Еспресо

Атака на ЛьвівщинуСьогодні вночі ворог атакував Львівщину бойовими безпілотниками та крилатими ракетами. Окупанти били по критичній інфраструктурі області.За попередньою інформацією від ОВА, обійшлося без жертв і постраждалих.Деталі атаки на Львівщину читайте за цим посиланням.Постраждалі на ЧеркащиніЧерез ворожі атаки наслідки для цивільної інфраструктури фіксують і в Черкаській області. Очільник ОВА повідомив, що внаслідок масштабної ракетно-дронової атаки на місто Сміла постраждали 6 людей, з них - одна дитина. Проте вже згодом кількість поранених зросла до 11, з них - двоє дітей.За даними ОВА, у межах міста Сміла зафіксовано падіння трьох ракет і восьми безпілотників. Ворог прицільно бив по цивільній інфраструктурі.У місті значно пошкоджено три дев’ятиповерхівки, приватні будинки, автомобілі. Постраждали також щонайменше 4 заклади освіти та психлікарня. Практично вщент поруйнований навчальний корпус коледжу Національного університету харчових технологій. Напередодні там був випуск молодших бакалаврів.Обстріл ЗапоріжжяОчільник Запорізької ОВА Іван Федоров зранку відзвітував, що росіяни завдали ракетного удару по Запоріжжю.Унаслідок цього у місті пошкоджене виробниче приміщення одного з підприємств. Попередньо, люди не постраждали.Атака на Миколаїв Як розповів очільник ОВА Віталій Кім, близько 01:28 ворог атакував Миколаїв балістикою та з 02:56 декількома групами "шахедів". Під ударом був обʼєкт інфраструктури. Там виникла пожежа, яка вже загасили. У результаті пошкоджено складські будівлі. Постраждалих немає.Пошкодження на ПолтавщиніТакож цієї ночі у Полтавській області працювала ППО. За даними ОВА, у Кременчуцькому районі було атаковано одне із підприємств, там сталася пожежа. Підрозділи ДСНС з ночі працюють над ліквідацією наслідків. Інформації про постраждалих поки не надходило. Крім того, через ворожий обстріл постраждала й залізнична інфраструктура Полтави.На вокзалі Полтава-Південна вибито вікна, двері, частково зруйновано стелі. Також внаслідок ударної хвилі постраждали приміський вокзал, вагони та адміністративні будівлі.За даними Укрзалізниці, га момент удару пасажири та працівники перебували в укриттях, тож ніхто не постраждав.Обстріл ПрикарпаттяЦієї ночі уламки ворожих цілей впали на території приватних господарств Рогатинської та Більшівцівської громад Івано-Франківського району.За даними ОВА, у селі Васючин пошкоджено вікна будівлі Церкви Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ та частково – дерев’яну дзвіницю.Крім того, у селі Нараївка травмовано жінку та пошкоджено житловий будинок. Детальніше про наслідки читайте за посиланням.Наслідки атаки на ХарківО 19:45 міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про збиття ударного дрона над містом. "Силами оборони над Харковом був збитий ударний дрон. Попередньо – без наслідків. У небі над містом ще є ворожі БПЛА. Будьте обережні, краще перейдіть в укриття", - зазначив Терехов.О 20:24 очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що за попередньою інформацією внаслідок падіння уламків ворожого БПЛА, у Київському районі Харкова спалахнула пожежа."Деталі встановлюються. На цю хвилину інформація щодо постраждалих не надходила. На місце виїхали профільні служби", - додав Синєгубов.Згодом він уточнив, що внаслідок "прильоту" ворожого БПЛА горить дах приватного будинку у Київському районі. За попередніми даними, є постраждалий. Рух ворожих цілейО 18:59 було оголошено про загрозу ударних дронів для Сумщини. Вже за 5 хвилин повідомлялося про БПЛА у напрямку міста. Станом на 19:19 БПЛА ворога рухалися: З Сумщини на Харківщину.