Валюта дешевшає другий день поспіль - курс на 14 серпня
Go to gazeta.ua
Національний банк України встановив на 14 серпня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,69 грн за долар.
Нацвалюта зміцнилася на 2 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,55 грн/євро. Це на 6 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45, грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 11,97 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Нацвалюта зміцнилася на 2 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,55 грн/євро. Це на 6 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45, грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 11,97 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Go to gazeta.uaРосіяни поширюють паніку через порожні полиці в українських магазинах
Go to gazeta.ua
В Україні немає продовольчого дефіциту, а тимчасова відсутність окремих товарів на полицях магазинів пов'язана з перебоями в логістиці після російських атак.
Росія систематично поширює в соцмережах повідомлення про нібито нестачу продуктів, щоб спровокувати паніку та масову закупівлю товарів. Порожні полиці в окремих супермаркетах не свідчать про загальний дефіцит продовольства, заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
За його словами, ситуація має тимчасовий характер. Логістична система вже адаптується до нових умов, тому постачання товарів мають відновлюватися.
"Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий. Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках", - підкреслив Коваленко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка України зростатиме повільніше у 2026 році: Drаgоn Саріtаl назвала головну причину
Він закликав українців не піддаватися штучно створеній паніці та зберігати спокій. За словами Коваленка, продовольства в країні достатньо.
"Тому що що потрібно ворогу? Створити ілюзію, що ніхто нічого не контролює, що ситуація неконтрольована, що ніхто не може впоратися з цими речами, і люди змушені бігти в магазини, скуповувати останню гречку для того, щоб вона у них була. Не треба грати в цю гру", - пояснив керівник ЦПД.
Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. - до 15,5%. В НБУ пояснили, що вища ставка має стабілізувати валютний ринок і зробити гривневі активи привабливішими. Також це допоможе уповільнити інфляцію і повернути її на траєкторію зниження у 2027 році.
Росія систематично поширює в соцмережах повідомлення про нібито нестачу продуктів, щоб спровокувати паніку та масову закупівлю товарів. Порожні полиці в окремих супермаркетах не свідчать про загальний дефіцит продовольства, заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
За його словами, ситуація має тимчасовий характер. Логістична система вже адаптується до нових умов, тому постачання товарів мають відновлюватися.
"Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий. Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках", - підкреслив Коваленко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка України зростатиме повільніше у 2026 році: Drаgоn Саріtаl назвала головну причину
Він закликав українців не піддаватися штучно створеній паніці та зберігати спокій. За словами Коваленка, продовольства в країні достатньо.
"Тому що що потрібно ворогу? Створити ілюзію, що ніхто нічого не контролює, що ситуація неконтрольована, що ніхто не може впоратися з цими речами, і люди змушені бігти в магазини, скуповувати останню гречку для того, щоб вона у них була. Не треба грати в цю гру", - пояснив керівник ЦПД.
Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. - до 15,5%. В НБУ пояснили, що вища ставка має стабілізувати валютний ринок і зробити гривневі активи привабливішими. Також це допоможе уповільнити інфляцію і повернути її на траєкторію зниження у 2027 році.
Go to gazeta.uaЦіни на пальне в Україні змінилися
Go to gazeta.ua
Українські мережі АЗС 13 серпня змінили ціни на дизельне пальне, тоді як вартість бензину та автогазу залишилася без змін.
На WОG дизельне пальне обох видів подорожчало на 1 грн за літр. ДП Євро-5 тепер коштує 94,80 грн за літр, а Мustаng - 97,80 грн, повідомляє "РБК-Україна".
На АЗС ОККО, SОСАR та "Укрнафта" ціни на дизель не змінилися. Вартість усіх представлених марок бензину від А-92 до преміального пального з октановим числом 100 також залишилася на рівні 12 серпня.
Найдешевший бензин А-95 серед розглянутих мереж продає "Укрнафта". Його ціна становить 79,90 грн за літр, дизель коштує 89,90 грн, а автогаз - 42,90 грн.
На ОККО бензин Рulls 100 коштує 92,90 грн за літр, Рulls 95 - 85,90 грн, А-95 Євро - 82,90 грн. Дизель Рulls продають по 96,90 грн, ДП Євро - по 93,90 грн, автогаз - по 43,90 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на бензин і дизель стабільні, але можна зекономити до 10 грн за літр - огляд
На WОG бензин 100 коштує 92,90 грн за літр, бензин 95 Мustаng - 85,90 грн, а А-95 Євро - 83,50 грн. Дизель Мustаng коштує 97,80 грн, ДП Євро-5 - 94,80 грн, автогаз - 44,50 грн.
На SОСАR бензин NАNО 100 коштує 95,40 грн за літр, NАNО 95 - 88,40 грн, А-95 - 85,40 грн. Дизель NАNО Ехtrо продають по 98,90 грн, NАNО - по 95,90 грн, а автогаз - по 43,90 грн.
На "Укрнафті" бензин 98 Еnеrgy коштує 86,90 грн за літр, бензин 95 Еnеrgy - 82,90 грн, А-95 - 79,90 грн, А-92 - 77,90 грн. Дизель Еnеrgy продають по 91,90 грн, звичайний дизель - по 89,90 грн, автогаз - по 42,90 грн.
Ціни на ринку нафти зросли на тлі невизначеності щодо відкриття Ормузької протоки. За даними Rеutеrs, ф'ючерси на нафту марки Вrеnt піднялися до 84,39 долара за барель (на 1%), а нафти марки WТІ - до 78,77 долара за барель (на 0,75%). Серед причин називають вимоги Ірану до США. Тегеран наголосив, що морський шлях через Ормузьку протоку буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає низку умов, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
На WОG дизельне пальне обох видів подорожчало на 1 грн за літр. ДП Євро-5 тепер коштує 94,80 грн за літр, а Мustаng - 97,80 грн, повідомляє "РБК-Україна".
На АЗС ОККО, SОСАR та "Укрнафта" ціни на дизель не змінилися. Вартість усіх представлених марок бензину від А-92 до преміального пального з октановим числом 100 також залишилася на рівні 12 серпня.
Найдешевший бензин А-95 серед розглянутих мереж продає "Укрнафта". Його ціна становить 79,90 грн за літр, дизель коштує 89,90 грн, а автогаз - 42,90 грн.
На ОККО бензин Рulls 100 коштує 92,90 грн за літр, Рulls 95 - 85,90 грн, А-95 Євро - 82,90 грн. Дизель Рulls продають по 96,90 грн, ДП Євро - по 93,90 грн, автогаз - по 43,90 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на бензин і дизель стабільні, але можна зекономити до 10 грн за літр - огляд
На WОG бензин 100 коштує 92,90 грн за літр, бензин 95 Мustаng - 85,90 грн, а А-95 Євро - 83,50 грн. Дизель Мustаng коштує 97,80 грн, ДП Євро-5 - 94,80 грн, автогаз - 44,50 грн.
На SОСАR бензин NАNО 100 коштує 95,40 грн за літр, NАNО 95 - 88,40 грн, А-95 - 85,40 грн. Дизель NАNО Ехtrо продають по 98,90 грн, NАNО - по 95,90 грн, а автогаз - по 43,90 грн.
На "Укрнафті" бензин 98 Еnеrgy коштує 86,90 грн за літр, бензин 95 Еnеrgy - 82,90 грн, А-95 - 79,90 грн, А-92 - 77,90 грн. Дизель Еnеrgy продають по 91,90 грн, звичайний дизель - по 89,90 грн, автогаз - по 42,90 грн.
Ціни на ринку нафти зросли на тлі невизначеності щодо відкриття Ормузької протоки. За даними Rеutеrs, ф'ючерси на нафту марки Вrеnt піднялися до 84,39 долара за барель (на 1%), а нафти марки WТІ - до 78,77 долара за барель (на 0,75%). Серед причин називають вимоги Ірану до США. Тегеран наголосив, що морський шлях через Ормузьку протоку буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає низку умов, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
Go to gazeta.uaГривня зміцнилася до долара та євро - курс валют на 13 серпня
Go to gazeta.ua
Національний банк України встановив на 13 серпня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,71 грн за долар.
Нацвалюта зміцнилася на 15 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,61 грн/євро. Це на 14 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 11,99 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Нацвалюта зміцнилася на 15 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,61 грн/євро. Це на 14 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 11,99 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Go to gazeta.uaНБУ прогнозує зростання інфляції в Україні
Go to gazeta.ua
Інфляція в Україні у липні 2026 року прискорилася до 7,7% у річному вимірі, а за місяць споживчі ціни зросли на 0,3%.
Фактичний показник виявився дещо вищим за прогноз Національного банку. На динаміку цін вплинули зміщення сезонності для овочів борщового набору та вища адміністративна інфляція, повідомляє "РБК-України".
Овочі борщового набору подорожчали через зміщення термінів збору врожаю порівняно з минулим роком. Водночас м'ясо, яйця та фрукти, зокрема яблука, подешевшали або продемонстрували повільніше зростання цін.
Темпи подорожчання оброблених продуктів сповільнилися до 10%. Найповільніше зростали ціни на ковбаси та кондитерські вироби. Водночас соняшникова олія продовжила дорожчати.
Ціни на непродовольчі товари у липні зросли на 0,8%. Однією з причин стало попереднє послаблення гривні.
Подорожчання послуг відбувалося нерівномірно. Ресторани та готелі підвищували ціни повільніше. Водночас дорожче пальне призвело до зростання вартості таксі та перевезень. Оренда житла також подорожчала через внутрішню міграцію та високу вартість будівництва.
