Gazeta.ua

Росія зберігає максималістські вимоги капітуляції України, коли говорить про мирні переговори. А Путін повторює російську пропаганду про нелегітимність Володимира Зеленського. Із України масово виїжджає молодь не лише хлопці, а й дівчата. Цей відтік мізків - бомба сповільненої дії для демографії країни. Китай постачає все більше деталей для військової машини Росії. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Путін каже, що відкритий для зустрічі з Зеленським, заперечуючи його легітимність", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Через кілька днів після того, як атака Росії на Київ зруйнувала багатоквартирні будинки і забрала 28 життів, Путін заперечив, що Москва атакувала цивільних, і заявив, що відкритий до зустрічі з президентом Зеленським, навіть якщо сумнівається в його легітимності. Путін заявив, що переговори між робочими групами можуть відновитися наступного тижня, але додав, що зустрінеться з Зеленським лише після того, як будуть узгоджені всі деталі мирної угоди. Він припустив, що навіть тоді демократично обраний український лідер не матиме права підписувати угоду. Нелегітимність Зеленського - центральний елемент кремлівської пропаганди. Вимоги Росії до України як умови миру не змінилися та рівносильні капітуляції Києва: згода ніколи не вступати в НАТО, бути нейтральною країною, відмовитися від п'яти українських областей, включаючи територію, яку Росія не окупує, скоротити чисельність ЗСУ і припинити військову підтримку Заходу. Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що минуло 100 днів з часу як Київ прийняв запропоноване США припинення вогню, а РФ далі вимагає численних умов, перш ніж розглянути можливість припинення бойових дій. "100 днів російських маніпуляцій та втрачених можливостей припинити війну. 100 днів, коли Росія ескалує терор проти України", - заявив Сибіга. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль Попри те, що президент Дональд Трамп запропонував Росії значні поступки, зокрема підтримав її вимогу закрити Україні дорогу в НАТО та зберегти окуповані нею території, мирний процес зайшов у глухий кут. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль, а деякі аналітики заявили, що його спроби швидко досягти угоди практично провалилися. "Ми готові до предметних переговорів щодо принципів врегулювання. Потрібно лише, щоб українська сторона була готова діяти мудро", сказав Путін, закликаючи західних союзників Києва тиснути на Україну, щоб прийняла "поточну реальність". Він сказав, що якщо Київ найближчим часом не погодиться на умови Москви, його становище може погіршитися, вихваляючись тим, що Росія просувається по фронту - твердження, яке не підтверджують військові аналітики. "Ми не дозволимо Україні мати збройні сили, які загрожуватимуть Росії та її народу. Якщо нам не вдасться домовитися з Україною мирним шляхом, будемо прагнути досягти наших цілей військовими методами", сказав Путін. Атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства" Росіяни цього тижня поцілили в дев'ятиповерховий будинок у Києві, вбивши 23 жителів. Ще п'ятеро загинули в інших частинах міста. Зеленський заявив, що атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства". "Я вдячний усім партнерам, які розуміють: Україна має ставати сильнішою з кожним днем. Вдячний усім, хто готовий тиснути на Москву, щоб відчула справжню ціну війни", заявив він. Попри удар та повідомлення про руйнування, жертви та рятувальну операцію, включаючи кадри матері та батька, які втратили сина під уламками, Путін наполягав, що Росія атакувала лише військові об'єкти. Цієї лінії кремлівські чиновники неухильно дотримувалися протягом війни, попри докази протилежного. "Удар не був спрямований по житлових районах, але по об'єктах оборонного сектору, заводах, що виробляють військову техніку", сказав Путін. "В Україні є проблема, про яку ніхто не говорить дівчата масово їдуть геть", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія У класі на заході України група підлітків розмірковує про майбутнє. Кіра Юхименко, 17 років, завжди хотіла вступити в університет на батьківщині, але тепер мріє поїхати вчитися за кордон. "Війна допомогла зрозуміти, хто ми є. Розширила кругозір, зробила більш незалежними", каже вона у школі №66 у Львові. З початку війни і запровадження воєнного стану хлопцям з 18 років заборонено виїжджати з країни, але дівчата можуть вільно поїхати. Протягом трьох років війни велика кількість з них вирішила вчинити саме так. Мало хто повернувся. З кожним роком їх стає все більше. Хвиля еміграції є відтоком мізків. Серед тих, хто залишає країну, одні з найталановитіших підлітків. Це також демографічна бомба уповільненої дії. Застрягши у війні на виснаження, є реальні побоювання щодо того, хто відбудує країну після війни, якщо молодь не повернеться. Ситуація погіршується з кожним днем війни Група 30 учнів випускних класів за партами обрала тему для обговорення: освіта і кар'єрні можливості в Україні. Їх вчителька Людмила Макогін каже, що багато учнів хоче емігрувати. "Ситуація погіршується з кожним днем війни. Вона змушує молодь обирати університети Європи, а не України", каже вона. Кіра змушена була втекти з Запоріжжя заради відносної безпеки у Львові. "До війни я не думала виїжджати. Думала, вступлю в університет в Києві чи Харкові", - каже вона. Оскільки Польща лише за кількадесят кілометрів, Кіра з родиною почали регулярно туди їздити. Цей досвід допоміг уявити навчання в польському Кракові. Польща прийняла більше українських студентів бакалаврату, ніж будь-яка інша країна Європи. У 2023-му 45% іноземних студентів в польських університетах були українці. За даними польського агентства даних Rаdоn, кількість студенток, які вступали до польських університетів, подвоїлася за рік після вторгнення. Ріст кількості хлопців, що прибувають, ще більший. Престижні європейські внз приваблюють українців, але переважно вони просто хочуть втекти від війни. "Коли є повітряна тривога, навчання неможливе. Доводиться шукати інтернет в бомбосховищі, а я хочу чогось досягти", каже Кіра, додавши, що її подруга, яка втекла до Львова з Сумської області, теж подала документи в університет у Кракові. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання Колишній студент Львівського фізико-математичного ліцею, 17-річний Тарас Гривняк, покинув родину, щоб вчитися у Віденському університеті. Якщо йому виповниться 18 років, і він приїде в Україну, йому не дозволять виїхати. Він каже, що половина хлопців його класу поїхала в Європу. Майже стільки ж дівчат. "Мій клас хороший. Один з моїх друзів вже вчиться в Кембриджському університеті. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання", - каже він. 18-річна Ангеліна Калинюк закінчила школу в Івано-Франківській області у 2023-му, перш ніж вчитися в Краківському університеті. Вона каже, що батьки часто намагаються змусити дітей виїхати з України. "Чула ситуації, що діти не хотіли їхати, але батьки казали, що це найкращий вибір. Україна воює з 2014-го. В країні завжди щось літає в небі. Батьки хочуть, щоб їхні діти мали найкраще життя", - каже вона. Світлана Божко, вчителька зі Львова, досі проводить уроки з Ангеліною через Zооm та хвилюється, хто відбудує країну після війни. "Вона розумна дівчина. Я б хотіла, щоб такі залишилися тут. Втрачаємо багато учнів. Це так сумно. З 34 учнів її 11-го класу вісім дівчат і десять хлопців планують виїхати цього року", - каже вона. Хоча не існує механізму, який би фіксував кількість дівчат, що виїжджають з країни, показники свідчать про різке їх скорочення в Україні. За даними ООН, за межами України живе близько 2,3 млн українських дітей-біженців, більшість у Європі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЗСУ є серйозні проблеми в управлінні: світові ЗМІ написали які Рівень народжуваності в Україні падає, а статистика МОН показує, що кількість учнів, які починають навчання, з 2021-го в масштабах країни скоротилася на третину. Щонайменше 701 дитина була вбита Щонайменше 701 дитина була вбита, а понад 19 000 депортовані чи насильно переміщені до Росії. Професор економіки в Університеті Бокконі та співавтор дослідження ринку праці України 2022 року Тіто Боері каже, що проблема еміграції в Україні є "дуже серйозною". Оскільки кінця бойових дій не видно, Кіра не впевнена, чи повернеться. Війна зробила невизначеність її новою нормою. "Китай - найважливіший постачальник військової машини Росії", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Цими днями дрони стрімко літають у Києві. Майже 500 недавно випустили росіяни за раз. Зеленський побоюється, що за нинішніх темпів виробництва Росія незабаром зможе здійснювати атаки, в яких будуть брати участь вдвічі більше БПЛА. Розбирати уламки і зазирнути всередину - означає зіткнутися віч-на-віч з похмурою реальністю. Китай - найважливіший і вирішальний рушій військової машини Росії. Наприклад, Shаhеd ударний дрон іранської розробки, який масово виробляють в Росії. Такі колись начиняли мікроелектронікою США, яку ввозили контрабандою через Азію для обходу санкцій. Але найновіші з них оснащені китайськими деталями. Один екземпляр містив лише два компоненти США з 15. З початку війни Китай обережно надавав військову допомогу РФ. За словами українських і європейських чиновників, він відхилив деякі російські запити на обладнання. Пекін уникав масштабних поставок готових боєприпасів чи летальної зброї, які могли б спровокувати санкції США чи ЄС. Він не хоче міжнародного осуду, який виник би, якби на полі бою з'явилося забагато його зброї. Але є ознаки, що Китай підійшов до цієї межі та, можливо, перетнув її. Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го Західні чиновники повідомляють, що Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го, включаючи критично важливі компоненти озброєння і цивільні дрони. Багато з цього публічно задокументовано в аналізі уламків зброї, через відстеження їх поставок із відкритих джерел та санкцій США проти китайських компаній. Досі публічних доказів постачань китайських боєприпасів мало. На початку 2023-го Китай розглядав можливість відправлення до Росії партії снарядів калібру 122 мм і 152 мм, але немає ознак, що він зробив це у великих масштабах. Пізніше того року українці виявили мінометні снаряди китайського виробництва. Незрозуміло, чи були поставки прямо з КНР, чи опосередковано з третіх країн, де китайська зброя та боєприпаси - повсюдні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Ситуація з дронами тривожніша. Минулого року російська компанія розробила та випробувала нову модель дрона "Герань-3" - копії іранського Shаhеd. За допомогою китайських фірм. У жовтні мінфін США ввів санкції проти двох китайських компаній, одна з яких постачала двигуни для цих дронів. Ситуація з дронами тривожніша Китайська зброя менш важлива для РФ, ніж китайські компоненти. Зеленський каже, що китайці присутні на виробничих об'єктах Росії. Європейський представник оборонного відомства підтверджує це, додавши, що Китай прагне перевірити ефективність своїх матеріалів на полі бою. З початку війни обидві сторони широко використовували відносно повсякденну китайську продукцію. Зокрема, цивільні дрони. Але у вересні 2024-го Китай посилив експортні обмеження на дрони та їх компоненти. Теоретично нові правила поширюються на Росію і Україну. На практиці - вибірково. Зеленський каже, що Китай перекрив постачання такого обладнання, як невеликі квадрокоптери до України, залишивши їх для Росії. Китай посилив співпрацю з Росією в інших сферах теж - допомагає виробляти вибухівку. КНР домінує на світовому ринку нітроцелюлози, ключового інгредієнта пороху, та оптоволокні, що використовується в дронах. У травні голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко заявив про постачання Китаєм верстатів, хімікатів, пороху та інших матеріалів, важливих для оборонної промисловості РФ. Дослідницька група "Рада економічної безпеки України" пише, що у 2023-2024 роках Китай став провідним постачальником промислового обладнання до Росії. На нього припадає 80-90% імпортованих верстатів. Багато з них раніше були західними. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю Натомість КНР має цінні уроки - Росія і Китай продовжують вивчати можливості обміну освоєними західними технологіями, захопленими на полі бою. Пекін хоче отримати високоточні ракети США та європейські крилаті ракети. Також є ознаки співпраці в галузях космічних технологій. Це не означає, що китайсько-російські відносини - безхмарні. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю та китайським шпигунством у Росії. Попри розмови про дружбу, ФСБ ув'язнює російських вчених за нібито розголошення секретів Китаю. Багато з цих людей не зробили нічого поганого. Їх арешти відображають вкорінений страх і упередження щодо КНР. Але без постійної допомоги китайців оборонна промисловість Росії була б паралізована.

