Gazeta.ua

27 квітня згадують преподобного Стефана, ігумена Києво-Печерського. Стефан, ігумен Печерський і єпископ Володимиро-Волинський, жив у ХІ столітті. У Києво-Печерському монастирі він прийняв чернечий постриг і був улюбленим учнем ігумена Лаври, преподобного Феодосія Печерського. Перед смертю Феодосія ченці попросили призначити ігуменом саме Стефана. 1078 року ігумен Стефан пішов із Лаври і заснував новий монастир на честь Пресвятої Богородиці - Кловський, який довгий час процвітав, але в середині ХІІІ століття його зруйнували орди Батия. 1901 року Стефана поставили єпископом міста Володимира-Волинського. Він доклав чимало зусиль і навернув до християнської віри багато жителів Волині. Також єпископ Стефан брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія - з печери до монастиря. У першу неділю після дня пам'яті Юрія Переможця (23 квітня за новим стилем) вшановують Львівську ікону Божої Матері "Одигітрія". Ікона Львівської Богородиці - одна з найцікавіших і найзагадковіших пам'яток української церковної культури. Вважається, що ікона написана в ХІV столітті в традиції православного іконописця. Директор Львівської галереї мистецтв, мистецтвознавець Борис Возницький стверджував, що ікону було перенесено з однієї з львівських церков до латинської катедри через пожежу в місті 1527 р. За часів латинського архієпископа Яна Соліковського образ передали вірменам - відтоді він зберігався у вірменському соборі до ХХ ст. Після Другої світової війни святиня на якийсь період зникла з поля зору, а 1984 року її викупили від приватної особи до фондів Львівської картинної галереї. Відтоді оригінальна ікона зберігалася в каплиці Палацу Потоцьких, а потім - у музеї "Івана Георгія Пінзеля" на площі Митній. Назва "Одигітрія" походить від грецького слова, яке означає "та, що вказує шлях", "путівниця". Львівська Богородиця понад 600 років є святинею Львова. Прикмети якщо сонце на світанку ясне - влітку будуть сильні вітри; на траві вранці немає роси - ввечері чекай дощу; дощ сьогодні - до багатого врожаю хліба; туман випав увечері - до потепління. Якщо цього дня погрітися на сонці, то можна позбутися багатьох хвороб. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли відзначаємо Антипасху: головні традиції дня, про які потрібно пам'ятати У багатьох регіонах України цього дня відбуваються Проводи, або Гробки - це день, коли поминають померлих родичів. Ще одна назва дня - Красна гірка, народне свято, яке відзначали подекуди в Україні. Що не можна робити Церква не схвалює сварки, плітки, жадібність, заздрість, лінь. Не можна відмовляти в допомозі, ображати людей і тварин, бажати зла. Церква не радить у поминальні дні залишати на могилах їжу і, тим паче, алкоголь. Слід усе, що принесли із собою, роздати на милостиню. Також священники закликають не нести на цвинтар штучні квіти - візьміть живі. Не можна займатися важкою роботою, рукоділлям і прибиранням. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святого Симеона - його просять про здоров'я близьких людей і дати пораду у важливій справі, вважається, що відповідь може прийти уві сні. Цього дня добре піти на службу до церкви, помолитися за померлих. Також, як уже говорили, на Проводи заведено йти на цвинтар, щоб пом'янути близьких, яких уже немає. Із собою беруть паски та крашанки, солодощі, які роздають іншим відвідувачам або нужденним і просять помолитися за упокій душі. Також у народі цього дня прийнято накривати святковий стіл, а на обід запрошують родичів - це вважається доброю прикметою. Похід на цвинтар дає змогу пом'янути покійних. Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душі померлих і не накликати на себе біди. Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними.