24 червня українці святкують Івана Купала. Наші пращури цього дня відзначали літнє сонцестояння, але воно змістилося на 14 днів. Сучасна назва виникла від християнського свята Різдво Іоана Хрестителя. У ніч на Івана Купала розпалюють вогнище. Парубки з дівчатами стрибають через нього. Люди вірили, у якої пари не розійшлися руки - у тої буде щасливе подружнє життя. У ніч 24 червня незаміжні дівчата плетуть вінки із 12 трав. Вставляють у них запалену свічку та пускають по воді. Куди вінок попливе - звідти прийде майбутній чоловік. Якщо вінок швидко потоне, то дівчина цього року не вийде заміж. Якщо свічка загасне, значить суджений розлюбив. Поганою прикметою вважалося, якщо вінок пристав до берега. Зранку 24 червня люди купалися. Вірили, що вода цього дня може вилікувати від хвороб та подарувати достаток. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворожіння на Івана Купала: як дізнатися свою долю До сходу Сонця збирали росу з трав. Дівчата вмивалися нею, щоб зберегти красу та молодість. Збирали квітку іван-да-мар'я. Вважалося, що ця рослина здатна оберігати сімейне щастя та добробут. Існує легенда, що у ніч на Купала цвіте папороть. Люди вірили, що у того, хто знайде квітку папороті, здійсняться всі бажання. 24 червня не можна виконувати важку роботу, прати, прибирати, шити, рубати, різати. Заборонено давати в борг, сваритися та бажати іншим людям зла. Вважалося, що зустріти світанок у купальську ніч на велике щастя на весь рік. Якщо на небі багато зірок - буде багато грибів. Сильно пахне трава - скоро піде дощ. Багато роси вранці - буде хороший урожай огірків. У ніч 24 червня відзначають наймістичніше українське свято Івана Купала. Дівчата збираються ворожити, плести вінки. А вся молодь разом проводить ніч біля багаття і шукає квітку папороті, яка має, за легендою, подарувати багатство і удачу. Не стоїть осторонь святкувань і Київ.