Gazeta.ua

Українська поетеса, письменниця, перекладачка, діячка українського національного руху Леся Українка померла на 43 році життя.
Її не стало у грузинському курортному селищі Сурамі 1 серпня 1913 року.
Поетеса хворіла на туберкульоз нирок від 1907 року. Лікуючись, вона проводила зими 1909-1910, 1911, 1912-1913 років у Єгипті. Розвивалась хвороба завдяки цьому повільно, але не зупиняла прогресувати повністю.
У травні 1913 року Леся Українка через Одесу виїхала на Кавказ. Померла на руках матері, сестри Ізидори та чоловіка Климента Квітки. На другий день у Сурамі відбулась панахида, яку відправив місцевий священик. Труну із тілом запаяли та повезли до Києва, куди поїзд прибув 7 серпня. Того ж дня відбувся похорон. Домовину на катафалку від вокзалу у супроводі поліції відвезли одразу на Байкове кладовище. Труну несли на руках шестеро жінок. Очолили цю ходу подруги поетеси, акторки Наталія Дорошенко та Валерія Пахаревська.
"За добу до похорону стало відомо, що згідно з бажанням небіжчиці проводи труни відбудуться без участи духовенства. І справді, поперед жалібної процесії несли тільки чорний хрест. Але за труною йшло троє священиків: о. Павло Погоріло, о. Марко Грушевський і ще хтось третій", - пригадував публіцист Дмитро Дорошенко.
Ще будучи живою, світ побачили окремими виданнями три збірки її поезій. "На крилах пісень" надрукували у Львові в 1893 році, "Думи і мрії" - 1899, а "Відгуки" вийшли у Чернівцях в 1902.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співачка постала в образі Мавки з твору Лесі Українки
У Ялті 1897 року під час лікування сухот познайомилась із марксистом Сергієм Мержинським. Називала ці стосунки дружбою, а не коханням, тому що її почуття до Мержинського не було взаємним. Їздила до Мінська попри заборону матері, щоб доглядати хворого Мержинського, коли йому стало геть зле. Називала його "другом моїх ідей". 31 січня 1901 року за одну ніч біля ліжка помираючого Мержинського Леся Українка написала поему "Одержима".

Останні роки життя Лесі Українки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. З чоловіком працювала над зібранням фольклору: зокрема, на кошти подружжя організовується етнографічна експедиція Філарета Колесси, в ході якої зроблені одні з перших аудіозаписів кобзарів. У цей самий час інтенсивно опрацьовує власні драми. На початку липня 1913 року здоров'я різко погіршується. 4 липня на звістку про важкий стан поетеси до Грузії терміново приїхали мати Олена Пчілка та сестра Ізидора.

Американський письменник і журналіст Ернест Гемінґвей 2 липня 1961 року одягнувся в червоний "імператорський" халат, зарядив двома патронами двоствольну рушницю, яку подарував дід. Тоді сів за робочий стіл, приклав дуло до голови й натиснув на спусковий гачок.
Останні роки життя Гемінґвей страждав на тяжку депресію й розлади психіки на тлі цирозу печінки. За три місяці до самогубства була ще одна спроба вкоротити собі віку. Тоді його застала дружина з карабіном у руках і передсмертною запискою на столі.
Ернест Гемінґвей став популярним завдяки своїм романам і оповіданням. Вів активний спосіб життя та любив пригоди. Писав лаконічно й насичено. 1993 року на його честь назвали малу планету 3656 Гемінґвей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У грандіозній битві загинули сотні тисяч солдатів
За 62 роки свого життя написав і опублікував сім романів, шість збірок оповідань і дві документальні роботи. Деякі роботи також опубліковували вже посмертно. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року, лауреат Пулітцерівської премії 1953-го.
Один із найпопулярніших романів - "Старий і море" 1952 року. В основі роману - розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю в його житті. Гемінґвей присвятив книжку своєму видавцеві Чарльзу Скрібнеру й літературному редакторові Максвеллу Перкінсу.
Окрім письма Гемінґвей воював у Першій світовій війні добровольцем. Потрапив на Італійський фронт. Через кілька років описав враження від першого зіткнення з війною в книжці "Прощавай, зброє!". У ніч на 9 липня 1918 року Хемінгуей, рятуючи пораненого італійського снайпера, потрапив під вогонь австрійських кулеметів і мінометів, його важко поранили. Попри ушкодження він залишився допомагати пораненим солдатам. У госпіталі з нього витягли 28 уламків, а на тілі нарахували понад 200 ран.
"Коли йдеш на війну хлопчаком, маєш величезну ілюзію безсмертя. Убивають інших, не тебе. Але потім, коли тебе серйозно ранять уперше, втрачаєш цю ілюзію та знаєш, що це може статися й із тобою", - казав він про війну.

