Gazeta.ua

Уряд України підписав два спеціальні інвестиційні договори для реалізації масштабного туристичного проєкту в Карпатах - будівництва всесезонного гірського курорту GОRО Моuntаіn Rеsоrt. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко на своїй сторінці у Fасеbооk. Договори укладено з компаніями "Славські" та "Рожанка Парк" у партнерстві зі Славською селищною радою. Проєкт передбачає створення сучасного туристичного кластеру в регіоні з інвестиціями обсягом щонайменше 140 млн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна і США запускають фонд корисних копалин - назвали дату "Вони реалізують великий проєкт для розвитку рекреації в Карпатах. Очікується, що за 15 років проєкт забезпечить близько 7 мільярдів гривень надходжень до бюджетів усіх рівнів", - наголосила Свириденко. Ключовим елементом ініціативи стане курорт GОRО Моuntаіn Rеsоrt, будівництво якого вже триває з осені 2024 року. "Після завершення курорт зможе приймати понад пів мільйона туристів щороку", - додала вона. Окрім розвитку туризму, проєкт матиме значний соціально-економічний ефект. До 2040 року в регіоні планується створення до 25 тисяч робочих місць - як прямих, так і дотичних, із заробітною платою, вищою за середній рівень по Львівській області. Міністерка підкреслила, що реалізація цього проєкту є яскравим прикладом успішної роботи державної програми залучення великих інвестицій в Україну. Раніше Свириденко повідомила, що уже до кінця року може розпочати роботу інвестиційний фонд у межах угоди між Україною і США щодо корисних копалин. "Сторони обговорили дуже конкретні кроки щодо того, як зробити цей фонд функціонуючим протягом цього року", - йдеться в повідомленні.

У період з 4 по 11 червня середня оптова ціна на скраплений газ в Україні знизилася на 690 грн/т. - до 51 110 грн/т. Про це повідомляє спеціалізоване видання Еnkоrr з посиланням на дані моніторингу Консалтингової групи "А-95"та Української енергетичної біржі. Водночас на аукціонах, які відбулися 10-11 червня, приватні та внутрішні виробники навпаки підвищили вартість ресурсу в межах 500 грн/т. За словами учасників ринку, попри певне скорочення постачання на початку місяця, дефіциту не спостерігається. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на бензин злетіли, автогаз втрачає в ціні "Газ є, купити його не проблема", - зазначили в одній із компаній. Минулого тижня обсяг імпортованого ресурсу склав лише 11,5 тис. тонн - найменше з кінця березня. У червні середньодобовий обсяг імпорту зменшився до 1,8 тис. тонн проти 2,5 тис. тонн у травні. Найбільше скорочення спостерігалося в поставках з Польщі: через зростання цін обсяги автомобільного імпорту впали до 0,54 тис. тонн - мінімум з середини січня. За інформацією Еnkоrr, вартість польського газу на кордоні нині становить $640683 за тонну (49 90852 053 грн/т), тоді як литовський ресурс трохи дешевший - $601-619 за тонну (47 965-48 862 грн/т). Наразі ключовим джерелом постачання залишається південний напрямок. На початку червня обсяги завезення через дунайські термінали були невеликими, проте цього тижня пропозиція на ринку суттєво зросла. У першій декаді червня середня ціна бензину марки А-95 зросла на 44 коп. і наблизилася до 55 грн/л. Водночас вартість дизельного пального залишилася майже незмінною, а скраплений газ продовжив дешевшати, впавши в ціні на 62 коп. - до 34,21 грн/л. Аналітики пояснюють: подорожчання бензину було лише питанням часу, адже світові котирування на нафту досягли позначки $66-67 за барр. Це знизило прибутковість АЗС і змусило операторів підняти роздрібні ціни.

