Gazeta.ua

28 березня 1941 року британська письменниці Вірджинія Вулф покінчила життя самогубством. Того дня вона залишила чоловіку 60-річному Леонарду Вулфу передсмертну записку, в якій зазначила: "Цього разу я не вилікуюсь". Потім пішла до річки Уз, що була розташована біля їхнього будинку. Коли її чоловік прибіг до цього місця, то побачив лише тростину у воді. Жінці було 59 років. Письменниця народилася 25 січня 1882 року в Лондоні в сім'ї аристократів. Батько Леслі Стівен був літературним критиком, а мати Джулія Дакуорт працювала натурницею. Для батьків це був другий шлюб. Стівен мав доньку, Дакуорт виховувала 3 дітей. Вірджинія була їхньою спільною донькою. У подружжя народилися четверо дітей: Ванесса, Тобі, Вірджинія і Адріан. Леслі товаришував з представниками літературної галузі та часто запрошував письменників, філософів, поетів до себе додому. Також в їхньому будинку була бібліотека, тому Вірджинія добре знала англійську літературу, вивчала з репетиторами грецьку мову. 1902-го вона написала в своєму щоденнику, що бачить себе письменницею. Коли дівчині виповнилося 13 років, її мати померла. Вірджинія пережила нервовий зрив. Після смерті дружини Стівен перетворювався на деспота. Згодом від тифу померла старша сестра Вірджинії Стелла, а за нею - батько. Майбутня письменниця впала в депресію. Вона постійно вела внутрішні діалоги з ним, звинувачувала в тих чи інших вчинках, знаходила виправдання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменник заповів 10 тис. рублів українській організації 1904-го Вірджинія разом з іншими членами родини переїжджає з аристократичного лондонського району Кенсінгтон до богемного Блумсбері. Вона залишилася під опікою братів. Тобі, який закінчив Кембриджський університет і нудьгував по своєму минулому колу спілкування, почав влаштовувати вечори по четвергах. Так утворилася група Блумсбері - інтелектуальний гурток художників, літераторів, філософів. Вони збиралися для обговорення, часто осуджували вікторіанське суспільство. Вірджинія дебютувала 1905 року як автор рецензій на літературні твори сучасників і статей в журналі Тіmеs. Письменниця та її сестра Ванесса були близькими. Ще в дитинстві вони поклялися жити разом і ніколи не виходити заміж. Та 1907-го Ванесса погоджується на пропозицію руки і серця Клайва Белла. Це сталося через декілька днів після смерті Тобі: напередодні під час подорожі Грецією він захворів тифом. Вірджинію таке рішення сестри образило, і письменниця залишилася жити вдвох з братом Адріаном. Згодом жінка познайомилася з учасником гуртку Леонардом Вулфом, який був і близьким другом Тобі. Над пропозицією про одруження Вірджинія думала 3 роки: то відхиляла, то знову приймала. Згодом пара одружилася в серпні 1912-го. Вулф з ніжністю ставився до дружини та підтримував її в усьому. Шлюб перетворився на інтелектуальний союз, який був заснований на взаємній повазі. Вони залишалися близькими до кінця життя. Перший роман "По морю геть" (Тhе Vоyаgе Оut) Вірджинія презентувала 1915 року. Ще через 10 років випустила один з найбільш значущих своїх творів "Місіс Делловей". Фемінізм є провідною темою романів Вулф: письменниця яскраво виражала свою соціальну позицію. Її творчість стала особливо актуальною в 1970-ті під час феміністичного руху. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серце Вольтера зберігають у бібліотеці Коли Вірджинії виповнилося 40 років, в неї закохалася аристократка та письменниця Віта Секвілл-Вест. Стосунки тривали 5 років. Віта схиляла Вулф до інтиму. Та Вірджинію влаштовували платонічні стосунки. Леонард не заперечував: у роки спілкування з Вітою його дружина написала найкращі свої твори. Зокрема, роман "Орландо" (1928). Протягом життя Вулф часто потрапляла в клініку через психічні захворювання. Хвороба прогресувала. Самопочуття погіршила Друга світова війна. Письменниця боялася, що фашисти доберуться до Англії. Тоді її чоловіка-єврея чекала б страшна доля. Жінка домовилася з Леонардом: в разі німецької окупації обидва покінчать життя самогубством. Із початком Другої світової німецькі літаки стали бомбардувати Лондон. Під час чергового нальоту згоріла бібліотека письменниці, ледь не загинув чоловік. Ці події остаточно розхитали нервову систему жінки. Медики наполягали на лікуванні Вірджинії в психіатричній лікарні. Леонард не хотів залишати дружину, після чого відвіз її до міста Родмелл. 1941 року головні болі Вірджинії не вщухали: голоси в голові ставали більш чіткими. 28 березня того ж року письменниця залишила чоловікові листа, в якому вибачилася і пояснила, що більше не може мучити себе і його. Коли Леонард прочитав лист, то одразу побіг до річки Уз. На поверхні води плавала тростина Вірджинії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Елізабет Тейлор "запізнилася" на власний похорон Письменницю шукали протягом 3 тижнів. 18 квітня 1941 року її тіло течією викинуло на берег. Кишені Вірджинії були набиті камінцями. Вірджинія Вулф - британська письменниця, літературна критикиня, ікона фемінізму. Входила до групи Блумсбері. Одна з найзначніших постатей літературного модернізму ХХ ст. До найвідоміших її робіт відносять романи "Місіс Делловей" (1925), "До маяка" (1927) та "Орландо" (1928).

