Gazeta.ua

Авіаексперт Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації пояснив, що саме означає термін "локаційно втрачені" дрони, який з'являється у зведеннях Повітряних сил ЗСУ. Про це він розповів в інтервʼю Rаdіо NV. За його словами, це поняття стосується виключно дронів типу "Гербера", місце падіння яких залишається невідомим. Ці безпілотники - легкі пінопластові апарати з китайськими двигунами потужністю 3,5 к.с., зібрані, ймовірно, в Росії за китайськими технологіями. Оскільки ці дрони значно повільніші за Shаhеd-136, українські радари часто не фіксують їх, щоб не перевантажувати систему ППО. Романенко пояснює: якщо система фільтрує цілі зі швидкістю менше 150 км/год, такі дрони просто не потрапляють у поле спостереження - звідси і статус "локаційно втрачені". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог випробовує нову тактику під час дронових атак "Чому Джо невидимий? Бо за ним ніхто не слідкує", - додав він іронічно. Ці апарати зазвичай не несуть вибухівки, тому не становлять серйозної загрози. Як приклад експерт навів інцидент із влучанням одного такого дрона в гуртожиток, де він лише вибив шибку та пошкодив раму. Водночас, за даними ГУР, Росія масово використовує "Гербери" для імітації атак дронами-камікадзе Shаhеd, перевантажуючи українську ППО. Їх виготовляють з фанери та пінопласту, а комплектуючі постачаються з Китаю через треті країни. Збірка таких БПЛА відбувається на заводі в Єлабузі (Татарстан). На окремих ділянках фронту, зокрема на Покровському напрямку, російські окупаційні війська збільшили застосування безпілотників у 3-4 рази. Крім того, російські війська активно нарощують засоби радіоелектронної боротьби та розвідки.