Gazeta.ua

Командування Української Галицької Армії уклало союзний договір із білогвардійською армією Антона Денікіна 6 листопада 1919-го. Серед основних причин називають епідемію плямистого тифу та відсутність боєприпасів. Війська ЗУНР мали допомагати частинам УНР у боротьбі за українські землі. Воювали проти "білих" і "червоних", але внаслідок небезпечної епідемії у війську залишилось близько 10 тис. боєздатних чоловіків. "Роль стратегії вже скінчена. Ми переможені ворогами, а вороги ті: тиф, холод, незабезпеченість армії, без якого жодна армія нездатна боротися. Ворогам не треба великої напруги, щоб винищити до ноги нас всіх", - зазначав один із командирів УНР Володимир Сальський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На марках зобразили українських вояків Генерал УГА Мирон Тарнавський пішов на переговори із Денікіним заради збереження війська. Угоду підписали в селищі Зятківці - тепер Гайсинського району Вінницької області. Вона передбачала збереження автономії військ УГА та контролю над нею з боку уряду ЗУНР. Також українцям дали обіцянку не використовувати їй у боях проти військ Симона Петлюри. Хворим надавали медичну допомогу. Попри спільне рішення головного отамана УНР Симона Петлюри та диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича засудити дії командування УГА, угода засвідчила про остаточний розрив між двома українськими державами. Найславетніша операція Української галицької армії УГА, розпочалась 7 червня 1919-го. Українські військові змусили відступати втричі переважаючі польські та французькі війська по всій лінії Галицького фронту. Наступальні дії ввійшли в історію як "Чортківська офензива".