Відверті зізнання Михайла Драпатого про радянські пережитки в управлінні ЗСУ, які він не зміг за півроку виправити. Колонка військового аналітика США про те, що наратив Росії, наче вона перемагає у війні, є брехливим. Москва лише постійно наступає, втрачаючи неймовірну кількість людей і техніки, а Київ показує, що може завдавати натомість болючі асиметричні удари, і тримає оборону. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Нова спецпосланниця ЄС до України", Роlіtісо, США Колишня єврокомісарка Ілва Йоханссон стане новою спецпосланницею ЄС у справах українців. Вона обійме новостворену посаду, на якій допомагатиме контролювати недавно оприлюднену довгострокову стратегію Єврокомісії щодо українських біженців. Йоханссон - колишня шведська міністерка шкільництва, охорони здоров'я, і зайнятості в різних урядах. Була єврокомісаром з питань внутрішніх справ у 2019-2024 роках. Кілька разів відвідувала Україну, зокрема табір для біженців на кордоні з Румунією, і у вересні 2024-го отримала український орден "За заслуги" ІІ ступеня. Минулого місяця Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для приблизно 4,3 млн переміщених українців, які знайшли притулок у ЄС після вторгнення Росії. Виконавчий орган ЄС також оголосив про план перевести українських біженців до постійних легальних домовленостей в їх нових країнах проживання або сприяти їх поверненню додому, і запустить Центри єдності - інформаційні осередки, що працюють спільно з Україною та будуть надавати рекомендації щодо інтеграції та повернення додому. Україна давно розглядає можливість репатріації своїх громадян Роль спецпосланниці полягатиме в "посиленні координації, представництві інтересів українців і впровадженні практичних інструментів їх підтримки". Україна давно розглядає можливість репатріації своїх громадян, проте війна з Росією триває. Деякі європейські чиновники попереджають про ріст втоми від українських біженців у країнах, що їх приймають. Проте інші країни Європи прагнуть утримати їх, щоб збільшити свою робочу силу. "Український командир описує "культуру страху" у ЗСУ", Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs, Велика Британія Шанований високий український командир Михайло Драпатий опублікував відверті зауваження щодо свого піврічного перебування на посаді після того, як 3 червня його звільнили і доручили нове командування - бойовими операціями на передовій. Він подав у відставку після російського ракетного удару по полігону ЗСУ, в результаті якого загинули 12 солдатів і понад 60 отримали поранення. Генерал-майор Драпатий заявив, що коли він у листопаді обійняв посаду в штабі сухопутних військ, то зіткнувся з "атмосферою страху, безініціативності, небажання приймати зворотний зв'язок, байдужістю до кадрових питань, удаваною дисципліною та глибоким розривом між штабом та підрозділами". "Я працював над тим, щоб зламати цю систему зсередини", - написав Драпатий. Це рідкісна критика від представника вищого керівництва ЗСУ пролунала на тлі того, як Київ намагається реструктуризувати свою армію, на тлі тиску США та інших союзників щодо покращення мобілізації та навчання солдатів. Коментарі Драпатого підкреслюють постійну напруженість у вищих ешелонах військового керівництва України Коментарі Драпатого підкреслюють постійну напруженість у вищих ешелонах військового керівництва України, навіть попри те, що останніми тижнями російські війська прискорюють темпи свого просування. Президент Володимир Зеленський цього місяця оголосив про призначення Драпатого командувачем об'єднаних сил - цей крок, за його словами, звільнить генерал-майора від адміністративних обов'язків, пов'язаних з посадою командувача сухопутних військ. "Драпатий зосередиться виключно на бойових справах, щоб міг займатися фронтом", заявив Зеленський. Драпатий зберіг окреме командування оперативною групою, яка брала участь у відбитті атак російських військ на деяких найнапруженіших ділянках фронту. Президент також призначив нових керівників повітряно-штурмових військ та генштабу. Колишній бізнесмен, який вступив до ЗСУ у березні 2022-го для створення невеликого підрозділу розвідки з використанням дронів "Птахи Мадяра", Роберт Бровді став командиром Військ безпілотних систем - новоствореного підрозділу ЗСУ, що спеціалізується на війні за допомогою БПЛА. Українські війська останніми місяцями створюють корпусну систему Українські війська останніми місяцями створюють корпусну систему, яка має замінити спеціальні командні структури, створені на передовій у перші місяці російського вторгнення. Реформа включає зміну складної системи навчання, яку передові бригади часто описували як неадекватну, що змушувало їх проводити додаткову підготовку, коли мобілізовані прибувають до частин. Коли Драпатий вирішив піти у відставку після удару по навчальній базі в Дніпропетровській області, він написав: "Взаємне приховування інформації та безкарність це отрута для армії. Я намагався викорінити це з сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються це означає, що моїх зусиль було замало". Драпатий збереже командування оперативною групою "Хортиця" - її завдання, зокрема, боротися з вирішальним Покровським фронтом, де російські війська досягли значного прогресу за останні тижні. "Це дві важливі бойові позиції дозволять йому керувати значною територією, а також ресурсами та стратегічним плануванням для всього фронту. Залишилося лише дозволити йому працювати та реалізовувати свої плани", написала українська група з моніторингу війни, близька до міноборони, DеерStаtе. "Росія каже, що перемагає. Дані свідчать про протилежне", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Колонка наукового співробітника Програми воєнних дій, нерегулярних загроз і тероризму в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США Райлі Маккейба Позаминулого тижня Україна здійснила одну зі своїх найамбітніших операцій у війні, використовуючи понад 100 дронів, щоб пошкодити десятки військових бомбардувальників стратегічної авіації на кількох авіабазах глибоко всередині Росії. Атака, яку планували багато місяців і розпочали з території РФ, показала, як Київ може використати обмежені інструменти для досягнення значних наслідків. Росія - навпаки протягом останніх 17 місяців намагалася просунутися в Україні за допомогою грубої сили і, за новими даними, не має чим похвалитися. Її зусилля призвели до захоплення менше ніж 4700 кв км землі з січня 2024-го, що рішуче не відповідає цілі Москви значно розширити контроль над територією України. Російське просування в деяких районах було повільнішим, ніж військ союзників під час виснажливого наступу на Соммі під час Першої світової війни - битви, яка стала синонімом дорогих і марних військових операцій. Україна здійснила одну зі своїх найамбітніших операцій у війні За ці незначні здобутки Росія заплатила дуже високу ціну кров'ю і залізом. Кількість російських солдатів, загиблих в Україні, зараз перевищує загальну кількість радянських і російських солдатів, загиблих у всіх війнах з часів Другої світової разом узятих. Загальна кількість військових втрат РФ перевищила 1 млн. Росія також постійно втрачає на полі бою у 2-5 разів більше бойових машин, ніж Україна, включаючи втрачені з січня 2024-го приблизно 1200 броньованих бойових машин, 3200 БМП та 1900 танків. Ця жорстока реальність ставить під сумнів наратив про те, що Росія диктує умови конфлікту. Так, російські війська наступають з початку 2024-го з певними винятками. Але сама по собі ініціатива це ще не перемога. Важливо не лише те, що Росія отримала, а й те, що вона втратила в обмін на це. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На що піде Кремль, якщо Україна витримає літній наступ РФ: світові ЗМІ озвучили сценарій Російські війська продовжують стикатися з широко укріпленою лінією фронту, що складається з мінних полів, окопів, протитанкових перешкод і артилерійських позицій, які руйнують атаки. Україна також наситила поле бою дронами, на які зараз припадає більшість смертей у війні. Шлях Кремля до перемоги лежить не через блискучі перемоги на полі бою Стратегія глибоко ешелонованої оборони України, підкріплена підтримкою США і Європи, перетворила поле бою на війну на виснаження, яка сприяє захисникам і карає нападників. Хоча Кремль готовий прийняти це, у спробі пережити Київ, він не може зробити нічого більше, ніж повільно намагатися просуватися вперед. Шлях Кремля до перемоги лежить не через блискучі перемоги на полі бою. Він лежить через покидання Заходом своїх союзників у Києві. Без підтримки США Україна може швидко втратити критично важливі боєприпаси, бойові машини, засоби ППО та можливості високоточних ударів, що дасть росіянам перевагу на полі бою. Психологічний удар від відходу США також може підірвати моральний дух українців, прискоривши крах не через завоювання, а через виснаження, як це сталося з Австро-Угорщиною та Російською імперією у Першій світовій війні. Путін робить ставку на те, що політична втома у Вашингтоні дасть йому те, чого не можуть дати війська. Ця ставка поширюється і на стіл переговорів. Попри обмежені здобутки Росії та ріст втрат, Москва виявляє мало інтересу до серйозної дипломатії, наполягаючи на максималістських умовах, водночас розпочинаючи нові атаки. Але під цією бравадою ховається значно слабша рука, ніж багато хто на Заході вважає. США мають важелі впливу проти Росії США мають важелі впливу проти Росії. Але їм ще слід їх застосувати. Політикам в Америці слід оцінити варіанти розширення і прискорення військової допомоги Україні. Зокрема, систем ППО для захисту українських військ і цивільного населення, ракет для високоточних ударів великої дальності задля ураження російських аеродромів і командних вузлів, а також боєприпасів для відбиття російських атак на широкому фронті. США також повинні підвищити економічні витрати за продовження війни для Москви. Конгрес розглядає двопартійний законопроєкт про запровадження нових санкцій проти Росії та вторинних санкцій проти країн, які сприяють розвитку економіки Москви у воєнний час. Аналіз вказує, що вторинні санкції можуть скоротити російські доходи від нафти на 20%, водночас підвищуючи ціни на бензин у США лише на 15 центів за галон. Росія не йде маршем до перемоги. Вона втрачає особовий склад і техніку заради лічених метрів землі. Це призведе до перемоги лише за однієї умови - якщо Вашингтон дозволить цьому статися.

Росія атакувала Україну дронами і ракетами, передусім Київ - нібито як відповідь на знищення частини її стратегічної авіації. Москва розпочала літній нступ. Путін хоче прориву на фронті, і захопити решту Донбасу. Україні у війні бракує людей і стабільних західних військових поставок. Слабка сторона Росії брак бронетехніки та накопичення проблем в економіці. Якщо Київ за допомоги Європи витримає російський наступ, Москва може піти на справжні переговори. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія обстрілює Київ після обіцянки помсти", Тhе Guаrdіаn, Велика Британія Росія влаштувала смертельний обстріл Києва після обіцянки помститися за атаку України на бомбардувальники. Четверо загиблих і 20 поранених від ракетних обстрілів та атак дронів 6 червня на столицю України. Українські ВПС заявили, що місто атакували дронами та крилатими ракетами "Калібр". Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що дрони вразили багатоповерхівки та спричинили пожежі. Минулого тижня українці знищили на землі російські стратегічні бомбардувальники за допомогою дронів, захованих у дерев'яні будиночки, під час однієї з найзухваліших атак на Росію. Президент Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив у середу, що Кремль планує відповідь на цю атаку. У четвер Трамп заявив, що, може, краще дозволити Україні та Росії "поборотися деякий час" перш, ніж негайно прагнути миру. Трамп заявив, що сказав Путіну, що дві країни схожі на "двох малих дітей, які сваряться, як божевільні", коли вони розмовляли по телефону в середу. "Путін планує завдати нищівного удару Україні літнім наступом", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Президент Володимир Зеленський каже, що Росія не шукає миру, а готується до ескалації. "Є докази, що росіяни готують нові наступальні операції", заявив він минулого тижня. Деякі аналітики вважають, що наступ вже почався. Влітку у війні в Україні бойові дії зазвичай загострюються, каже науковий співробітник з питань сухопутних воєн лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ІІSS) Бен Баррі. Протягом минулого понад року росіяни поступово захопили українську територію, майже 4000 кв км, що еквівалентно 0,7% від площі України. Але ціна в життях була величезною. За українськими оцінками, Росія втратила 434 тис. солдат. Майже 109 солдат за 1 кв км. Але зараз імпульс може змінитися. Минулого місяця росіяни просувалися найшвидшими темпами від листопада 2024-го, захоплюючи в середньому 140 кв км на день у травні - вдвічі більше, ніж у квітні, за даними DеерStаtе. Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі. Росіяни контролюють 99% Луганська та 77% Донецької області. Захоплення решти міст Донецької області буде головною метою наступу. Але мало хто вірить, що Росія зможе захопити весь регіон. Час наступу не випадковий. Літнє листя забезпечує кращі укриття для військ, що наступають. Росія провела зиму, нарощуючи людські ресурси, усуваючи технічні недоліки, вдосконалюючи тактику, покращуючи бойовий зв'язок та летальність і маневреність своїх дронів. Тепер вона готова випробувати все це. Прорив малоймовірний, хоча Путін впевнений, що зможе досягти значного прогресу на багатьох фронтах. Бої загострилися у Сумській області. Після того, як у березні ЗСУ витіснили з Курської області, вони тепер стикаються з тиском у сусідній Сумській, де Путін хоче створити буферну зону, щоб запобігти майбутнім вторгненням на територію Росії. За даними української розвідки, 125 тис. російських військ зосереджені вздовж кордонів Сумської і Харківської областей. За останні десять днів, росіяни захопили там чотири села. Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна. Росії бракує сил на цих фронтах для проведення серйозних наступів на великі міста. Ці операції можуть бути спрямовані на те, щоб відтягнути сили ЗСУ від головної мети Донецької області. Вивівши війська з Курської області, українське командування хотіло посилити перевантажені частини в Донецькій. Необхідність оборони Сум завадила цьому. Відтак російські війська прорвали оборону між Покровськом і Торецьком, посилюючи тиск на Костянтинівку - життєво важливий логістичний вузол на перехресті автомобільних та залізничних доріг. Вона є частиною українського "поясу фортець" у Донецькій області. Її втрата ускладнить оборону, постачання та потенційно поставить Краматорськ, найбільше неокуповане місто області, в зону дії російської артилерії. Відтак Костянтинівка - головна початкова ціль літнього наступу Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство російського майора і нова тактика України на фронті: про що пишуть світові ЗМІ Росія зараз має перевагу на полі бою, що дозволяє її командирам вибирати ключові пункти для просування. Ця перевага зумовлена перевагою у людях та нещодавніми технологічними досягненнями в наступальній та оборонній зброї. Після 2022-го Росія почала імпорт з Ірану дронів Shаhеd, а пізніше уклала угоду на $1,36 млрд на виробництво власної версії цього БПЛА. Росія збільшила їх виробництво з 300 на місяць минулого року до 100 на день цього року, і цю цифру, за словами Зеленського, Москва прагне потроїти. Окрім нарощування виробництва, Росія модернізувала двигун цих дронів, що дозволило політ на більших висотах, ускладнило перехоплення і дозволило нести більше корисного навантаження. З кінця травня Москва не раз била дронами і ракетами по українських містах, зокрема Києву, щоб подолати ППО. Загинули десятки мирних жителів. Масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців З огляду на ці покращення, такі масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців. Аналітики попереджають, що атаки понад сотні дронів можуть бути неминучими. Зі зменшенням кількості діючих бомбардувальників дальньої дії від операції "Павутинка", атаки крилатими ракетами можуть зменшитися, що збільшить шанси для українських перехоплювачів ловити їх. "Поширене використання FРV-дронів на оптоволокні дозволяє росіянам на фронті ефективніше атакувати та знищувати укріплені позиції на передовій. Вони покращили координацію між FРV-ударами і наземними штурмами. Це одна з головних причин, чому Росія показує зараз кращі результати", - каже польський військовий аналітик Конрад Музика. Українські підрозділи кажуть, що дрони на оптоволокні завдовжки до 40 км, не випромінюють жодного сигналу. Лише зрідка українцям вдавалося їх нейтралізувати, фізично перерізавши кабелі. "Вони змінюють правила гри. Усі намагаються знайти контрзаходи. У нас їх немає, як і в росіян", - сказав один солдат. Іншою перевагою Росії є здатність залучати нових солдатів значно швидше, ніж в України. Цей успіх зводиться до грошей. Зокрема, добровольцям пропонують бонуси за вступ до $22 тис. та потенційний річний заробіток у $65 тис., що значно вище за середню зарплату росіян. "Росія витратила купу грошей на вербування. Вони збільшили зарплату найманців, масово вербують людей з бідних районів і етнічні меншини", - каже Баррі. