світової політики. Зокрема США, чиї військові бази розміщені у багатьох куточках Близького Сходу, здається, намагаються публічно дистанціюватися від конфлікту, хоча Трамп вже втретє за рік вимагає підписати мирну угоду між сторонами, які ведуть війну. У своїй заяві на Тruth Sосіаl він навіть зазначив, що вирішить конфлікт за допомогою торгівлі, як робив це за першої каденції між Сербією й Косово та Єгиптом й Ефіопією. Що правда, зовсім не уточнив, як саме це робитиме. Беньямін Нетаньягу та Дональд Трамп, фото: відкриті джерелаОсобливо цікавою у цьому випадку є інформація, що адміністрація Трампа нібито повідомила прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу про готовність розглянути удар по підземному ядерному об'єкту у Фордо в Ірані, якщо такий крок стане необхідним для запобігання отриманню Тегераном ядерної зброї. Та тут важливо врахувати, що йдеться лише про заяву ізраїльського журналіста Барака Равіда із посиланням на власні джерела серед місцевих посадовців.Сам Білий дім, як пише СNN, повністю відхрещується від будь-якої участі у військових діях, та все ж готовий відповісти та приєднатися до конфлікту, якщо у тумані війни постраждають об’єкти США."Якщо на нас нападе Іран у будь-який спосіб, вся сила та міць Збройних сил США впаде на вас на рівні, небаченому раніше. Однак ми можемо легко досягти угоди між Іраном та Ізраїлем і покласти край цьому кривавому конфлікту", – сказав Трамп.Щодо можливих інтересів Штатів у цій війні в етері Еспресо розповів експерт-міжнародник, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. Він наголошує, що уся ситуація закрутилась навколо квітневої угоди Трампа, за якою Іран мав би відмовитись від ядерних амбіцій. "Маємо розуміти: те, що нині відбувається між Іраном та Ізраїлем, може бути своєрідним елементом примусу Ірану до підписання ядерної угоди. Якщо раніше йшла мова, що це може бути в дипломатичній площині, то зараз уже терпець увірвався. Не виключаю, що США в цьому якраз зацікавлені, хоч вони й дистанціюються, але підтримують та захищають Ізраїль", – зазначив експерт. Також Желіховський ділиться думкою, що США і надалі братимуть участь у цьому конфлікті, а можливо, ще більш активну, бо вже є інформація, що на Близький Схід спрямовані додаткові американські сили.З потенційним союзником Ізраїлю, який цього поки не визнає – все зрозуміло, наскільки це можливо, коли йдеться про адміністрацію Дональда Трампа. А що ж з Іраном? Невже Росія не приєднається до свого союзника, який забезпечував її шахедами для ударів по українських містах? Позиція Кремля щодо цієї війни хоч і однозначна, проте її реальні перспективи та об’єм участі міняється чи не щодня. Для початку, у першій офіційній заяві РФ йдеться про "глибоку стурбованість та засудження ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном". Вже згодом у МЗС РФ висловились більш відкрито, переклавши усю провину на Єрусалим, охрестивши іранську ядерну програму "мирним атомом". "Неспровоковані удари по суверенній державі, її громадянах, мирних містах, об'єктах ядерно-енергетичної інфраструктури є неприйнятними... Ізраїль зробив свідомий вибір на користь подальшої ескалації напруженості та розкручування ставок... Через ізраїльські атаки було підірвано та відкинуто назад зусилля для розв'язання ситуації щодо іранського мирного атома", – наголосили у відомстві. Поруч із тим, експерти вказують, що січневий цьогорічний договір між Москвою та Тегераном про стратегічне партнерство не передбачає прямого захисту. "Не забувайте: договір про стратегічне партнерство не передбачає взаємних оборонних зобов'язань, подібних до тих, що Москва надала КНДР та Білорусі", – цитує "Радіо Свобода" Ганну Нотте з Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.Експертка також вказала і на слова заступника міністра закордонних справ Росії Андрія Руденка, який нещодавно уточнив, що Росія не зобов'язана захищати Іран у разі нападу на нього.Наразі ж Кремль і справді, здається, намагається виявляти прихильність Ірану, при тому безпосередньо у конфлікт не втручаючись. Іранський опозиційний телеканал Іrаn Іntеrnаtіоnаl, який веде мовлення з Лондону, заявив, що Алі Асгар Хеджазі – головний помічник верховного лідера Ірану Алі Хаменеї – веде перемовини з російськими посадовцями про можливу евакуацію для себе та своєї родини у разі погіршення ситуації в країні. Там додають, що такі домовленості вже існують у низки інших іранських високопосадовців. Деякі з них, за інформацією журналістів, вже остаточно визначили маршрути свого потенційного відступу.