Gazeta.ua

У давнину українці не користувалися звичними для нас назвами місяців, а орієнтувалися на природу, господарські роботи. Останній місяць весни мав свою поетичну й дуже образну назву, яка точно передавала настрій травня - часу цвітіння, тепла та підготовки до літа. За інформацією, оприлюдненою на сайті Метеостанції Рівне, в низці європейських держав п'ятий місяць року відомий під назвою "май", що бере свій початок від імені Майї - богині родючості та весняного оновлення природи в італійській міфології. У деяких українських регіонах, під впливом польської мови, у минулому використовувалася назва "май" для травня. Це також було підтверджено в одному з виступів на каналі Лариси Іроденко, де фахівець з української культури та історії Андрій Василів поділився інформацією про найстаріші назви місяців в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Водночас у давнину значно частіше використовувалася назва "ярець", що походить від імені бога Сонця Ярила. Цей термін вживався для позначення п'ятого місяця весни до того, як усталилося слово "травень", яке виникло від уявлення про розквіт трав і закріпилося в українській мові до сьогодні. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.