20 березня у віці 92 роки помер перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін. Про це повідомила його онука Марія Фокіна. Вітольд Фокін був прем'єр-міністром України з 24 листопада 1991 року по 1 жовтня 1992 року. Виконання обов'язків голови Ради Міністрів України на нього поклали 23 жовтня 1990 року. 8 грудня 1991 року разом із президентом Леонідом Кравчуком Фокін від імені України підписав Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР. Він був останнім живим підписантом тих угод. З 1993 року Вітольд Фокін обійняв посаду наукового співробітника Інституту світової економіки та міжнародних відносин, також був президентом Міжнародного Фонду гуманітарних і економічних зв'язків України з РФ, членом Вищої економічної Ради при президенті України (1997-2001). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер колишній народний депутат Андрій Антонищак У 1999 році став президентом, а потім почесним президентом Луганського земляцтва в Києві. Вітольд Фокін робив проросійські заяви. 2020 року президент Володимир Зеленський призначив його у Тристоронню контактну групу. Фокін казав: "Ніякого підтвердження того, що там ведеться війна між Україною та Росією, доки я не бачу". Марія Фокіна розповідала, що її дід увійшов у Тристоронню контактну групу після того, як вона познайомила його з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. 10 травня 2022 року на 88-му році життя помер перший президент України Леонід Кравчук. Наприкінці червня 2021 року Кравчук потрапив до реанімації після операції на серці. Родина заборонила лікарям повідомляти подробиці про його стан.

На фронті загинув командир 1 батальйону 37-ї бригади морської піхоти Володимир Стогній. Він став на захист України ще у 2015 році, під час повномасштабного вторгнення звільняв Херсонщину та боронив Бахмут, повідомляє пресслужба 37-ї бригади морських піхотинців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві попрощалися з військовим Василем Ратушним "З глибокою скорботою повідомляємо про велику втрату для нашої сім'ї морських піхотинців - загибель командира 1 батальйону морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти, старшого лейтенанта Стогнія Володимира Сергійовича - справжнього воїна, який присвятив своє життя боротьбі за Україну та український народ", - йдеться у повідомленні. Старший лейтенант Стогній захищав Україну з 2015 року, виконував бойові завдання в секторі АТО, згодом ООС. З 2022 року служив у лавах 60 окремої механізованої бригади, був командиром розвідувального взводу. "Особисто брав участь у багатьох важких боях під час деокупації правого берега Херсонщини та під час оборони Бахмуту, неодноразово рятував побратимів, виносячи поранених на плечах з поля бою, сам також був поранений під час одного з чисельних боїв", - розповіли побратими. Потім Володимир служив у 82 окремій десантно-штурмовій бригаді, був командиром розвідувальної роти. Восени 2024 року став бійцем 37 окремої бригади морської піхоти, тимчасово виконував обов'язки командира 1 батальйону морської піхоти, після чого офіційно обійняв посаду комбата. Морські піхотинці зазначають, що Стогній був гідним офіцером, сміливим бійцем та вмілим командиром, у колективі його поважали. "Будучи на посаді комбата, неодноразово брав участь у боях пліч-о-пліч зі своїми бійцями, демонструючи свій сталевий характер, сміливість та показуючи приклад своїм людям. Щиро любив Україну, пишався бути українцем, добре знався на культурі та історії рідного краю, вірив у нашу перемогу та докладав більше ніж максимум зусиль, аби наблизити цей день", - додали побратими. Поки у 37-й бригаді не уточнили, за яких обставин загинув Володимир. Дата і місце поховання стануть відомі згодом. 5 березня на Майдані Незалежності відбулася церемонія прощання з військовослужбовцем Василем Ратушним - старшим братом загиблого активіста та захисника України Романа Ратушного. Попрощатися з Василем прийшли рідні, друзі, побратими, військовослужбовці та сотні небайдужих громадян. Учасники церемонії принесли квіти - червоні, білі, рожеві перев'язані жовто-синіми стрічками, які клали в труну до Василя. Майдан Незалежності наповнили вигуки: "Слава Україні - Героям слава!", "Герої не вмирають!".

