Gazeta.ua

Саморобні гантелі з літа 2023-го возить із собою майор, 47-річний Валерій Галушка. Офіцер служить заступником командира роти у 32 окремій механізованій Сталевій бригаді &еnsр;Два роки тому боронили Куп'янськ на Харківщині, розповідає Валерій Галушка. Я був на посаді заступника начальника штабу одного з наших батальйонів. Зібралися хлопці ідейні, добровольці. Щоб не сидіти склавши руки, ми не тільки тренувалися, а й допомагали відновлювати спортивну інфраструктуру в селі, де стояли. Було нещодавно звільнене від російських окупантів. Недороблений майданчик із тренажерами біля школи до ладу привели, фундамент залили, конструкції поставили. Ідея зробити самим і спортивний інвентар виникла спонтанно. &еnsр;Обрізали п'ятилітрові пластикові пляшки, продовжує Валерій. Розрахували висоту для потрібної ваги, щільно набили цементом, з'єднали півдюймовими металевими трубами. Зробили різні: менші, більші, а ці середні, по 15 кілограмів. На жаль, після нас у тому селі було кілька великих прильотів і від нашої роботи нічого не лишилося. От лише гантелі завжди зі мною. Валерій Галушка родом із Прилуцького району Чернігівської області. З гордістю розповідає, що на Чернігівщині в середині 1950-х знайшли родовища нафти. До війська працював на видобутку нафти й газу. &еnsр;З дитинства мріяв стати військовим, але в 1990-х престиж служби впав. Хоча в інституті я закінчив кафедру і звання отримав. &еnsр;Мобілізувався на початку 2023-го. З військкомату телефонували раніше. Попросив дати час допомогти влаштуватися в Києві доньці, яка якраз вступила в авто­дорожній інститут, вирішував питання з гуртожитком. Вона із сопроматом на ти будуватиме автостради, теж мріє про військову кафедру. Не відмовлятиму. Саме донька стала стимулом продовжувати тренування. Коли тільки мобілізувався, через стрес схуд. Потім, як трохи освоївся, набрав вагу. Приїхав додому, а вона каже: "Тату, на кого ти став схожий?" продовжує Валерій. Після Куп'янська, 32 ОМБр захищала Торецьк Донецької області, в ці дні стримує ворога на покровському напрямку. Під час нещодавніх занять на полігоні майор Галушка здивував багатьох, бо впевнено стріляє з гранатомета та кидає гранати. &еnsр;Страшно було, я ж не кадровий військовий, додає. Але треба показувати приклад. Хоч я лівша, а ручні гранати для правої руки зручніші. З автоматом взагалі чітко усе в ціль. Я ж мисливець, удома й карабін нарізний є. Пішов захищати насамперед свою сім'ю. Головне бажання щоб майбутні онуки не воювали. Намагаюся в усьому знаходити позитив, підтримувати бійців, заспокоювати їхніх рідних, коли телефонують. Улюблена фраза: "В нас без змін" усе добре, всі живі, ніхто не поранений.