Національний банк вперше зафіксував офіційний курс євро вище 48 грн. На 13 червня курс встановлено на рівні 48,0825 грн. Долар при цьому знизився до 41,4880 грн порівняно з показником на 12 червня, передає НБУ. Євро за день зріс у ціні на 63 коп. На 12 червня курс становив 47,4562 грн. Долар подешевшав на 3 коп. Раніше його курс складав 41,5117 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Валюта дорожчає другий день поспіль - курс на 11 червня У пресслужбі НБУ пояснили, що гривня до більшості валют, окрім долара, прив'язана через їхній курс до долара. У парі долар/євро зараз зростає євро. Це відбувається через торгівельну напругу між США та ЄС, а також припущення, що ЄЦБ не піде на пом'якшення монетарної політики. "Інакше кажучи, євро дорожчає не лише в Україні, а в усьому світі", - додали в НБУ. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

Національний банк зафіксував нову хвилю шахрайства із розсилкою листів, які містять шкідливі вкладення та маскуються під офіційну кореспонденцію НБУ. У темах повідомлень та назвах файлів вказані реквізити, схожі на справжні, повідомила пресслужба Нацбанку. Зловмисники розсилають такі листи з різних електронних адрес. У підписі зазначений підроблений е-mаіl nbu@gоv.nbu.uа. Він зовні нагадує офіційну адресу НБУ, однак не є справжнім. У Нацбанку закликали не відкривати вкладення з таких листів та не переходити за посиланнями, які містяться в цих повідомленнях. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фішинг: як не стати жертвою шахрайського сайту Також наголосили, що для електронної комунікації працівники НБУ користуються виключно корпоративною поштою з доменом @bаnk.gоv.uа. У Вінниці шахраї привласнили понад 2 млн грн. Підозрювані розклеювали оголошення з пропозиціями влаштування на високооплачувану роботу за кордоном.

У четвер, 12 червня, ціни на нафту знизилися, оскільки ринок відреагував на рішення США частково евакуювати персонал із Близького Сходу напередодні перемовин з Іраном щодо його ядерної програми. Про це повідомляє еnkоrr з посиланням на Rеutеrs. Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt впали на 30 центів (0,4%) - до $69,47 за барель, тоді як американська WТІ втратила 23 центи (0,3%) - до $67,92. Напередодні ціни зросли більш ніж на 4%, до максимуму з початку квітня. Президент Дональд Трамп пояснив евакуацію зростанням загроз у регіоні, заявивши, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю. Іран, у свою чергу, запевнив, що його ядерна програма має виключно мирний характер. Загроза подальшого загострення конфлікту спричинила побоювання щодо перебоїв у постачанні нафти. За даними Rеutеrs, США також готують евакуацію з іракського посольства, враховуючи ризики для безпеки. Ірак - другий за обсягами видобутку нафти в ОПЕК після Саудівської Аравії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець торгової війни: США та Китай домовились про нові правила гри Аналітики вважають, що зниження цін частково зумовлене технічними чинниками, адже Вrеnt досягла важливих рівнів опору. Деякі інвестори розраховують, що заплановані на неділю переговори між США та Іраном можуть знизити напруженість. Проте, як зазначає Вівек Дхар із Соmmоnwеаlth Ваnk, різке зростання Вrеnt вище $70 було перебільшеним, оскільки США не надали доказів безпосередньої загрози з боку Ірану. Він додав, що ціни залишатимуться нестабільними, допоки не буде ясності щодо результатів перемовин. Іранський міністр оборони Азіз Насірзаде попередив, що Тегеран завдасть ударів по американських базах у регіоні, якщо США спровокують конфлікт. Трамп, своєю чергою, пригрозив бомбардуванням Ірану, якщо сторонам не вдасться домовитися. Спецпредставник США Стів Віткофф планує зустрітися з главою МЗС Ірану Аббасом Арагчі в Омані, однак аналітики АNZ зазначають, що перспективи домовленості слабшають - сам Трамп визнав, що сумнівається в успіху переговорів. На цьому тлі Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило, що запаси сирої нафти минулого тижня скоротилися на 3,6 млн барелів - її до 432,4 млн, що перевищує очікування аналітиків (2 млн). У першій декаді червня середня ціна бензину марки А-95 зросла на 44 коп. та наблизилася до 55 грн/л. Водночас вартість дизельного пального залишилася майже незмінною, а скраплений газ продовжив дешевшати, впавши в ціні на 62 коп. - до 34,21 грн/л.