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис Стратегія окупилася. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис. за рік, попри те, що у 2024-му росіяни втратили понад 400 тис. солдат, каже Микола Бєлєсков з київського Національного інституту стратегічних досліджень. Україна стикається з серйозними викликами цього літа. Опір тиску Заходу щодо мобілізації чоловіків до 25 років стає все важчим. Водночас цей крок був би вкрай непопулярним для Зеленського. Натомість Київ розпочав кампанію "18-24", пропонуючи молоді до 25 років $24 тис. за контракт. Але набір юнаків таким чином залишається значно нижчим за планові показники. Також є занепокоєння щодо майбутніх поставок західної зброї. Трамп навряд чи відновить значну підтримку, навіть якщо його терпець до Путіна увірветься. Малоймовірне повторення щедрості Джо Байдена, коли США надали Києву майже $70 млрд лише військової допомоги. Дві життєво важливі форми допомоги США зараз під сумнівом: системи ППО та обмін розвідданими. Європа не може зрівнятися зі США в цих сферах. Попри це, в Києві вважають, що збитки можуть бути обмежені, якщо Трамп дозволить Європі купувати зброю США та реекспортувати її в Україну. Європа починає заповнювати прогалину, принаймні в масштабах, якщо не в досконалості зброї. Німеччина, яка вже поставила ППО Раtrіоt, допомагає Києву поповнювати запаси ракет-перехоплювачів, що вичерпуються. Ріст європейських інвестицій в оборонний сектор України може виявитися ще важливішим. Київ сам закриває до 40% своїх потреб в ударних силах. Ця цифра може значно зрости за умови додаткової підтримки. Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів" Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів". Це величезний парк FРV-дронів, який дозволив підрозділам бити по російських військах на відстані в понад 15 км за лінією фронту. Дрони порушили логістику Росії, притупили її артилерійську перевагу та уповільнили просування військ, створюючи оборонні коридори вздовж більшої частини фронту. Хоча Москва швидко впроваджує інновації у відповідь, Україна планує цього року більш ніж удвічі наростити виробництво - до 5 млн FРV-дронів, що допоможе їй зберегти перевагу. "Якби не дрони, українці опинилися б у дуже скрутній ситуації. Збільшуючи виробництво, Україна намагається пом'якшити проблеми, спричинені нестачею людей, і вони роблять це з хорошим результатом", - каже Музика. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали Але деякі українські солдати хвилюються, що їхня перевага за допомогою дронів зменшується. "Нашу перевагу в дронах, яку мали з 2023-го, перевершили росіяни. Ми першими почали використовувати дрони як зброю, але не змогли масштабувати виробництво достатньо швидко, щоб це мало значний стратегічний ефект. Росія та Україна зараз мають якісний паритет, а росіяни мають кількісну перевагу", каже офіцер 3-ї штурмової бригади. Навіть зі "стіною дронів", Україна залишається переважно в обороні. Контрнаступ малоймовірний, що змушує Київ вести кампанію на виснаження російських сил та уповільнити їхнє просування. Якщо Україна зможе пережити літо, і за умови, що не буде дипломатичних проривів, Росія зіткнеться з двома довгостроковими обмеженнями щодо змоги підтримувати війну на такому рівні інтенсивності. Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР. За даними консалтингової компанії Rосhаn Соnsultіng, Москва збудувала близько 300 танків у 2024-му та відремонтувала 1300 старих. За даними ІІSS, вона втратила 1400 танків минулого року. Такі темпи втрат є неприйнятними. Хоча Росія може мати на складі до 3500 танків, багато з них в такому стані, що не підлягають ремонту. Танки самі по собі не застаріли. Вони більше не можуть діяти ізольовано на полі бою, де домінують дрони, але залишаються критично важливими для війни, за умови, що оснащені належним радіоелектронним захистом. Однак їх дефіцит може суттєво перешкодити росіянам. Ще більша загроза для зусиль Путіна може критися в економіці. Витрати на оборону становлять 40% держвитрат. Використання коштів Фонду національного добробуту країни поки що допомогло стимулювати ріст. Але перехід до воєнної економіки разом з санкціями спотворює економічний баланс. Дефіцит людей призвів до зростання зарплат на 18% минулого року. Інфляція кусається. "Ця модель росту не є сталою в середньостроковій перспективі", писав у звіті Світовий банк у квітні. Аналітики очікують, що ліквідна частина Фонду національного добробуту вичерпається протягом кількох місяців. Російська економіка ще не на межі колапсу. Але росіяни вже відчувають тиск. Жорсткіші санкції, якщо їх схвалить Трамп, і посилення ударів українських дронів і ракет по російській енергетичній інфраструктурі можуть посилити тиск. Наразі Росія має перевагу на полі бою. Але її військова машина виснажується економічно, промислово, демографічно. Якщо Україна витримає наступні місяці, тиск може змусити Росію сісти за стіл переговорів не з позиції сили, а на умовах, більш прийнятних для Києва.

У Росії вбили російського майора, який командував бомбардуванням Маріуполя. Це може бути відплата Києва за масові вбивства цивільних російським офіцером. РФ намагається наступати на фронті, тероризуючи цивільне населення ударами ракет і дронів, проте її успіхи невеликі та дорогою ціною. Водночас Україна створює "стіну дронів" по фронту, не даючи росіянам просуватись. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Російського командира, який керував бомбардуванням Маріуполя, вбив "терорист-смертник", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Російський командир, який очолював бомбардування Маріуполя, загинув в результаті вибуху смертника. 34-річного Заура Гурцієва, колишнього майора, підірвали у російському Ставрополі. Гурцієв отримав кілька медалей і відзнак за командування бомбардуванням Маріуполя Росією під час жорстокої облоги міста в перші місяці вторгнення, в результаті чого загинуло до 8000 мирних жителів. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху, але місцеві пишуть, що цей теракт здійснив смертник, можливо, використовуючи гранати чи тротилові шашки. 29-річний чоловік, який підійшов до Гурцієва перед вибухом, загинув разом з ним. На записі вибуху з камер відеоспостереження, видно чоловіка, який розмовляє по телефону та чекає на Гурцієва. Коли вони зблизилися, пролунав вибух, який миттєво забрав їх життя. Слідчий комітет Росії заявив, що тіла двох чоловіків з численними травмами виявили біля багатоповерхівки. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху Протягом трьох років війни вбили ряд високих російських військових, часто за участю української військової розвідки та саморобних бомб. Відповіді з Києва, який зазвичай не коментує таємні операції в Росії, наразі немає. Гурцієв був заступником мера Ставрополя. В Україні він також командував військами у жорстокій битві за Авдіївку, яку Росія захопила дорогою ціною на початку 2024-го. Київ у деяких випадках брав відповідальність чи насолоджувався вбивствами на російській землі, називаючи їх "законними цілями", часто через роль цих осіб у вбивствах українських мирних жителів. Російські Теlеgrаm-канали з посиланнями на служби безпеки припустили, що вибух могли здійснити гранатою чи саморобним вибуховим пристроєм, захованим у сумці. Дехто стверджує, що вбивцю найняли невідомі для збору інформації про Гурцієва і дали обладнання, яке приховувало вибухівку. Напад стався на тлі заяв Москви, що Київ ще не відповів на її пропозицію провести другий раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня, де вона хоче представити "меморандум", у якому викладено її умови для довгострокового мирного врегулювання. Київ заявив, що зустріч не дасть результатів Київ заявив, що зустріч не дасть результатів, якщо Україна заздалегідь не отримає копію пропозицій цю вимогу Росія відхилила, назвавши "неконструктивною". У відповідь МЗС України заявило, що "меморандум", ймовірно, сповнений "нереалістичних ультиматумів", звинувативши Москву в "страху" розкрити інформацію про те, що вона гальмує мирний процес. Кремль відмовляється погоджуватися на запропоноване США 30-денне безумовне припинення вогню та не виявляє жодних ознак скорочення своїх максималістських вимог. "Україна намагається створити "стіну дронів", готуючись до літнього наступу Росії", СNN, США Росія цього місяця різко посилила атаки ракетами і дронами по Україні, намагаючись підірвати моральний дух українців, але вона також посилює наземні атаки в багатьох районах вздовж лінії фронту. Деякі з атак були успішними. Українські підрозділи в Донецькій області та на півночі відступили з деяких позицій, деякі села були втрачені. Але посилене використання Україною дронів, розгорнутих кількома шарами на полі бою, допомогло Києву завдати важких втрат росіянам з мінімальними втратами для власних військ. Ці втрати можуть стати ще більш критичними в найближчі місяці. Українці намагаються розширити власну індустрію дронів, щоб створити оборонні коридори вздовж ключових ділянок фронту, які називають "стіною дронів". Тим часом, ігноруючи зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню, Кремль застосовує двосторонню стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Україну визнати поразку - знищує міста з неба та оборонні лінії на землі. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет за останній рік, що дозволило здійснювати масовані атаки з використанням кількох сотень снарядів одночасно. Російська стратегія спрямована на перевантаження ППО України десятками дешевих дронів, щоб одночасні ракетні удари могли бути успішними. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет На місцях російські війська одночасно випробовують українські оборонні позиції вздовж багатьох ділянок фронту, просуваючись невеликими групами в покинуті села та через відкриту сільську місцевість. Росіяни не прориваються крізь українську оборону, а розгризають її, використовуючи автомобілі, мотоцикли та розрізнені піхотні взводи. За даними Інституту вивчення війни (ІSW), російські війська просувалися в середньому на 14 кв км на день з початку року. Ці темпи означають, що їм знадобиться ще майже чотири роки, щоб завершити окупацію чотирьох незаконно анексованих областей. Це заявлені цілі Кремля, але Росія також намагається вселити союзникам Києва відчуття своєї переваги над українськими силами. Значна частина бойових дій відбувається в Донецькій області, де росіяни все ще налаштовані захопити її всю, якщо не отримають в результаті мирних переговорів, що є неприйнятним для президента Володимира Зеленського. ІSW оцінює, що російські війська не здатні активізувати наступальні операції водночас на кількох напрямках. "Основні зусилля Росії влітку знову будуть спрямовані проти ключових міст Костянтинівка і Покровськ", - каже старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту військових сил (RUSІ) у Лондоні Джек Вотлінг. Росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області За сотні кілометрів на північ росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області. Зеленський заявив, що росіяни "накопичують війська на Сумському напрямку, понад 50 000, ми це розуміємо". Що вони хотіли б "побудувати буферну зону, як вони її називають, на 10 км вглиб України", але не мають для цього можливості. Росія підтримує свої операції ударами ракет і КАБів. Захоплення Сум не під силу росіянам місцевість тут вкрита густим лісом. Але своїми атаками російські війська можуть перешкодити ЗСУ перекинути сили до Донецької області. Далі на схід також є загострення бойових дій навколо Вовчанська в Харківській області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали За словами аналітиків, уздовж 1000-кілометрової лінії фронту ЗСУ мають вирішити, які райони під найбільшою загрозою, куди перекидати війська, попри те, що багато бригад серйозно недоукомплектовані. Баланс людських ресурсів все ще значно більший на користь Росії, попри значні втрати. Путін недавно заявив, що щомісяця наймає 60 000 добровольців. Спостерігачі вважають це перебільшенням, але виплати за контракти, які значно перевищують зарплати цивільних у Росії, роблять військову службу привабливою. Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб" Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив на початку місяця, що Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб", що перевищує чисельність на початку вторгнення. Зеленський заявив у січні, що в Україні воює 880 000 російських солдатів. За словами Вотлінга, набір російських військових "перевищив цілі Кремля за кожен місяць 2025 року". "Перетасувавши командирів і накопичивши резерви озброєння, Росія готова збільшити темпи та масштаби атак", - каже він. За оцінками Заходу, на кожен 1 кв км української землі, Москва втрачає 100 чоловіків. Розгортання дронів на передовій та в кампанії терору проти цивільних, яку веде Москва, будуть далі мати вирішальне значення. Недавній наступ росіян у Донецькій області, хоча й повільний, був можливий завдяки тактиці ізоляції поля бою - відрізання українських сил від постачання через удари дронів по транспортних засобах на відстань до 30 км від фронту. Українська оборона значною мірою залежить від шарів дронів. Українці розробляють концепцію, яку називають "стіною дронів", призначену для "безперервного оборонного коридору безпілотників вздовж найвразливіших ділянок фронту, щоб завдати значних втрат росіянам", каже Мік Раян, автор блогу Futurа Dосtrіnа. Конрад Музика, аналітик з Rосhаn Соnsultіng, каже, що "ЗСУ стають дедалі смертоноснішими завдяки координації дронів та артилерії. Російські штурмові сили на мотоциклах та бронетехніці були розгромлені на кількох фронтах з мінімальними втратами з боку України" у квітні. Українські дрони керуються невеликими радарами Раян каже, що ефективна "стіна дронів" вимагатиме інтеграції і рішень та аналізу за допомогою штучного інтелекту, та інтеграції з радіоелектронною боротьбою. Це вулиця з двостороннім рухом. Українські дрони керуються невеликими радарами, і Росія систематично працює над визначенням їх місцезнаходження та знищенням", пише Вотлінг. Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний каже, що Україна має вести "високотехнологічну війну на виживання", в якій дрони грають вирішальну роль, щоб "зробити економічний тягар війни нестерпним для Росії". Він додає, що Україна не змогла використати інновації, "де вчора ми випереджали ворога, а нині ворог випередив нас". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Троянська фура" і "Малюк-далекобійник": мережі вибухнули мемами на спецоперацію СБУ Аналітики наводять як приклад технологічної гонки зростання використання Росією дронів на оптоволокні, які неможливо глушити. Україні ще слід розширити використання таких. Зеленський каже, що питання не у виробництві, а у фінансах. Оскільки Україна прагне виробляти більше власної зброї, часто разом з західними виробниками, Зеленський додав: "Я хотів би, щоб ми отримали $30 млрд для запуску українського виробництва на повну потужність". Але це довгострокова мета. Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України, які "зроблять ставку на ефективність операцій українських дронів і артилерії, здатність українських командирів зберігати війська і безперервність поставок від партнерів України". Продовження поставок зі США залишається невизначеним. За даними ІSW, Путін "відчайдушно прагне завадити майбутнім поставкам західної військової допомоги Україні, бо добре оснащені українські сили постійно демонструють здатність завдавати непосильних втрат росіянам". Інновації та тактична спритність будуть такими ж впливовими, як і груба сила, коли війна вступить у своє четверте літо.