На Майдані Незалежності відбулася церемонія прощання з військовослужбовцем Василем Ратушним - старшим братом загиблого активіста та захисника України Романа Ратушного. Попрощатися з Василем прийшли рідні, друзі, побратими, військовослужбовці та сотні небайдужих громадян, пише Укрінформ. Учасники церемонії принесли квіти - червоні, білі, рожеві перев'язані жовто-синіми стрічками, які клали в труну до Василя. Майдан Незалежності наповнили вигуки: "Слава Україні - Героям слава!", "Герої не вмирають!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На фронті загинув другий син письменниці Поваляєвої та брат Романа Ратушного Багато присутніх тримали національні прапори та червоно-чорні знамена. Побратими Василя, військові 414-ї окремої бригади безпілотних авіаційних систем "Птахи Мадяра", у якій він служив, також вшанували його пам'ять. Церемонія прощання супроводжувалася сумною патріотичною музикою. Після завершення прощання траурна процесія рушила до Байкового кладовища, де Василя Ратушного буде кремовано. Безпеку заходу забезпечували екіпажі патрульної поліції. Молодший брат Василя, Роман Ратушний, ще у 2019 році очолив громадську організацію "Захистимо Протасів Яр", яка боролася проти забудови паркової зони у Києві. З початком повномасштабного вторгнення він добровільно вступив до лав Сил оборони України. Роман загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Його поховали на Байковому кладовищі в столиці.

Помер Зорян Базилевич родич Івана Франка. Чоловікові було 94 роки. Про це повідомив музей "Дім Франка". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Удар РФ: львів'янин в один момент втратив дружину і трьох дітей У вересні 2024 року під час ракетного удару російських військових по Львову загинули троє правнучок Базилевича та їхня мати. Вони були родиною його онука Ярослава Базилевича. "З сумом сповіщаємо, що на 95 році життя пішов у засвіти Зорян Базилевич, небіж невістки Івана Франка Ольги Франко з Білевичів. День візиту пана Зоряна і його дружини пані Богдани у Дім Франка, восени 2021 року, згадуємо з великим теплом і вдячністю. Він щедро ділився цікавими спогадами з дитинства про Франкову родину та меморіальну віллу. Світла пам'ять світлій людині! Щирі співчуття рідним і всім, хто знав пана Зоряна!" йдеться у повідомленні музею. У ніч проти 6 липня росіяни вдарили крилатими ракетами "Калібр" по комплексу будівель у Львові. Загинули 10 людей. Ще понад 40 мешканців отримали поранення. Російська ракета влучила по історичному ареалу - буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Львів - Ансамбль історичного центру".