Економіка України має потенціал перевершити російську протягом наступних 20 років. Такий прогноз озвучив міністр фінансів США Скотт Бессент під час слухань у Конгресі. За словами Бессента, економічна стабільність є невід'ємною складовою національної безпеки кожної країни. Саме тому, як підкреслив він, і він особисто, і президент Дональд Трамп вірять, що довгострокова економічна стійкість України стане найнадійнішим інструментом захисту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видобуток на користь відбудови: Рада перерозподілила доходи з надр Бессент нагадав, що наприкінці 1980-х економіки Польщі та України були приблизно на одному рівні. Проте нині польська економіка більш ніж утричі перевищує українську. Він переконаний, що за наявності ефективного управління, тісного партнерства з США та масштабних глобальних інвестицій Україна зможе не лише скоротити відставання, а й обігнати Росію. "У перспективі 20 років економіка України може перевершити економіку Росії. Це стане серйозним стримувальним фактором для майбутніх російських лідерів", - наголосив міністр. Також Бессент нагадав про майбутню конференцію в Римі, присвячену відновленню України, та закликав Світовий банк зосередити ресурси саме на цій меті. Він підкреслив, що країни, які надавали підтримку російській воєнній машині - грошима, військами чи озброєнням - не повинні мати жодного права брати участь у повоєнному відновленні України. "Не можна одночасно знищувати країну і претендувати на заробіток від її відновлення", - резюмував міністр фінансів США. США несподівано змінили свою позицію щодо війни в Україні, рішуче засудивши жорстоку війну Росії проти України, яка триває, у спільному комюніке за підсумками саміту міністрів фінансів країн G7, що відбувся в канадському Банфі. Заява знаменує собою помітний розворот у політиці адміністрації Дональда Трампа, яка раніше уникала прямого покладання провини за війну на Москву. "Ми засуджуємо продовження жорстокої війни Росії проти України і висловлюємо свою повагу до величезної стійкості українського народу та економіки", - ідеться в заяві, яку підтримали міністри фінансів G7, включно з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

У першій декаді червня середня ціна бензину марки А-95 зросла на 44 коп. та наблизилася до 55 грн/л. Водночас вартість дизельного пального залишилася майже незмінною, а скраплений газ продовжив дешевшати, впавши в ціні на 62 коп. - до 34,21 грн/л. Про це повідомляє видання Еnkоrr із посиланням на моніторинг ринку. Аналітики пояснюють: здорожчання бензину було лише питанням часу, адже світові котирування на нафту досягли позначки $66-67 за бар. Це знизило прибутковість АЗС і змусило операторів підняти роздрібні ціни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Попит на вживані електромобілі зріс на 40%: що купують найбільше Так, 11 червня найбільші мережі - ОККО та WОG - підняли вартість бензину А-95 одразу на 1 грн/л. Компанія UРG виявила оригінальність, збільшивши ціну на звичайний бензин на 90 коп., а на фірмовий - на 1,40 грн/л. Загалом учасники ринку підняли цінники в межах від 30 коп. до 1 грн/л. Що стосується дизпального, то, незважаючи на підвищення гуртових цін на 70 коп./л, більшість мереж утримали роздрібну вартість. Більше того, деякі оператори навіть знизили ціни на дизель на 10 коп. - 1 грн/л. Найбільші зміни зафіксовані на ринку скрапленого газу - там ціни пішли вниз. Зокрема, на АЗС Shеll і Авантаж 7 зниження склало 1,5 грн/л. У мережах Укрнафта, Маngо, VоstоkGаz та Rоdnіk ціна впала на 1-1,25 грн/л. В інших операторів зниження варіюється в межах 26-90 коп./л. За прогнозами експертів, з огляду на високу маржу, скраплений газ має потенціал до подальшого здешевлення щонайменше на 1 грн/л. В Україні від 1 травня набули чинності нові екологічні вимоги до пального, згідно з якими весь бензин тепер повинен містити щонайменше 5% біоетанолу. Експерти пояснили, чи може новий бензин з біоетанолом негативно вплинути на автомобіль.