Росія застосовує у війні на виснаження свої переваги кількість людей, дронів і КАБи. Вона дозволяє росіянам повільно просуватися з великими втратами, але не прорвати фронт. ЄС розробив план позик країнам-членам на 150 млрд євро, щоб переозброювалися. Ці позики використають, зокрема для спільних закупівель для України. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Російська тактика потрійної удавки", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Росія застосовує стратегію, відому як "потрійна удавка", щоб вибити українські війська. ЗСУ стикаються з серйозним тиском на кількох фронтах, а росіяни працюють над тим, щоб довести їх до виснаження, інтегруючи три бойові елементи в цілісну стратегію, яка перевершує суму її частин. Росіяни здійснюють наземні штурми, щоб скувати ЗСУ, потім б'ють дронами, щоб обмежити пересування, а потім запускають КАБи для ударів по ворожих позиціях. Із минулого року були ознаки, що Росія застосовує цю тактику на полі бою, але зараз її значно збільшили. З початку року Росія потерпає від виснаження ресурсів та численних невдалих наступальних операцій. Її армія втрачає понад 1000 солдатів щодня. ЗСУ з початку року знищили 1159 російських танків і понад 2500 одиниць бронетехніки. Великі втрати означають, що Росія дедалі більше використовує ключові переваги над Україною - стабільне постачання солдатів і здатність швидко виробляти дрони та КАБи. Ці зусилля доводять свою ефективність. Минулого року росіяни захопили 4000 кв км території це найбільше досягнення з моменту початку вторгнення. "Це дуже виснажливий спосіб ведення війни", пояснює Нік Рейнольдс, науковий співробітник з питань сухопутної війни в Королівському інституті об'єднаних збройних сил (RUSІ). Інтенсивність боїв у таких місцях, як Покровськ, дуже висока Методичний підхід починається з наземних штурмів, спрямованих на те, щоб скувати ЗСУ, змусити їх зайняти оборонні позиції і зупинити здатність маневрувати. Тривалі атаки створюють сильний тиск на українську оборону. "Використовуючи величезну кількість людей та відправляючи їх на штурми, вони намагаються виснажити наших солдатів та ресурси. Інтенсивність боїв у таких місцях, як Покровськ, дуже висока, штурми відбуваються кожні дві години. Це виснажує наших солдатів", каже голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан. Далі йдуть дрони для обмеження мобільності ЗСУ, ведення спостереження, ураження вразливих точок і перешкоджання переміщенню військ. Це FРV-дрони, які дозволяють відстежувати позиції українців у режимі реального часу та швидко реагувати на переміщення військ. "Через дрони Україна змушена обладнувати передову статичними оборонними позиціями, що підтримуються масштабними заходами обману, наприклад, копаннями, щоб приховати фактичну концентрацію військ", каже Рейнольдс. Третій елемент - використання КАБів для враження ключових наступальних позицій з великих відстаней, що послаблює здатність України підтримувати операції. Ці далекобійні, високоточні боєприпаси націлені на ключові українські позиції, зокрема артилерію та оборонні споруди. "Тут виникає дилема, на яку немає відповіді. Окопування та захисні споруди чудово зменшують втрати від артилерії чи дронів, але КАБи зруйнують їх та поховають людей", каже Рейнольдс. Українські солдати змушені вибирати Через цю комбінацію українські солдати змушені вибирати між утриманням позицій, ризикуючи великими втратами і виснаженням ресурсів, і збереженням мобільності, що збільшує їх вразливість до ударів дронів та ізольованих атак. КАБи стали найважливішим елементом цієї стратегії, завдяки здатності Росії швидко їх виробляти. "Темпи російського виробництва і використання КАБів і FРV-дронів значно зросли", - каже заступник директора Програми з питань Росії Фонду захисту демократій Джон Гарді. За даними RUSІ, Росія планує виробити 75 000 КАБів у 2025-му, в середньому 205 на день, що значно розширить її змогу щодо застосування цієї тактики. Україна адаптувалася до потрійної удавки, перейшовши до динамічної стратегії оборони - постійна зміна позицій і непередбачуваність, а не утримання фіксованих позицій. За словами Гарді, ЗСУ використовує комбінацію мін, різних зон удару і традиційного вогню проти росіян. Україна також розширює підрозділи ударних дронів, які слугують ключовим мультиплікатором сили, та різко збільшила виробництво FРV- дронів та інших БПЛА. "Українці стали дуже вправними та інноваційними у протидії всім видам російських атак", каже колишній полковник британської армії Геміш де Бреттон-Гордон. Росія видавлює українські сили, але не може маневрувати Наразі будь-які здобутки для Росії є поступовими, і ця тактика не призвела до жодних масштабних оперативних проривів. "Росія видавлює українські сили, але не може маневрувати, щоб завдати вирішального удару", каже де Бреттон-Гордон. Проблеми недостатньо навчених солдатів і нестачі бронетехніки для Росії не вирішені. Росіяни використовують мотоцикли і навіть електросамокати для просування до українських оборонних ліній. КАБи також мають високий рівень відмов. "Їм важко зосередити сили, оскільки цей тип маневру вимагає багато тренувань та координації. Більшість солдатів на передовій - ледь навчені новобранці, які можуть просто атакувати по прямій. Багато хто навіть не може як слід почистити зброю", - каже Бреттон-Гордон. "Схема кредитування для переозброєння ЄС може допомогти Україні", Тhе Guаrdіаn, Велика Британія Програма позик на 150 млрд євро для переозброєння Європи, завершена цього тижня, може стати важливим проривом у військовій підтримці України зі сторони ЄС, заявив єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс. Кубілюс очікує, що багато країн-членів звернуться за позиками, підтриманими ЄС, у рамках схеми "Дія з безпеки для Європи" (SАFЕ) на 150 млрд євро. Єврокомісія пропонує позики з гнучкістю у фіскальних правилах в рамках плану переозброєння ЄС на 800 млрд євро. План був поспішно розроблений після рішення Трампа тимчасово призупинити військову допомогу США Україні. Після того, як наступного тижня затвердять угоду про позику, країни ЄС матимуть півроку, щоб розробити плани оборонних проєктів, які бажають фінансувати. "Країни-члени візьмуть позики і використовуватимуть для спільних закупівель з Україною та для потреб України", каже Кубілюс. Британські оборонні компанії теж матимуть більше можливостей брати участь в оборонних проєктах, що фінансуються за цією схемою, завдяки пакту про безпеку між ЄС та Британією. Європа може заповнити дефіцит військової допомоги США для України Кубілюс заявив, що Європа може заповнити дефіцит військової допомоги США для України. За даними Кільського інституту світової економіки, до третьої річниці вторгнення Європа дала Україні 62 млрд євро військової допомоги, порівняно з 64 млрд євро від США. Європа також надіслала 70 млрд євро гуманітарної та фінансової допомоги, порівняно з 50 млрд євро від США. Щоб замістити потоки допомоги від США, Європі потрібно витратити 0,21% ВВП, порівняно 0,1% ВВП, що витрачаються зараз. "Додаткові 0,1% не нуль, але це не те, що зруйнує наше фінансове становище", - каже Кубілюс. "Вибач, Дональде, Україна це твоя війна", Вlооmbеrg, США Колонка заслуженого професора Школи передових міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Гела Брендса Вирішальне випробування для політики Трампа щодо України мало статися, коли усвідомив, що те, що він вважав легким посередництвом в мирній угоді, виявилося складним. Він зіткнувся з вибором: виконувати складну і небезпечну роботу з пошуку сталого врегулювання чи відмовитися від конфлікту та дозволити війні йти своїм жахливим шляхом. Момент істини для Трампа настав, і він обирає втечу. Іронія в тому, що Україна не скоро завершить справи з президентом, який хоче одного - покінчити з Україною. По-перше, Трамп неправильно діагностував проблему як непоступливість України, а не небажання Путіна дозволити цій країні жити. По-друге, на цьому етапі компромісів не може бути. Війна триватиме, доки Україна не капітулює і її не розчленує російська диктатура або доки Путін не зрозуміє, що ціна цього занадто висока. У Путіна є стратегія: "бити і молоти" У Путіна є стратегія: "бити і молоти". Його армія буде молоти стійкі, але менші за чисельністю українські сили, щоб виснажити їх і зламати. Тим часом Путін далі буде обманювати Трампа, ніколи не ведучи серйозних переговорів, але й ніколи від них не відмовляючись. Таким чином, військова допомога США Україні завершиться цього літа, а Путін уникне гніву, який може викликати відверта відмова від пропозицій Трампа. Контури західної стратегії щодо зриву намірів Путіна не секрет. Вона передбачає підтримку поставок зброї зі США та Європи надалі, щоб Україна могла масово вбивати російських солдат, а Путін не зміг продовжувати боротьбу без додаткової, політично токсичної мобілізацій. Вона включає "руйнівні санкції", подібні до тих, що пропонує сенатор Ліндсі Грем, щоб скоротити продажі російської нафти і прискорити кризу воєнної економіки Росії. Захід одночасно посилив би Україну, допомагаючи будувати чи купувати дрони та ракети, які можуть зруйнувати інфраструктуру Путіна та поставити його в незручне становище. Він би фінансово підтримував війну Києва, захоплюючи заморожені активи Росії і передаючи їх Україні. І сформулював би серйозні європейські гарантії безпеки, підкріплені силою США, щоб утримати перемир'я. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Ця стратегія не гарантовано спрацює, враховуючи високу толерантність Путіна до болю. Але це найкращий шлях переконати його, що він зрештою не переживе своїх ворогів. На жаль, ця стратегія буде складною за будь-яких обставин, а Трамп ще більше її ускладнює. Амбівалентність Трампа щодо НАТО та його антипатія до України роблять питання гарантій безпеки таким, що неможливо розв'язати Застосування санкцій проти покупців російської нафти, а саме Китаю та Індії, стало складнішим, враховуючи, що Трамп зі своєю контрпродуктивною тарифною війною прагне укласти торговельні угоди з обома країнами. Підтримка поставок зброї вимагає значних інвестицій у ключові можливості, такі як системи ППО, яких бракує Пентагону. Амбівалентність Трампа щодо НАТО та його антипатія до України роблять питання гарантій безпеки таким, що неможливо розв'язати. Але головне, що Трамп не може перейти до більш агресивної стратегії, бо це вимагає зробити війну в Україні, яку він безкінечно називає війною Джо Байдена, своєю власною. Трамп від початку жорстоко критикував роль США в Україні. Він стверджував, що Вашингтон марнує гроші та спокушає Третю світову війну. Тож покарання Путіна означало б прийняття справи, в яку він ніколи не вірив. Це означало б подолання звички Трампа уникати неприємних викликів, які він не може легко вирішити. Але цього разу відхід Трампа далеко не заведе. Якщо він відійде від України, то в найкращому випадку це буде ще більш затяжна війна, в якій Росія залишиться мілітаризованою диктатурою, економіка якої підпадає під європейські санкції, а нафтопереробні заводи періодично палають. У найгіршому, це ерозія позицій України, яка почнеться повільно, а потім зросте, що призведе до повної поразки чи кривавого миру, нав'язаного під дулом пістолета. Американцям не сподобалося поєднання людської трагедії та стратегічного приниження, коли це сталося в Афганістані. Їм не сподобається, якщо це станеться в Україні. Війна в цій країні може переслідувати Трампа, як би він не наполягав, що це не його боротьба.

