Gazeta.ua

Результати першого туру президентських перегонів у Польщі знову вказують на те, що ультраправі набирають сил у Європі. Перше місце здобув мер Варшави, висуванець правлячої центристської політсили "Громадянська коаліція" ("ГК") Рафал Тшасковський. Проте відразу за ним - кандидат від польських консерваторів (партія "Право і справедливість" - "ПіС") Кароль Навроцький. Обидва політики пройшли до другого туру, бо жоден не набрав 50%+ голосів. А розрив між ними, за підсумками першого туру, складає менше 1% (31,36% у Тшасковського і 29,54% у Навроцького). Таким чином, конкуренти мають рівні шанси на перемогу. Гонитва за голосами Навроцький уже анонсував на 25 травня марш підтримки "суверенної, безпечної, процвітаючої Польщі" і запросив до нього усіх поляків, незалежно від політичних симпатій. А ще закликав інших кандидатів, котрі не пройшли до другого туру, підтримати його. Найперспективнішим у цьому сенсі є Славомир Ментцен, кандидат від ультраправої політсили "Конфедерація". У першому турі він здобув 14,5% голосів і так вийшов на третє місце. Порівняно з ним, Тшасковський видається надміру поміркованим. "Попереду велика і тяжка робота, - заявив він після оприлюднення результатів першого туру. - Ми на фінішній прямій, ми переможемо". У цьому не впевнений польський політолог Бартош Ридлінський. На його думку, Тшасковському може не вистачити часу щоби повернути симпатії тих виборців, котрі раніше підтримували його, та у першому турі віддали голоси за інших кандидатів. Експрезидент Польщі Олександр Квасневський радить меру Варшави терміново провести переговори з лідерами інших партій про підтримку, навіть і з Ментценом. Як підтримують Україну Обидва учасники другого туру мають чіткі позиції щодо України. Кароль Навроцький має намір перешкоджати нашому поступу до ЄС і НАТО поки, як він вважає, не буде вирішено проблему Волинської трагедії. Проте політик виступає за досягнення довготривалого і справедливого миру в нашій країні та називає Росію "неоімперсткою посткомуністичною загрозою", котру треба "відсунути якнайдалі". Цікаво, що і Рафал Тшасковський висловився про Україну як про "буферну зону" між Польщею та РФ і теж підтримав "справедливий мир". "Росія не повинна перемогти у цій війні", - наголосив кандидат. Водночас він же, можливо, намагаючись перехопити одну з ключових тез Навроцького по мігрантах, запропонував обмежити виплати українським біженцям, котрі не працюють. Утім, важливішим є позиціонування не учасників другого туру, а - ультраправих польських політиків. Майже половина Наприклад, Гжегож Браун, скандальний депутат Європарламенту і ультраправий політик, набрав у першому турі 6,3% голосів. Риторика Брауна вражає сумішшю ненависті до євреїв, ізоляціонізму і крайнього консерватизму. Цей політик якось підпалив менору у парламенті та побив лікаря за спробу зробити аборт. Своє ставлення до України він продемонстрував, зірвавши український прапор з мерії у Білій Підляській. Славомір Ментцен, котрий вважається помірним консерватором, в унісон із Брауном критикує українських "нахлібників" та українізацію Польщі. У першому турі президентських виборів кандидати від правих та ультраправих політсил сумарно здобули прихильність понад 50% виборців (ультраправі близько 20%). За перемоги Тшасковського вони стануть помітною опозицією, а в альянсі з переможцем-Навроцьким можуть увійти до коаліції та суттєво впливати на політику країни. Що і хто вплине на другий тур Долю перегонів вирішать виборці, котрі досі не визначилися, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. За словами експерта, спрогнозувати результати другого туру неможливо, оскільки шанси у кандидатів майже рівні, а на настрої виборців впливатимуть декілька чинників. Один із несподіваних і ключових - поведінка ультраправих і правих сил. Олексій Буряченко припускає, що польських ультраконсерваторів підтримує і координує Росія. Кремль реалізує спецоперацію "Двійник": створює клони сайтів і сторінок західних медіа За даними Головного управління розвідки міноборони України, Кремль реалізує спецоперацію "Двійник": створює клони сайтів і сторінок західних медіа, де публікує фейкові повідомлення, зокрема й про вибори. Як зазначив Буряченко, з риторики Навроцького видно, що він пробує загравати з ультраправим електоратом. "Але якщо й отримає там голоси, то навряд чи багато: і Браун, і Ментцен ціляться на парламентські вибори, що мають відбутися у 2027 році. Для них цьогорічна президентська кампанія є майданчиком для розгону", - пояснив він. Ще одним важливим чинником для другого туру стане явка, зазначив експерт. Поляки старші за 60 років майже проігнорували перший тур виборів, а це цільовий електорат Навроцького. Якщо історику-кандидату вдасться мобілізувати старше покоління, він може покращити свій результат. Натомість Ташковського, скоріш, підтримає діаспора, адже він зрозумілий для європейців. І спроби Росії впливати теж можуть позначитися на фіналі перегонів. Польський Орбан не пройде Та за будь-якого результату нашій країні не загрожує антиукраїнський реванш у Польщі, переконаний політолог і дипломат Вадим Трюхан. На його думку, обидва фіналісти першого туру представляють політичні сили, котрі є мастодонтами польської політики, оскільки протягом багатьох останніх років почергово були при владі. "Їхні позиції по Україні доволі близькі, нам можна видихнути: прихід до влади польського Орбана не очікується", - наголосив експерт. На думку Вадима Трюхана, результат другого туру залежатиме від того, як кандидати у стислі терміни проведуть свої кампанії, адже нині у них шанси 50% на 50%. Для України важливо втримати баланс і жодними заявами чи діями не намагатися вплинути на вибір поляків, застерігає Трюхан. А з будь-яким наступним польським президентом "вибудовувати рівноправні і партнерські відносини". Право вето і початок гри Гостроти президентським виборам у Польщі надає те, що у прем'єра Дональда Туска немає парламентської більшості, а президент має право вето. Тому перемога Навроцького спричинить політичну кризу, прогнозує Олексій Буряченко, а перемога Тшасковського посилить позиції прем'єра-центриста і послабить консервативну "ПіС". А це неминуче призведе до загострення протистояння між президентом і головою польського уряду. Чинний президент Анджей Дуда наклав вето на низку законів, у тому числі, на судову реформу, що завадило "ГК" реалізувати передвиборчі обіцянки і підважило рейтинг самого Туска і, можливо, зашкодило Тшасковському. "Гра тільки розпочинається. Жорстка боротьба за кожен голос", - заявив прем'єр Дональд Туск, коментуючи підсумки першого туру виборів. Але у польських реаліях не виключено, що фінал президентських перегонів стане початком для парламентських, можливо, і дострокових.