Адміністративно регульовані ціни у річному вимірі зросли до 11,8%. На це передусім вплинуло підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в багатьох містах. Також подорожчав проїзд у громадському транспорті, а ціни на алкоголь і тютюн зросли через дорожчу логістику та сировину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка України зростатиме повільніше у 2026 році: Drаgоn Саріtаl назвала головну причину
Пальне на початку липня залишалося відносно стабільним. Проте у другій половині місяця бензин і дизель помітно подорожчали через стрибок світових цін на нафту.
НБУ очікує подальшого прискорення інфляції у другому півріччі 2026 року. За підсумками року показник має досягти 10%.
На ціни впливатимуть бюджетні видатки, зростання заробітних плат на підприємствах, наслідки подорожчання енергоносіїв та нові тарифи на воду. Водночас стримувати інфляцію мають мораторій на підвищення окремих комунальних тарифів та монетарна політика НБУ.
У 2027 році Національний банк прогнозує уповільнення інфляції до 6,9%. У 2028 році показник має повернутися до цільового рівня у 5%.
Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. - до 15,5%. В НБУ пояснили, що вища ставка має стабілізувати валютний ринок і зробити гривневі активи привабливішими. Також це допоможе уповільнити інфляцію і повернути її на траєкторію зниження у 2027 році.
Фактичний показник виявився дещо вищим за прогноз Національного банку. На динаміку цін вплинули зміщення сезонності для овочів борщового набору та вища адміністративна інфляція, повідомляє "РБК-України".
Овочі борщового набору подорожчали через зміщення термінів збору врожаю порівняно з минулим роком. Водночас м'ясо, яйця та фрукти, зокрема яблука, подешевшали або продемонстрували повільніше зростання цін.
Темпи подорожчання оброблених продуктів сповільнилися до 10%. Найповільніше зростали ціни на ковбаси та кондитерські вироби. Водночас соняшникова олія продовжила дорожчати.
Ціни на непродовольчі товари у липні зросли на 0,8%. Однією з причин стало попереднє послаблення гривні.
Подорожчання послуг відбувалося нерівномірно. Ресторани та готелі підвищували ціни повільніше. Водночас дорожче пальне призвело до зростання вартості таксі та перевезень. Оренда житла також подорожчала через внутрішню міграцію та високу вартість будівництва.
Адміністративно регульовані ціни у річному вимірі зросли до 11,8%. На це передусім вплинуло підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в багатьох містах. Також подорожчав проїзд у громадському транспорті, а ціни на алкоголь і тютюн зросли через дорожчу логістику та сировину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка України зростатиме повільніше у 2026 році: Drаgоn Саріtаl назвала головну причину
Пальне на початку липня залишалося відносно стабільним. Проте у другій половині місяця бензин і дизель помітно подорожчали через стрибок світових цін на нафту.
НБУ очікує подальшого прискорення інфляції у другому півріччі 2026 року. За підсумками року показник має досягти 10%.
На ціни впливатимуть бюджетні видатки, зростання заробітних плат на підприємствах, наслідки подорожчання енергоносіїв та нові тарифи на воду. Водночас стримувати інфляцію мають мораторій на підвищення окремих комунальних тарифів та монетарна політика НБУ.
У 2027 році Національний банк прогнозує уповільнення інфляції до 6,9%. У 2028 році показник має повернутися до цільового рівня у 5%.
Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 в.п. - до 15,5%. В НБУ пояснили, що вища ставка має стабілізувати валютний ринок і зробити гривневі активи привабливішими. Також це допоможе уповільнити інфляцію і повернути її на траєкторію зниження у 2027 році.
Go to gazeta.uaЦіна на нафту зросла на тлі загострення між США та Іраном
Go to gazeta.ua
Ціни на нафту 12 серпня дещо зросли.
Це сталося на тлі сумнівів стосовно мирної угоди між Сполученими Штатами Америки та Іраном, повідомляє Rеutеrs.
"Атаки на судна посилили занепокоєння щодо перебоїв у постачанні на Близькому Сході, навіть попри зростання запасів сирої нафти у США. Ф'ючерси на нафту Вrеnt подорожчали на 72 центи, або 0,81%, до $89,63 за барель, ціна на американську нафту Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) зросла на 71 цент, або 0,85%, до $83,91 за барель", - сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар дорожчає другий день поспіль, що з іншими валютами
Сполучені Штати та пов'язані з Іраном єменські хусити у вівторок повідомили про окремі атаки на судна в Ормузькій та Баб-ель-Мандебській протоках.
У понеділок через Ормузьку протоку пройшли шість суден, хоча за останні 10 днів цей показник у середньому становив 11. До війни між США й Іраном інтенсивність руху цим водним шляхом становила в середньому від 125 до 140 суден за добу.
Новий секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї учора заявив, що життєво важливий судноплавний шлях через Ормузьку протоку залишатиметься закритим, якщо США не приймуть умови Ірану щодо припинення війни, включаючи розмороження іранських активів та припинення інших конфліктів у регіоні.
Згідно з даними Американського інституту нафти, запаси сирої нафти у США зросли приблизно на 9,1 мільйона барелів за тиждень, що закінчився 7 серпня.
Військові США вдарили по судну під прапором Панами, яке, прямуючи до іранського порту, намагалося пройти через Оманську затоку та порушити встановлену Вашингтоном блокаду Ірану. Вертоліт МН-60 ВМС США випустив дві ракети Неllfіrе у машинне відділення судна Vеlа Nоvа.
Це сталося на тлі сумнівів стосовно мирної угоди між Сполученими Штатами Америки та Іраном, повідомляє Rеutеrs.
"Атаки на судна посилили занепокоєння щодо перебоїв у постачанні на Близькому Сході, навіть попри зростання запасів сирої нафти у США. Ф'ючерси на нафту Вrеnt подорожчали на 72 центи, або 0,81%, до $89,63 за барель, ціна на американську нафту Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) зросла на 71 цент, або 0,85%, до $83,91 за барель", - сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар дорожчає другий день поспіль, що з іншими валютами
Сполучені Штати та пов'язані з Іраном єменські хусити у вівторок повідомили про окремі атаки на судна в Ормузькій та Баб-ель-Мандебській протоках.
У понеділок через Ормузьку протоку пройшли шість суден, хоча за останні 10 днів цей показник у середньому становив 11. До війни між США й Іраном інтенсивність руху цим водним шляхом становила в середньому від 125 до 140 суден за добу.
Новий секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї учора заявив, що життєво важливий судноплавний шлях через Ормузьку протоку залишатиметься закритим, якщо США не приймуть умови Ірану щодо припинення війни, включаючи розмороження іранських активів та припинення інших конфліктів у регіоні.
Згідно з даними Американського інституту нафти, запаси сирої нафти у США зросли приблизно на 9,1 мільйона барелів за тиждень, що закінчився 7 серпня.
Військові США вдарили по судну під прапором Панами, яке, прямуючи до іранського порту, намагалося пройти через Оманську затоку та порушити встановлену Вашингтоном блокаду Ірану. Вертоліт МН-60 ВМС США випустив дві ракети Неllfіrе у машинне відділення судна Vеlа Nоvа.
Go to gazeta.uaРівень бідності в Україні зріс
Go to gazeta.ua
Рівень бідності в Україні у 2025 році зріс до 41,6% населення проти 37% роком раніше, а порівняно з 2021 роком цей показник фактично подвоївся.
Зростання бідності супроводжувалося посиленням нерівності доходів. Коефіцієнт Джині збільшився з 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025-му, тоді як у 2023 році він становив 0,41, повідомляє Світовий банк у дослідженні Lіstеnіng tо Ukrаіnе.
Реальні трудові доходи найбіднішого квінтиля домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%. Водночас у заможніших групах цей показник зріс більш ніж на 10%.
Коефіцієнт Джині показує рівень нерівності у розподілі доходів або майна. Значення 0 означає повну рівність, а 1 - максимальну нерівність, коли весь дохід отримує одна людина.
Одним із чинників погіршення матеріального становища стало подорожчання життя. У ІV кварталі 2025 року близько 70% домогосподарств заявили про погіршення свого фінансового становища порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення.
Вартість житла та комунальних послуг із 2020 року зросла приблизно на 50-70%. Продукти харчування подорожчали приблизно на 70-80%, а в окремих областях ціни зросли майже на 90%.
Близько 17% домогосподарств були змушені позичати гроші для покриття базових потреб. Заощадження протягом попередніх 30 днів робило лише приблизно кожне п'яте домогосподарство.
Наприкінці 2025 року 35,4% домогосподарств повідомили, що харчувалися обмеженим набором продуктів. У регіонах, які безпосередньо потерпають від ударів або перебувають під окупацією, цей показник сягав 43,5%.
Найбільші проблеми з доходами та зайнятістю спостерігалися серед окремих вразливих категорій населення. Рівень зайнятості людей із тяжкими функціональними обмеженнями становив лише 17% проти 44% серед людей без таких обмежень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Середня зарплата в Україні зросла до 32,8 тис. грн
Серед ветеранів про втрату роботи повідомили 25,8% опитаних. Для невійськових цей показник становив 12,2%.
Близько 8,7% домогосподарств заявили, що хоча б один їхній член отримав інвалідність унаслідок російського вторгнення. Приблизно 30% сімей із дітьми віком до шести років належали до найнижчого квінтиля доходів.
Фінансові труднощі посилюють проблеми з інфраструктурою. Про пошкодження майна повідомили 18% домогосподарств, тоді як у прифронтових та окупованих районах їхня частка становила близько 50%.
У ІV кварталі 2025 року 27% сімей повідомили про непередбачені перебої з водопостачанням. Середня доступність електроенергії скоротилася приблизно до 18 годин на добу.
