Gazeta.ua

Кількість школярів в Україні досягла найнижчого рівня за останні 30 років. На початок навчального року 2024-2025 в системі загальної середньої освіти нараховувалося лише 3,74 млн учнів. Про це йдеться у свіжому дослідженні аналітичного ресурсу NGL.mеdіа. Дослідники прогнозують подальше скорочення кількості дітей та молоді в Україні, адже освітня система країни продовжує втрачати учнів - значна частина родин обирає виїзд за кордон. Кризова ситуація спостерігається і на рівні вищої освіти. У 2024 році до українських університетів вступили лише 197 тис. студентів - це найменший показник за останні дев'ять років. За даними програми RАІ fоr Ukrаіnе, яка проаналізувала реєстрацію та місце складання Національного мультипредметного тесту (НМТ), у 2022 році 10% українських випускників (понад 23 тис. осіб) складали тест за кордоном. Водночас 32% узагалі не реєструвалися на НМТ, що є обов'язковим для вступу до українських вишів. "Навіть ті, хто складає тест за кордоном, роблять це не завжди з наміром залишатися в Україні. Частина з них просто страхується. Тому реальна кількість тих, хто не планує вступати до українських вишів, іще більша", - зазначила Тетяна Захарченко, дослідниця з Українського католицького університету. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Профільне навчання замість одноманітності: МОН змінює підхід до 10-12 класів Аналіз даних Міносвіти за 2021-2025 роки свідчить про щорічну втрату учнів у старших класах: від 2 до 4% школярів не переходять до наступного класу. Хоча частина з них могла залишити школу з інших причин, автори дослідження вважають, що переважно мова йде саме про виїзд за кордон. Значну частину цієї групи, ймовірно, становлять 17-річні хлопці, які намагаються перетнути кордон до досягнення призовного віку, оскільки після 18 років виїзд з України під час воєнного стану заборонено. Втім, з країни масово виїжджають не лише хлопці. Хоча у старших класах традиційно дещо більше дівчат, різниця незначна - лише 1-2%. Захарченко пояснює це соціальними факторами. "Підлітки дуже орієнтуються на своїх однолітків. Якщо друзі виїжджають -це запускає ланцюгову реакцію", - зазначила вона. Головною причиною еміграції старшокласників дослідники називають питання безпеки - як страх за життя дітей у країні, що перебуває у стані війни, так і побоювання щодо потенційного зниження мобілізаційного віку до 18 років. Також велике значення має відсутність повноцінного офлайн-навчання. За словами Тетяни Ковриги, директорки фундації GоGlоbаl, в Україні багато шкіл не мають достатньо укриттів, щоб проводити очне навчання. Натомість за кордоном діти мають стабільну офлайн-освіту, що сприяє кращій соціалізації. Ще одна тенденція - випускники дедалі частіше обирають закордонні університети. Польща, Німеччина, Чехія серед найпопулярніших напрямів. Однак аналітики звертають увагу: все більше молоді подається не до провідних вишів, а до менш відомих регіональних закладів. "Якщо раніше за кордон їхали здобувати якісну освіту, то тепер інколи обирають просто доступну альтернативу. Провінційний університет у Чехії чи Польщі часто поступається хорошому українському вишу", - зауважив Володимир Страшко, засновник школи дистанційного навчання Unісоrn Sсhооl. Раніше освітній омбудсмен Надія Лещик заявила, що українські підлітки масово залишають країну ще до повноліття. Серед них як юнаки, батьки яких остерігаються можливого призову, так і дівчата. Проте точних статистичних даних про масштаб цього явища наразі немає. "Офіційної статистики у мене немає, але освітні управлінці на рівні областей і громад звертають увагу, що в 10-11 класах навчання починає одна кількість дітей, а закінчує - вже інша", - зазначила Лещик.