Gazeta.ua

Росія зберігає максималістські вимоги капітуляції України, коли говорить про мирні переговори. А Путін повторює російську пропаганду про нелегітимність Володимира Зеленського. Із України масово виїжджає молодь не лише хлопці, а й дівчата. Цей відтік мізків - бомба сповільненої дії для демографії країни. Китай постачає все більше деталей для військової машини Росії. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Путін каже, що відкритий для зустрічі з Зеленським, заперечуючи його легітимність", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Через кілька днів після того, як атака Росії на Київ зруйнувала багатоквартирні будинки і забрала 28 життів, Путін заперечив, що Москва атакувала цивільних, і заявив, що відкритий до зустрічі з президентом Зеленським, навіть якщо сумнівається в його легітимності. Путін заявив, що переговори між робочими групами можуть відновитися наступного тижня, але додав, що зустрінеться з Зеленським лише після того, як будуть узгоджені всі деталі мирної угоди. Він припустив, що навіть тоді демократично обраний український лідер не матиме права підписувати угоду. Нелегітимність Зеленського - центральний елемент кремлівської пропаганди. Вимоги Росії до України як умови миру не змінилися та рівносильні капітуляції Києва: згода ніколи не вступати в НАТО, бути нейтральною країною, відмовитися від п'яти українських областей, включаючи територію, яку Росія не окупує, скоротити чисельність ЗСУ і припинити військову підтримку Заходу. Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що минуло 100 днів з часу як Київ прийняв запропоноване США припинення вогню, а РФ далі вимагає численних умов, перш ніж розглянути можливість припинення бойових дій. "100 днів російських маніпуляцій та втрачених можливостей припинити війну. 100 днів, коли Росія ескалує терор проти України", - заявив Сибіга. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль Попри те, що президент Дональд Трамп запропонував Росії значні поступки, зокрема підтримав її вимогу закрити Україні дорогу в НАТО та зберегти окуповані нею території, мирний процес зайшов у глухий кут. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль, а деякі аналітики заявили, що його спроби швидко досягти угоди практично провалилися. "Ми готові до предметних переговорів щодо принципів врегулювання. Потрібно лише, щоб українська сторона була готова діяти мудро", сказав Путін, закликаючи західних союзників Києва тиснути на Україну, щоб прийняла "поточну реальність". Він сказав, що якщо Київ найближчим часом не погодиться на умови Москви, його становище може погіршитися, вихваляючись тим, що Росія просувається по фронту - твердження, яке не підтверджують військові аналітики. "Ми не дозволимо Україні мати збройні сили, які загрожуватимуть Росії та її народу. Якщо нам не вдасться домовитися з Україною мирним шляхом, будемо прагнути досягти наших цілей військовими методами", сказав Путін. Атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства" Росіяни цього тижня поцілили в дев'ятиповерховий будинок у Києві, вбивши 23 жителів. Ще п'ятеро загинули в інших частинах міста. Зеленський заявив, що атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства". "Я вдячний усім партнерам, які розуміють: Україна має ставати сильнішою з кожним днем. Вдячний усім, хто готовий тиснути на Москву, щоб відчула справжню ціну війни", заявив він. Попри удар та повідомлення про руйнування, жертви та рятувальну операцію, включаючи кадри матері та батька, які втратили сина під уламками, Путін наполягав, що Росія атакувала лише військові об'єкти. Цієї лінії кремлівські чиновники неухильно дотримувалися протягом війни, попри докази протилежного. "Удар не був спрямований по житлових районах, але по об'єктах оборонного сектору, заводах, що виробляють військову техніку", сказав Путін. "В Україні є проблема, про яку ніхто не говорить дівчата масово їдуть геть", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія У класі на заході України група підлітків розмірковує про майбутнє. Кіра Юхименко, 17 років, завжди хотіла вступити в університет на батьківщині, але тепер мріє поїхати вчитися за кордон. "Війна допомогла зрозуміти, хто ми є. Розширила кругозір, зробила більш незалежними", каже вона у школі №66 у Львові. З початку війни і