Gazeta.ua

Композитора, поета й співака Володимира Івасюка проводжали у Львові в останню путь 22 травня 1979 року. За чотири дні до цього його тіло знайшли в лісі на території військової частини. Нині офіційно відомо, що вбивство організувало КГБ. Понад 100 пісень, зібрані й оброблені народні пісні, музика до вистав і камерні твори залишив після себе 30-річний Володимир Івасюк. Одні з відомих - "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори". З моменту поховання його творчість була неофіційно заборонена. Попрощатись із композитором приїхали тисячі шанувальників з усієї України. Щоб потрапити до Львова, вигадували різні історії. Адже міліція та КГБ робили все для того, щоб багатьом закрити шлях. Комуністи боялися, що похорон Володимира Івасюка може перерости в бунт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Творцю "Червоної рути" було б 72: у чому геній Івасюка "То була перша непокора людей владі. Своєрідний протест, виражений приходом на похорон. Це ж було по всіх організаціях збори, комсомольські, профспілкові, щоб людей не пустити. А це не вдалося, було схоже що люди протестували. Я чув від людей, як вони казали, - а чого ви мені маєте забороняти на похорон піти? Я піду. А що зробите? Зробите - боротимемось", - пригадував шваґер померлого, фотограф Любомир Криса. Похорон Володимира Івасюка перетворився на масову акцію. Домовину з тілом композитора друзі несли на плечах від його дому аж до могили. Уздовж дороги стояли люди, тримаючись за руки. "Людей було багато. Вони стояли на балконах, на дах вилізли, сиділи на деревах. Люди збурилися, коли до будинку Володі приїхала машина від консерваторії, "ЗІЛ" із бортами. Чув, як люди говорили: "Ми його на руках понесемо", - продовжував Любомир Криса. Багато тих, хто був на похороні, після нього втратили роботу або потрапили за ґрати. Біля могили Івасюка цілодобово чергували працівники КДБ, вони стежили, хто приходить, спалювали записки, які люди залишали. Кілька разів могилу митця сплюндрували, вона горіла. Володимир Івасюк зник 24 квітня 1979-го. Того дня пішов до консерваторії на заняття, пообіцявши батькам бути о 13:00. Додому більше не повернувся. Батьки подали заяву до міліції, але пошуки розпочали лише за три дні. Тривали до 11 травня.

На фронті загинув актор і телеведучий 48-річний Максим Неліпа. Про його смерть повідомили блогерка Олена Філонова, актор Дмитро Оскін та представник футбольного клубу "Динамо Київ" Максим Радуцький. Дружини загиблого Тамара Неліпа написала, що її чоловік загинув 12 травня. Поки відомо небагато подробиць. "Макса більше немає", - написав Радуцький. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ведучий Максим Неліпа отримав поранення на фронті Максим Неліпа став популярним завдяки виступам у КВК, роботі ведучим на телебаченні та участі в гумористичних проєктах "Дизель Студіо". У березні 2022 року він приєднався до Збройних сил України. Український музикант Михайло Бікетов загинув на фронті. За два дні до смерті йому виповнилося 24 роки. Бікетов був учасником дніпровської спільноти електронної музики Моdulе. Захищати Україну він пішов на початку повномасштабного вторгнення. Друзі й побратими чоловіка планують випустити альбом з його творами.