Також неочікувано війна Ізраїлю з Іраном стала новим містком для вечірніх розмов Путіна та Трампа, які відбулись 14 червня. Ба більше, у коментарі АВС Nеws останній наголосив, що він не проти посередництва російського диктатора у конфлікті між Ізраїлем та Іраном. "Він дзвонив мені з цього питання. Ми довго розмовляли про це. Ми говорили про це більше, ніж про його ситуацію. Я вірю, що це питання буде вирішене", – повідомив 47 президент США. Що ж до реакції інших гравців геополітики, то, наприклад, європейські лідери та ООН були доволі стримані у своїх заявах про "стурбованість ескалацією". Читайте також: Ізраїль атакував Іран: реакція України, Британії, Туреччини, РФ та інших країн світуВійна у Перській затоці та її вплив на ринокВже на наступний день після початку обстрілів Ізраїлю старший командир Революційної гвардії Ірану Ісмаїл Ковсарі заявив, що іранська влада розглядає можливість закриття стратегічно важливої Ормузької протоки.Ормузька протока, Фото: із відкритих джерелЦя артерія є критично важливим судноплавним протоком між Оманом та Іраном, через який проходить значна частина світових поставок нафти. І її перекриття, як зазначив Ковсарі, буде ще одним варіантом реагування на дії Ізраїлю. Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар наголосив, що, навіть якщо Ормуз не перекриватимуть, це спричинить вплив на глобальний ринок "чорного золота". "Навіть якщо фактично постачання не будуть порушені, спекуляції та премії за ризик призводять до зростання цін, що ми вже й спостерігаємо. Спекулянти завжди використовують будь-який привід, щоб сформувати цінову турбулентність на ринку й зробити швидкі гроші", – пише експерт.Як приклад Гончар наводить ліквідацію Штатами іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році, коли вже на наступний день ціна на нафту зросла на 4%. Натомість вже на ранок 13 червня вартість надважливого ресурсу піднялась на 13%, однак, як додає автор, у разі деескалації конфлікту ціни повернуться до попередніх показників вже за кілька тижнів. Важливо також нагадати, хто може бути кінцевим вигодонабувачем від зростань цін на нафту. Адже тіньові флоти Російської Федерації без упину транспортують її світом, забезпечуючи Кремль надходженнями на війну з Україною. А відтак коливання цін у сторону підвищення може стати серйозною противагою цінових стель на цей продукт, які раніше встановлював ЄС та G7. Також на важливому аспекті фокусується і колишній голова НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв, наголошуючи на атаках Ізраїля і по іранській газовій інфраструктурі. "Це матиме суттєвий вплив на баланс (а отже і ціну в більшу сторону) природного газу в Європі", – пояснює Коболєв. Пояснюючи це схематично, він вказав на постачанні іранського газу в Туреччину, а та, своєю чергою, в ЄС. А враховуючи ризик зупинки газогонів Тегерану, Туреччина буде вимушена або зменшувати постачання газу в ЄС, або збільшувати частку дорожчого зрідженого природного газу. Саме тому Андрій Коболєв впевнений, що, якщо Ізраїль продовжить бити по цьому сектору і далі, то зростуть не лише ціни на цей енергоресурс, а й може збільшитись перенаправлена в Іран частина російського газу.Війна Ізраїлю може втягнути багатьохНа думку дипломатичного кореспондента ВВС Джеймса Ландейла, одним з найгірших сценаріїв розвитку подій є пряме залучення військ США у цю війну. І трапитись це може через можливість Ірану завдати ударів по базах Штатів. Таке втручання закінчиться надпотужною ескалацією та затягуванням конфлікту на довгі роки. Під прицілом також залишаються й інші країни Перської затоки, адже раніше, у 2019 та 2022 роках, Іран за посередництвом своїх проксі хуситів вдавався до атак по нафтових родовищах в ОАЕ та Саудівській Аравії. Ці держави, як і Ізраїль, мають військові бази Америки на своїх територіях, а тому можуть висловити претензії на захист неба Штатами, якщо Тегеран розосередить цілі ракет.верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, фото: gеttyіmаgеsОкрім того, слід нагадати, що спільного кордону Іран та Ізраїль не мають, а отже боєголовки обох перетинатимуть повітряний простір третіх країн, що також може призвести до небезпеки та загострення конфлікту. Нехай спершу прем’єр Нетаньяху і декларував цілями цього протистояння знищення ядерного потенціалу Ірану. Проте вже зараз, враховуючи його відеозвернення до "гордого народу Ірану" з закликом скористатись обстрілами та повалити аятолу, ставки, здається, суттєво зросли, зросли до ліквідації режиму. І які будуть наслідки, якщо Ізраїлю вдасться досягнути поставлених цілей, а владу виженуть з Тегерану, чи знищать? Чи не породить відсутність стійкої централізованої влади ще більше конфліктів на попелищі колишньої, як це траплялось раніше у Іраці та Лівії?