На Сумщині, курсом на Чернігівщину.На сході Харківщини, курсом на захід."Харків - БПЛА з півночі у напрямку міста!", - написали Повітряні сили о 19:26.Станом на 20:05 дрони зафіксували:З півночі курсом на Харків.З Сумщини на Чернігівщину та Полтавщину.На Харківщині курсом на Полтавщину та Дніпровщину.На Чернігівщині у південно-західному напрямку.О 20:33 повідомлялося про рух дронів з Чернігівщини на Київщину (Яготин).20:55 Повітряні сили попередили про рух БПЛА з півночі у напрямку Дніпра, а за Хвилину – про дрони з півночі у напрямку Харкова. Вже о 21:06 повідомлялося також про рух безпілотників у напрямку Черкас. Станом на 21:23 ворожі дрони рухалися: З Черкащини на Кіровоградщину.З Сумщини на Чернігівщину та Полтавщину.На Полтавщині курсом на Черкащину та Кіровоградщину.На Чернігівщині у південно-західному напрямку.З Харківщини на Дніпропетровщину.Станом на 21:48 ПС попередили про рух безпілотників у напрямку Дніпра.  О 22:15 дрони зафіксували:На півночі та сході Київщини.На Чернігівщині курсом на Київщину.З Сумщини на Чернігівщину та Полтавщину.На Полтавщині курсом на Черкащину та Кіровоградщину.З Кіровоградщини на Миколаївщину.На Херсонщині курсом на Миколаївщину.На Черкащині у південно-західному напрямку.На Дніпровщині курсом на захід.О 22:25 ПС попередили про безпілотник у напрямку Черкас."Зафіксовано активність 3-х бортів Ту-95МС з аеродрому "Оленья" (Мурманська область), що здійснюють політ у південно-східному напрямку", - поінформували ПС о 22:59.Згодом безпілотник помітили у напрямку Кременчука. О 23:04 ворожий дрон зафіксували у напрямку Вишгорода.Станом на 23:19 ударний безпілотник рухався повз Бровари курсом на Київ.ПС поінформували о 23:34 про БПЛА у напрямку Чернігова.Станом на 23:47 ворожі дрони зафіксували:На Житомирщині курсом на Рівненщину.На півночі Київщини курсом на Житомирщину.З Сумщини на Полтавщину.На Черкащині та півдні Київщини курсом на захід.На Кіровоградщині курсом на захід.На Полтавщині у південно-західному напрямку.На півдні Харківщини курсом на Дніпровщину.На сході Дніпровщини курсом на захід.Крім того, під ранок Повітряні сили зафіксували й зліт МіГ-31К з аеродрому "Саваслейка".Загалом, за даними Повітряних сил, крилаті ракети летіли курсом на Хмельницький, Тернопільщину, Івано-Франківщину та Львівщину.

Про це народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко написав на своїй сторінці в Fасеbооk.Він пояснив, що цей міжнародний договір забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін."Щойно мені повідомили, що Президент України підписав Указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про вихід нашої держави з Оттавської конвенції — міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін", - зазначив Костенко.Депутат підкреслив, що цей крок є "вимагала реальність війни". Він наголосив, що Російська Федерація не є учасницею Оттавської конвенції і активно використовує міни проти українських військових та цивільного населення. "Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень", - додав Роман Костенко.Наразі очікується розгляд цього питання у Верховній Раді України. "Законодавче закріплення цього рішення має остаточно повернути Україні право на ефективний захист своєї території", - підсумував він.Зазначимо, що станом на 29 червня 2025 року, офіційний указ щодо виходу України з Оттавської конвенції ще не опублікований на сайті Президента України.Днем раніше Литва та Естонія повідомили Організацію Об'єднаних Націй (ООН) про свій вихід із договору про заборону протипіхотних мін. Причина пов'язана із загрозою з боку Росії. 