На фронті загинув балетмейстер, хореограф і артист із Чернігова Віктор Войников. 2023 року він вступив до лав Збройних сил України. Про його смерть повідомив Чернігівський обласний філармонійний центр на своїй сторінці у Fасеbооk. "Мистецька спільнота зазнала непоправної втрати. Пішов у засвіти чудовий артист, балетмейстер, наставник, воїн-герой Віктор Войников", - йдеться у повідомленні. Протягом понад двадцяти років він працював у філармонійному центрі. Був артистом балету ансамблю "Сіверські клейноди" і Академічного народного хору. Колеги згадують його як енергійного та майстерного митця. Його виступи завжди викликали щире захоплення публіки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український актор Максим Ковтун загинув на фронті "Його постановки й нині у репертуарі колективів філармонійного центру", - додали у дописі. Войников також був художнім керівником Театру танцю "Екватор". Також очолював обласний осередок Національної хореографічної спілки. У нього залишилися дружина Лариса Войникова, яка також танцювала, та дочка Ангеліна. Пішов з життя зірка гумористичного шоу "Ліга сміху" та учасник команди "Стадіон Діброва" Олександр Чечун. Відомо, що на початку повномасштабного вторгнення Олександр доєднався до війська. У нього залишилась дружина та діти.

На фронті загинула українська військова, активістка та волонтерка Анастасія Єфімова. Після смерті чоловіка, який поліг у боях проти російських окупантів, Анастасія вирішила сама піти на війну, аби помститися за коханого. Вдома на неї чекали двоє дітей, які тепер залишилися сиротами. Про її смерть повідомили друзі та побратими. Зокрема, фотографка і волонтерка Олександра Сідлецька назвала Анастасію неймовірно сильною жінкою і воїном. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинула бойова медикиня Анастасія Кравчук - "Лаванда" "Настя була нашою дівчинкою-вогнем. Мати двох дітей, тренерка в школі водіння для жінок, сильна, відважна, безстрашна. Її втрата болюча для всіх, хто її знав", - написала Сідлецька. Її подруга Лілія Шевченко підкреслила, що Анастасія віддала життя заради кожного українця: "Вона була з тих, хто не відступає. З тих, хто йде до кінця. Її серце зупинилося в бою, але її ім'я житиме в наших серцях, у нашій пам'яті й вчинках". Волонтерка Ольга Какауліна згадала останню зустріч з Анастасією, зазначивши, що передчувала недобре, але зупинити її було неможливо. "Настя була чотири стихії водночас. Вона була моїм натхненням, вогнем і вітром. Тепер вона зі своїм коханим. Їхнє вічне кохання перемогло простір і час", - сказала вона. Анастасія Єфімова назавжди залишиться у серцях тих, хто її знав, як символ сили, любові та нескореності. На фронті помер командир 420-го окремого батальйону безпілотних систем полковник Сергій Ліпський на позивний "Чорномор". Він до останнього залишався на своєму бойовому посту, оскільки не хотів підводити підлеглих.

На 57-му році життя помер народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання Володимир Мороз. Про це повідомила пресслужба парламенту. У Верховній Раді він представляв депутатську групу "Відновлення України" та очолював підкомітет з питань електроенергетики і транспортування струму в складі Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер колишній народний депутат Андрій Антонищак Керівництво парламенту, народні депутати висловили щирі співчуття рідним і близьким у зв'язку з передчасною смертю колеги. Володимир Вікторович Мороз народився 1967 року в місті Курахове Донецької області. Свій трудовий шлях розпочав з роботи на місцевій ГРЕС, маючи технічну освіту, здобуту у Харкові. Згодом отримав і економічну освіту у Переяславі. Працював на керівних посадах у місцевому самоврядуванні: був заступником міського голови, а пізніше головою Мар'їнської районної державної адміністрації. До Верховної Ради потрапив у 2019 році. Після розпуску фракції ОПЗЖ приєднався до депутатської групи "Відновлення України". Продовжував активно займатися питаннями енергетики та регіонального розвитку навіть в умовах повномасштабної війни. У Володимира Мороза залишилися донька і син. 27 березня 2024 року помер депутат Верховної Ради восьмого скликання Андрій Антонищак. Помер у тилу, у нього було підірване здоровʼя. "Зранку отримали сумну звістку. Помер наш колега, депутат ВР попереднього скликання Андрій Антонищак. Андрій воював, був поранений. Але тоді пронесло", - повідомила Ірина Геращенко.

6 квітня пішла з життя народна артистка України Таїсія Литвиненко. Акторка театру і кіно прожила 90 років. Про її смерть повідомив син Назар Стригун. "Наше сонечко зійшло в неділю і покинуло нас у неділю", - написав він. Причину смерті не розголошують. Деталі церемонії прощання сім'я обіцяє повідомити пізніше. Таїсія Литвиненко народилася 10 лютого 1935 року в селі Погреби на Київщині. У 1957 році закінчила Київський університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Після навчання почала працювати у Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. У 1988 році отримала звання Народної артистки Української РСР. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Померла акторка Мішель Трахтенберг За свою кар'єру знялася у стрічках "Назар Стодоля", "За двома зайцями", "Вавилон-ХХ", "Павло Полуботок" та інших. Була нагороджена численними відзнаками, зокрема Орденом княгині Ольги всіх трьох ступенів. У травні помер британський акторБернард Гілл, який зіграв капітана Едварда Джона Сміта у фільмі "Титанік". "Титанік" вийшов на екрани у 1997 році. Стрічка здобула 11 "Оскарів" і стала рекордсменом за кількістю отриманих нагород.

Альпініст Тарас Цушко загинув на війні проти Росії. Про це повідомила Федерація альпінізму та скелелазіння України. Він пішов на фронт добровольцем три роки тому, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. У травні йому мало виповнитися 46 років. Тарас Цушко є багаторазовим чемпіоном України та міжнародних змагань у скельному, технічному та зимовому класах сходжень. Він здійснив низку найскладніших першопроходжень, а також працював інструктором з альпінізму. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні загинув журналіст Андрій Бєндіков "Тарас був доброзичливим, чуйним та надійним другом для всіх альпіністів Одеси. Він мріяв про відродження одеського альпінізму високих досягнень після закінчення війни", - згадують про загиблого військового. На Покровському напрямку загинув 30-річний поет та військовий Максим Ємець з позивним "Єнот". Максим Ємець народився у Косові Івано-Франківської області. До Збройних сил України він долучився 2014-го у віці 19 років.