Американський письменник Ернест Гемінґвей 4 травня 1953 року здобув Пулітцерівську премію за книжку "Старий і море", яку видав роком раніше.
Усе почалося 1936 року, коли Гемінґвей опублікував у часописі "Есквайр" нарис про реальний випадок у Гольфстримі. Тоді рибалка спіймав величезну рибину, яка довго тягла за собою човен. Коли потерпілого знайшли, від риби майже нічого не залишилося, а старий ридав із відчаю.

Композитора, поета й співака Володимира Івасюка проводжали у Львові в останню путь 22 травня 1979 року. За чотири дні до цього його тіло знайшли в лісі на території військової частини. Нині офіційно відомо, що вбивство організувало КГБ.
Понад 100 пісень, зібрані й оброблені народні пісні, музика до вистав і камерні твори залишив після себе 30-річний Володимир Івасюк. Одні з відомих - "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори". З моменту поховання його творчість була неофіційно заборонена.
Попрощатись із композитором приїхали тисячі шанувальників з усієї України. Щоб потрапити до Львова, вигадували різні історії. Адже міліція та КГБ робили все для того, щоб багатьом закрити шлях. Комуністи боялися, що похорон Володимира Івасюка може перерости в бунт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Творцю "Червоної рути" було б 72: у чому геній Івасюка
"То була перша непокора людей владі. Своєрідний протест, виражений приходом на похорон. Це ж було по всіх організаціях збори, комсомольські, профспілкові, щоб людей не пустити. А це не вдалося, було схоже що люди протестували. Я чув від людей, як вони казали, - а чого ви мені маєте забороняти на похорон піти? Я піду. А що зробите? Зробите - боротимемось", - пригадував шваґер померлого, фотограф Любомир Криса.
Похорон Володимира Івасюка перетворився на масову акцію. Домовину з тілом композитора друзі несли на плечах від його дому аж до могили. Уздовж дороги стояли люди, тримаючись за руки.
"Людей було багато. Вони стояли на балконах, на дах вилізли, сиділи на деревах. Люди збурилися, коли до будинку Володі приїхала машина від консерваторії, "ЗІЛ" із бортами. Чув, як люди говорили: "Ми його на руках понесемо", - продовжував Любомир Криса.
Багато тих, хто був на похороні, після нього втратили роботу або потрапили за ґрати. Біля могили Івасюка цілодобово чергували працівники КДБ, вони стежили, хто приходить, спалювали записки, які люди залишали. Кілька разів могилу митця сплюндрували, вона горіла.

Володимир Івасюк зник 24 квітня 1979-го. Того дня пішов до консерваторії на заняття, пообіцявши батькам бути о 13:00. Додому більше не повернувся. Батьки подали заяву до міліції, але пошуки розпочали лише за три дні. Тривали до 11 травня.

У віці 64 років помер народний депутат "Європейської Солідарності" Степан Кубів.
Про це повідомила пресслужба парламенту.
"Керівництво Верховної Ради України, народні депутати, керівництво та працівники Апарату Парламенту висловлюють співчуття з приводу смерті народного депутата України девʼятого скликання Степана Кубіва. Він помер на 64 році життя", - йдеться в повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер найвідоміший диктор України Олександр Сафонов
Під час роботи у Верховній Раді Степан Кубів був членом Комітету з питань економічного розвитку.
Кубів був народним депутатом України кількох скликань. Із лютого по червень 2014 року очолював Національний банк України.
Із квітня 2016 по серпень 2019 року обіймав посаду першого віцепрем'єр-міністра та міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Був одним із комендантів Штабу національного спротиву під час подій Євромайдану.


Заслужена артистка України, акторка театру і кіно, зірка серіалу "Спіймати Кайдаша", Любов Колесникова померла на 75-му році життя. Серце жінки зупинилося зранку, 7 травня. Трагічну новину повідомила художній керівник Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка Оксана Тунік-Фриз.

На війні загинула продюсерка та офіцерка 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади"Едельвейс" Вікторія Боброва з позивним "Квітка".
Сумну новину підтвердив колишній начальник відділення комунікацій 10-ї окремої штурмової бригади "Едельвейс" Богдан Флюнт у коментарі "Детектор Медіа". За його словами, військова загинула 23 квітня в районі виконання бойових завдань. Він також зазначив, що останній тиждень перед загибеллю Вікторія тимчасово виконувала обов'язки керівника відділу комунікацій бригади.
Загибель Квітки підтвердила і її мати під одним із її останніх дописів у Fасеbооk.
"Так, це правда, немає моєї Квітки, немає моєї доньки. Але вона завжди залишиться з нами, назавжди молода і красива", - написала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час теракту в Києві загинув музикант Ігор Савченко
Дівчину поховають у Києві.
До повномасштабного вторгнення Боброва працювала у сфері кіно та телевиробництва. Була кастинг-директоркою серіалів "Одна родина. Весілля", "Окуповані", "Друзі" та "Холод", а також лінійною продюсеркою документальних стрічок.
До лав Збройних сил України Боброва долучилася влітку 2024 року.

18 березня на фронті під час евакуації поранених загинув український гуморист Артур Петров. Він служив у війську з квітня 2025 року, останні місяці перебував у складі 43-ї окремої механізованої бригади. Петров був учасником комедійних шоу - "Комік на мільйон", "ГуднайтКлаб", виступав як резидент на проекті "Підпільний стендап".

Помер британський співак, композитор і співзасновник рок-гурту Тrаffіс Дейв Мейсон. Йому було 79 років.
Видання Міrrоr написало, що сумну звістку повідомила родина зірки. Проте причину смерті поки не назвали.
"Від імені його родини ми з глибоким сумом повідомляємо новину про смерть Дейва Мейсона. Член Зали слави рок-н-ролу, відомий автор пісень, музикант, співак і автор, мирно пішов із життя у своєму будинку в Гарднервіллі, Невада", - написали рідні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чак Норріс помер у 86 років
Стало відомо, що музикант приготував вечерю зі своєю дружиною Вініфред, потім сів у крісло подрімати поруч зі своїм собакою і помер.
"Він мирно пішов з життя у своєму улюбленому кріслі. Казковий фінал. На своїх умовах. Саме так він прожив своє життя аж до самого кінця", - поділились його рідні.

Раніше помер американський актор та продюсер Патрік Малдун. Йому було 57 років. Причиною смерті став серцевий напад. Актора знайшли непритомним у своєму будинку в Беверлі-Гіллз. Лікарі, яких викликала його партнерка, вже не змогли допомогти.

Помер американський актор та продюсер Патрік Малдун. Йому було 57 років.
Про це повідомило видання Vаrіеty, посилаючись на офіційне підтвердження від менеджера артиста. Причиною смерті став серцевий напад. Актора знайшли непритомним у своєму будинку в Беверлі-Гіллз. Лікарі, яких викликала його партнерка, вже не змогли допомогти.
Малдун прославився роллю Остіна Ріда у мильній опері "Дні нашого життя", а також втілив образи Річарда Гарта в серіалі "Район Мелроуз" і Зандера Баркалоу у фільмі "Зоряний десант".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірка культового серіалу "Баффі" помер у 54 роки
Крім того, Малдун активно займався продюсуванням. Лише два дні тому він написав у своєму Іnstаgrаm про запуск нового фільму з Крісом Гемсвортом.
Остання роль актора у трилері Dіrty Наnds вийде на екрани вже наприкінці цього місяця, ставши його посмертною роботою.