Про це повідомляє голова ОВА Сергій Лисак і місцеве ЗМІ "Межівський меридіан"."Трагічна звістка з Маломихайлівської громади, що на Синельниківщині...По ній ворог вдарив fрv-дроном. Поцілив просто по авто, в якому знаходився 72-річний чоловік. На жаль, він загинув", - зазначив очільник ОВА. Журналісти "Межівського меридіана" поінформували, що від удару російського FРV-дрону на автошляху між с. Гаврилівка та с. Іванівка загинув головний агроном ТОВ "Агрофірма" Промінь"  Віктор Іларіонович Костюченко.Ураження ворожим дроном відбулося в ліву частина автомобіля ближче до водія, тому виявилось смертельним.За даними журналістів, син Віктора Іларіоновича наразі захищає Україну на фронті."Наш постійний експерт у аграрних питаннях, агроном від Бога, добрий, щирий, відвертий, безвідмовний…  У своїй роботі, разом високим професійним рівнем, вирізнявся глибоким знанням технологічних та економічних процесів у сільському господарстві, мав унікальну здатність організовувати та вести за собою людей. Любив Україну, рідну землю-годувальницю, яка завжди віддячувала гарними врожаями…Його життя — це десятиліття відданої праці у сфері сільського господарства, управлінського досвіду та громадської активності. Трудова діяльність Віктора Іларіоновича Костюченка відзначена численними нагородами, зокрема званням "Заслужений працівник сільського господарства України", - йдеться у повідомленні.Уранці неділі, 29 червня, у Харківській області російські окупанти атакували безпілотником цивільну автівку.

Про це повідомляє пресслужба ГУР.Ультрамарафон із понад 60 перешкодами на гірській трасі завдовжки 52 км із набором висоти понад 3000 метрів відбудеться у французькому Морзіні.Участь розвідників ГУР МО України відбудеться в межах проєкту Lіmіtlеss, мета якого — привернути увагу до наслідків війни та підтримати реабілітацію тих, хто віддав своє здоровʼя заради незалежності України."Мене абсолютно не лякає цей виклик, а навпаки мотивує. Я хочу випробувати себе", — каже Тарас Проць.Сергій Шикун зазначає: "Хочеться показати іншим хлопцям, які тільки отримали травми на війні, що життя після ампутації продовжується. Перший етап після поранення дуже важкий".На дистанції ветеранів супроводжуватиме Олексій Вовк, організатор Sраrtаn Rасе Ukrаіnе."Це одна з найважчих і водночас найцікавіших трас "Спартану". У Морзіні зберуться найкращі спортсмени нашої великої спільноти. Ми будемо поруч із нашими ветеранами, щоб пройти цей шлях разом: 52 км, понад 3 тисячі метрів набору висоти — і все це за 15 годин", — розповідає Олексій.Участь ветеранів ГУР у Sраrtаn Ultrа Wоrld Сhаmріоnshір — частина кампанії зі збору коштів на реабілітацію ветеранів ГУР МО України, які втратили кінцівки внаслідок поранення. У столиці 21–22 червня вшосте відбувся КYІVМАN — благодійний екстремальний ультратріатлон із загальною дистанцією 410 км: 8 км плавання, 350 км велоетапу та 52 км бігу.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.Як зазначається, о 07:15 війська РФ обстріляли житлову забудову прифронтового Лиману. Мішенню для ворожого засобу ураження став житловий п'ятиповерховий будинок. Унаслідок атаки в одній з квартир отримала тілесні ушкодження родина – 51-річні чоловік з дружиною та їх 12-річний син.  У постраждалих діагностовано мінно-вибухові травми, осколкове поранення, забої та отруєння чадним газом. Їм вже надали медичну допомогу. Також на місці влучання пошкоджено фасад, вікна й балкони будинку. Тип озброєння, яким окупанти влучили по місту, наразі встановлюється. Цього ж ранку у Харківській області російські окупанти атакували безпілотником цивільну автівку, через що загинув чоловік, ще один поранений. 