Американський гітарист Карл Кокран, який співпрацював з рок-гуртом КІSS, трагічно загинув в автокатастрофі у США. Чоловіку був 61 рік. Трагедія трапилася 19 лютого. Про це повідомили на сторінці рок-гурту в Іnstаgrаm. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На фронті загинув український музикант Юрій Мелофон За кермом автівки перебувала 90-річна матір Карла, музикант сидів на задньому сидінні. Жінка не впоралася з керуванням і врізалася в дерево. Під час удару Кокран вилетів з машини та отримав численні травми, розповіли правоохоронці. Жінка дивом уціліла, а її син помер у лікарні. Свої співчуття висловили учасники гурту КІSS в Іnstаgrаm. "Наш друг Карл загинув у ДТП 19 лютого. Він був видатним вокалістом і гітаристом, який пережив важкий інсульт, але ніколи не припиняв боротьбу за повернення до життя. Він здобув любов шанувальників по всьому світу завдяки своїм виступам і залишався невичерпним джерелом натхнення, бувши нашим постійним гостем в турне. Висловлюємо глибокі співчуття всій його родині", - написали музиканти. Кокран починав свій творчий шлях зі складу гурту Fаr Сry. Згодом почав співпрацювати з відомими музикантами, зокрема, з Джо Лінном Тернер, Бобом Дейзлі, Еріком Сінгер та іншими. У 1994 році записав пісню "Іntо thе Vоіd" разом з гуртом КІSS для альбому "Рsyсhо Сіrсus". На фронті загинув співзасновник і командир підрозділу "Гострі картузи" Антон Спіцин. Захисник України отримав в бою поранення несумісні з життям.

У віці 95 років помер зв'язковий Української повстанської армії Микола Негрич. Він був родичем сотенного Гриця Голинського. Про це повідомила Делятинська територіальна громада Івано-Франківської області. Негрич був останнім учасником боротьби УПА у селищі Делятин. Там він проживав останні роки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У віці 96 років померла легендарна зв'язкова УПА Зв'язковий народився 19 грудня 1929 року. У підлітковому віці став зв'язковим УПА. Миколу Негрича поховають 19 лютого на центральному старому кладовищі в Делятині. 15 січня померла 100-річна зв'язкова Української Повстанської Армії Ангелина Паламар. Після того, як чекісти вбили її батька і брата, 15-річна Ангелина приєдналась до УПА і стала звʼязковою на псевдо "Орися". Півтора десятка років вона провела у радянських таборах.

На війні загинув військовий, колишній журналіст видання "Факти" та режисер Ярослав Шапочка. Чоловік з березня 2023 року вважався зниклим безвісти, повідомили "Факти". Також про смерть Ярослава Шапочки повідомила у Fасеbооk його кума, режисерка Аліна Хорошилова. "На жаль, найгірше підтвердилося - Ярослав Шапочка на щиті, навічно на небесній варті. Вічна пам'ять і слава Герою", - написала Хорошилова. Що відомо Ярослав Шапочка загинув у 20-х числах березня 2023 року в бою з російськими окупантами на Соледарському напрямку на Донеччині. Під час штурмових дій підірвалася БМП, на якій перебував Ярослав. Досі він офіційно вважався зниклим безвісти. Остання публікація на сторінці журналіста у Fасеbооk датована 20 березня 2023 року. "Гірко. Дива не сталося. Скільки разів за ці вже майже два роки я заходила на твою сторінку і дивилася знову і знову на останній опублікований пост. Фото з цегляним будинком і трьома забитими вікнами з полущеною блакитною фарбою. "Залочене тривіконня", - написав ти. Звісно, шансів було мало, але поки людина безвісти, завжди хочеться до останнього сподіватися на якесь диво. Спи спокійно. Так гірко це все. Світла пам'ять", - написала на згадку про Шапочку на своїй сторінці режисерка Ірина Цілик. "Арсенальна завжди буде асоціюватися з тобою, Ярославе. І всі наші суперечки за кавою в "Твінс". Тепер там нема ні улюбленої кав'ярні, ні тебе, коли ти водив малу на заняття. Зникають цілі квартали без людей, які добре розбиралися в кіно та мали енциклопедичні знання про епохи. Ти був сміливим, дуже талановитим і впертим. Будь вічний, вибач за всі сварки і недосказане", - пише на своїй сторінці у Fасеbооk журналіст, військовий ЗСУ Ельдар Сарахман. Ярослав умів помічати деталі. За кілька днів до зникнення опублікував фото графіті. У загиблого режисера залишилися дружина й донька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні загинув поет Максим Ємець Хто такий Ярослав Шапочка Ярослав Шапочка - киянин, журналіст, митець, громадський активіст. Був активним учасником Помаранчевої революції та Революції гідності. Закінчив Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка, надалі опанував фах режисера і фотографа. З перших днів широкомасштабної війни став до лав київської бригади ТрО. Служив у 2-й стрілецькій роті 207-го окремого батальйону територіальної оборони (Шевченківського району Києва) 241-ї окремої бригади ТрО Збройних сил України. На війні проти російських загарбників загинув український футбольний арбітр Андрій Щепотьєв. 30-річний харків'янин працював на матчах дитячо-юнацького футболу та зустрічах аматорських ліг, був слухачем Національної школи арбітрів (2020) та працював тренером місцевого "Арсенала". Зазначається, що після початку повномасштабного російського вторгнення Щепотьєв вступив до лав ЗСУ. Загинув він під час виконання бойового завдання на Харківщині.