20 березня стало відомо, що у віці 86 років помер легендарний актор бойовиків Чак Норріс. Для всього світу він був майстром бойових мистецтв, актором та символом сили. У Чака Норріса залишилось п'ятеро дітей від різних стосунків.

19 квітня помер заслужений художник України Євген Удін. Йому було 89 років.
Сумну звістку повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал у Fасеbооk. Причину смерті поки не назвали.
"Понад пів століття його акварелі та графіка зберігали обличчя Тернополя - кожну вулицю, кожен фасад, кожну деталь, яку інші могли б і не помітити. Він малював місто - і вчив бачити його інших. Через його студії, майстер-класи та пленери пройшли покоління тернопільських митців. У час війни Майстер знайшов ще один спосіб служити Україні - кошти від продажу своїх робіт передавав тернопільській 44-й артилерійській бригаді. Його графіка залишається з нами. І коли ми візьмемо в руки його книгу чи подивимось на знайомий аркуш із видом Тернополя - він буде поруч", - написав Надал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер український артист Ярослав Чорногуз
Прощання з митцем відбудеться 21 квітня о 13:00.

Євген Удін здобув вищу освіту у Львівському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю "Книжкова графіка". Працював у Національній спілці журналістів України, а через 10 років став членом Національної спілки художників України. Він - автор ілюстрацій до понад сотні книг.


18 квітня внаслідок теракту в Києві загинув український музикант та учасник гурту "Друге Сонце" Ігор Савченко. 24 квітня Ігорю мало б виповнитися 55 років. У покійного залишилися дружина та донька.

У боях за Україну поліг Тарас Шпук (позивний Череп) - ветеран, активіст, тренер на "Іграх нескорених" і колишній співробітник благодійного фонду "Повернись живим". Йому було 34 роки. Як Тарас загинув під час виконання бойового завдання у складі групи спеціального призначення. Його смерть стала першою бойовою втратою серед колишніх чи чинних працівників "Повернись живим" від початку повномасштабної війни. Народжений і вирощений в Івано-Франківську, Тарас був учасником Революції Гідності та одним із тих, хто долучився до війська ще у 2014 році. Його добре знали не лише у ветеранському середовищі, а й у Збройних силах, волонтерських ініціативах та серед тих, хто займається розвитком спорту для ветеранів. "Тарас був у буквальному сенсі директором України - знав усіх і міг вирішити будь-яке питання", - згадує керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. Він не був керівником спортивних проєктів, але саме на ньому трималася операційна частина організації Іnvісtus Gаmеs в Україні, підготовка команд до змагань, мотивація, підтримка й натхнення. Тарас Шпук був багаторічним тренером українських збірних на Іnvісtus Gаmеs та Wаrrіоr Gаmеs, а також одним з ініціаторів Ветеранського форуму. У 2022 році, вже після повномасштабного вторгнення, він ризикував життям, щоб вивезти спортивне обладнання для збірної України. Хоч у лютому 2022-го він і прагнув одразу повернутися на фронт, але тоді залишився у тилу - допомагати організації та військовим. Протягом тривалого часу Тарас забезпечував потреби армії, а в листопаді 2023 року повернувся до служби, цього разу - в лавах воєнної розвідки. "Він вірив у все, що робив. Ми вірили в нього. Боляче всім, хто знав його - команді, друзям, ветеранам. Ми дуже чекали його повернення", - говорить Чмут. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український актор Андрій Синишин загинув на фронті Колеги підкреслюють, що Тарас був рушієм змін у ветеранському русі, людиною, яка надихала інших і турбувалася про всіх, навіть коли сам був на межі. "Тарас був особливим. Таких людей більше немає. Нам дуже пощастило мати його поруч", - каже Дарина Прикуп, операційна менеджерка стратегічного департаменту фонду. Смерть Тараса Шпука - не лише велика втрата для його побратимів, але й для всієї ветеранської спільноти. Його ім'я залишиться у пам'яті як символ жертовності, сили та глибокої любові до України. На фронті загинув український художник Кирило Гриньов. У лютому 2022 року Гриньов добровільно вступив до лав Збройних сил України. Виконуючи бойове завдання на території Покровського району Донецької області, торік дістав поранення, але продовжив службу.