28 березня 1941 року британська письменниці Вірджинія Вулф покінчила життя самогубством. Того дня вона залишила чоловіку 60-річному Леонарду Вулфу передсмертну записку, в якій зазначила: "Цього разу я не вилікуюсь". Потім пішла до річки Уз, що була розташована біля їхнього будинку. Коли її чоловік прибіг до цього місця, то побачив лише тростину у воді. Жінці було 59 років. Письменниця народилася 25 січня 1882 року в Лондоні в сім'ї аристократів. Батько Леслі Стівен був літературним критиком, а мати Джулія Дакуорт працювала натурницею. Для батьків це був другий шлюб. Стівен мав доньку, Дакуорт виховувала 3 дітей. Вірджинія була їхньою спільною донькою. У подружжя народилися четверо дітей: Ванесса, Тобі, Вірджинія і Адріан. Леслі товаришував з представниками літературної галузі та часто запрошував письменників, філософів, поетів до себе додому. Також в їхньому будинку була бібліотека, тому Вірджинія добре знала англійську літературу, вивчала з репетиторами грецьку мову. 1902-го вона написала в своєму щоденнику, що бачить себе письменницею. Коли дівчині виповнилося 13 років, її мати померла. Вірджинія пережила нервовий зрив. Після смерті дружини Стівен перетворювався на деспота. Згодом від тифу померла старша сестра Вірджинії Стелла, а за нею - батько. Майбутня письменниця впала в депресію. Вона постійно вела внутрішні діалоги з ним, звинувачувала в тих чи інших вчинках, знаходила виправдання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменник заповів 10 тис. рублів українській організації 1904-го Вірджинія разом з іншими членами родини переїжджає з аристократичного лондонського району Кенсінгтон до богемного Блумсбері. Вона залишилася під опікою братів. Тобі, який закінчив Кембриджський університет і нудьгував по своєму минулому колу спілкування, почав влаштовувати вечори по четвергах. Так утворилася група Блумсбері - інтелектуальний гурток художників, літераторів, філософів. Вони збиралися для обговорення, часто осуджували вікторіанське суспільство. Вірджинія дебютувала 1905 року як автор рецензій на літературні твори сучасників і статей в журналі Тіmеs. Письменниця та її сестра Ванесса були близькими. Ще в дитинстві вони поклялися жити разом і ніколи не виходити заміж. Та 1907-го Ванесса погоджується на пропозицію руки і серця Клайва Белла. Це сталося через декілька днів після смерті Тобі: напередодні під час подорожі Грецією він захворів тифом. Вірджинію таке рішення сестри образило, і письменниця залишилася жити вдвох з братом Адріаном. Згодом жінка познайомилася з учасником гуртку Леонардом Вулфом, який був і близьким другом Тобі. Над пропозицією про одруження Вірджинія думала 3 роки: то відхиляла, то знову приймала. Згодом пара одружилася в серпні 1912-го. Вулф з ніжністю ставився до дружини та підтримував її в усьому. Шлюб перетворився на інтелектуальний союз, який був заснований на взаємній повазі. Вони залишалися близькими до кінця життя. Перший роман "По морю геть" (Тhе Vоyаgе Оut) Вірджинія презентувала 1915 року. Ще через 10 років випустила один з найбільш значущих своїх творів "Місіс Делловей". Фемінізм є провідною темою романів Вулф: письменниця яскраво виражала свою соціальну позицію. Її творчість стала особливо актуальною в 1970-ті під час феміністичного руху. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серце Вольтера зберігають у бібліотеці Коли Вірджинії виповнилося 40 років, в неї закохалася аристократка та письменниця Віта Секвілл-Вест. Стосунки тривали 5 років. Віта схиляла Вулф до інтиму. Та Вірджинію влаштовували платонічні стосунки. Леонард не заперечував: у роки спілкування з Вітою його дружина написала найкращі свої твори. Зокрема, роман "Орландо" (1928). Протягом життя Вулф часто потрапляла в клініку через психічні захворювання. Хвороба прогресувала. Самопочуття погіршила Друга світова війна. Письменниця боялася, що фашисти доберуться до Англії. Тоді її чоловіка-єврея чекала б страшна доля. Жінка домовилася з Леонардом: в разі німецької окупації обидва покінчать життя самогубством. Із початком Другої світової німецькі літаки стали бомбардувати Лондон. Під час чергового нальоту згоріла бібліотека письменниці, ледь не загинув чоловік. Ці події остаточно розхитали нервову систему жінки. Медики наполягали на лікуванні Вірджинії в психіатричній лікарні. Леонард не хотів залишати дружину, після чого відвіз її до міста Родмелл. 1941 року головні болі Вірджинії не вщухали: голоси в голові ставали більш чіткими. 28 березня того ж року письменниця залишила чоловікові листа, в якому вибачилася і пояснила, що більше не може мучити себе і його. Коли Леонард прочитав лист, то одразу побіг до річки Уз. На поверхні води плавала тростина Вірджинії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Елізабет Тейлор "запізнилася" на власний похорон Письменницю шукали протягом 3 тижнів. 18 квітня 1941 року її тіло течією викинуло на берег. Кишені Вірджинії були набиті камінцями. Вірджинія Вулф - британська письменниця, літературна критикиня, ікона фемінізму. Входила до групи Блумсбері. Одна з найзначніших постатей літературного модернізму ХХ ст. До найвідоміших її робіт відносять романи "Місіс Делловей" (1925), "До маяка" (1927) та "Орландо" (1928).