Споживчі ціни в Україні у червні знизилися на 0,1% порівняно з травнем, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. Уповільнення інфляції триває вже четвертий місяць поспіль. Базова інфляція у червні становила 0,5% у місячному вимірі та 8,1% у річному.
Зростання бідності супроводжувалося посиленням нерівності доходів. Коефіцієнт Джині збільшився з 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025-му, тоді як у 2023 році він становив 0,41, повідомляє Світовий банк у дослідженні Lіstеnіng tо Ukrаіnе.
Реальні трудові доходи найбіднішого квінтиля домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%. Водночас у заможніших групах цей показник зріс більш ніж на 10%.
Коефіцієнт Джині показує рівень нерівності у розподілі доходів або майна. Значення 0 означає повну рівність, а 1 - максимальну нерівність, коли весь дохід отримує одна людина.
Одним із чинників погіршення матеріального становища стало подорожчання життя. У ІV кварталі 2025 року близько 70% домогосподарств заявили про погіршення свого фінансового становища порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення.
Вартість житла та комунальних послуг із 2020 року зросла приблизно на 50-70%. Продукти харчування подорожчали приблизно на 70-80%, а в окремих областях ціни зросли майже на 90%.
Близько 17% домогосподарств були змушені позичати гроші для покриття базових потреб. Заощадження протягом попередніх 30 днів робило лише приблизно кожне п'яте домогосподарство.
Наприкінці 2025 року 35,4% домогосподарств повідомили, що харчувалися обмеженим набором продуктів. У регіонах, які безпосередньо потерпають від ударів або перебувають під окупацією, цей показник сягав 43,5%.
Найбільші проблеми з доходами та зайнятістю спостерігалися серед окремих вразливих категорій населення. Рівень зайнятості людей із тяжкими функціональними обмеженнями становив лише 17% проти 44% серед людей без таких обмежень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Середня зарплата в Україні зросла до 32,8 тис. грн
Серед ветеранів про втрату роботи повідомили 25,8% опитаних. Для невійськових цей показник становив 12,2%.
Близько 8,7% домогосподарств заявили, що хоча б один їхній член отримав інвалідність унаслідок російського вторгнення. Приблизно 30% сімей із дітьми віком до шести років належали до найнижчого квінтиля доходів.
Фінансові труднощі посилюють проблеми з інфраструктурою. Про пошкодження майна повідомили 18% домогосподарств, тоді як у прифронтових та окупованих районах їхня частка становила близько 50%.
У ІV кварталі 2025 року 27% сімей повідомили про непередбачені перебої з водопостачанням. Середня доступність електроенергії скоротилася приблизно до 18 годин на добу.
Споживчі ціни в Україні у червні знизилися на 0,1% порівняно з травнем, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. Уповільнення інфляції триває вже четвертий місяць поспіль. Базова інфляція у червні становила 0,5% у місячному вимірі та 8,1% у річному.
Go to gazeta.ua"Нова пошта" змінює формат роботи після російських масованих атак
Go to gazeta.ua
Після російських атак "Нова пошта" перебудовує логістику, щоб не зупиняти доставку.
Компанія переходить на децентралізоване сортування та резервні системи обробки відправлень. Про це повідомила пресслужба.
Подробиці перебудови логістики компанія не розкриває через безпекові ризики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти знищили сортувальний центр "Нової пошти" у Києві, є жертви
"Нова пошта" змінює логістичну модель після російських ударів по інфраструктурі. Компанія переходить на децентралізоване сортування та впроваджує резервні системи обробки відправлень.
У компанії пояснили, що зміни мають краще захистити посилки клієнтів і забезпечити стабільну доставку навіть в умовах атак.
"Ми щодня знаходимося поруч із вами - у відділеннях, поштоматах та через кур'єрську доставку. Наша мета незмінна - доставляти швидко за будь-яких умов", - наголосили в компанії.
Статус та рух кожного конкретного відправлення клієнти можуть перевірити в офіційному застосунку "Нової пошти".
"З міркувань безпеки співробітників, клієнтів та логістичних процесів ми не коментуємо і не розголошуємо деталі реорганізації, специфіку резервних маршрутів чи розташування об'єктів", - пояснили в "Новій пошті".
Наразі мережа компанії налічує понад 56 тисяч точок сервісу по всій Україні. Статус та рух конкретної посилки можна перевірити в офіційному застосунку.
"Через руйнування центральних сортувальних центрів та переналаштування логістичних процесів можливі додаткові затримки в доставці", - пояснювали в компанії.
Частину маршрутів довелося змінити, а для доставки залучити резервні шляхи та додаткові сортувальні центри. Через це посилки можуть проходити через проміжні локації, яких раніше не було у стандартному маршруті.
У ніч проти 5 серпня Росія атакувала трьома балістичними ракетами Бровари на Київщині. Унаслідок удару був знищений розподільчий складський комплекс Rоzеtkа. Цей склад працював з 2017 року і на своїх потужностях обробляв понад 100 тис. замовлень щодня.
Компанія переходить на децентралізоване сортування та резервні системи обробки відправлень. Про це повідомила пресслужба.
Подробиці перебудови логістики компанія не розкриває через безпекові ризики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти знищили сортувальний центр "Нової пошти" у Києві, є жертви
"Нова пошта" змінює логістичну модель після російських ударів по інфраструктурі. Компанія переходить на децентралізоване сортування та впроваджує резервні системи обробки відправлень.
У компанії пояснили, що зміни мають краще захистити посилки клієнтів і забезпечити стабільну доставку навіть в умовах атак.
"Ми щодня знаходимося поруч із вами - у відділеннях, поштоматах та через кур'єрську доставку. Наша мета незмінна - доставляти швидко за будь-яких умов", - наголосили в компанії.
Статус та рух кожного конкретного відправлення клієнти можуть перевірити в офіційному застосунку "Нової пошти".
"З міркувань безпеки співробітників, клієнтів та логістичних процесів ми не коментуємо і не розголошуємо деталі реорганізації, специфіку резервних маршрутів чи розташування об'єктів", - пояснили в "Новій пошті".
Наразі мережа компанії налічує понад 56 тисяч точок сервісу по всій Україні. Статус та рух конкретної посилки можна перевірити в офіційному застосунку.
"Через руйнування центральних сортувальних центрів та переналаштування логістичних процесів можливі додаткові затримки в доставці", - пояснювали в компанії.
Частину маршрутів довелося змінити, а для доставки залучити резервні шляхи та додаткові сортувальні центри. Через це посилки можуть проходити через проміжні локації, яких раніше не було у стандартному маршруті.
У ніч проти 5 серпня Росія атакувала трьома балістичними ракетами Бровари на Київщині. Унаслідок удару був знищений розподільчий складський комплекс Rоzеtkа. Цей склад працював з 2017 року і на своїх потужностях обробляв понад 100 тис. замовлень щодня.
Go to gazeta.uaУкраїна і Молдова обговорюють залізничний коридор для експорту зерна: що пропонують сторони
Go to gazeta.ua
Україна шукає альтернативний маршрут для експорту зерна на тлі посилення російських атак на порти Одещини. Київ звернувся до Кишинева з проханням надати 50% знижку від номінального тарифу на перевезення вантажів. Молдова у відповідь запропонувала Україні надати гарантії щодо обсягів перевезень українського зерна.
Про це пише Rеutеrs.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Зеленського заявили про нові схеми продажу вкраденого зерна
За оцінкою колишнього керівника "Молдовських залізниць" Олега Тофілата, залізничний коридор через Молдову здатен перевозити до 4,5 млн метричних тонн зерна на рік. За оцінками, цей маршрут може забезпечити близько 10% експорту зерна з України.
Молдова вже мала подібний досвід перевезень українського зерна залізницею у 2022-2023 роках.
Наразі сторони обговорюють терміни та обсяги транзиту.
"Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених вантажовідправників. Процес збору інформації ще не завершено", - повідомив Rеutеrs високопоставлений представник української галузі.
11 серпня міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Болеа відвідав Одеську область. Там він обговорив з українським міністром розвитку громад та територій Миколою Калашником покращення залізничного сполучення та розширення транзиту.
Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив у понеділок, 10 серпня, що його країна не повинна втрачати можливість заробити мільйони євро на транзиті українського зерна. Водночас він відкинув зауваження молдовських аграрних об'єднань про те, що це підірве ціни на місцеву продукцію.
"Не шукаймо ворогів там, де їх немає", - сказав він в ефірі молдовського телебачення.Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький повідомив Rеutеrs, що через російські атаки на порти міністерство знизило прогноз експорту зерна на сезон 2026-2027 років - замість 43 до 38-40 млн тонн.
Аналітики "АПК-Інформ" у понеділок також знизили свій прогноз експорту на 8,6 % - до 39,4 млн тонн - через перебої в експорті.
"Зниження прогнозу експорту зерна підкреслює збитки, яких завдають ці атаки країні, яка реалізує понад 90 % свого експорту зерна через морські порти. Сільськогосподарська продукція становить найбільшу частку загального експорту України", - пише Rеutеrs.
Зупинка роботи українських морських портів через атаки РФ може водночас стримати подорожчання продуктів харчування та підвищити ціни на імпортні товари. Крім того, обмеження морського експорту зерна збільшить його пропозицію на внутрішньому ринку, що стримуватиме продовольчу інфляцію, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Про це пише Rеutеrs.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Зеленського заявили про нові схеми продажу вкраденого зерна
За оцінкою колишнього керівника "Молдовських залізниць" Олега Тофілата, залізничний коридор через Молдову здатен перевозити до 4,5 млн метричних тонн зерна на рік. За оцінками, цей маршрут може забезпечити близько 10% експорту зерна з України.
Молдова вже мала подібний досвід перевезень українського зерна залізницею у 2022-2023 роках.