Мирні переговори у Стамбулі відбулися так як хочтів Кремль повільно та без результатів. Москву не хвилюють санкції Європи чи ризик розгнівати Дональда Трампа. Вони затягують війну без страху наслідків. Поки Трамп не натисне на Москву - прогресу в мирних переговорах не буде. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня "Мирний процес між Росією і Україною йде так, як хоче Москва - повільно", СNN, США Рішення президента Володимира Зеленського направити міністра оборони Рустама Умерова на зустріч з російською делегацією низького рівня в Стамбулі - складний вибір, вимушена необхідність. Його аудиторія - одна людина, президент Трамп. Київ має показати готовність зробити будь-які кроки до миру, інакше ризикує тим, що Трамп поступово почне відчувати, як прокремлівські голоси навколо нього зростають. Йому набриднуть ці процеси та/або він обмежить допомогу Україні. Зрештою, мирний процес йде так, як хоче Росія. Повільно і за ініціативою Кремля. За минулий тиждень, відколи Франція, Велика Британія, Німеччина та Польща виступили на боці України та вимагали 30-денного безумовного припинення вогню, яке мало набути чинності в понеділок, ми багато дізналися про справжні емоції Путіна та Трампа. По-перше, головним одкровенням є те, що Кремль не боїться подальших санкцій, тиску Європи, і не піддається на вмовляння Трампа. Наразі Володимир Путін вважає потенційні внутрішні пастки від можливості сфотографуватися з Трампом і Зеленським набагато більшими, ніж можливість шкоди, якщо розгніває Трампа. Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед Його відмова від цієї ініціативи - прорахований ризик, який вже окупається. Реакція Трампа - натяк, що "нічого не станеться", доки він не зустрінеться з Путіним. Вона відкидає всі очікування щодо дипломатії до двосторонньої зустрічі між ними. Це дозволяє Путіну вільно дотримуватися будь-якого курсу, усвідомлюючи, що глава Білого дому справді вірить у можливий прогрес, доки обидва президенти не зустрінуться особисто. Не виключено, що двостороння зустріч може відбутися найближчим часом, або навіть те, що переговори в Стамбулі в п'ятницю можуть призвести до саміту цих лідерів на вихідних. Але Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед, з достатньою удаваною щирістю, щоб Білий дім не відмовився від нього. Навіщо поспішати? Його сили зосереджуються на фронті. Рішення Путіна відхилити пропозиції Трампа щодо участі в саміті розкриває два ключові аспекти його мислення. Він готовий терпіти подальші "масові санкції", якими Європа погрожує за відмову від припинення вогню, а потім і від саміту в Стамбулі. Він також зробив ставку на обмежений гнів Трампа. Глава Кремля навіть був готовий ризикнути триденними спекуляціями і разом відхилити вмовляння Трампа щодо його участі, змушуючи світ чекати на склад російської делегації в Стамбулі. Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії Зеленський стикається з незручним моментом, під час якого він має бути присутнім на переговорах на випадок їхньої раптової ескалації, але не чекати наступного кроку Путіна. Поступово стає очевидним, що Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії, на які натякали Європа та Білий дім. Обмежений та "технічний" характер російської команди в Стамбулі дасть Трампу достатньо підстав сподіватися на прогрес і відкласти створення проблем для Москви. Переговори затягнуться. Кремль висуне низку максималістських вимог, а Київ гнівно вимагатиме припинення вогню, що Росія постійно відкидатиме. Навіть із додаванням високопосадовців Трампа до переговорів у п'ятницю, буде мінімальний прогрес і переговори про подальші переговори будуть мінімальними. Саме цього хоче Кремль. "Путін і незірка з мирних переговорів", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Редакційна стаття Президент Трамп хоче миру в Україні, але Путін продовжує опиратися США. Подивіться на ганебну неявку російського лідера в Стамбул у четвер. Цей показовий епізод розпочався минулого тижня, коли лідери провідних країн Європи запропонували "повне і безумовне 30-денне припинення вогню, щоб створити простір для переговорів про справедливий та тривалий мир". Це мета України і Трампа, але Путін відповів жорстким "ні". Путін на ультиматум Європи відповів пропозицію прямих переговорів між Україною і Росією. Трамп зажадав, щоб Зеленський погодився. Однак у четвер Путін вислав до Зеленського, держсекретаря Марко Рубіо та спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа делегацію низького рівня, подібну до тієї, яку послав у 2022-му для несерйозних переговорів. З моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів Трамп, який перебуває на Близькому Сході, спочатку заявив, що може здійснити візит до Туреччини, якщо відбудуться мирні переговори. Але після того, як Путін виказав небажання до переговорів, Трамп спробував загладити конфуз, заявивши, що "нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ Ближче до реальності буде сказати, що нічого не станеться, доки Путін не відчує, що має стимул з'явитися і вести переговори. Неявка Путіна - останній доказ, що росіяни несерйозно налаштовані на припинення війни. Це не дивно. Путін вважає, що Трамп може покинути Україну і полегшити йому подальше захоплення української території. За підрахунками Інституту вивчення війни, з моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів. "Володимире, СТОП!", - благав Трамп у соцмережах після того, як російський удар забрав життя мирних жителів у Києві в кінці минулого місяця. Путін не зупиняється. Минулого тижня внаслідок атаки на українську столицю загинули мирні жителі. З наближенням літа Росія готується до нового наступу. Москва здобула певну територію на сході України протягом зими, але за велику ціну і без стратегічних проривів. Але Путін знає, що Україна вичерпає запас американських боєприпасів за кілька тижнів. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву Трамп доклав щирих зусиль, щоб бути посередником у війні, але виглядає тим гірше, чим довше Путін говорить про мир, але веде війну. Трамп не хоче, щоб світ бачив його прохачем Кремля. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву. Трамп може почати з вторинних санкцій проти країн, які купують російську енергоносії. Колишній головний економіст мінфіну США Ерік ван Ностранд цього тижня писав, що вилучення чверті експорту російської нафти з ринку скоротить доходи Кремля від нафти на 20%. Світовий видобуток нафти достатньо високий, щоб це не призвело до значного підвищення цін на паливо у США. Трамп також може оголосити про свою підтримку більшої військової допомоги Україні. Тоді, коли Трамп нарешті зустрінеться з Путіним, Україна і Трамп будуть вести переговори з набагато сильнішої позиції. Хтось колись це назвав "миром через силу". "Трамп тисне на Україну без перспектив мирної угоди", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Колонка колишнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса Книга 1991 року "Трампований" Джона О'Доннелла, одного з босів казино Трампа, багато розповідає нам про те, як президент США веде бізнес. Одне з найяскравіших спостережень в тому, що Трамп ніколи не бере на себе відповідальність за будь-які невдачі та ніколи не залишається достатньо довго, щоб його угоди викрилися як порожні, якими зазвичай вони є. Тож не варто дивуватися, що Джо Байдена звинувачують в угоді Трампа з Талібаном, або що Зеленського звинувачують у тому, що не капітулював перед Путіним. Україна для Трампа була лише угодою про корисні копалини - нічим більше і нічим менше. Йшлося не про глобальну політику, західні цінності чи безпеку НАТО. Тепер, коли він її отримав, то пішов далі. Це також зрозуміло Путіну. З першого дня цього президентства в США Путін знав, на чиєму боці Трамп. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми Останнім поворотом подій стало залякування Зеленського зі сторони Трампа, щоб зустрівся з Путіним. Путін, як боягуз, не приїхав. Результат - Трамп нічого не робить. Не зовсім нічого - США блокують Зеленського від поїздки на саміт НАТО в Голландії наступного місяця. Ключове питання - що далі. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми. Ніхто не має вірити, що без США українцям кінець. Це не так. Вони знають, як воювати. Знають, як впроваджувати інновації. І "життєво важливі" розвіддані, які отримують на полі бою, не є повністю американськими. Якщо ми в Європі вирішимо замінити Дядька Сема, то зможемо. Якщо справді цього хочемо, і якщо готові піти на власні жертви. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Нам також слід реалістично оцінювати, що ця нова американська адміністрація означає для нашої безпеки. Не сумніваюся, що на певному етапі Трамп визнає кордони 2014 року, нав'язані Україні російським вторгненням того року. Визнання суверенних кордонів, змінених силою, суперечить усьому, за що ми виступаємо, у що віримо. Хоча декому подобається стиль та манера Трампа, вони не розуміють, що зараз не 1920-ті. Росія будує військові бази біля Фінляндії Якщо Трамп визнає російський Крим, нам слід побоюватися, що це буде означати ближче до нашого дому, у Північній Європі. Ми вже бачимо, як Росія будує військові бази біля Фінляндії, агресивно порушує патрулювання неба та військово-морські пересування в Балтійському і Північному морях. Подивіться на це з точки зору Путіна. Він знає, що США не зацікавлені в цьому і збираються скоротити війська в Європі. Він знає, що, незважаючи на вторгнення в Україну, йому це зійшло з рук. Чому він має зупинитися зараз? Путін думає: "Чи справді Трамп ризикне американцями та ядерним Армагеддоном, якщо я захоплю трохи Естонії і Литви? Або навіть Фінляндії?". Великі держави Європи не готові до війни, а їхнє населення ще менше. Британія та Франція сильні у риториці, але досі не підкріпили її грошима.