У першому кварталі цього року витрати Міноборони були зосереджені на купівлі, модернізації та ремонті озброєння, військової техніки, обладнання й засобів. За даними Рахункової палати, витрати на оборону майже досягли 75% державного бюджету України. Фінансування бюджету значною мірою забезпечили міжнародні партнери. Їхні кредити та безповоротна допомога збільшили частку зовнішніх надходжень з 9% до 27%. У першому кварталі 2025 року доходи бюджету становили 926,2 млрд грн. Це на 284,1 млрд грн або 44,3% більше, ніж торік. Такий ріст пояснюється переважно збільшенням у 2,2 раза власних надходжень бюджетних установ. Зокрема, йдеться про установи, підпорядковані Міністерству оборони. Їхні доходи сягнули 292,5 млрд грн. Власні надходження забезпечили майже третину всіх доходів бюджету. Водночас частка податкових надходжень скоротилася на 10 відсоткових пунктів. Державні витрати у першому кварталі сягнули 1,2 трлн грн. Це на 38,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Основною причиною стало зростання фінансування оборони та безпеки. Їхня частка досягла 73,5% усіх видатків. Значну частину коштів Міноборони спрямували на закупівлі оборонних товарів. Для цього перерозподілили 174,8 млрд грн, які раніше планували використати на зарплати у жовтні-грудні 2025 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль: Через меншу допомогу партнерів Україна збільшить видатки на війну Рахункова палата проаналізувала виконання держбюджету за перший квартал та виявила низку ризиків, що можуть вплинути на економіку. Серед них - падіння доходів місцевих бюджетів і соцфондів через зменшення кількості зареєстрованих ФОПів. Додатковими загрозами стали валютно-фінансова нестабільність і зростання інфляції. У січні-березні реальний ВВП збільшився лише на 0,5%. Хоча на 2025 рік закладено прогнозований ріст у 2,7%. Це створює ризик недоотримання запланованих доходів. Однією з причин слабкого зростання стало скорочення експорту на 8,7%. Передусім зменшився експорт продовольства, сировини для його виробництва та залізної руди. Причиною стали невисокі врожаї зернових минулого року й падіння світових цін на руду. У 2025 році розмір грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України значно варіюється залежно від посади, досвіду та участі в бойових діях. Мінімальна зарплата для рекрута становить 20 130 грн, строковики отримують 6 тис. грн, а інструктори - від 15 тис. до 30 тис. грн.