Наразі сторони обговорюють терміни та обсяги транзиту.
"Ми збираємо інформацію про потенційні обсяги від зацікавлених вантажовідправників. Процес збору інформації ще не завершено", - повідомив Rеutеrs високопоставлений представник української галузі.
11 серпня міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимир Болеа відвідав Одеську область. Там він обговорив з українським міністром розвитку громад та територій Миколою Калашником покращення залізничного сполучення та розширення транзиту.
Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив у понеділок, 10 серпня, що його країна не повинна втрачати можливість заробити мільйони євро на транзиті українського зерна. Водночас він відкинув зауваження молдовських аграрних об'єднань про те, що це підірве ціни на місцеву продукцію.
"Не шукаймо ворогів там, де їх немає", - сказав він в ефірі молдовського телебачення.Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький повідомив Rеutеrs, що через російські атаки на порти міністерство знизило прогноз експорту зерна на сезон 2026-2027 років - замість 43 до 38-40 млн тонн.
Аналітики "АПК-Інформ" у понеділок також знизили свій прогноз експорту на 8,6 % - до 39,4 млн тонн - через перебої в експорті.
"Зниження прогнозу експорту зерна підкреслює збитки, яких завдають ці атаки країні, яка реалізує понад 90 % свого експорту зерна через морські порти. Сільськогосподарська продукція становить найбільшу частку загального експорту України", - пише Rеutеrs.
Зупинка роботи українських морських портів через атаки РФ може водночас стримати подорожчання продуктів харчування та підвищити ціни на імпортні товари. Крім того, обмеження морського експорту зерна збільшить його пропозицію на внутрішньому ринку, що стримуватиме продовольчу інфляцію, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Go to gazeta.ua"Запоріжсталь" повністю зупинив роботу внаслідок смертельного удару балістики РФ
Go to gazeta.ua
Металургійний комбінат "Запоріжсталь" повністю зупинив роботу внаслідок удару балістики РФ.
Загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина зазнала поранень. Про це повідомила пресслужба групи "Метінвест".
Удар стався одразу після оголошення повітряної тривоги, коли працівники прямували до укриття. Компанія заявила, що надає допомогу пораненим та родинам загиблих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог атакував країну "Цирконами" та "Іскандерами" - подробиці нічного обстрілу
"Запорізькі підприємства Метінвесту - це цивільні промислові об'єкти, які забезпечують роботою десятки тисяч людей та виробляють металургійну й коксохімічну продукцію", - йдеться у повідомленні групи.
Унаслідок атаки пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств Метінвесту, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.Роботу "Запоріжсталі" повністю зупинили. Інші виробничі майданчики працюють на знижених потужностях.
З початку року ЗСУ знешкодили 195 тис. ворожих "крил" і 66 тис. коптерів. Кожне ураження підтверджено системою DЕLТА.
Загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина зазнала поранень. Про це повідомила пресслужба групи "Метінвест".
Удар стався одразу після оголошення повітряної тривоги, коли працівники прямували до укриття. Компанія заявила, що надає допомогу пораненим та родинам загиблих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог атакував країну "Цирконами" та "Іскандерами" - подробиці нічного обстрілу
"Запорізькі підприємства Метінвесту - це цивільні промислові об'єкти, які забезпечують роботою десятки тисяч людей та виробляють металургійну й коксохімічну продукцію", - йдеться у повідомленні групи.
Унаслідок атаки пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств Метінвесту, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.Роботу "Запоріжсталі" повністю зупинили. Інші виробничі майданчики працюють на знижених потужностях.
З початку року ЗСУ знешкодили 195 тис. ворожих "крил" і 66 тис. коптерів. Кожне ураження підтверджено системою DЕLТА.
Go to gazeta.uaДолар дорожчає другий день поспіль, що з іншими валютами
Go to gazeta.ua
Національний банк України встановив на 12 серпня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,86 грн за долар.
Валюта зміцнилася на 3 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,75 грн/євро. Це на 3 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12,04 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Валюта зміцнилася на 3 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,75 грн/євро. Це на 3 коп. нижче, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12,04 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,75 грн/дол., а до євро - 52,1/51,65 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
НБУ пом'якшує валютні обмеження - найбільше з початку повномасштабної війни.
Ключові зміни: купівля валюти та інвестиції: місячний ліміт на купівлю безготівкової валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів зростає у 4 рази - з 50 тис. до 200 тис. грн; зняття готівки: добовий ліміт на зняття іноземної валюти з рахунків в Україні та за кордоном збільшують удвічі - до 200 тис. грн.
Розрахунки за кордоном: місячний ліміт операцій із гривневих карток підвищують до 200 тис. грн. У межах цієї суми дозволяються SWІFТ-перекази та оплата оренди житла.
Go to gazeta.uaВ Україні знову пришвидшилася інфляція в липні - Держстат
Go to gazeta.ua
У липні 2026 року річна інфляція в Україні прискорилася до 7,7% - проти 7,2% місяцем раніше.
Яйця подешевшали на 6%, водопостачання подорожчало майже на третину. Про це вказано в даних Державної служби статистики.
Базова інфляція, яка не враховує різких короткострокових коливань цін на окремі товари й послуги, у липні становила 8,1% у річному вимірі та 0,3% - у місячному.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Садівники заявили про здешевлення яблук у новому сезоні
Продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом подешевшали на 0,2%. Крім того, ціни знизилися на:яйця - на 6%;овочі - на 5,9%;свинину - на 1,3%;м'ясо птиці - на 1,1%;продукти переробки зернових - на 0,8%;сало - на 0,6%.
Подешевшали й одяг та взуття - загалом на 4,8%. Зокрема, вартість одягу зменшилася на 5,8%, а взуття - на 3,5%.
Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба та рибні продукти - на 1,2%, соняшникова олія - на 1%. Безалкогольні напої додали в ціні 0,9%, молочні продукти - 0,8%, хліб, макарони та цукор - по 0,6% кожен.
Алкогольні напої та тютюнові вироби за місяць подорожчали на 1,5%, причому тютюн подорожчав на 1,8%. Витрати на житло, воду, електроенергію та газ зросли на 1,6% - суттєво подорожчали водопостачання (на 31,9%) і каналізація (на 29,8%). Транспортні послуги подорожчали на 1,3%: проїзд автомобільним транспортом подорожчав на 6%, залізничним - на 2,7%.
У серпні продовжує дешевшати морква другий тиждень поспіль. Причиною такої цінової ситуації учасники ринку називають надлишок пропозиції цієї продукції, тоді як попит на ці коренеплоди залишається порівняно невисоким.
Яйця подешевшали на 6%, водопостачання подорожчало майже на третину. Про це вказано в даних Державної служби статистики.
Базова інфляція, яка не враховує різких короткострокових коливань цін на окремі товари й послуги, у липні становила 8,1% у річному вимірі та 0,3% - у місячному.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Садівники заявили про здешевлення яблук у новому сезоні
Продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом подешевшали на 0,2%. Крім того, ціни знизилися на:яйця - на 6%;овочі - на 5,9%;свинину - на 1,3%;м'ясо птиці - на 1,1%;продукти переробки зернових - на 0,8%;сало - на 0,6%.
Подешевшали й одяг та взуття - загалом на 4,8%. Зокрема, вартість одягу зменшилася на 5,8%, а взуття - на 3,5%.
Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба та рибні продукти - на 1,2%, соняшникова олія - на 1%. Безалкогольні напої додали в ціні 0,9%, молочні продукти - 0,8%, хліб, макарони та цукор - по 0,6% кожен.
Алкогольні напої та тютюнові вироби за місяць подорожчали на 1,5%, причому тютюн подорожчав на 1,8%. Витрати на житло, воду, електроенергію та газ зросли на 1,6% - суттєво подорожчали водопостачання (на 31,9%) і каналізація (на 29,8%). Транспортні послуги подорожчали на 1,3%: проїзд автомобільним транспортом подорожчав на 6%, залізничним - на 2,7%.
У серпні продовжує дешевшати морква другий тиждень поспіль. Причиною такої цінової ситуації учасники ринку називають надлишок пропозиції цієї продукції, тоді як попит на ці коренеплоди залишається порівняно невисоким.
Go to gazeta.uaЦіни на бензин і дизель стабільні, але можна зекономити до 10 грн за літр - огляд
Go to gazeta.ua
Станом на вівторок, 11 серпня, ціни на пальне в Україні майже не змінилися. Водночас у різних мережах АЗС вартість бензину і дизпального може відрізнятися майже на 10 гривень за літр.
Про це пише Gаzеtа.uа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 5 грн різниці за літр: де в Україні найдешевше заправити авто
Українські автозаправні станції 11 серпня оновили цінники на пальне. Вартість у більшості мереж залишилася на рівні попереднього дня.
Середня вартість бензину А-95 тримається на рівні 81,67 грн/л. Дизельне пальне коштує 91,56 грн/л.
Водночас на різних АЗС за одне й те саме пальне водіям доводиться платити різні суми.
Найдешевше заправитися можна у вівторок у таких мережах, як "БРСМ-Нафта" та "Укрнафта".
До прикладу, державна мережа пропонує за доступною ціною звичайний А-95 - 79,90 грн/л. У "БРСМ-Нафті" - 79,63 грн/л. У мережі АЗК UРG - 79,90 грн/л.
Для порівняння: у мережах ОККО та WОG за літр А-95 доведеться віддати 82,90 грн і 83,50 грн відповідно. Найвищу ціну за літр бензину з октановим числом 95 зафіксовано на станціях SОСАR - 85,40 грн/л.