У Москві 9 травня відбувся парад, що згуртує союзників Росії, щоб показати їх лояльність в протистоянні Заходу. Європа має максимально допомогти Україні, щоб відтягнути час, коли сама буде змушена воювати проти неї без допомоги США. Європейці мають озброюватися, щоб бути готовими до затяжної війни з Росією. Посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, підтримує перехід ЗСУ від бригад до корпусів. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Залужний високо оцінив реформи ЗСУ, проведені Зеленським", Тhе Тіmеs, Велика Британія У статті для Тhе Тіmеs колишній головнокомандувач, посол України у Великій Британії, генерал Залужний підтримав модернізацію ЗСУ, запропоновану президентом Володимиром Зеленським. Раніше цього року Київ оголосив про плани переходу до структури корпусного рівня, а не бригадного. Якщо раніше командири керували 15-20 бригадами, кожна з яких складалася з кількох тисяч військових, то тепер метою є зменшення цієї кількості, що дозволить створити більш прямі та гнучкі структури командування. Залужний пише, що після здобуття незалежності в 1991-му Київ успадкував велику армію у 780 тис. військових. Її структура залишилася радянською і була абсолютно нездатною до бойових дій. 51-річний Залужний пише, що реформи, щоб зробити українську армію більш відповідною до стандартів НАТО, допомогли їй витримати російський тиск у 2022-му, і стверджує, що модернізація, оголошена Зеленським, продовжує процес. Одна з головних реформ, яку відстоює Залужний - відмова від жорстких розмежувань між різними видами військ - піхотою, флотом, авіацією, кіберпростором, а натомість акцент на спільних операціях. Залужний, який залишається дуже популярним в Україні, також розповів про використання країною технологій для боротьби зі значно більшою армією. Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії За допомогою західних технологічних компаній Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії, отримані від супутників, шпигунів та дронів. Потім ця інформація подається українським командирам, що дозволяє їм нормувати боєприпаси та перерозподіляти війська. Коли Залужний вперше почав експериментувати з технологіями перед вторгненням, то зіткнувся зі скептицизмом. Після одних навчань у 2021-му один командир запитав його: "Що за карикатури ви тут показуєте?". Залужний пише, що перед вторгненням також отримав наказ припинити використання "Кропиви" програмного забезпечення, яке відображає позиції України та Росії. "Звичайно, я цього не зробив", додає він. Після вторгнення українське командування було перевантажене і мало труднощі з впровадженням подальших реформ. ЗСУ складалася з понад 100 бригад, які підпорядковувалися кільком оперативно-тактичним групам, кожна з яких відповідала за окремий напрямок. Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії, хоча реформи не змогли створити елітний десантно-штурмовий корпус, який, за його словами, був необхідний. "Ініціативу заблокували. Десантно-штурмовий корпус, який мав вчитися за кордоном, залишився на папері", - пише він. "Чого хоче Путін і як Європа має йому перешкодити", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія 9 травня на Красній площі Володимир Путін святкував День перемоги. Раніше на параді брали участь союзники Росії у Другій світовій війні. Сьогодні це сигнал про те, як Росія рішуче виступає проти Заходу. Зі зростанням кількості загиблих в Україні, воєнні цілі Путіна розрослися, щоб виправдати втрати Росії. Те, що починалося як СВО проти сусіда, стало екзистенційною боротьбою проти далеких ворогів. Це означає, що майбутнє України залежить від амбіцій Путіна більше, ніж від театральної дипломатії президента Дональда Трампа. Росія, можливо, не збирається вторгатися в інші частини Європи. Але спробує здобути владу, подвоївши кібератаки, операції впливу, вбивства і саботаж. Якщо Путін відчує слабкість, то може спробувати розколоти НАТО, захопивши невелику ділянку території та спонукаючи союзників відповісти. Він може бути готовий до цього за два-п'ять років. Багато хто в США і південній Європі вважають ці заяви істеричними. Посланник Трампа Стів Віткофф каже, що Путіну можна довіряти. Інші досить мудрі, щоб не довіряти людині, яка воювала п'ять разів за 25 років. Вони кажуть, що Росія надто слабка, щоб серйозно загрожувати. В Україні вона втратила майже 1 млн загиблих і поранених, а з моменту перемог у перші тижні після вторгнення і захопила менше 1% території України. Путін - агресор, якого слід стримувати Багато хто в країнах Балтії, Польщі та Скандинавії впадає в іншу крайність, попереджаючи, що загроза більша, ніж сам Путін, бо російський імперіалізм має глибоке коріння. Цей страх зрозумілий, враховуючи їхню історію поразок. Путін - агресор, якого слід стримувати. Поганий мир, нав'язаний Україні, може стати трампліном для його наступної війни. Водночас, навіть якщо Путін невблаганний, йому 72 роки. Зараз пора вплинути на те, що буде після нього. Стримування залежить від розуміння загрози, яку становить Путін. Після трьох років бойових дій війна стала ідеологією. У минулому 60% росіян вважали, що пріоритетом уряду має бути підвищення рівня життя. Сьогодні ця частка впала до 41%. 55% кажуть, що хочуть, щоб Росію поважали як світову державу. Путін поставив усе суспільство на воєнні рейки. Збройова промисловість створює робочі місця. Щедрі виплати солдатам та їх сім'ям становлять 1,5% ВВП. Путін використовує війну як привід для дедалі жорсткіших репресій та ізоляції від Заходу. Неправильно вважати, що російські сили виснажені чи недієздатні. Військово-морські та військово-повітряні сили здебільшого цілі. Очільник НАТО каже, що Путін поповнює запаси людей, озброєння і боєприпасів безпрецедентними темпами. Росія планує мати 1,5 млн активних військ, порівняно з 1,3 млн у вересні. Вона може збільшити сили і озброєння на західному фронті на 30-50%. Завдяки війні Москва поглибила зв'язки з Китаєм, Іраном та КНДР. Російська тактика груба та дороговартісна Російська тактика груба та дороговартісна, але раптове невелике вторгнення на члена НАТО змусить Альянс вибирати, чи повертати втрачені землі, чи ризикувати ядерною війною. Якщо НАТО не воюватиме, то буде розбите. У тривалішому конфлікті Альянс відбив би перший російський наступ, але чи мав би ресурси для п'ятого-шостого? Путін міг би вважати це стратегічною перемогою, якби Трамп відмовився допомогти, навіть якщо росіян відкинуть. Відсутність Америки на полі бою закріпила б вплив Росії на Європу. Захист від Росії починається в Україні. Чим більше Путіну відмовлятимуть у успіху там, тим менша ймовірність, що нападе на НАТО. Це означає постачання зброї Україні, і надання їй більшої кількості грошей для оплати тих видів зброї, які може дешево виготовити сама. Україна могла б виробляти обладнання на $35 млрд на рік, але має замовлення на менш ніж половину цієї суми. Трамп має зрозуміти, що фінансування України відповідає інтересам Америки, хоча б тому, що Китай спостерігає за прогресом Росії. Підтримки України недостатня для забезпечення безпеки всього континенту, і Трамп навряд чи запропонує значну допомогу. Європа має робити більше. Це означає наполегливіше працювати над самозахистом, зміцненням своєї єдності та закладенням основ для постпутінської Росії. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО Європа купує більше зброї. Дані шведського аналітичного центру SІРRІ показують, що НАТО, за винятком США, збільшило витрати на $68 млрд, або на 19%, у 2022-2023 роках. Потрібно більше, але лідери Європи досі не підготували виборців до майбутніх жертв. Вони сваряться через контракти на постачання зброї. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО, особливо якщо США більше не об'єднують. Наївно думати, що такі країни, як Іспанія та Португалія, колись боятимуться Росії так само, як Естонія і Польща. Але вони стикаються з загрозами своїй інфраструктурі та політиці. Вони також життєво зацікавлені в тому, щоб ЄС уникнув дисфункції, яка виникла б внаслідок посилення впливу Росії на його східних членів. "Шоу в Москві на фоні неможливості зупинити війну в Україні", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Путін у п'ятницю очолив парад на Красній площі - грандіозне шоу, щоб підкреслити минулу славу Росії та виправдати війну з Україною. Разом із Путіним на трибунах сидітимуть лідери Китаю, Бразилії та понад 20 інших країн. Кремль намагається показати, як країни Глобального півдня прагнуть створити противагу Заходу. Вони спостерігали за маршем тисяч солдатів, десятків бронетехніки, танків та ядерних ракетних установок. Полк китайських солдатів пройшов перед стінами Кремля, а над Москвою пролетіли винищувачі. Цього року парад мав бути найбільшим від початку вторгнення у 2022-му. Росія вітала найбільшу кількість іноземних лідерів із 2015-го, а їхня участь чи відсутність розглядається в Москві як ознака непокори або вірність Заходу. Наприкінці квітня Путін оголосив про триденне одностороннє припинення вогню в Україні з 8 травня, щоб відзначити святкування. Зеленський відхилив пропозицію, назвавши її "театральним шоу", і запропонував 30-денне перемир'я, яке могло б дозволити провести змістовні переговори щодо припинення війни. Зеленський також заявив, що Україна не дає жодних гарантій безпеки гостям параду в Москві. У попередні дні Україна посилила спроби атакувати Москву і прилеглі райони, що призвело до припущень, що мішенню може бути сам парад. Росія останніми днями також атакувала українські міста, зокрема Київ. Парад відзначив щорічне свято, яке традиційно виходить за рамки численних розколів в Росії як виразник національної гордості. СРСР втратив понад 26 млн життів під час війни, торкнувшись майже кожної родини. Але після вторгнення Росії у 2022-му грандіозні святкування перетворилися на точку розколу в Росії та за її межами. Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти. Зеленський має єврейське походження, його дід воював у війні, а члени родини загинули у Голокості. Західні країни провели власні святкування в Європі в четвер. Різниця пов'язана з різницею в часі між Москвою і Берліном. На момент підписання нацистською Німеччиною акту про капітуляцію в Москві вже було за північ. Різниця стала символічною, розділивши колишніх союзників на два табори. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін розглядає варіант з паузою у війні: світові ЗМІ озвучили деталі Путін має глибоку особисту історію, пов'язану з перемогою СРСР над Німеччиною. Його брат Віктор помер від дифтерії в дитбудинку під час блокади Ленінграда та був похований там у братській могилі. Батько був важко поранений, а мати ледь не померла з голоду. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів Путін каже, що батьки не мали ненависті до німців, але для його покоління все було інакше. "Нас виховали на радянських книжках і фільмах. Ми їх ненавиділи", - каже Путін. Перший парад відбувся у 1945-му, невдовзі після капітуляції Німеччини. 9 травня оголосили святом. Сталін потім припинив паради, доки їх не відновили у 1965-му. Сталін хотів применшити значення перемоги у Другій світовій, вбачаючи потенційних політичних суперників у радянських генералах. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів. Але паради організовували епізодично. Але після 2008-го вони перетворилися на щорічну грандіозну демонстрацію військової могутності.

США та Україна підписали угоду про надра, яка більше схожа на репарації Німеччини після Першої світової війни, ніж на план Маршалла після Другої світової. Також є багато сумнівів щодо економічної вигоди від видобутку цих ресурсів і жодних гарантій безпеки Україні. Розвідка США каже, що Путін починає розуміти, що поки не може воєнним шляхом захопити Україну, тому розглядає варіант паузи у війні. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Що отримують США і Україна від угоди про надра", Вlооmbеrg, США Після місяців напруженого обміну репліками і сварок, команда Дональда Трампа досягла угоди з Україною, яка дає США привілейований доступ до ресурсів країни, включаючи алюміній, графіт, нафту та газ. Ця угода - символ транзакційного стилю зовнішньої політики Трампа, який погрожував припинити військову допомогу Києву, якщо український колега Володимир Зеленський не дозволить США скористатися мінеральними багатствами України. За умовами угоди, США отримають першочергове право на відшкодування прибутку, перерахованого до спеціального інвестиційного фонду. Частину доходу спрямують на відшкодування США витрат на майбутню військову допомогу Україні. Для Зеленського могло бути й гірше, бо США спочатку вимагали, щоб фонд використали для повернення мільярдів доларів допомоги США, надісланої з 2022-го. Вашингтон також визнав в угоді наміри Києва уникнути конфлікту з планами щодо вступу в ЄС, що довго вважалося червоною лінією для України в переговорах. Міністр економіки України Юлія Свириденко представила угоду як рівноправне партнерство, заявивши, що інвестиційний фонд структурують за принципом 50/50 та управлятимуть ним спільно Україна і США. Держактиви, включаючи компанію "Укрнафта" і виробника атомної енергії "Енергоатом", залишаться у власності України. Фонд отримуватиме половину доходів від нових ліцензій на видобуток критично важливих матеріалів, нафти і газу, каже Свириденко - цей крок має гарантувати, що США отримають вигоду лише від нових проєктів, а не від діючих. Знадобляться теж значні інвестиції в шахти і переробні потужності. Ця угода - разючий відхід від традиційного підходу США до допомоги союзникам Ця угода - разючий відхід від традиційного підходу США до допомоги союзникам, що постраждали від війни. Вона менше схожа на план Маршалла, а більше на Версальський договір. За дослідженням уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, угода призведе до виведення коштів з країни, яка вже економічно постраждала від вторгнення, і потребує приблизно $524 млрд на реконструкцію та відновлення протягом наступного десятиліття. Зовнішня політика рідко буває альтруїстичною. План Маршалла був стратегічною інвестицією США, щоб допомогти країнам Європи у відбудові, створити стабільних партнерів, стримати поширення комунізму і розширити ринки для товарів США. Угода з Україною має більш транзакційний характер, а доступ до надр слугує компенсацією за співпрацю і підтримку США. Трамп каже, що вона дозволить США "повернути гроші, і отримати багато грошей у майбутньому". У деяких звітах йдеться, що Україна має родовища корисних копалин, вартістю $10 трлн, включаючи літій, графіт і титан. Але про те, скільки з них є комерційно вигідними, відомо небагато. Такі сировинні товари, як вугілля, залізна руда та уран - найлогічніші родовища для США. Це пояснюється тим, що після будівництва шахт та їх видобутку, легше продавати припаси на ринку, ніж інші матеріали, що потребують додаткової обробки, такі як графіт та рідкісноземельні елементи. Переробка корисних копалин вимагатиме інвестицій у виробничі потужності та часто пов'язана з екологічними і технічними проблемами. Ще одна перешкода - те, що багато мінералів, які Україна потенційно могла б видобувати, наразі вже добувають у світі, тому ціни можуть бути недостатньо привабливими, щоб виправдати залучення великих інвестицій. Україна вважається однією з 10 найкращих країн за видобутком вугілля, урану та залізної руди Україна вважається однією з 10 найкращих країн за видобутком вугілля, урану та залізної руди, але її витрати на виробництво можуть бути значно вищими, ніж у провідних світових постачальників. Також можна використати газ та сланцевий газ. Україна також прагне просувати родовища літію, графіту, титану. Вона каже, що має найбільше в Європі родовище літію - ключового металу в акумуляторах до електромобілів. Але ціни на нього в останні роки різко впали, бо виробництво зросло набагато швидше, ніж попит. Коли йдеться про титан, Україна не обов'язково добуває той тип, який потрібен оборонній промисловості США. За даними Геологічної служби США, вона не має потужностей для виробництва титанової губки - форми металу, який використовують у реактивних двигунах, броні та інших оборонних речах. Видобуток таких мінералів легший, ніж їх переробка. Переробка титану, рідкісноземельних елементів та графіту вимагатиме значних інвестицій. Трамп наголосив на рідкоземельних елементах, які використовують в широкому спектрі товарів, включаючи іРhоnе та ракети з лазерним наведенням, і які постачає переважно Китай. Хоча Україна повідомила про низку родовищ, про їхній потенціал відомо мало. Навіть колишній керівник Геологічної служби України заявив, що сучасної оцінки ресурсів не було. За даними Геологічної служби США, за межами Китаю найбільші запаси цих елементів є в Бразилії, Індії, Австралії та Росії, та у самих США. Як і багато критично важливих мінералів, рідкісноземельні елементи відносно поширені у світі, але часто є у достатньо невеликих концентраціях, щоб можна було економічно ефективно видобувати та переробляти. Ринок для них також мізерний, порівняно з такими сировинними товарами, як мідь чи нафта. Навіть якщо родовища цих елементів в Україні є комерційно вигідними, їх потрібно буде переробляти. Наразі на Китай припадає 90% потужностей з їх розділення та переробки. Україна протягом останнього десятиліття доклала зусиль для збільшення видобутку газу Провідні світові гірничодобувні компанії, які останні два десятиліття шукали по світу неосвоєні родовища сировини, до війни майже не цікавилися Україною. Україна протягом останнього десятиліття доклала зусиль для збільшення видобутку газу. За оцінками, її запаси газу оцінюють в 5,4 трлн кубів, включаючи 1,1 трлн підтверджених, які є одними з найбільших у Європі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вона також має значні невикористані запаси сланцевого газу. Країна вже має одну з найбільших мереж газопроводів та підземних сховищ. До війни її трубопроводи могли транспортувати понад 140 млрд кубів російського газу до Центральної Європи, що дорівнює 20% попиту континенту на газ. Але потік припинився після закінчення терміну дії транзитної угоди на початку року. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США можуть допомогти Україні вийти на "траєкторію великого зростання". Але угода не пропонує явних гарантій безпеки для України. Зеленський наполягав на цьому, але чиновники США заявили, що зв'язування України зі США через економічні зв'язки забезпечить фактичний щит безпеки. Стурбовані, що цього недостатньо, щоб стримати Москви, уряди Європи наполягали на більш чітких зобов'язаннях Трампа підтримати потенційне розгортання європейських військ для допомоги Україні, але поки безуспішно. "Розвідка США: "Цілі Путіна щодо війни в Україні могли змінитися", СNN, США Нові дані розвідки США свідчать, що Путін змістив увагу у війні в Україні на короткострокові цілі зміцнення контролю над вже захопленою територією, та підтримку економіки Росії, яка переживає труднощі. Це відображає еволюцію недавніх оцінок розвідки США, які свідчать, що Путін вважав, що війна йому вигідна, що він має імпульс та людські ресурси, щоб продовжувати боротьбу, і захопити всю Україну. Уявлення, що Путін, можливо, змінив погляди, вплинуло на переконання Трампа, що лідер Кремля може бути більш схильним до потенційної мирної угоди, ніж раніше. Однак високі чиновники США залишаються скептично налаштовані до Путіна та його заяв, що хоче мирної угоди. Навіть попри те, що запропоновані США пропозиції неймовірно щедрі для Росії, оскільки передають їй більшу частину захопленої території. Також поширена думка, що навіть якщо Росія погодиться на варіант угоди, що лежить на столі, вона може спробувати відновити війну та захопити більшу частину України в тривалішій перспективі. Москва готова "підігравати" США та обмежити безпосередні цілі Тиск, який чинить дедалі більш розлючений Трамп, що погрожує новими санкціями, ставить Путіна у потенційно скрутне становище. Москва готова "підігравати" США та обмежити безпосередні цілі, щоб покращити відносини зі Штатами, але не відмовилася від максималістських воєнних цілей. Кремль сподівається, що кращі відносини зі США відвернуть увагу після тактичної паузи, і потім Москва зможе використати поєднання військових, економічних, інформаційних та політичних інструментів для досягнення цілей Путіна в Україні та за її межами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путіна хвилює образа Трампа: світові ЗМІ спрогнозували, що намагатиметься зробити Кремль Раніше цього року розвідка США попередила радників Трампа, що контроль над Україною залишається головним пріоритетом Путіна і він прагне використати поспішність адміністрації з переговорами. "Мислення Путіна змінилося, бо вважає, що має співчутливого президента США, який не знає, що робить, і більше зацікавлений у короткострокових перемогах. Путін думає, що врегулювання може бути, але він потім його не виконає", - каже конгресмен-демократ Джейсон Кроу, який входить до складу комітету з розвідки Палати представників. Під час переговорів, лідери України не раз благали США та Європу надати допомогу та гарантії безпеки в рамках потенційної угоди, щоб навіть якщо Україна поступиться частиною території, Росія не хотіла відновити війну, щоб захопити більшу частину країни. Мета Росії - визнати якомога більше територій та якомога більше послабити Україну "Мета Росії - визнати якомога більше територій та якомога більше послабити Україну. Але немає ознак що Путін може фактично завоювати решту України, враховуючи, що його війська давно не можуть суттєво зрушити лінію фронту", - каже високий чиновник США. Минулого тижня віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що США передбачають перемир'я "десь біля" поточної лінії фронту з "деякими територіальними обмінами". Посланник Трампа Кіт Келлог, заявив, що адміністрація чекає на згоду Росії на припинення вогню. Але серед політиків і розвідки давно є сумніви, що Путін та його оточення ведуть переговори добросовісно, ​​натомість намагаючись затягнути їх та продовжити війну. Сенатор-республіканець Роджер Вікер, голова комітету з питань збройних сил, повторив цей скептицизм, заявивши, що "пора ставитися до Путіна як до воєнного злочинця-обманщика, яким він є", і нагадав Трампу, що лідеру Росії "не можна дозволити затягнути за собою США".

Президент США Дональд Трамп зробив чергову спробу досягти мирної угоди цього разу запропонував визнати Крим російським, накинувшись на Київ за відмову це прийняти. Після російської атаки на Київ, врешті, звернувся до Путіна, щоб припинив вбивати українців. У відповідь на пропозиції Трампа Київ висунув свої про неможливість визнання яких-небудь територій, окупованих Росією. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Після тиску на Україну, Трамп нарешті помітив перешкоду в Росії", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Нездатність Трампа припинити бойові дії після того, як пообіцяв зробити це швидко, призвела до все більшого розчарування. Питання - чи готовий він натиснути на Москву, щоб пішла на значні поступки для досягнення угоди так само як штовхає Україну цей крок поставив би під загрозу його більшу мету -зближення з Росією. Трамп каже, що готовий дати Росії і Україні ще трохи часу, щоб досягти угоди, перш ніж США відмовляться від допомоги в мирних переговорах. Хоча Трамп і раніше критикував Путіна, це відносна рідкість. Його помічники кажуть, що останнім часом він був щиро здивований і роздратований, що Путін не виявив більшої гнучкості. Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, бо на них легше вплинути, каже співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем. Після суперечки в Білому домі між Трампом і Володимиром Зеленським у лютому Трамп ненадовго припинив обмін розвідданими з Києвом і військові поставки. За словами Грема, у Трампа не так багато важелів проти Москви. Після нападу Росії у 2022-му США і союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала експорт на нових торгових партнерів. Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна З моменту інавгурації Трамп припустив, що може націлити санкції на російський експорт нафти, якщо Путін чинитиме опір мирній угоді. Але в четвер не згадав про цю ідею, вказавши, що, на його думку, Росія зробить послугу Заходу, не захопивши решту України. Відповідаючи на запитання, які поступки запропонував Путін на переговорах, він сказав: "Зупинити війну, припинити захоплювати всю країну". Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна. Його віра, що зможе досягти мирної угоди базується на захопленні російським лідером, чиє рішення напасти на Україну в 2022-му він назвав "геніальним". Цю прихильність розділяє емісар Трампа в Москві Стів Віткофф, який днями здійснить четверту поїздку для зустрічі з Путіним. Після попередніх поїздок він повертався, високо оцінюючи поведінку Путіна, і кажучи, що вважає угоду можливою. Але відсутність у Віткоффа досвіду спілкування з росіянами може дати Трампу надто райдужну оцінку шансів на мир. Це може спричинити у президента США відчуття обману, каже Грем. Грем, який був радником з нацбезпеки по Росії в Джорджа Буша і досі часто їздить в Москву. Він каже, що на початку цього року росіяни були стурбовані, що Віткофф не повністю розуміє вимог Росії щодо України. "Занепокоєння полягало в тому, що Віткофф дасть Трампу погляд на позицію Росії, який не є справжньою її позицією. Можливо, бачимо це зараз", - каже він. Путін не виявив великого бажання найближчим часом підписувати мирну угоду з Україною, хоча міг би розглянути її ідею, щоб заспокоїти Трампа, каже старша наукова співробітниця Євразійського центру Саrnеgіе Russіа в Берліні Тетяна Станова. Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні За її словами, Кремль стурбований образою Трампа, але бажання Путіна перемогти в Україні переважує ці побоювання. Коли Віткофф прибуде в Москву, Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні, підкреслюючи, що Росія і США можуть розвивати добрі відносини через регіональні угоди щодо таких питань, як Іран. "Путін спробує пояснити, що Росія просто так не може кинути Україну, бо для неї це екзистенційне питання. Але скаже, що Росія і США - дві великі нації, які заради миру у світі повинні мати нормальні ефективні відносини", - каже вона. Путін уже домігся ряду поступок від Трампа, включаючи сигнали, що він відкритий для визнання Криму російським, заборони Україні входити в НАТО та згоди на фактичну окупацію Росією частин України. Трамп також послабив ізоляцію Москви від Заходу та посіяв напруженість із союзниками США в Європі, які виступають за жорсткішу позицію по Україні. "Росіяни не бачать причин укладати угоду, доки можуть поступово йти вперед на полі бою та отримувати більше поступок від США. Чому вони повинні так поспішати?", - каже колишній помічник Ради нацбезпеки адміністрації Джо Байдена Ерік Грін. "Пропозиція Трампа по Криму покладе край десятиліттям опору США", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Під час першого терміну Трампа Україна хвилювалася, що він може визнати російським Крим. Він навіть висловився, що "люди в Криму, наскільки я чув, воліли б бути з Росією". У липні 2018-го держсекретар Трампа Майк Помпео видав "Кримську декларацію", де обіцяв, що політика невизнання залишиться "до відновлення територіальної цілісності України". Тепер, намагаючись домовитися про припинення війни, Трамп готовий відійти від цієї заяви і 11 років політики США. Його нова мирна пропозиція включає визнання США того, що Крим є частиною Росії. Колишній дипломат Деніел Фрід назвав це найгіршою пропозицією Трампа: "Розумно прийняти реальність, що протягом невизначеного часу частини України будуть під незаконною російською окупацією. Зовсім інша - визнати силову зміну кордонів". Жодна країна не може змінювати кордони іншої силою Цей погляд повторює заяву Помпео, що підтверджує базовий принцип міжнародного права, який поділяють демократичні держави - жодна країна не може змінювати кордони іншої силою. Цю точку зору поділяють у Вашингтоні, включно з наступником Помпео Марком Рубіо. Як сенатор Рубіо виступив співавтором заяви в жовтні 2022-го, яка забороняє США визнавати російські претензії на будь-яку частину України, попереджаючи, що це призведе до "ризику створення небезпечного прецеденту для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Китай". Рубіо та інші бояться, що КНР спробує захопити Тайвань, якщо побачить, що Захід поступається Росії контролем над Україною. Аналітик RАND Соrроrаtіоn Семюель Чарап каже, що Трамп має досвід визнання спірних територіальних претензій. У 2019-му визнав окупацію Ізраїлем сирійських Голанських висот. У 2020-му підтримав 45-річну претензію Марокко на Західну Сахару в обмін на дипломатичне визнання Марокко Ізраїлю. Після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними Але Чарап ставить під сумнів корисність такої поступки Росії у випадку з Кримом. Він посилається на прецедент Декларації Уеллса в липні 1940-го, в якій виконуючий обов'язки держсекретаря США Самнер Уеллс заявив, що США ніколи не визнають окупацію СРСР Латвії, Литви і Естонії. Вони цього не зробили. Помпео цитував цю заяву у Кримській декларації 2018-го. "Це не завадило ні розрядці, ні завершенню холодної війни через переговори", каже Чарап. Фрід каже, що багато хто в США і Європі спочатку сміялися з Декларації Веллса як жарту. Але після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними. "Це виявилося пророчим", - каже він. "Стармер кидає виклик мирному плану Трампа", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Британський прем'єр Кір Стармер наполягає, що Україна має сама вирішувати умови мирної угоди з Росією, кидаючи виклик ідеям Трампа. Він заперечив Трампу, сказавши, що "мужній" президент Зеленський не винен, що досі не вдалося укласти угоду про припинення війни. Стармер відмовився підтримати плани США визнати Крим російським і вимагає від Москви погодитися на "безумовне припинення вогню". Стармер наполягає на гарантіях безпеки від США для "коаліції охочих", згідно з якою західні війська будуть в Україні. Лондон тепер має намір відправити військових інструкторів замість кількох тисяч військових в Україну. Інтенсивні переговори щодо угоди тривають після саміту в Лондоні цього тижня, коли США тримають перо над текстом, а західні союзники лобіюють зміни. Тhе Теlеgrарh поділився деталями з п'яти пунктів від Києва, показуючи, що є базові розбіжності з планом із семи пунктів США, який з'явився цього тижня. У центрі українських вимог - наполягання, що Крим - українська земля, анексована російськими військами, і не визнається російським. Трамп, перебуваючи під тиском обіцянок про швидке припинення війни, у четвер розкритикував Кремль за атаку на Київ, у результаті якої загинули 12 людей. Вимоги України показують, що Київ сподівається позбутися можливого міжнародного визнання російського суверенітету над Кримом чи іншими окупованими територіями. Перший і другий пункти зосереджені на тому, щоб мирна угода "ґрунтувалася на міжнародному праві, а не на капітуляції". Там наголошується на важливості чітких "гарантій безпеки". Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ Пункт третій спроба відібрати контроль над переговорами від Трампа та повернути Україну в центр мирного процесу. Четвертий - попередження для США та НАТО, що дозвіл Росії контролювати Крим дає їй змогу погрожувати не лише Україні, а й на Туреччині, Румунії та Болгарії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ П'ятий пункт визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ чи можливостей ВПК. Попри розбіжності зі США, Стармер наполягає, що Європі неможливо відмовитися від безпекових зв'язків зі Штатами: "Багато хто стверджує, що ми повинні рухатися в напрямку, орієнтуючись лише на Європу, а не на Європу та США. Це неправильно щодо України і загалом. Підхід, орієнтований на НАТО, давав нам досі мир". Колишній прем'єр Борис Джонсон виступив із різкою критикою пропозицій Трампа: "Що Україна отримує після трьох років героїчного опору жорстокому неспровокованому вторгненню? Яка їх винагорода за жахливі жертви? Окрім права ділитися ресурсами зі США, нічого не отримують. Що в цій угоді може зупинити третє російське вторгнення? Нічого".