запровадження воєнного стану хлопцям з 18 років заборонено виїжджати з країни, але дівчата можуть вільно поїхати. Протягом трьох років війни велика кількість з них вирішила вчинити саме так. Мало хто повернувся. З кожним роком їх стає все більше. Хвиля еміграції є відтоком мізків. Серед тих, хто залишає країну, одні з найталановитіших підлітків. Це також демографічна бомба уповільненої дії. Застрягши у війні на виснаження, є реальні побоювання щодо того, хто відбудує країну після війни, якщо молодь не повернеться. Ситуація погіршується з кожним днем війни Група 30 учнів випускних класів за партами обрала тему для обговорення: освіта і кар'єрні можливості в Україні. Їх вчителька Людмила Макогін каже, що багато учнів хоче емігрувати. "Ситуація погіршується з кожним днем війни. Вона змушує молодь обирати університети Європи, а не України", каже вона. Кіра змушена була втекти з Запоріжжя заради відносної безпеки у Львові. "До війни я не думала виїжджати. Думала, вступлю в університет в Києві чи Харкові", - каже вона. Оскільки Польща лише за кількадесят кілометрів, Кіра з родиною почали регулярно туди їздити. Цей досвід допоміг уявити навчання в польському Кракові. Польща прийняла більше українських студентів бакалаврату, ніж будь-яка інша країна Європи. У 2023-му 45% іноземних студентів в польських університетах були українці. За даними польського агентства даних Rаdоn, кількість студенток, які вступали до польських університетів, подвоїлася за рік після вторгнення. Ріст кількості хлопців, що прибувають, ще більший. Престижні європейські внз приваблюють українців, але переважно вони просто хочуть втекти від війни. "Коли є повітряна тривога, навчання неможливе. Доводиться шукати інтернет в бомбосховищі, а я хочу чогось досягти", каже Кіра, додавши, що її подруга, яка втекла до Львова з Сумської області, теж подала документи в університет у Кракові. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання Колишній студент Львівського фізико-математичного ліцею, 17-річний Тарас Гривняк, покинув родину, щоб вчитися у Віденському університеті. Якщо йому виповниться 18 років, і він приїде в Україну, йому не дозволять виїхати. Він каже, що половина хлопців його класу поїхала в Європу. Майже стільки ж дівчат. "Мій клас хороший. Один з моїх друзів вже вчиться в Кембриджському університеті. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання", - каже він. 18-річна Ангеліна Калинюк закінчила школу в Івано-Франківській області у 2023-му, перш ніж вчитися в Краківському університеті. Вона каже, що батьки часто намагаються змусити дітей виїхати з України. "Чула ситуації, що діти не хотіли їхати, але батьки казали, що це найкращий вибір. Україна воює з 2014-го. В країні завжди щось літає в небі. Батьки хочуть, щоб їхні діти мали найкраще життя", - каже вона. Світлана Божко, вчителька зі Львова, досі проводить уроки з Ангеліною через Zооm та хвилюється, хто відбудує країну після війни. "Вона розумна дівчина. Я б хотіла, щоб такі залишилися тут. Втрачаємо багато учнів. Це так сумно. З 34 учнів її 11-го класу вісім дівчат і десять хлопців планують виїхати цього року", - каже вона. Хоча не існує механізму, який би фіксував кількість дівчат, що виїжджають з країни, показники свідчать про різке їх скорочення в Україні. За даними ООН, за межами України живе близько 2,3 млн українських дітей-біженців, більшість у Європі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЗСУ є серйозні проблеми в управлінні: світові ЗМІ написали які Рівень народжуваності в Україні падає, а статистика МОН показує, що кількість учнів, які починають навчання, з 2021-го в масштабах країни скоротилася на третину. Щонайменше 701 дитина була вбита Щонайменше 701 дитина була вбита, а понад 19 000 депортовані чи насильно переміщені до Росії. Професор економіки в Університеті Бокконі та співавтор дослідження ринку праці України 2022 року Тіто Боері каже, що проблема еміграції в Україні є "дуже серйозною". Оскільки кінця бойових дій не видно, Кіра не впевнена, чи повернеться. Війна зробила невизначеність її новою нормою. "Китай - найважливіший постачальник військової машини Росії", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Цими днями дрони стрімко літають у Києві. Майже 500 недавно випустили росіяни за раз. Зеленський побоюється, що