Саміт лідерів країн-членів НАТО ще більшою мірою виявив суперечності всередині блоку. Попри те, що черговий раз було прийнято спільне "історичне" рішення щодо підвищення військового бюджету всіх країн-учасниць. Але підсумкове рішення було ще більш невиразним, а загальна тональність Гаазького саміту була просякнута ледь не підлабузництвом до американського президента. Аби тільки він їх у лиху годину не покинув.Найбільший і найгрізніший оборонний союз тоне у внутрішньому розбраті, й ніхто не певен, що він здатен когось захистити. Навіть учасників цього блоку.І в такий оборонний союз дуже прагне вступити Україна, сподіваючись під його парасолькою сховатися від рашистських орд північного сусіда? Намагання України щодо підтримки в боротьбі з кривавим монстром можна зрозуміти. Але за великим рахунком нині НАТО – це хибна мета. Її парасолька – дірява. Час, геополітична атмосфера і внутрішні гризуни її практично зжерли.Ця парасолька була суперефективною для геополітичних обставин опісля Другої Світової. Її учасників об’єднувала страшна пам’ять про колосальні втрати та небезпеку появи авторитарних і тоталітарних режимів, які найчастіше й стають ініціаторами малих і великих воєн, що ведуть до страшних катастроф.Читайте також: Саміт НАТО: підсумкиІ хоч геополітична атмосфера змінилася, загроза ще не минула. У світі з’явилося кілька великих держав, які в той чи інший спосіб отримали надприбутки й це запаморочило їхнім політичним лідерам мізки. Спостерігаючи за внутрішнім розбалансуванням НАТО, вони вирішили, що прийшов час перерозподілу світу і встановлення їхніх правил гри.Здавалося б, знову надія на НАТО, що об’єднує "Золотий мільярд", три десятки найбагатших і високотехнологічних країн із потужним військово-промисловим комплексом. Але несподівано виявилося, що протистояти новим агресивним монстрам старий і могутній колись Союз нині вже майже не може. Принаймні, пробуксовує перед сильними, рішучими й жорстокими авторитарними режимами. І боїться сам собі у цьому зізнатися.Хоча при цьому необхідність оборонного союзу цивілізованих країн, об’єднаних одними цінностями, ніхто не заперечує. Щобільше, всі учасники блоку (крім безумовного лідера – США) по-справжньому бояться залишитися без цієї старої, дірявої, але спільної парасолі, яка довгі роки забезпечувала їм спокій і мир. Тобто вони прагнуть захиститися тим, чим захищатися нині просто небезпечно.Як не парадоксально, але одна із причин проблем НАТО – існування яскраво вираженого воєнного, фінансового і технологічного лідера, котрий всі ці роки добровільно поклав на себе батьківські функції захисту всієї "сім’ї". Тим більше, що переважна частина цієї "сім’ї" після Другої Світової перебувала в стані економічного й технологічного становлення. І всім так було зручно. Аж поки "малі" не повиростали й почали прагнути рівноправності в прийнятті рішень. Але при цьому воліли, як і раніше, не платити. Або платити зовсім мало, отримуючи повноцінний пакет захисту.Читайте також: Напад на Естонію. На що Путін хоче обміняти мир в Україні?Ситуацію ускладнює ще й те, що США знаходиться на другому континенті і їх від усієї команди відділяли тисячі кілометрів і великий океан. І купа власних проблем. В тому числі й тих, що виникли завдяки великим фінансовим витратам у спільний воєнний потенціал, який одночасно був гарантом безпеки для всього Блоку.Гаразд, на минулому саміті проблему фінансування оборонних витрат вдалося вирішити під грубуватим, але, врешті, справедливим натиском чинного американського президента. Дональд Трамп умовою подальшої підтримки США союзників поставив необхідність кожній країні витрачати щорічно 5% власного бюджету. За кілька років це колосально змінить силову потугу країн Альянсу і серйозно підніме їхню суб’єктність.Проте радикальне підвищення оборонних витрат може принести ефект лише за 5-10 років. А тут Росія, Китай, Іран, Північна Корея, які вже давно накопичили воєнний потенціал і готові вже зараз диктувати свої умови. Отже, середньострокова і дальня перспектива – це добре, але не розв’язує нагальних проблем.Отже, поповнення воєнного бюджету пом’якшить, але не розв’яже проблему ефективності НАТО, котра навіть і нині, маючи чималі ресурси, не може швидко й ефективно приймати рішення та адекватно реагувати на виклики, що постають. Річ у тім, що структура Блоку сформована на засадничому принципі прийняття рішень шляхом консенсусу.Так, цей принцип надзвичайно демократичний і його особливо толерують найменші й найслабкіші учасники процесу, оскільки він прирівнює їх до найбільших і дає можливість бути почутими й допомагає враховувати їхню точку зору. Звичайно, пошук консенсусу (рішення, яке задовольняє всіх) значно ускладнює життя. Тобто, спільні рішення в такий спосіб прийняти можна. Але чи будуть ці рішення найкращими й найефективнішими? Тим більше коли консенсус використовується в міжнародних справах, де постійно присутній фактор національного егоїзму. Приклад Угорщини та Словаччини це наочно демонструють.