На фронті загинув військовослужбовець Збройних сил України, артист балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Дмитро Пасічник. Про втрату повідомив колектив театру. "Із великим сумом повідомляємо про загибель нашого колеги, артиста балету Дмитра Пасічника. Він приєднався до балетної трупи театру у жовтні минулого року. У червні 2025-го Дмитро вступив до лав ЗСУ", - йдеться у заяві Львівської національної опери. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український актор Андрій Синишин загинув на фронті Дмитро Пасічник мав фахову освіту у сфері культури та мистецтв. Навчався на кафедрі режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Спершу здобув ступінь бакалавра, а згодом - вступив до магістратури. У виші наголосили, що академічна спільнота з глибоким сумом сприйняла звістку про загибель свого випускника, та висловили щирі співчуття родині, друзям і побратимам полеглого воїна. У Львівській опері Дмитро працював як артист кордебалету й активно брав участь у більшості балетних постановок, що були в репертуарі театру. Деталі про дату та місце прощання з Дмитром Пасічником буде повідомлено згодом. Український актор Андрій Синишин загинув на фронті. Захисник вважався зниклим безвісти з квітня 2025 року. Про це повідомили на сторінці львівського театру імені Леся Курбаса. "16 квітня 2025 року Андрій загинув поблизу населеного пункту Юнаківка, Сумський район, Сумська область, захищаючи Україну від російського вторгнення. Він віддав своє життя, боронячи свободу як воїн, і залишив світлу пам'ять як актор", - зазначили колеги чоловіка.

На Запорізькому напрямку під час бойового вильоту загинув український військовий льотчик, майор 39-ї бригади тактичної авіації Олександр Боровик. Трагедія сталася 11 вересня близько 13:30, повідомили у бригаді. "Із сумом повідомляємо, що 11 вересня 2025 року, близько 13.30, на Запорізькому напрямку, під час виконання бойового завдання на літаку Су-27, загинув наш побратим - льотчик 39-ї бригади тактичної авіації майор Боровик Олександр Миколайович 19.04.1995 р.н. Причини та обставини з'ясовуються", - зазначили у військовому підрозділі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні загинув український льотчик з позивним Вluе Неlmеt У повідомленні також висловили підтримку та співчуття рідним полеглого. "Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олександра. Вічна пам'ять Герою!", - додали у бригаді. 25 серпня на Житомирщині зіткнулися літаки L-39. В авіакатастрофі загинули троє льотчиків - Андрій Пільщиков, В'ячеслав Мінка і Сергій Проказін. За попередньо встановленими обставинами, катастрофа сталася внаслідок зіткнення при маневрі розвороту, сказали у Державному бюро розслідувань.

37 років тому в ніч на 4 вересня у карцері радянської колонії для політичних в'язнів "Перм-36" помер український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник Василь Стус. Йому було 47 років. Офіційна причина смерті зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко припускав, що той загинув від удару карцерними нарами. Це могли підлаштувати навмисно наглядачі. Зранку наступного дня про смерть Стуса повідомили його дружину Валентину. Василь Стус народився у селянській родині на Вінниччині, потім сім&рrіmе;я переїхала до Донецька, щоб уникнути примусової колективізації. 1954 року вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту, почав писати та перекладати з німецької вірші. Потім працював вчителем української мови. 1959 року у "Літературній Україні" опублікував перші вірші. У вересні 1965-го разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом взяв участь в першому громадсько-політичному протесті в Радянському Союзі у післявоєнний час. Його учасники закликали партійних керівників і киян засудити арешти української інтелігенції. За це Стуса відрахували з аспірантури. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медведчук не оскаржив рішення апеляційного суду у справі книги про Стуса видавництво Відтоді за поетом почали слідкувати агенти КДБ. Через його літературу та постійну критику радянської системи Стуса вперше арештували 1972 року. Вісім років провів у мордовських і магаданських таборах і золотих копальнях за антирадянську агітацію та пропаганду. Більшість віршів, що поет писав у засланні, вилучали та знищували. У травні 1980 року його знову заарештували, визнали особливо небезпечним рецидивістом. У вересні засудили знову на 10 років примусових робіт і п'ять років заслання. Після смерті дружина просила дозволу приїхати рідним на похорон, але їй відмовили. Радянська влада приховувала смерть поета від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Права на перепоховання адміністрація не надавала до завершення терміну ув'язнення. Особисті речі Стуса також здебільшого не повернули його родині. Поховали на табірному цвинтарі у с. Борисовому Чусовського району Пермської області. У листопаді 1989 року, завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі. 4 вересня 1965 року в переповненому київському кінотеатрі "Україна" Василь Стус звернувся про присутніх: "Хто проти тиранії встаньте!" і сам устав перший. Це була прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Такою була реакція Стуса на перші післясталінські масові арешти серед української інтелігенції.

