Gazeta.ua

Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз інфляції до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027-му. Це відбувається через вищий ціновий тиск, наслідки війни, гірші врожаї та послаблення гривні до євро. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу на Yоutubе. НБУ зазначає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції. "Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження", - повідомив регулятор у четвер. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня тане: банкіри прогнозують подальше знецінення на 10% За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. У Нацбанку пояснили, що інфляція знижуватиметься завдяки діям регулятора у сфері монетарної політики, поступовому зростанню врожаїв, помірному тиску з боку світових цін, покращенню ситуації на ринку праці, стабільності валютного ринку та належному рівню зовнішньої фінансової підтримки. "Інфляція очікувано досягла піку у травні та повернулася до зниження у червні (14,3% р/р). Водночас вона була вищою, ніж прогнозувалося, передусім через вплив несприятливих погодних умов на пропозицію продуктів харчування", - коментує регулятор. Водночас базова інфляція сповільнилася швидше, ніж очікувалося, знизившись до 12,1%. Втім, фундаментальний ціновий тиск залишався відчутним через різке подорожчання продовольства та високі витрати бізнесу на сировину й заробітну плату. "Ситуація на валютному ринку була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект", - вважає НБУ. Регулятор також зауважив, що інфляційні очікування різних груп економічних агентів були неоднорідними: домогосподарства дещо погіршили свої прогнози, що підтверджувалося також зростанням інтересу до теми інфляції в інтернет-запитах. Водночас короткострокові очікування фінансових аналітиків покращилися, а середньострокові залишалися стабільними, що свідчить про їхню впевненість у тимчасовому характері нинішнього інфляційного сплеску. Загалом очікування всіх респондентів були контрольованими та нижчими за фактичний рівень інфляції. НБУ у липні залишив облікову ставку без змін. Назвали, що далі з гривнею та цінами.