20 березня у віці 92 роки помер перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін. Про це повідомила його онука Марія Фокіна. Вітольд Фокін був прем'єр-міністром України з 24 листопада 1991 року по 1 жовтня 1992 року. Виконання обов'язків голови Ради Міністрів України на нього поклали 23 жовтня 1990 року. 8 грудня 1991 року разом із президентом Леонідом Кравчуком Фокін від імені України підписав Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР. Він був останнім живим підписантом тих угод. З 1993 року Вітольд Фокін обійняв посаду наукового співробітника Інституту світової економіки та міжнародних відносин, також був президентом Міжнародного Фонду гуманітарних і економічних зв'язків України з РФ, членом Вищої економічної Ради при президенті України (1997-2001). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер колишній народний депутат Андрій Антонищак У 1999 році став президентом, а потім почесним президентом Луганського земляцтва в Києві. Вітольд Фокін робив проросійські заяви. 2020 року президент Володимир Зеленський призначив його у Тристоронню контактну групу. Фокін казав: "Ніякого підтвердження того, що там ведеться війна між Україною та Росією, доки я не бачу". Марія Фокіна розповідала, що її дід увійшов у Тристоронню контактну групу після того, як вона познайомила його з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. 10 травня 2022 року на 88-му році життя помер перший президент України Леонід Кравчук. Наприкінці червня 2021 року Кравчук потрапив до реанімації після операції на серці. Родина заборонила лікарям повідомляти подробиці про його стан.

На фронті загинув командир 1 батальйону 37-ї бригади морської піхоти Володимир Стогній. Він став на захист України ще у 2015 році, під час повномасштабного вторгнення звільняв Херсонщину та боронив Бахмут, повідомляє пресслужба 37-ї бригади морських піхотинців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві попрощалися з військовим Василем Ратушним "З глибокою скорботою повідомляємо про велику втрату для нашої сім'ї морських піхотинців - загибель командира 1 батальйону морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти, старшого лейтенанта Стогнія Володимира Сергійовича - справжнього воїна, який присвятив своє життя боротьбі за Україну та український народ", - йдеться у повідомленні. Старший лейтенант Стогній захищав Україну з 2015 року, виконував бойові завдання в секторі АТО, згодом ООС. З 2022 року служив у лавах 60 окремої механізованої бригади, був командиром розвідувального взводу. "Особисто брав участь у багатьох важких боях під час деокупації правого берега Херсонщини та під час оборони Бахмуту, неодноразово рятував побратимів, виносячи поранених на плечах з поля бою, сам також був поранений під час одного з чисельних боїв", - розповіли побратими. Потім Володимир служив у 82 окремій десантно-штурмовій бригаді, був командиром розвідувальної роти. Восени 2024 року став бійцем 37 окремої бригади морської піхоти, тимчасово виконував обов'язки командира 1 батальйону морської піхоти, після чого офіційно обійняв посаду комбата. Морські піхотинці зазначають, що Стогній був гідним офіцером, сміливим бійцем та вмілим командиром, у колективі його поважали. "Будучи на посаді комбата, неодноразово брав участь у боях пліч-о-пліч зі своїми бійцями, демонструючи свій сталевий характер, сміливість та показуючи приклад своїм людям. Щиро любив Україну, пишався бути українцем, добре знався на культурі та історії рідного краю, вірив у нашу перемогу та докладав більше ніж максимум зусиль, аби наблизити цей день", - додали побратими. Поки у 37-й бригаді не уточнили, за яких обставин загинув Володимир. Дата і місце поховання стануть відомі згодом. 5 березня на Майдані Незалежності відбулася церемонія прощання з військовослужбовцем Василем Ратушним - старшим братом загиблого активіста та захисника України Романа Ратушного. Попрощатися з Василем прийшли рідні, друзі, побратими, військовослужбовці та сотні небайдужих громадян. Учасники церемонії принесли квіти - червоні, білі, рожеві перев'язані жовто-синіми стрічками, які клали в труну до Василя. Майдан Незалежності наповнили вигуки: "Слава Україні - Героям слава!", "Герої не вмирають!".