Україна та США можуть підписати угоду про корисні копалини у четвер. У Парижі відбулися переговори між Україною, Європою і США щодо пошуку мирного врегулювання у війні, які завершилися суперечливими заявами. Київ звинуватив спецпредставника США у просуванні наративів Росії. В Україні є ріст авторитарних тенденцій влади на фоні війни. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Трамп каже, що наступного четверга США підпишуть угоду про корисні копалини", Вlооmbеrg, США "У нас є угода про корисні копалини з Україною, яку підпишемо у четвер. Припускаю, вони її виконають", - сказав Дональд Трамп. Підписання зірвали після конфлікту Володимира Зеленського з Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом в Білому домі. Вона передбачає, що сторони погодилися з її контурами, що регулює післявоєнні плани розробки родовищ корисних копалин України та відновлення її інфраструктури. Угоди досягли, коли Трамп коливається між тим, щоб звинуватити Москву та Київ у неспроможності припинити війну. Трамп вимагав укласти угоду як компенсацію за зброю та іншу допомогу, яку США дали за часів його попередника Джо Байдена. Раніше цього місяця Україна і США провели технічні обговорення угоди і домовилися підписати перехідний меморандум про наміри, що фіксує позитивні кроки, зроблені сторонами. Документ підписали через інтернет в четвер, відкриваючи шлях до Угоди про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду для відновлення України. Про це розповіла віцепрем'єр Юлія Свириденко. "Документ - результат професійної роботи переговірних команд, які недавно завершили черговий раунд технічних обговорень у Вашингтоні", - додала вона. Угода дасть США першість у претензіях на прибутки Угода дасть США першість у претензіях на прибутки, перераховані в спеціальний інвестиційний фонд, який будуть контролювати Штати. Під час переговорів Київ наполягав на кращих умовах і відмовлявся визнавати минулу допомогу США боргом. Після раунду переговорів Трамп знизив свою оцінку допомоги, яку США дали Києву з початку вторгнення з $300 млрд до приблизно $100 млрд. Це наближає його до оцінки України в понад $90 млрд. Трамп відмовився від недавніх коментарів, у яких казав, що Зеленський винен у війні, водночас критикуючи його: "Я не вважаю Зеленського відповідальним, але не дуже в захваті від того, що почалася війна. Я б не сказав, що він виконав роботу найкраще. Я не його фанат". Проте Трамп сказав, що зосередився тепер на тому, щоб змусити Володимира Путіна погодитися зупинити бойові дії: "Намагаюся змусити його зупинитися, бо, як ви знаєте, Росія набагато більша". "Зеленський звинуватив представника Трампа в поширенні наративів Росії", Тhе Тіmеs, Велика Британія Зеленський звинуватив спецпосланника Трампа Стіва Віткоффа в "поширенні російських наративів" після того, як він запропонував мирну угоду з Росією, яка має залежати від статусу окупованих територій України. Віткофф зустрічався з українськими та європейськими лідерами в Парижі в четвер, щоб обговорити, як покласти край війні, попри те, що Путін не показує ознак готовності до переговорів. "Віткофф перейняв стратегію російської сторони. Це дуже небезпечно, бо він свідомо чи несвідомо поширює російські наративи", - сказав Зеленський. Його зауваження показали, що переговори у Франції не минули добре з погляду Києва. Джерело в Парижі назвало їх "чудовими і дуже позитивними", додавши, що погляди США та Європи "зійшлися". Європейці вірять, що Путін не планує припиняти війну У Парижі повідомили, що США визнали необхідність участі Європи в спробі забезпечити "твердий і тривалий" мир в Україні. Переговори США з Росією, від яких наразі відсторонили європейців, досі були безрезультатними. Європейці вірять, що Путін не планує припиняти війну, яку вважає, що виграє. Британське дипломатичне джерело повідомило, що США та європейці вели "позитивну та конструктивну дискусію щодо того, як перейти до припинення вогню, повного та сталого миру", погодившись скоро зустрітися знову. Держсекретар Марко Рубіо розмовляв по телефону з російським колегою Сергієм Лавровим, заявивши, що переговори про припинення вогню в Україні були "обнадійливими". "Обнадійливе приймання у Парижі рамок США показує, що мир можливий, якщо всі сторони зобов'яжуться досягти угоди", заявили в Держдепі. Лавров заявив, що Росія готова продовжувати співпрацю зі США для усунення "корінних причин української кризи", не згадуючи зобов'язань щодо припинення вогню. Зеленський закликав "тиснути" на Росію, щоб припинила війну Зеленський закликав "тиснути" на Росію, щоб припинила війну, і повідомив, що Україна хоче купити у США щонайменше десять систем ППО Раtrіоt для захисту від атак Росії. Раніше він повідомив журналістам, що Київ отримав розвіддані, що "Китай постачає зброю РФ". Китай від початку війни постачає Росії компоненти подвійного призначення - напівпровідникові мікросхеми і датчики, які можна використати в зброї. Проте досі не було доказів, які б вказували на постачання повних систем озброєнь, і Пекін спростував попередні повідомлення, що він їх надавав. Європейські колеги Віткоффа хотіли переконатися, що США готові до нових санкцій, якщо це необхідно, щоб змусити Москву взяти зобов'язання щодо мирного процесу. Переговори в Парижі частково були навколо гарантій безпеки, запропонованих Україні, включно з франко-британським планом створення "сил заспокоєння" після мирної угоди. Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що дасть добро на відправлення в Україну ракет великої дальності Таurus. Велика Британія вже відправила свої крилаті ракети великої дальності Stоrm Shаdоw, але ФРН має в своєму арсеналі набагато більше ракет Таurus. "Монополізація влади в Україні", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Коли Росія напала, військові зусилля України повністю залежали від поставок зі США і Європи. За останні три роки її власні військові виробничі потужності зросли з $1 до $35 млрд на рік, за словами радника президента з нагляду за галуззю Олександра Камишина. Швидше, ніж хтось міг передбачити, Україна стає самодостатньою за багатьма видами зброї. Але залишаються великі прогалини. Київ досі не може створити систем, здатних знищувати російські ракети. Ще одна проблема люди. Мобілізацію вели неправильно: бракує ротації військ на фронті, в армії брак людей, ТЦК насильно забирають чоловіків із вулиці, влада вагається щодо зниження призовного віку. Проте армія виросла, і елітні частини продовжують залучати новобранців. Головне, дрони різко зменшили чисельну перевагу РФ - 75% усіх втрат російської армії саме від них. Найбільша вразливість України може бути не військовою, а політичною Найбільша вразливість України може бути не військовою, а політичною. З початку війни багато ліберальних і поміркованих українців зіткнулися з дилемою. Привернення уваги до некомпетентності, корупції чи поганого управління влади підриває міжнародну підтримку. Але мовчати означає змиритися зі зростаючою монополією Зеленського, яка іноді підриває ефективність держави і саму військову діяльність. "У той час як західні медіа та європейські лідери звеличували Зеленського та перетворювали його на знаменитість, ми почуваємося в пастці", - каже редактор ZN.UА Юлія Мостова. Якщо критикувати Зеленського було важко до того, як у лютому Трамп назвав його "диктатором", то зараз зробити це майже неможливо. Українці настільки згуртувалися навколо нього, що він розглядає можливість виборів. Готуючись до їх можливості, держава посилює контроль. У лютому Петра Порошенка, який очолює найбільшу опозиційну партію, покарали за невизначені "загрози нацбезпеці". Його активи заморозили та звинувачують у "держзраді" у судовій справі, яка, на думку критиків, виглядає як покарання. Санкції забороняють йому брати участь у виборах. Як би українці не любили Порошенка, багато хто вважає це небезпечним. "Якщо Порошенка можна не допустити до виборів без суду, то так можна будь-кого", - каже депутат Олексій Гончаренко. Громадські активісти також зазнають переслідувань Громадські активісти також зазнають переслідувань. Віталій Шабунін, борець з корупцією, який пішов в армію в перші дні війни, і викривав хабарництво в міноборони, вже давно є мішенню. Його останнє розслідування зустрінули з лихою помстою. Щоб покарати, відправили впритул до фронту. Подробиці його перебування там щодня надсилають владі. Такі методи нагадують перші роки правління Путіна, каже Шабунін, принаймні дріб'язковістю. Політика України далека від російської, а концентрація влади - природний наслідок війни. Але деякі з найрішучіших прихильників України все більше хвилюються, що все може зайти задалеко. Щоправда, українська демократія ніколи насправді не ґрунтувалася на верховенстві права. Її плюралізм базувався на різноманітності регіонів, конкуренції інтересів владних груп і активному громадянському суспільстві, яке спиралося на підтримку західних посольств і ЗМІ. Але всі ці основи послаблюються або відмирають під час війни. В ім'я ефективності влада концентрується не в уряді чи парламенті, а в руках кількох невибраних чиновників в Офісі президента, включаючи главу Андрія Єрмака, спічрайтера Зеленського Дмитра Литвина, та Олега Татарова, який курирує силові відомства. Офіс не бажає ділитися владою не лише з опонентами, а з будь-ким, кого вважає потенційним суперником. Лоялістів винагороджують місцями в радах державних фірм. Тих, хто виявляє завелику незалежність, має забагато підтримки населення чи прямі лінії зв'язку з західними країнами, звільняють чи відсторонюють. Серед них популярний головнокомандувач Валерій Залужний, усунутий у лютому 2024-го, і відправлений послом у Лондон. Серед інших колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков чи ексглава МЗС Дмитро Кулеба, і очільник агентства з реконструкції Мустафа Найєм. Лоялістів винагороджують місцями в радах державних фірм Розбіжності в поглядах і критичні ЗМІ сприймаються як загроза, а не сила. Редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва скаржиться, що замість того, щоб розібратися з причинами, які спонукають до журналістських розслідувань, ОП обмежує доступ, націлюється на її рекламодавців і розцінює контакти будь-кого з її журналістами як зраду. "Це не системна цензура, але якщо не будемо опиратися, вільний простір зникне, перш ніж ми помітимо", - каже вона. Рух України до більш авторитарного правління не дивує, враховуючи тиск, з яким стикається, коли війна триває четвертий рік. Проте ризик в тому, що це підриває стійкість країни до самоорганізації. Як каже Гончаренко: "Ми показали, що маленька демократія може протистояти великій автократії і перетворитися на дикобраза. Але маленьку автократію може проковтнути більша".