Так, до останнього часу як у НАТО, так і в ЄС (побудованої за таким же принципом), не було проблем із прийняттям рішень. Не в останню чергу внаслідок авторитету і "активної" політики США. Але тільки на континенті з’явилися привиди серйозних конфліктів і зазвучали сурми агресора, котрий прагнув перегляду післявоєнних домовленостей і угод, підсолоджуючи це з-під поли солодкими медяниками, як одразу далися взнаки розбіжності поглядів держав-членів Альянсу. І загальна структура досі монолітного блоку почала тріщати. Виникає питання: чи варто її реанімувати, коли між деякими державами гостро виникли суперечності? І тут уже мова постає про цінності, що об’єднують одних і роз’єднують з іншими.Отож, Україна, перебуваючи в стані війни, за парасолькою НАТО не сховається з багатьох причин. І це було відомо вже давно. Але використати свою відмову від вступу в НАТО, як фундаментальну поступку, яку Росія може видати своїй орді, як перемогу над Україною, цілком здатна. Натомість має вимагати від супротивника відмову від частини територіальних претензій (окуповані частини Херсонської й Запорізької областей).Читайте також: Саміт НАТО. Чому мирні переговори не почнуться раніше кінця рокуТак, це не розв'язання проблеми. Але цю проблему, міцно зав’язану у вузол, одним махом не розрубаєш. Доведеться поволі. Якщо нам не вдасться вступити у НАТО, як структуру, нас об’єднують із державами Блоку спільні цінності й ці держави готові в індивідуальному порядку, або з допомогою ЄС допомагати Україні протистояти ворогу. А далі?Перебуваючи в оточенні досить непередбачуваних сусідів, які в різні часи володіли якимось шматком України й за нагоди цілком здатні виставити претензії на "свої історичні землі", нам доведеться підтримувати боєздатність своєї армії ще довгі роки. Гіркий досвід російської агресії та великої війни до цього спонукає. Чи напали б на нас орки, якби Україна була б у складі НАТО? Зараз – ні. Але якщо продовжаться нинішні дезорганізаційні процеси в структурі Альянсу, то все можливо.Тоді поставмо питання інакше. Чи насмілилася б Росія напасти на Україну, якби Україна мала б боєздатну і добре озброєну армію, сучасний воєнно-промисловий комплекс, добре підготовлених командирів? А на кордонах були зведені ефективні фортифікаційні споруди, включно з мінуванням можливих проходів регулярних військ? Ось і я кажу, що тільки дурень поліз би в цю країну.А якби ще ця країна, маючи колосальний досвід сучасної війни, зорганізувала б навколо себе ще з десяток держав, об’єднаних спільною небезпекою від сусідніх агресорів угодою про негайну і беззаперечну підтримку, то нам би можна було б певний час спати спокійно. Аж поки світ знову почне радикально змінюватися під впливом нових обставин.А поки нам доведеться йти на компроміс (в кращому випадку) і "обміняти" вступ у НАТО на повернення всіх українських регіонів станом на 24 лютого 2022 року. При умові, що наші партнери триматимуть санкції до повного звільнення українських земель. Ця стратагема вже дала результати при падінні комуністичної імперії. Без сумніву, результати не забаряться й нині.Як то кажуть: десь так. Чи ні?ДжерелоПро автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє пресслужба ОП.Посольство України у Філіппінах організувало спеціальний захід із нагоди Дня Конституції України. Зі вступним словом на ньому виступила онлайн операційна директорка ініціативи Президента України Вrіng Кіds Васk UА, радниця керівника Офісу Глави держави Дарія Зарівна."Ініціатива Вrіng Кіds Васk UА, створена Президентом України Володимиром Зеленським, працює щодня над тим, щоб знайти, повернути й реінтегрувати кожну викрадену дитину. На сьогодні нам уже вдалося повернути понад 1300 дітей. Але тисячі все ще залишаються в окупації або були вивезені на територію Росії", – зауважила Зарівна.Радниця керівника Офісу Президента України також зазначила: міжнародна спільнота, зокрема Філіппіни, може зробити вагомий внесок у повернення українських дітей. Вона закликала приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яка вже об’єднує 41 державу та Раду Європи."Прошу вас пам’ятати: тисячі українських дітей позбавлені можливості жити своє дитинство через злочинні дії Росії. Але з вашою допомогою ми зможемо повернути їх додому. Адже діти – це не предмет для торгів", – наголосила Зарівна.2 квітня на підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 11 дітей з тимчасово окупованих територій та території Росії. 

Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.Як зазначається, близько 08:30 ранку ворог влучив дроном по цивільному авто, яке рухалось дорогою в напрямку села Приколотне.Внаслідок удару загинув 60-річний чоловік.Ще один 59-річний чоловік отримав вибухове поранення. Його доставили у лікарню для надання кваліфікованої медичної допомоги.12 червня російські війська атакували цивільний транспорт на Донеччині FРV-дронами. Унаслідок обстрілів загинули дві людини, ще чотири дістали поранення.

Про це повідомляє фінансовий портал "Мінфін".Курс долара в Україні на сьогодніСтаном на 10:30 долар у середньому можна купити за 41,60 грн, а продати за 41,68 грн.В обмінниках долар можна купити по 41,60 грн і продати по 41,68 грн.Приватники продають долар по 41,72 грн, а купляють по 41,79 грн.У банках середній курс продажу долара становить 41,35 грн, купівлі - 41,89 грн.Курс євро на сьогодні Євро в середньому можна купити по 49,07 грн, а продати по 49,29 грн.Обмінники купують євро в середньому по 49,07 грн, а продають по 49,29 грн.У приватників євро можна купити в середньому за 49,10 грн і продати за 49,27 грн.Курс євро в банках у середньому: 48,45 грн - купівля, 49,15 грн - продаж.Курс валют НБУНаціональний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 41,58 грн. Євро за курсом НБУ коштує 48,64 грн.Курс валют ПриватБанку Долар ПриватБанк купує по 41,30 грн, продає по 41,90 грн. Євро купує по 48,30 грн, продає по 49,30 грн.Курс злотого до гривні Польський злотий за курсом НБУ коштує 11,45 грн, в обмінниках у середньому 11,45 грн у купівлі та 11,57 грн у продажу.Інші валютиМолдовський лей за курсом НБУ коштує 2,43 грн, в обмінниках – у середньому 2,35 грн у купівлі та 2,60 грн у продажу.Румунський лей за курсом НБУ вартує 9,58 грн, в обмінниках – у середньому 9,35 грн у покупці та 9,73 грн у продажу.Чеська крона за курсом НБУ коштує 1,96 грн, в обмінниках – в середньому 1,85 грн у покупці та 1,96 грн у продажу.Прогнози щодо ринку валютУ 2025 році значних змін на валютному ринку не прогнозується, різких курсових коливань очікувати не варто, оскільки курс валют перебуває під контролем НБУ. Про це зазначив у коментарі "Еспресо" інвестиційний банкір Сергій Фурса. За його словами, значної девальвації гривні не буде, адже Нацбанк використовує курс валюти, зокрема, для боротьби з інфляцією. Восени 2024 року інфляція в Україні прискорилася. Фурса прогнозує, що перший квартал 2025 року не сильно відрізнятиметься, інфляція залишиться високою. Якщо ж вона буде сповільнюватися, НБУ може дозволити гривні більше девальвувати, але ці рухи також будуть обмеженими. "На кінець наступного року ми очікуємо 45 грн за долар, – каже експерт. – У нас забезпечна фінансова підтримка на наступний рік з боку іноземних партнерів, тобто вона повністю профінансована. Таким чином резерви НБУ залишатимуться на дуже високому чи навіть рекордному рівні. Як результат, у нього буде достатньо ресурсів, аби стримувати різкі коливання на валютному ринку". Водночас керуючий партнер Бюро інвестиційних програм економіст Олександр Бондаренко в ефірі Еспресо зазначив, що поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну."Мінфін заклав у бюджет на 2025 рік курс валюти на рівні 43,5 гривні за долар, але його ще можуть переглянути й підвищити до 44 гривень. Тому очікувати зміцнення гривні не варто. Тим більше, що в Україні зберігається дефіцит зовнішньої торгівлі на рівні 2–2,5 мільярда доларів щомісячно, ми імпортуємо більше, ніж експортуємо. Це серйозна проблема для економіки, оскільки країна виробляє й продає за кордон менше, ніж купує. Така ситуація безпосередньо впливає на валютний курс, – пояснив Бондаренко.За словами економіста, на курс гривні також впливають міжнародна фінансова допомога та бюджетний дефіцит. Ми витрачаємо більше, ніж заробляємо, що створює додатковий тиск на гривню. За його словами, у 2025 році можна очікувати подальшої девальвації гривні щодо долара та євро."Слід враховувати, що здешевлення гривні вигідне Міністерству фінансів і Нацбанку. Україна має отримати понад 35 мільярдів доларів міжнародної допомоги наступного року. Ці кошти, здебільшого у доларах і євро, конвертують у гривню. Якщо курс становитиме 44 гривні за долар, це дозволить отримати більше гривневих надходжень для виплати зарплат бюджетникам, фінансування опалювального сезону та інших потреб. Таким чином, поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну", – переконаний Бондаренко.Україна розглядає можливість переходу з долара на євро як основну валюту. Про це зазначив очільник Національного банку України Андрій Пишний

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.Зазначається, що цієї ночі до збиття понад 500 повітряних цілей ворога залучали усі наявні засоби Сил оборони, які можуть працювати по засобах повітряного нападу противника. Вкотре продуктивно відпрацювала авіація Повітряних Сил, зокрема літаки F-16, пілоти яких знищили десятки "шахедів". "Робота українських винищувачів є вкрай небезпечною та ризикованою, як при ударах по наземних цілях противника, так і під час відбиття повітряних атак. Але попри все, наші льотчики героїчно виконують бойові завдання, досягаючи максимальних результатів", - додали в Повітряних силах.Так, цієї ночі, відбиваючи масований повітряний напад противника, на літаку F-16 загинув льотчик 1-го класу підполковник 32-річний Максим Устименко. Пілот застосував увесь комплекс бортового озброєння, збив 7 повітряних цілей. Проте під час відпрацювання останньої його літак зазнав ушкоджень і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватись не встиг.   Як стало відомо пізніше, пілот українського F-16 Максим Устименко був однокурсником іншого українського льотчика - Андрія (Джуса) Пільщикова, який загинув два роки тому.Мама Джуса Лілія Авер’янова описала загиблого Устименка вона описала як "хлопця зі сталі, який завжди прагнув бути найкращим". Він був одногрупником її сина з першого курсу."Це був суперінтелект групи, чудовий айтішник. Але у нього були великі, міцні крила. Велика відповідальність. Велика відданість справі. Він мав би стати Маршалом Авіації", - написала Авер’янова.Дружина іншого українського льотчика - Олексія Меся (Мунфіша) - розповіла, що в Устименка лишився 4-річний син.Нагадаємо, цієї ночі російська окупаційна армія запустила ударні безпілотники по території України. Вночі у повітря підіймались ворожі Ту-95 та МіГ. Під атакою були Львівщина, Полтавщина, Запоріжжя,  у Харкові, на Черкащині й Прикарпатті є постраждалі. Детальніше про наслідки атаки читайте за посиланням.