Сотні повідомлень. Тисячі підписників. Мільйони переглядів. Але коли знімаєш навушники - раптом стає тихо. Самотньо. Порожньо. Парадокс цифрової епохи: ще ніколи ми не були настільки "на зв'язку" - і водночас настільки ізольованими. Особливо це відчуває молодь, яка виросла в уподобайках і фільтрах, але шукає справжнього тепла в бездушному алгоритмі. Що таке "ТікТок-депресія", звідки вона береться і як не загубитися в ілюзії "ідеального життя" - Gаzеtа.uа пояснила психологиня Ірина Шеньє. Коли залипаєш - і все одно самотній Ви прокидаєтесь - і перше, що бачите, це стрічка. Хтось знімає, хтось танцює, хтось розповідає "історію свого життя", а хтось - просто красиво мовчить під музику. Ви проводите у цьому світі годину. Потім дві. Потім - пів дня. І ніби хтось поруч. Але як тільки екран гасне - стає гірко. "Проблема не в самому ТікТоку. Проблема - в емоційному обмані. Ми отримуємо дофамін від візуальної взаємодії, але не отримуємо емоційного зворотного зв'язку. Тобто, у мозку є "стимул", але немає "відповіді" - і це викликає ще більшу самотність", пояснила психологиня. Чому саме молодь така уразлива Це покоління, яке зростало з телефоном у руках. І саме телефон часто замінював реальний контакт: - замість розмови - stоrіеs; - замість підтримки - коментар; - замість обіймів - реакція у вигляді еmоjі. "У дорослому житті емоційна близькість формується через досвід: обмін думками, вміння бути у вразливості, підтримку. Але якщо ви з дитинства тренувалися лише в тому, щоб сподобатися - ви просто не навчилися бути справжніми", - зазначила експертка. Самотність за фільтрами Багато хто сьогодні почувається нікчемним навіть на фоні "успішних" блогерів, яким 19 - а вони вже "поїхали на Балі, зняли квартиру і відкрили бренд одягу". "Мозок не бачить різниці між реальністю й картинкою. І якщо у твоєму житті сьогодні - війна, тривога, нестабільність, а у стрічці - "успіх без зусиль" - виникає глибоке почуття провини й неповноцінності", - додала психологиня. Це не просто заздрість. Це - відчуття, що з вами щось "не так". І ви починаєте віддалятись від себе ще більше. Ознаки цифрової самотності: Ви постійно в онлайні, але рідко бачитесь з кимось наживо; Ви почуваєтесь гірше після перегляду стрічки, навіть якщо не можете зупинитись; Ви не вмієте говорити про свої справжні емоції; Ви не відчуваєте зв'язку з друзями, навіть якщо спілкуєтесь; Вам здається, що "ніхто не зрозуміє" - тож краще мовчати. Що з цим робити? Поради психологині 1. Поверніться в тіло - хоча б на 10 хв. на день Прогулянка без телефону. Душ у тиші. Рухи під музику - не для відео, а для себе. "Тіло - це якір реальності. І чим більше ми в тілі, тим менше ми загублені в ілюзіях", - радить Шеньє. 2. Зустрічайтеся наживо хоча б із однією "своєю" людиною на тиждень Реальний контакт створює справжній зв'язок. Один погляд в очі - цінніший за 100 уподобайок. 3. Не бійтеся показати себе "неідеальними" Напишіть пост без фільтру. Скажіть комусь чесно: "Мені сумно". "Справжній контакт починається там, де зникає роль. І з'являється правда", - підкреслила експертка. 4. Обмежте екранну взаємодію, коли емоційно нестабільні Найгірше - скролити, коли тривожно або сумно. У цей момент мозок вразливий, і ви несвідомо втягуєтесь у чужу "кращість", порівнюючи з власною "нікчемністю". Ми не створені для самотності. Ми створені для близькості, глибини, контакту. Але все це - не в цифрі. А в теплі рук. У щирих словах. У тому, щоб бути з кимось - насправді. "Твоя цінність - не в уподобайках. І навіть не в контенті. А в здатності залишатись живим, чутливим і справжнім серед світу, що постійно хоче тебе змінити", - підсумувала Ірина Шеньє. Якщо після читання хочеться видихнути, вийти на свіже повітря й подзвонити комусь - зробіть це. Життя чекає не в екрані. Воно тут. І ви - не самі. Жінки можуть відчувати менше щастя, ніж чоловіки. На такий феномен звернули увагу під час досліджень та психологічних спостережень Це викликає багато питань про можливі причини, які можуть впливати на рівень щастя жінок у порівнянні з чоловіками. Є чотири ключові аспекти, які можуть грати важливу роль у формуванні рівня щастя серед жінок.
... More