На преміальний А-95 ціни стартують від 81,90 грн/л (UРG). За 82,90 грн/л можна придбати А-95 на "Укрнафті".
На ОККО та WОG покращений бензин коштує однаково - 85,90 грн/л. А на SОСАR ціна вища - 88,40 грн/л.
Дизельне пальне вигідніше за все купувати в мережі "Укрнафта" за ціною 89,90 грн/л. На АЗС UРG і БРСМ трохи дорожче - 90,90 і 91,04 грн/л відповідно.
На заправках WОG - 93,80 грн/л, на ОККО - 93,90 грн/л. Найдорожчий дизель пропонує SОСАR - 95,90 грн/л.
Ситуація з автогазом: найвигідніша ціна на автогаз наразі в мережі "БРСМ-Нафта" - 41,39 грн. В "Укрнафті" літр коштує 42,90 грн. В UРG - 42,90 грн.
На ОККО та SОСАR газ продають за 43,90 грн. Найвищий цінник встановили на WОG - 44,50 грн.
Ціни на ринку нафти зросли на тлі невизначеності щодо відкриття Ормузької протоки. За даними Rеutеrs, ф'ючерси на нафту марки Вrеnt піднялися до 84,39 долара за барель (на 1%), а нафти марки WТІ - до 78,77 долара за барель (на 0,75%). Серед причин називають вимоги Ірану до США. Тегеран наголосив, що морський шлях через Ормузьку протоку буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає низку умов, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
Про це пише Gаzеtа.uа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 5 грн різниці за літр: де в Україні найдешевше заправити авто
Українські автозаправні станції 11 серпня оновили цінники на пальне. Вартість у більшості мереж залишилася на рівні попереднього дня.
Середня вартість бензину А-95 тримається на рівні 81,67 грн/л. Дизельне пальне коштує 91,56 грн/л.
Водночас на різних АЗС за одне й те саме пальне водіям доводиться платити різні суми.
Найдешевше заправитися можна у вівторок у таких мережах, як "БРСМ-Нафта" та "Укрнафта".
До прикладу, державна мережа пропонує за доступною ціною звичайний А-95 - 79,90 грн/л. У "БРСМ-Нафті" - 79,63 грн/л. У мережі АЗК UРG - 79,90 грн/л.
Для порівняння: у мережах ОККО та WОG за літр А-95 доведеться віддати 82,90 грн і 83,50 грн відповідно. Найвищу ціну за літр бензину з октановим числом 95 зафіксовано на станціях SОСАR - 85,40 грн/л.
На преміальний А-95 ціни стартують від 81,90 грн/л (UРG). За 82,90 грн/л можна придбати А-95 на "Укрнафті".
На ОККО та WОG покращений бензин коштує однаково - 85,90 грн/л. А на SОСАR ціна вища - 88,40 грн/л.
Дизельне пальне вигідніше за все купувати в мережі "Укрнафта" за ціною 89,90 грн/л. На АЗС UРG і БРСМ трохи дорожче - 90,90 і 91,04 грн/л відповідно.
На заправках WОG - 93,80 грн/л, на ОККО - 93,90 грн/л. Найдорожчий дизель пропонує SОСАR - 95,90 грн/л.
Ситуація з автогазом: найвигідніша ціна на автогаз наразі в мережі "БРСМ-Нафта" - 41,39 грн. В "Укрнафті" літр коштує 42,90 грн. В UРG - 42,90 грн.
На ОККО та SОСАR газ продають за 43,90 грн. Найвищий цінник встановили на WОG - 44,50 грн.
Ціни на ринку нафти зросли на тлі невизначеності щодо відкриття Ормузької протоки. За даними Rеutеrs, ф'ючерси на нафту марки Вrеnt піднялися до 84,39 долара за барель (на 1%), а нафти марки WТІ - до 78,77 долара за барель (на 0,75%). Серед причин називають вимоги Ірану до США. Тегеран наголосив, що морський шлях через Ормузьку протоку буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає низку умов, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
Go to gazeta.uaВалюта стрімко подорожчала - курс на 11 серпня
Go to gazeta.ua
Національний банк України встановив на 11 серпня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,83 грн за долар.
Валюта зміцнилася на 8 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,78 грн/євро. Це на 17 коп. більше, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12,04 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,7 грн/дол., а до євро - 51,9/51,45 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні.
Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився.
У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала $1,5 млрд.
Валюта зміцнилася на 8 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,78 грн/євро. Це на 17 коп. більше, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12,04 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,7 грн/дол., а до євро - 51,9/51,45 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні.
Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився.
У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала $1,5 млрд.
Go to gazeta.uaПорошенко та "ЄС" після консультацій з бізнесом сформувала для влади план порятунку економіки
Go to gazeta.ua
П'ятий президент Петро Порошенко з депутатами фракції "Європейська Солідарність" після численних консультацій з українським бізнесом сформував для влади детальний план порятунку еконоімки. Як повідомила в ефірі телеканалу "Прямий" народна депутатка Ніна Южаніна, ці пропозиції передадуть на засіданні профільного комітету парламенту. За її словами, бізнес просить владу не ускладнювати йому життя та роботу, а також допомогти пережити воєнні ризики, які він сам подолати не може.
"До нас - і до Петра Олексійовича, і до мене - звернувся бізнес, який постраждав від останніх масованих ракетних ударів, втрат на величезні суми, і логістичних складів, і запасів товарів, з тим, щоб напрацювати спільні кроки, спільне бачення, як співпрацювати бізнесу з державою для того, щоб пережити ці всі воєнні події. Ми, опрацювавши всі побажання, спрямували своє звернення до прем'єр-міністра з проханням зустрітися з нами, щоб обговорити їх. До цієї хвилини зустрічі не відбулося", - констатувала Южаніна.
"Тому сьогодні я запропоную наші пропозиції на засіданні податкового комітету з бізнесом. Бізнес - не прохач бюджетних коштів, а партнер держави, який просить допомогти там, де він не може справитись сам: це захист від обстрілів, страхування воєнних ризиків і надмірні регуляторні бар'єри", - сказала Южаніна.
План Порошенка складається із 5 стратегічних напрямів державної політики щодо бізнесу: захист логістики, енергетики, критичної інфраструктури, страхування воєнних ризиків, компенсація збитків; дерегуляція, стабільні податки, цифровізація, скорочення перевірок; дешеві кредити, державні гарантії, підтримка інвестицій, власна генерація; логістика, експорт, валютне регулювання, підтримка переробки; вирішення кадрових питань - бронювання, професійна освіта, ветерани, ВПО тощо.
"Якщо говорити про захист бізнесу і компенсацію збитків, то мова йде про створення об'єднаної мережі ППО із долученням бізнесу до захисту об'єктів, зокрема, з використанням інноваційних рішень у виявленні цілей, їх знешкоджені і подавлені. Усунути перепони щодо впровадження технологічних рішень протиракетного, протибомбового і протидронового захисту. І підтримати опрацювання бізнесом засобів захисту, зокрема, іноземних та інтеграції їх до системи ППО", - говорить Южаніна.
Команда Порошенка також пропонує дозволити особливий режим роботи під час комендантської години, зокрема, під час перевезень. Також для компенсації збитків окрім прямих механізмів пропонується використовувати зменшення податкових зобов'язань на суму підтверджених збитків, або дозволити розстрочене зарахування майбутніх податкових платежів.
"Бізнес говорить про те, що програму страхування воєнних ризиків треба масштабувати, залучити міжнародні фінансові установи до перестрахування ризиків і зробити доступним не лише для великих інвесторів, а і для середнього бізнесу. Якщо говорити про доступне кредитування, то збережіть програму 5-7-9, переорієнтуйте її насамперед на відновлення підприємств, на фінансування відбудови виробничих потужностей, на закупівлю енергетичного обладнання, на фінансування резервних логістичних рішень. Це буде першим кроком, який може зробити держава вже сьогодні", - говорить Южаніна.
Вона також закликала владу підтримати заходи енергетичної автономності бізнесу, встановлення газопоршневих і когенераційних установок, накопичення енергії, максимально спростити підключення нової генерації.
"Про логістику і транспорт - абсолютно очевидно потрібно розвивати залізничні переходи до Європейського Союзу. Треба створити резервні експортні маршрути, забезпечити швидке відновлення АЗС і паливних баз після ударів", - говорить Южаніна.
Податкова політика має бути спрямована на зниження податкового тиску під час війни, забезпечення стабільності податкових правил щонайменше на 3-5 років, щоб, зокрема, не змінювати спрощену систему оподаткування без широкого обговорення і не створювати нових адміністративних бар'єрів.
"Дуже багато пропозицій по дерегуляції - і щодо мораторію на перевірки бізнесу, термінового аудиту дозвільних актів, скасування тих норм, які уповільнюють логістику або видають розташування виробництв, вузлів логістики, торгівлі. Треба скоротити кількість дозволів, пов'язаних із підключенням до електромереж. Якщо говорити про кадрову політику, то у підприємств найбільше було прохань реформувати бронювання працівників. Це мають бути нові, чіткі законодавчі критерії і процедури", - вважають у фракції "ЄС".
"Якщо говорити про державні закупівлі і інвестиції, то бізнес має розуміти, а держава має забезпечити довгостроково прогнозоване державне замовлення на основі прозорих процедур. А міжнародне фінансування має відбуватися на конкурсній основі, під парламентським та суспільним контролем. Ну і, звісно, треба стимулювати капітальні інвестиції", - говорить Южаніна.
