Еспресо

Якщо це справді так, то саме це і варто вважати реальним переговорним процесом — на відміну від того, що ми спостерігали впродовж усієї весни та початку літа.Загалом процеси, під час яких сторони оприлюднюють свої переговорні позиції, не є справжніми переговорами. Дипломатія працює в тиші, і серйозні перемовини не ведуться публічно — звісно, якщо сторони мають намір досягти конкретного результату.Для прикладу, ми не бачимо меморандумів США та Ірану щодо переговорів з іранської ядерної програми. Ми нічого не знаємо про деталі переговорів США та Китаю щодо торговельної війни. А про проміжні домовленості Стамбула 2022 року стало відомо лише через кілька років після їх укладення.Тому відсутність інформації про переговори — ще не свідчення того, що їх не існує. Можливо, вони тривають за більш класичними сценаріями. У це важко повірити, але такий варіант не можна відкидати.Наразі триває саміт глав країн "Великої сімки", на якому присутні Володимир Зеленський, Дональд Трамп і лідери європейських країн — наших союзників, які нещодавно відвідали Київ. Попри неодноразові заяви про вихід з переговорного процесу, американський президент досі бере в ньому участь. Отже, очевидно, зараз відбувається чергова спроба вплинути на його позицію щодо України та війни, аби США повернулися до табору союзників, а не залишалися в ролі нейтрального посередника.Важко сказати, як саме зміниться позиція США. Наразі ми бачимо, що Америка зберігає чинність усіх санкцій, запроваджених адміністрацією Байдена, продовжує обмін розвідданими, не перешкоджає постачанню озброєння, виділеного ще за попередньої адміністрації, і навіть не поновлює обмеження на його використання по території Росії — обмеження, які були зняті після програшу демократів на виборах.Завдання України — домогтися розширення цієї допомоги. Завдання складне. Але під час війни простих завдань не буває.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.