Gazeta.ua

Археологи виявили розгалужену мережу стародавніх укріплених поселень в Аравійській пустелі, вік яких налічує понад 4000 років. Ці укріплені оазиси суперечать гіпотезам про те, що Аравія була заселена лише кочовими племенами, передає Аrkеоnеws. Нові відкриття вказують на довгу історію громад з організованим землеробством і соціальними структурами в одному з найсуворіших кліматичних регіонів Землі, пише Аrkеоnеws. Дослідження, проведене міжнародною командою виявило щонайменше десять великих оаз, укріплених товстими кам'яними стінами, вежами і воротами, що простягаються від Тайми біля кордону з Йорданією до Таджа біля Перської затоки. Серед ключових об'єктів - Думат-аль-Джандал, Хайбар, Хаїт і Хувайїт. Думат аль-Джандал, вперше виявлений на аерофотознімках у 1960-х роках, оточений стінами довжиною понад два кілометри. Серед залишків Хайбара - сліди стіни довжиною 14 кілометрів з близько 180 оборонними бастіонами, датовані за допомогою радіовуглецевого аналізу між 2250 і 1950 роками до н. е. Ці знахідки свідчать про великомасштабне спільне будівництво та координацію спільноти. Ці поселення були не просто військовими форпостами, а підтримували повноцінне життя. Археологи виявили сліди планових міст з обробленими полями, пальмовими гаями, загонами для тварин і глибокими колодязями. Місто аль-Натах, розташоване в оазі Хайбар та датоване приблизно 2400-1500 роками до нашої ери, займало площу близько 2,6 гектара і, ймовірно, підтримувало до 500 людей. Дослідники описують такий розвиток як "повільний урбанізм" - поступове перетворення кочового способу життя на постійне проживання, сформоване практичними потребами та екологічними викликами. Існування та довговічність цих поселень вказують на стійкий спосіб життя, який почався в бронзовому віці і продовжувався в пізніші періоди. Навіть у ХІХ-ХХ століттях такі міста, як Медіна та аль-Ула, покладалися на укріплені стіни для захисту своїх сільськогосподарських угідь та громад. Ця безперервність свідчить про високий рівень організації, коли громади були здатні керувати робочою силою та підтримувати інфраструктуру впродовж поколінь - можливо, під якоюсь формою централізованого управління. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На дні моря знайшли стародавню дорогу віком понад 7 тис. років Ці знахідки змінюють уявлення про історію Аравії. Цей регіон був не тільки домівкою для кочових племен, а й для структурованих, осілих населення, які будували довговічну інфраструктуру та брали участь у далекій торгівлі. Укріплені оази, можливо, відігравали ключову роль у розвитку ранніх караванних шляхів та культурного обміну, а архітектурні подібності з Левантом вказують на зв'язки з ширшим світом бронзового та залізного віків. Археологи наголошують, що для повного розуміння масштабів і складності цієї стародавньої пустельної цивілізації необхідні подальші дослідження. Проте це відкриття висвітлює часто недооцінену главу в історії людства, яка характеризується стійкістю, стратегічним плануванням і співпрацею спільноти. Неподалік іспанського міста Сарагоса археологи розкопали тисячолітнє ісламське кладовище та виявили більш як 400 давніх гробниць. Відомо, що війська арабів і берберів, прозвані маврами, вторглися на Піренейській півострів та захопили його 711 року. Знахідка доводить, що в Таусте існувало велике ісламське поселення майже із самого початку присутності мусульман в Іспанії.