"Це наші спільні напрацьовані з бізнесом пропозиції. Бізнес говорить - не заважайте нам працювати і дайте інструмент. На сьогоднішній день на сайті Мінекономіки немає жодної інформації - ні щодо напрямку ініціатив, чи графіку роботи, чи, наприклад, створених додаткових робочих груп і обговорень цієї всієї роботи. Є одне лише повідомлення, що відбулася зустріч прем'єр-міністра з бізнесом, і на цьому крапка. Ми не можемо собі дозволити зволікати в той час, коли нам треба вирішувати питання сьогодні на вчора", - наголосила Южаніна.
"До нас - і до Петра Олексійовича, і до мене - звернувся бізнес, який постраждав від останніх масованих ракетних ударів, втрат на величезні суми, і логістичних складів, і запасів товарів, з тим, щоб напрацювати спільні кроки, спільне бачення, як співпрацювати бізнесу з державою для того, щоб пережити ці всі воєнні події. Ми, опрацювавши всі побажання, спрямували своє звернення до прем'єр-міністра з проханням зустрітися з нами, щоб обговорити їх. До цієї хвилини зустрічі не відбулося", - констатувала Южаніна.
"Тому сьогодні я запропоную наші пропозиції на засіданні податкового комітету з бізнесом. Бізнес - не прохач бюджетних коштів, а партнер держави, який просить допомогти там, де він не може справитись сам: це захист від обстрілів, страхування воєнних ризиків і надмірні регуляторні бар'єри", - сказала Южаніна.
План Порошенка складається із 5 стратегічних напрямів державної політики щодо бізнесу: захист логістики, енергетики, критичної інфраструктури, страхування воєнних ризиків, компенсація збитків; дерегуляція, стабільні податки, цифровізація, скорочення перевірок; дешеві кредити, державні гарантії, підтримка інвестицій, власна генерація; логістика, експорт, валютне регулювання, підтримка переробки; вирішення кадрових питань - бронювання, професійна освіта, ветерани, ВПО тощо.
"Якщо говорити про захист бізнесу і компенсацію збитків, то мова йде про створення об'єднаної мережі ППО із долученням бізнесу до захисту об'єктів, зокрема, з використанням інноваційних рішень у виявленні цілей, їх знешкоджені і подавлені. Усунути перепони щодо впровадження технологічних рішень протиракетного, протибомбового і протидронового захисту. І підтримати опрацювання бізнесом засобів захисту, зокрема, іноземних та інтеграції їх до системи ППО", - говорить Южаніна.
Команда Порошенка також пропонує дозволити особливий режим роботи під час комендантської години, зокрема, під час перевезень. Також для компенсації збитків окрім прямих механізмів пропонується використовувати зменшення податкових зобов'язань на суму підтверджених збитків, або дозволити розстрочене зарахування майбутніх податкових платежів.
"Бізнес говорить про те, що програму страхування воєнних ризиків треба масштабувати, залучити міжнародні фінансові установи до перестрахування ризиків і зробити доступним не лише для великих інвесторів, а і для середнього бізнесу. Якщо говорити про доступне кредитування, то збережіть програму 5-7-9, переорієнтуйте її насамперед на відновлення підприємств, на фінансування відбудови виробничих потужностей, на закупівлю енергетичного обладнання, на фінансування резервних логістичних рішень. Це буде першим кроком, який може зробити держава вже сьогодні", - говорить Южаніна.
Вона також закликала владу підтримати заходи енергетичної автономності бізнесу, встановлення газопоршневих і когенераційних установок, накопичення енергії, максимально спростити підключення нової генерації.
"Про логістику і транспорт - абсолютно очевидно потрібно розвивати залізничні переходи до Європейського Союзу. Треба створити резервні експортні маршрути, забезпечити швидке відновлення АЗС і паливних баз після ударів", - говорить Южаніна.
Податкова політика має бути спрямована на зниження податкового тиску під час війни, забезпечення стабільності податкових правил щонайменше на 3-5 років, щоб, зокрема, не змінювати спрощену систему оподаткування без широкого обговорення і не створювати нових адміністративних бар'єрів.
"Дуже багато пропозицій по дерегуляції - і щодо мораторію на перевірки бізнесу, термінового аудиту дозвільних актів, скасування тих норм, які уповільнюють логістику або видають розташування виробництв, вузлів логістики, торгівлі. Треба скоротити кількість дозволів, пов'язаних із підключенням до електромереж. Якщо говорити про кадрову політику, то у підприємств найбільше було прохань реформувати бронювання працівників. Це мають бути нові, чіткі законодавчі критерії і процедури", - вважають у фракції "ЄС".
"Якщо говорити про державні закупівлі і інвестиції, то бізнес має розуміти, а держава має забезпечити довгостроково прогнозоване державне замовлення на основі прозорих процедур. А міжнародне фінансування має відбуватися на конкурсній основі, під парламентським та суспільним контролем. Ну і, звісно, треба стимулювати капітальні інвестиції", - говорить Южаніна.
"Це наші спільні напрацьовані з бізнесом пропозиції. Бізнес говорить - не заважайте нам працювати і дайте інструмент. На сьогоднішній день на сайті Мінекономіки немає жодної інформації - ні щодо напрямку ініціатив, чи графіку роботи, чи, наприклад, створених додаткових робочих груп і обговорень цієї всієї роботи. Є одне лише повідомлення, що відбулася зустріч прем'єр-міністра з бізнесом, і на цьому крапка. Ми не можемо собі дозволити зволікати в той час, коли нам треба вирішувати питання сьогодні на вчора", - наголосила Южаніна.
Go to gazeta.uaКорупція загрожує конкуренції та обороноздатності України - брифінг НАБУ і САП
Go to gazeta.ua
У НАБУ та САП заявили про зростання корупційних ризиків на найвищому рівні. Водночас держава не демонструє достатньої політичної волі для боротьби з ними. Особливу небезпеку становить корупція в оборонній сфері.
Про це заявили директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко під час брифінгу в Києві в понеділок, 10 серпня, передає Gаzеtа.uа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підкоморну призналили у дирекцію "Українських розподільних мереж": вона фігурує на "плівках Міндіча"
"Корупція в Україні не зменшується. Вона залишається на одному й тому самому рівні", - сказав Клименко.
За словами керівника САП, ситуація з корупцією серед високопосадовців змінюється не на краще.
"Якщо говорити про топкорупцію, то вона навіть зростає", - зазначив керівник САП.
Клименко також назвав кілька проблем, що заважають ефективній боротьбі з корупцією. За його словами, досі не вирішено питання створення експертної установи. Залишаються чинними "правки Лозового", які дозволяють корупціонерам уникати відповідальності через закриття справ із формальних підстав.
Крім того, він нагадав, що САП не має повноважень самостійно розпочинати розслідування щодо народних депутатів та погоджувати слідчі дії стосовно них.
"Ми не повинні залежати від рішення іншої посадової особи, яка взагалі не має стосунку до антикорупційної системи", - наголосив Клименко.
Керівник НАБУ Семен Кривонос своєю чергою повідомив про небезпеку корупційних проявів в оборонній сфері. За його словами, великі контракти на постачання озброєння можуть створювати умови для впливу окремих бенефіціарів компаній-постачальників, що загрожує конкуренції і, зрештою, обороноздатності України.
"Трансформація корупції відбувається так: раптом у великих компаніях-постачальниках озброєння можуть з'являтися впливові люди як бенефіціарні власники", - розповів Кривонос.
У контексті контрактів на постачання озброєння директор НАБУ звернув увагу на те, як окремі компанії отримують державні замовлення, і зазначив про тенденції, що загрожують знищенням конкуренції.
"Це дуже важко розслідувати і доводити, безумовно. Ми витрачаємо багато ресурсів, відстежуємо фінансові транзакції, які дуже часто прив'язані до рахунків за кордоном, відстежуємо бенефіціарів, їхній вплив, здійснюємо документування відповідних злочинів", - пояснив Кривонос.
Самотужки НАБУ і САП подолати корупцію в оборонній сфері складно.
"Тому що величезний бюджет, величезна кількість закупівель, в кожному з них може бути корупційний ризик. Це спільна робота і антикорупційних органів, і самого міністерства (МОУ - Gаzеtа.uа)", - сказав Олександр Клименко.
За словами керівника САП, боротьба з корупцією можлива лише спільними зусиллями антикорупційних органів і самого Міністерства оборони.
НАБУ повідомило про підозру у незаконному збагаченні колишній віцепрем'єрці - міністерці юстиції Ользі Стефанішиній. За версією НАБУ та САП, сума незаконного збагачення становить 13,9 млн грн. Стефанішиній інкримінують дві статті Кримінального кодексу України: незаконне збагачення (ст. 368-5) та декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2).
Про це заявили директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко під час брифінгу в Києві в понеділок, 10 серпня, передає Gаzеtа.uа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підкоморну призналили у дирекцію "Українських розподільних мереж": вона фігурує на "плівках Міндіча"
"Корупція в Україні не зменшується. Вона залишається на одному й тому самому рівні", - сказав Клименко.
За словами керівника САП, ситуація з корупцією серед високопосадовців змінюється не на краще.
"Якщо говорити про топкорупцію, то вона навіть зростає", - зазначив керівник САП.
Клименко також назвав кілька проблем, що заважають ефективній боротьбі з корупцією. За його словами, досі не вирішено питання створення експертної установи. Залишаються чинними "правки Лозового", які дозволяють корупціонерам уникати відповідальності через закриття справ із формальних підстав.
Крім того, він нагадав, що САП не має повноважень самостійно розпочинати розслідування щодо народних депутатів та погоджувати слідчі дії стосовно них.
"Ми не повинні залежати від рішення іншої посадової особи, яка взагалі не має стосунку до антикорупційної системи", - наголосив Клименко.