Принцеса Вельська, леді Діана або, як її називали - леді Ді, померла 31 серпня 1997 року в Парижі. Жінка розбилася в автокатастрофі разом із сином єгипетського мільярдера Доді аль-Файєдом і водієм Анрі Полем. Аль-Файєд і Поль загинули миттєво. Діана померла за дві години в лікарні Сальпетрієр. Колишній співробітник аварійно-рятувальної служби Шав'єр Гурмелон був одним із перших, хто прибув на місце аварії у тунелі під мостом Альма в Парижі. Він розповів про останні слова, які промовила принцеса Діана, пише frоm-uа "Одними з останніх її слів були: "Боже мій, що сталося?". Правду, хто перед ним був, рятувальник дізнався трохи пізніше. "Я бачив, що у неї був незначний забій на правому плечі, але в іншому, крім цього, не було нічого суттєвого. Я тримав її руку і казав їй, аби вона зберігала спокій і не рухалася", згадує Гурмелон. Діані дали кисень, дістали з понівеченої машини, але після цього вона перестала дихати. До життя її повернув масаж серця, який зробив Гурмелон. Однак внутрішні травми виявилися для принцеси смертельними. Є низка версій про причини смертельної аварії: алкогольне сп'яніння водія, необхідність їхати на швидкості від переслідувань папараці, а також теорії змови. Вижив лише охоронець Тревор Ріс-Джонс, але він не пам'ятає подій. Парижани з року в рік несуть квіти, свічки і записки до встановленого неподалік від моста пам'ятника "Вогонь волі", який вважають неофіційним меморіалом, передає fdlх.соm Біля воріт Кенсінґтонського палацу британці також залишають квіти і плакати в пам'ять про ту, кого називали принцесою сердець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Некоролівська зачіска принцеси Діани підкорила мільйони 2002 року Діана зайняла третє місце в списку найвидатніших британців усіх часів, залишивши позаду Шекспіра, Дарвіна і Ньютона. За 20 років після трагічної смерті принцеси завдяки документальному фільму "Діана: Історія її словами" (Dіаnа: Іn Неr Оwn Wоrds) громадськості відкрилися деякі подробиці з життя принцеси сердець. Багато з них шокують, повідомляє bіlshе.соm Зради За визнанням Діани, одного разу її чоловік, принц Чарльз, заявив: "Я відмовляюся бути єдиним принцом Вельським, у якого ніколи не було коханки". Так він виправдався перед дружиною за зв'язок із Каміллою Паркер-Боулз. Секс Діана і Чарльз займалися сексом раз на 3 тижні, а останні 6-7 років шлюбу вони взагалі не спали разом: "Вогонь між нами остаточно згас". Кохання Діана була закохана в свого охоронця Баррі Маннакі. Між ними так нічого і не сталося: він був одружений. Мрії Але мріяти леді Ді ніхто не забороняв: іноді вона уявляла, як тікає з Баррі з палацу. Зради королівської сім'ї Діана стверджувала: принц Філіп, батько Чарльза, одного разу заявив: якщо стосунки його сина з Діаною не заладяться, він може дозволити собі відносини з Каміллою на стороні.