Gazeta.ua

За даними уповноваженої у справах ЄСПЛ Маргарити Сокоренко, зараз у Європейському суді з прав людини зареєстровано понад 1100 позовів від українців щодо порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. Наскільки вагомими є рішення цього міжнародного судового органу після виходу Росії з-під його юрисдикції? Чи зберігає він взагалі свій вплив у часи глобальних криз? Про це ми розмовляємо із юристом-міжнародником Денисом Гончаром. В минулому викладач кафедри теорії та історії держави та права Національного авіаційного університету та депутат Київської обласної ради, сьогодні пан Гончар є головним юридичним консультантом Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" та одним із найбільш шанованих експертів галузі. Як Ви вважаєте, чи залишаються сьогодні рішення Європейського суду з прав людини ефективними інструментами захисту прав людини? Кожне рішення ЄСПЛ, як і раніше, є безпрецедентним інструментом міжнародного правового захисту. Навіть у часи глобальних викликів воєн, міграційних криз, пандемій Суд залишається одним із небагатьох міжнародних органів, до яких може звернутися кожна людина. Його рішення не лише впливають на конкретні справи, а й формують високі стандарти, якими керуються національні суди країн-членів Ради Європи. Наскільки важливою є роль ЄСПЛ у контексті війни в Україні? І в цьому контексті його роль залишається надзвичайно важливою. Навіть після виходу Росії з Ради Європи Суд продовжує розгляд справ, що стосуються періоду до вересня 2022 року. Це створює дуже значущий правовий прецедент: навіть країна, яка відмовляється дотримуватись рішень суду, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій. Крім того, Суд консолідує докази порушень прав людини, які пізніше можуть бути використані в інших міжнародних юрисдикціях наприклад, у Міжнародному кримінальному суді. Як Україна використовує практику ЄСПЛ у своїй національній правовій системі? Практика Європейського суду з прав людини вже стала частиною української правової системи. Конституційний Суд, Верховний Суд і навіть суди першої інстанції часто посилаються на рішення ЄСПЛ. Це особливо важливо для захисту прав громадян у період воєнного стану, коли держава може тимчасово обмежувати певні права але тільки в межах, дозволених Конвенцією. З якими викликами стикається ЄСПЛ у сучасному світі? Найбільшою проблемою на сьогодні є невиконання рішень Суду. Деякі держави, зокрема Туреччина та Азербайджан, так само як раніше і Росія, ігнорують окремі його рішення. Інший не менш важливий виклик надто велика завантаженість суддів. В ЄСПЛ щорічно надходить понад 40 тисяч скарг. Звісно, ​​що суд реформує порядок своєї діяльності, але механізм фільтрації скарг, на жаль, не завжди дозволяє оперативно реагувати на системні порушення. Чи змінюється згодом тематика звернень до ЄСПЛ? Так. Якщо раніше в його засіданнях домінували справи щодо тортур, порушень під час утримання під вартою чи обмеження свободи слова, то тепер дедалі більше позовів пов'язані з цифровими правами, міграційною політикою, доступом до медичних послуг та екологією. Наприклад, у 2023 році ЄСПЛ вперше виніс рішення, яке стосувалося кліматичних змін і визнало державу відповідальною за недбалість у цьому питанні. У будь-яких умовах права людини це не абстракція, а першочерговий пріоритет, і вони особливо потребують захисту у найважчі часи. Отже, в умовах воєн та криз значення ЄСПЛ лише зростає.