за нинішніх темпів виробництва Росія незабаром зможе здійснювати атаки, в яких будуть брати участь вдвічі більше БПЛА. Розбирати уламки і зазирнути всередину - означає зіткнутися віч-на-віч з похмурою реальністю. Китай - найважливіший і вирішальний рушій військової машини Росії. Наприклад, Shаhеd ударний дрон іранської розробки, який масово виробляють в Росії. Такі колись начиняли мікроелектронікою США, яку ввозили контрабандою через Азію для обходу санкцій. Але найновіші з них оснащені китайськими деталями. Один екземпляр містив лише два компоненти США з 15. З початку війни Китай обережно надавав військову допомогу РФ. За словами українських і європейських чиновників, він відхилив деякі російські запити на обладнання. Пекін уникав масштабних поставок готових боєприпасів чи летальної зброї, які могли б спровокувати санкції США чи ЄС. Він не хоче міжнародного осуду, який виник би, якби на полі бою з'явилося забагато його зброї. Але є ознаки, що Китай підійшов до цієї межі та, можливо, перетнув її. Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го Західні чиновники повідомляють, що Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го, включаючи критично важливі компоненти озброєння і цивільні дрони. Багато з цього публічно задокументовано в аналізі уламків зброї, через відстеження їх поставок із відкритих джерел та санкцій США проти китайських компаній. Досі публічних доказів постачань китайських боєприпасів мало. На початку 2023-го Китай розглядав можливість відправлення до Росії партії снарядів калібру 122 мм і 152 мм, але немає ознак, що він зробив це у великих масштабах. Пізніше того року українці виявили мінометні снаряди китайського виробництва. Незрозуміло, чи були поставки прямо з КНР, чи опосередковано з третіх країн, де китайська зброя та боєприпаси - повсюдні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Ситуація з дронами тривожніша. Минулого року російська компанія розробила та випробувала нову модель дрона "Герань-3" - копії іранського Shаhеd. За допомогою китайських фірм. У жовтні мінфін США ввів санкції проти двох китайських компаній, одна з яких постачала двигуни для цих дронів. Ситуація з дронами тривожніша Китайська зброя менш важлива для РФ, ніж китайські компоненти. Зеленський каже, що китайці присутні на виробничих об'єктах Росії. Європейський представник оборонного відомства підтверджує це, додавши, що Китай прагне перевірити ефективність своїх матеріалів на полі бою. З початку війни обидві сторони широко використовували відносно повсякденну китайську продукцію. Зокрема, цивільні дрони. Але у вересні 2024-го Китай посилив експортні обмеження на дрони та їх компоненти. Теоретично нові правила поширюються на Росію і Україну. На практиці - вибірково. Зеленський каже, що Китай перекрив постачання такого обладнання, як невеликі квадрокоптери до України, залишивши їх для Росії. Китай посилив співпрацю з Росією в інших сферах теж - допомагає виробляти вибухівку. КНР домінує на світовому ринку нітроцелюлози, ключового інгредієнта пороху, та оптоволокні, що використовується в дронах. У травні голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко заявив про постачання Китаєм верстатів, хімікатів, пороху та інших матеріалів, важливих для оборонної промисловості РФ. Дослідницька група "Рада економічної безпеки України" пише, що у 2023-2024 роках Китай став провідним постачальником промислового обладнання до Росії. На нього припадає 80-90% імпортованих верстатів. Багато з них раніше були західними. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю Натомість КНР має цінні уроки - Росія і Китай продовжують вивчати можливості обміну освоєними західними технологіями, захопленими на полі бою. Пекін хоче отримати високоточні ракети США та європейські крилаті ракети. Також є ознаки співпраці в галузях космічних технологій. Це не означає, що китайсько-російські відносини - безхмарні. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю та китайським шпигунством у Росії. Попри розмови про дружбу, ФСБ ув'язнює російських вчених за нібито розголошення секретів Китаю. Багато з цих людей не зробили нічого поганого. Їх арешти відображають вкорінений страх і упередження щодо КНР. Але без постійної допомоги китайців оборонна промисловість Росії була б паралізована.