На Покровському напрямку загинув 30-річний поет та військовий Максим Ємець з позивним "Єнот". Його дівчина, військова та письменниця Оксана Рубаняк (Ксена) повідомила про це у Fасеbооk. "Ти був воїном, про якого має дізнатися світ. Ти був борцем, віддав все своє життя війні. Я щиро захоплююся і поважаю твій шлях. Ти був тим, кому не байдуже, вкладався максимально у боротьбу, ти жив нею... Зазвичай, ми були на різних напрямках. Крім крайнього. Покровський. Він дав нам можливість частіше бачитись, але він в результаті назавжди забрав тебе", - написала вона. Оксана Рубаняк планує видати збірку віршів Максима Ємеця. Вона вже на фінальному етапі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні загинув письменник Олексій Безпальцев "Ми зустрілись на одному з напрямків на фронті. Все сталося раптово і неочікувано. По нашій історії можна знімати фільм, але ми берегли все в таємниці до кінця. Ти заполонив собою мій простір, додав у життя відчуття безпеки, підтримки, кохання. Ти той кого я чекала все своє життя", - розповіла дівчина полеглого. Максим Ємець народився у Косові Івано-Франківської області. До Збройних сил України він долучився 2014-го у віці 19 років. Воював добровольцем у складі УНСО, потім служив у 10 ОГШБ і 24 ОМБр. Пройшов Іловайськ та Дебальцеве. Ємець був кавалером Ордену "За мужність" ІІІ ступеня. На війні проти російських загарбників загинув український футбольний арбітр Андрій Щепотьєв. 30-річний харків'янин працював на матчах дитячо-юнацького футболу та зустрічах аматорських ліг, був слухачем Національної школи арбітрів (2020) та працював тренером місцевого "Арсенала". Зазначається, що після початку повномасштабного російського вторгнення Щепотьєв вступив до лав ЗСУ. Загинув він під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Режисер Девід Лінч помер у віці 78 років. Його родина повідомила про це у Fасеbооk. "З глибоким жалем ми, його сім'я, повідомляємо про смерть людини і художника Девіда Лінча. Ми будемо вдячні за приватність у цей час. Тепер у світі, коли його більше немає з нами, велика діра. Але, як би він сказав: "Слідкуйте за пончиком, а не за діркою. " Це прекрасний день з золотим сонечком і блакитним небом", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Девід Лінч виклав новий фільм в YоuТubе Минулого року Лінч розповів, що у нього емфізема, викликана курінням. Девід Лінч народився 20 січня 1946 року в Міссулі, штат Монтана. Він почав свою кар'єру як художник, перш ніж перейти до кіно. Серед найбільш відомих стрічок Девіда Лінча - "Синій оксамит", "Голова-гумка", "Загублене шосе", "Малголленд Драйв". Лінч був відомий своїм унікальним стилем, який поєднує сюрреалістичні елементи, загадковість і занурення у підсвідомість. Його творчість часто характеризується як "дивний" або "гіпнотичний кінематограф". Він чотири рази номінувався на премію "Оскар" за найкращу режисуру і здобув почесного "Оскара" у 2019 році за досягнення у кіно. Його також відзначають як музиканта та художника, чиї роботи візуально резонують із його фільмами. У травні 2017-го вийшов 3-й сезон серіалу Девіда Лінча "Твін Пікс". Презентували на 70-й річниці Каннського кінофестивалю. З часу прем'єри попереднього сезону минуло 25 років. У центрі сюжету - вбивство школярки Лори Палмер. Розслідування проводить агент ФБР Дейл Купер, якого зіграв актор Кайл Маклахлен.