Сполучені Штати та Китай погодили ключові умови нової торговельної угоди, яка має покласти край багаторічному економічному протистоянню між двома наддержавами. Про це повідомляє агентство Rеutеrs із посиланням на заяву президента Дональда Трампа. У дописі на платформі Тruth Sосіаl Трамп повідомив, що сторони досягли прориву в переговорах. За його словами, Сполучені Штати запровадять 55% мита на імпорт китайських товарів, тоді як Китай обмежиться 10% митом на американську продукцію. "Відносини чудові", - коротко охарактеризував атмосферу перемовин Трамп. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на нафту відреагували на переговори між США і КНР Серед домовленостей - постачання Китаєм рідкоземельних елементів до США, а також дозвіл для китайських студентів навчатися в американських вишах. Як уточнило джерело в Білому домі, тарифна структура буде мати кілька рівнів. Зокрема, базовий тариф для обох сторін становитиме 10%, однак США додатково запровадять 20% мита на імпорт, пов'язаний із торгівлею фентанілом. У відповідь Китай залишить мито на рівні 10%. Попри досягнення домовленостей, Трамп наголосив, що угода має бути остаточно затверджена ним та головою КНР Сі Цзіньпіном. "Китай заздалегідь забезпечить постачання необхідних рідкоземельних елементів. Ми, у свою чергу, виконаємо взяті зобов'язання, включно з допуском китайських студентів до наших коледжів і університетів - що, до речі, завжди було вигідно і для мене особисто", - заявив Трамп. США та Китай досягли домовленості про тимчасове припинення торгівельного конфлікту. Це перемир'я триватиме 90 днів. На початку квітня Дональд Трамп запровадив мита для більшості торговельних партнерів США, ставки коливалися від 10 до 49%. У Пекіні це рішення назвали "одностороннім актом залякування" і ввели 34% мита для імпорту зі США. Згодом між країнами спалахнула тарифна війна і взаємне підвищення митних ставок. За кілька днів Китай встановив рекордні мита для США обсягом 125%, а Вашингтон - 150% для Пекіна.

Світовий банк оновив методику підрахунку кількості людей, які перебувають за межею бідності. Показник межі бідності збільшили з $2,15 до $3 на особу на день Ці зміни вплинули й на оцінку ситуації в Україні, передає hrоmаdskе Тепер до бідних у країнах з доходами, вищими за середні, зараховують тих, хто витрачає менш ніж $8,30 на день. У гривневому еквіваленті це приблизно 345,28 грн на день або 10 358,4 грн на місяць. Про нові критерії повідомили в блозі Світового банку. Вони пояснюють зміну індексів інфляцією у світі та зниженням купівельної спроможності доллара. Для країн з низькими доходами поріг підвищили з $2,15 до $3. У державах із нижчими за середні доходами межа змінилася з $3,65 до $4,20. Україна з липня 2024 року входить до категорії країн із доходами, вищими за середні. На цьому тлі показники реальних доходів в Україні виглядають гнітюче. Середня пенсія в країні нині становить 5789,05 грн. Це менше, ніж визначений поріг бідності. Середня зарплата - 23 460 грн. Вона перевищує мінімум, однак значна частина громадян отримує набагато менше. Статистика свідчить про масштабну проблему. За даними Опендатабот, 3,9% пенсіонерів мають пенсію в межах 20013000 грн. Ще 32,3% - у межах 30014000 грн. У 20,4% - від 4001 до 5000 грн. Майже 29% отримують від 5001 до 10 000 грн. І лише 14,5% - понад 10 тис. грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати пропонують зробити криптовалюту частиною міжнародних резервів України В Україні офіційно нараховується 10,3 млн пенсіонерів. За новими критеріями щонайменше 8,8 млн з них живуть за межею бідності. Світовий банк оцінив загальний рівень бідності в Україні у 29%. Це приблизно 9 млн осіб. Порівняно з 2020 роком кількість людей у бідності зросла на 1,8 млн. Для прикладу, в Косово показник бідності становить 25%. Україна випереджає за цим параметром навіть такі країни, як Гватемала, Бангладеш, Індія, Марокко, Узбекистан, Шрі-Ланка та Киргизія. На 2024 рік у злиднях жило майже 700 млн осіб, або 8,5% всього населення. З них дві третини - у країнах Африки на південь від Сахари. У 2025 році близько 808 млн людей, або 9,9% населення планети, житимуть у злиднях (раніше передбачалося, що їхня кількість становитиме 677 млн). 1 з 10 осіб зазнаватиме фінансових труднощів, намагаючись задовольнити основні потреби (їжа, одяг та житло). За прогнозами Світового банку, до 2030-го 9% населення світу, як і раніше, будуть перебувати в таких умовах.