Керівник НАБУ Семен Кривонос своєю чергою повідомив про небезпеку корупційних проявів в оборонній сфері. За його словами, великі контракти на постачання озброєння можуть створювати умови для впливу окремих бенефіціарів компаній-постачальників, що загрожує конкуренції і, зрештою, обороноздатності України.
"Трансформація корупції відбувається так: раптом у великих компаніях-постачальниках озброєння можуть з'являтися впливові люди як бенефіціарні власники", - розповів Кривонос.
У контексті контрактів на постачання озброєння директор НАБУ звернув увагу на те, як окремі компанії отримують державні замовлення, і зазначив про тенденції, що загрожують знищенням конкуренції.
"Це дуже важко розслідувати і доводити, безумовно. Ми витрачаємо багато ресурсів, відстежуємо фінансові транзакції, які дуже часто прив'язані до рахунків за кордоном, відстежуємо бенефіціарів, їхній вплив, здійснюємо документування відповідних злочинів", - пояснив Кривонос.
Самотужки НАБУ і САП подолати корупцію в оборонній сфері складно.
"Тому що величезний бюджет, величезна кількість закупівель, в кожному з них може бути корупційний ризик. Це спільна робота і антикорупційних органів, і самого міністерства (МОУ - Gаzеtа.uа)", - сказав Олександр Клименко.
За словами керівника САП, боротьба з корупцією можлива лише спільними зусиллями антикорупційних органів і самого Міністерства оборони.
НАБУ повідомило про підозру у незаконному збагаченні колишній віцепрем'єрці - міністерці юстиції Ользі Стефанішиній. За версією НАБУ та САП, сума незаконного збагачення становить 13,9 млн грн. Стефанішиній інкримінують дві статті Кримінального кодексу України: незаконне збагачення (ст. 368-5) та декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2).
Go to gazeta.uaЦіни на нафту знову пішли вгору, яка причина
Go to gazeta.ua
Ціни на нафту зросли через невизначеність щодо відкриття Ормузької протоки.
Іран заявив, що США мають виконати низку умов, навіть попри те, що Тегеран і Оман у переговорах перейшли до завершальних етапів узгодження нових морських маршрутів, повідомило Rеutеrs.
"Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt зросли на 84 центи (на 1%) до 84,39 долара за барель до 04:24 за Гринвічем (до 06:24 за Києвом), тоді як ф'ючерси на американську нафту марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) подорожчали на 60 центів (на 0,75%) до 78,77 долара за барель. Минулого тижня обидві марки нафти впали у ціні більш ніж на 7% через сподівання, що Іран та Оман близькі до укладення угоди, яка приведе до відновлення судноплавства Ормузькою протокою", - сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацбанк оновив курс валют на понеділок
Іран наголосив, що морський шлях буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає інші умови, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
"Ціни на нафту й надалі перебувають під впливом протилежних сил, оскільки ринки оцінюють ймовірність прориву щодо Ормузької протоки у контексті умов, висунутих Іраном для відновлення роботи цього стратегічного водного шляху", - зазначила засновниця дослідницької компанії SS WеаlthStrееt Суганда Сачдева.
Тим часом пов'язані з Іраном хусити, ще раз погрожуючи перебоями з постачанням, заявили, що у неділю уразили нафтопереробний завод Sаudі Аrаmсо у місті Джизан. Атака відбулася через два дні після того, як королівство підписало оборонний пакт із сунітськими союзниками - Туреччиною та Пакистаном - у відповідь на зростаючу регіональну нестабільність, спричинену війною США та Ізраїлю проти шиїтського Ірану.
Окремо компанія з Об'єднаних Арабських Еміратів повідомила у п'ятницю, що з початку конфлікту 15 її суден зазнали нападів під час проходження через Ормузьку протоку.
"Будь-який значний прогрес у напрямку відновлення безперешкодного судноплавства може спричинити тиск на зниження цін на нафту, тоді як зрив переговорів або поновлення перебоїв у постачанні можуть швидко відновити премію за геополітичний ризик", - вважає Сачдева.
Тегеран не відкриє Ормузьку протоку для судноплавства, доки США не виконають низку вимог. Зокрема, не виплатять репарації та не скасують санкції, заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. Угода з Оманом щодо протоки перебуває на завершальній стадії. Документ визначить нові судноплавні маршрути, які використовуватимуться після того, як США виконають всі висунуті умови. Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку безпосередньо залежатиме від виплати США репарацій за шкоду, завдану внаслідок масштабних військових ударів по Ірану.
Іран заявив, що США мають виконати низку умов, навіть попри те, що Тегеран і Оман у переговорах перейшли до завершальних етапів узгодження нових морських маршрутів, повідомило Rеutеrs.
"Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt зросли на 84 центи (на 1%) до 84,39 долара за барель до 04:24 за Гринвічем (до 06:24 за Києвом), тоді як ф'ючерси на американську нафту марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) подорожчали на 60 центів (на 0,75%) до 78,77 долара за барель. Минулого тижня обидві марки нафти впали у ціні більш ніж на 7% через сподівання, що Іран та Оман близькі до укладення угоди, яка приведе до відновлення судноплавства Ормузькою протокою", - сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацбанк оновив курс валют на понеділок
Іран наголосив, що морський шлях буде відкритий лише після того, як Вашингтон виконає інші умови, зокрема виплатить компенсацію за масові атаки США на Тегеран.
"Ціни на нафту й надалі перебувають під впливом протилежних сил, оскільки ринки оцінюють ймовірність прориву щодо Ормузької протоки у контексті умов, висунутих Іраном для відновлення роботи цього стратегічного водного шляху", - зазначила засновниця дослідницької компанії SS WеаlthStrееt Суганда Сачдева.
Тим часом пов'язані з Іраном хусити, ще раз погрожуючи перебоями з постачанням, заявили, що у неділю уразили нафтопереробний завод Sаudі Аrаmсо у місті Джизан. Атака відбулася через два дні після того, як королівство підписало оборонний пакт із сунітськими союзниками - Туреччиною та Пакистаном - у відповідь на зростаючу регіональну нестабільність, спричинену війною США та Ізраїлю проти шиїтського Ірану.
Окремо компанія з Об'єднаних Арабських Еміратів повідомила у п'ятницю, що з початку конфлікту 15 її суден зазнали нападів під час проходження через Ормузьку протоку.
"Будь-який значний прогрес у напрямку відновлення безперешкодного судноплавства може спричинити тиск на зниження цін на нафту, тоді як зрив переговорів або поновлення перебоїв у постачанні можуть швидко відновити премію за геополітичний ризик", - вважає Сачдева.
Тегеран не відкриє Ормузьку протоку для судноплавства, доки США не виконають низку вимог. Зокрема, не виплатять репарації та не скасують санкції, заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. Угода з Оманом щодо протоки перебуває на завершальній стадії. Документ визначить нові судноплавні маршрути, які використовуватимуться після того, як США виконають всі висунуті умови. Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку безпосередньо залежатиме від виплати США репарацій за шкоду, завдану внаслідок масштабних військових ударів по Ірану.
Go to gazeta.uaПонад 5 грн різниці за літр: де в Україні найдешевше заправити авто
Go to gazeta.ua
Вартість пального на різних АЗС в Україні суттєво відрізняється. Залежно від місця заправки водії можуть заплатити за бензин чи дизельне пальне значно більше. Водночас автогаз у мережах коштує майже однаково.
Про це 10 серпня повідомляє "РБК-Україна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бензин, дизель та автогаз дешевшають: скільки коштує пальне на АЗС 7 серпня
Ціни на пальне в Україні стабільні, однак вартість заправки залежить від того, яку мережу АЗС обере водій. На бензині чи дизелі можна переплатити понад 5 гривень за літр. Різниця у вартості автогазу не перевищує 2 гривень за літр.
Найдешевше звичайний А-95 продають на АЗС "Укрнафта" - 79,90 грн за літр. На АЗС ОККО та WОG за літр 95-го доведеться віддати 82,90 грн та 83,50 грн відповідно. Найдорожче пальне цієї марки пропонує SОСАR - 85,40 грн/л.
Найдешевше дизельне пальне також в "Укрнафті" - 89,90 грн/л.
Дещо інші ціни у конкурентів. WОG пропонує ДП за 93,80 грн/л, у мережі ОККО - 93,90 грн/л. Якщо заїхати на SОСАR, за дизпальне доведеться віддати 95,90 грн/л.
Інша ситуація з автогазом: на сьогодні різниця між мінімальною та максимальною ціною становить 1,60 грн за літр.
Найдешевше заправитися можна на "Укрнафті" - 42,90 грн/л. На ОККО та SОСАR газ коштує по 43,90 грн/л. Дорожче за всіх у квартеті провідних АЗС продає газ мережа WОG - 44,50 грн/л.
Ціни на АЗС 10 серпня: бензин, дизель і газ
Скільки коштує пальне у провідних мережах.
ОККО
Бензин Рulls 100: 92,90 грн;Бензин Рulls 95: 85,90 грн;Бензин А-95 Євро: 82,90 грн;ДП Рulls: 96,90 грн;ДП Євро: 93,90 грн;Газ: 43,90 грн.
WОG
Бензин 100: 92,90 грн;Бензин 95 (Мustаng): 85,90 грн;Бензин 95 Євро: 83,50 грн;ДП Мustаng: 96,80 грн;ДП Євро-5: 93,80 грн;Газ: 44,50 грн.
SОСАR
Бензин NАNО 100: 95,40 грн;Бензин NАNО 95: 88,40 грн;Бензин А-95: 85,40 грн;ДП NАNО Ехtrо: 98,90 грн;ДП NАNО: 95,90 грн;Газ: 43,90 грн.
"Укрнафта"
Бензин 98 (Еnеrgy): 86,90 грн;Бензин 95 (Еnеrgy): 82,90 грн;Бензин А-95: 79,90 грн;Бензин А-92: 77,90 грн;ДП (Еnеrgy): 91,90 грн;ДП: 89,90 грн;Газ: 42,90 грн.
Українська економіка зростатиме повільніше, ніж прогнозували навесні 2026 року. Інвестиційна компанія Drаgоn Саріtаl переглянула прогноз щодо ВВП з 1,5% до 1% через ризики для логістики та роботи українських портів Чорного моря. Єдиним сектором, який забезпечить зростання економіки, буде оборонно-промисловий комплекс.
Про це 5 серпня повідомила директорка аналітичного департаменту та головна економістка Drаgоn Саріtаl Олена Білан.
Про це 10 серпня повідомляє "РБК-Україна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бензин, дизель та автогаз дешевшають: скільки коштує пальне на АЗС 7 серпня
Ціни на пальне в Україні стабільні, однак вартість заправки залежить від того, яку мережу АЗС обере водій. На бензині чи дизелі можна переплатити понад 5 гривень за літр. Різниця у вартості автогазу не перевищує 2 гривень за літр.
Найдешевше звичайний А-95 продають на АЗС "Укрнафта" - 79,90 грн за літр. На АЗС ОККО та WОG за літр 95-го доведеться віддати 82,90 грн та 83,50 грн відповідно. Найдорожче пальне цієї марки пропонує SОСАR - 85,40 грн/л.
Найдешевше дизельне пальне також в "Укрнафті" - 89,90 грн/л.
Дещо інші ціни у конкурентів. WОG пропонує ДП за 93,80 грн/л, у мережі ОККО - 93,90 грн/л. Якщо заїхати на SОСАR, за дизпальне доведеться віддати 95,90 грн/л.
Інша ситуація з автогазом: на сьогодні різниця між мінімальною та максимальною ціною становить 1,60 грн за літр.
Найдешевше заправитися можна на "Укрнафті" - 42,90 грн/л. На ОККО та SОСАR газ коштує по 43,90 грн/л. Дорожче за всіх у квартеті провідних АЗС продає газ мережа WОG - 44,50 грн/л.
Ціни на АЗС 10 серпня: бензин, дизель і газ
Скільки коштує пальне у провідних мережах.
ОККО
Бензин Рulls 100: 92,90 грн;Бензин Рulls 95: 85,90 грн;Бензин А-95 Євро: 82,90 грн;ДП Рulls: 96,90 грн;ДП Євро: 93,90 грн;Газ: 43,90 грн.
WОG
Бензин 100: 92,90 грн;Бензин 95 (Мustаng): 85,90 грн;Бензин 95 Євро: 83,50 грн;ДП Мustаng: 96,80 грн;ДП Євро-5: 93,80 грн;Газ: 44,50 грн.
SОСАR
Бензин NАNО 100: 95,40 грн;Бензин NАNО 95: 88,40 грн;Бензин А-95: 85,40 грн;ДП NАNО Ехtrо: 98,90 грн;ДП NАNО: 95,90 грн;Газ: 43,90 грн.
"Укрнафта"
Бензин 98 (Еnеrgy): 86,90 грн;Бензин 95 (Еnеrgy): 82,90 грн;Бензин А-95: 79,90 грн;Бензин А-92: 77,90 грн;ДП (Еnеrgy): 91,90 грн;ДП: 89,90 грн;Газ: 42,90 грн.
Українська економіка зростатиме повільніше, ніж прогнозували навесні 2026 року. Інвестиційна компанія Drаgоn Саріtаl переглянула прогноз щодо ВВП з 1,5% до 1% через ризики для логістики та роботи українських портів Чорного моря. Єдиним сектором, який забезпечить зростання економіки, буде оборонно-промисловий комплекс.
Про це 5 серпня повідомила директорка аналітичного департаменту та головна економістка Drаgоn Саріtаl Олена Білан.
Go to gazeta.uaНацбанк оновив курс валют на понеділок
Go to gazeta.ua
Національний банк України встановив на 10 серпня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,75 грн за долар.
Нацвалюта зміцнилася на 1 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,61 грн/євро. Це на 6 коп. менше, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,65 грн/дол., а до євро - 51,8/51,4 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні.
Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився.
У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала $1,5 млрд.
Нацвалюта зміцнилася на 1 коп., порівняно з попереднім показником, пише Gаzеtа.uа.
Курс гривні до євро встановлено на рівні 51,61 грн/євро. Це на 6 коп. менше, ніж учора.
Курс долара знову перевищив позначку в 45 грн у банках, повідомляє Мінфін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де українці зберігають гроші: назвали найбільші банки
Польський злотий коштує 12 грн.
На міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 45/44,65 грн/дол., а до євро - 51,8/51,4 грн/євро.
Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% через посилення інфляційних ризиків. Рішення ухвалили задля збереження привабливості гривневих заощаджень, стійкості валютного ринку та контролю над інфляційними очікуваннями. Це має допомогти повернути інфляцію до цілі 5%.
За останні місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав.
У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні.
Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився.
У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала $1,5 млрд.
Go to gazeta.uaУкрзалізниця повідомила про масові затримки поїздів 8 серпня
Go to gazeta.ua
В Україні в суботу, 8 серпня, масово затримуються поїзди через технічні причини та вплив бойових дій.
Серед причин затримок є обстріли та пошкодження залізничної інфраструктури. Станом на 14:50 із відхиленням від графіка курсували такі поїзди, повідомляє Укрзалізниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Укрзалізниця змінить розклад приміських і регіональних поїздів
№87/88 Дніпро-Головний - Ковель-Пас. на 12:53
№41/42 Дніпро-Головний - Львів на 8:57
№83/84 Львів - Дніпро-Головний на 6:59
№23/24 Хелм - Київ-Пас. на 6:46
№779/780 Суми - Київ-Пас. на 6:08
№23/24 Київ-Пас. - Хелм на 6:00
№127/128 Львів - Дніпро-Головний на 4:55
№79/80 Дніпро-Головний - Львів на 4:42
№81/82 Київ-Пас. - Ужгород на 4:11
№119/120 Дніпро-Головний - Хелм на 3:58
№41/42 Львів - Дніпро-Головний на 4:28
№733/734 П'ятихатки-Стик. - Київ-Пас. на 3:30
№127/128 Дніпро-Головний - Львів на 1:27
№749/750 Відень Західний - Київ-Пас. на 3:01
№353/354 Кишинеу - Київ-Пас. на 1:47
№705/706 Пшемисль Головний - Київ-Пас. на 1:45
№99/100 Бухарест-Норд - Київ-Пас. на 1:34
№251/252 Харків-Пас. - Київ-Пас. на 1:27
№1/2 Рахів - Харків-Пас. на 1:07
№123/124 Чернівці - Харків-Пас. на 1:06
№63/64 Харків-Пас. - Пшемисль Головний на 0:57
№3/4 Ужгород - Дніпро-Головний на 1:55
№775/776 Київ-Пас. - Суми на 1:47
№43/44 Івано-Франківськ - П'ятихатки-Стик. на 0:55
№9/10 Будапешт-Келеті - Київ-Пас. на 0:49
№31/32 Пшемисль Головний - Дніпро-Головний на 1:55
№63/64 Пшемисль Головний - Харків-Пас. на 0:41
№121/122 Миколаїв-Пас. - Київ-Пас. на 0:41
№141/142 Ясіня - Чернігів на 0:40
№17/18 Ужгород - Харків-Пас. на 0:28
№159/160 Трускавець - Київ-Пас. на 0:27
№749/750 Ужгород - Київ-Пас. на 0:27
№291/292 Київ-Пас. - Львів на 0:23
№9/10 Київ-Пас. - Будапешт-Келеті на 0:19.
До початку літнього сезону відпусток Укрзалізниця розширює маршрутну сітку й запускає додаткові пасажирські поїзди. Загалом у літньому графіку на 2025 рік передбачено 18 пар додаткових поїздів.
Поїзд №228/227 Івано-Франківськ - Краматорськ курсуватиме через день. Відправлення з Івано-Франківська - о 21:52, прибуття до Краматорська - о 18:28. У зворотному напрямку: виїзд о 19:20, прибуття - о 16:45.
Серед причин затримок є обстріли та пошкодження залізничної інфраструктури. Станом на 14:50 із відхиленням від графіка курсували такі поїзди, повідомляє Укрзалізниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Укрзалізниця змінить розклад приміських і регіональних поїздів
№87/88 Дніпро-Головний - Ковель-Пас. на 12:53
№41/42 Дніпро-Головний - Львів на 8:57
№83/84 Львів - Дніпро-Головний на 6:59
№23/24 Хелм - Київ-Пас. на 6:46
№779/780 Суми - Київ-Пас. на 6:08
№23/24 Київ-Пас. - Хелм на 6:00
№127/128 Львів - Дніпро-Головний на 4:55
№79/80 Дніпро-Головний - Львів на 4:42
№81/82 Київ-Пас. - Ужгород на 4:11
№119/120 Дніпро-Головний - Хелм на 3:58
№41/42 Львів - Дніпро-Головний на 4:28
№733/734 П'ятихатки-Стик. - Київ-Пас. на 3:30
№127/128 Дніпро-Головний - Львів на 1:27
№749/750 Відень Західний - Київ-Пас. на 3:01
№353/354 Кишинеу - Київ-Пас. на 1:47
№705/706 Пшемисль Головний - Київ-Пас. на 1:45
№99/100 Бухарест-Норд - Київ-Пас. на 1:34
№251/252 Харків-Пас. - Київ-Пас. на 1:27
№1/2 Рахів - Харків-Пас. на 1:07
№123/124 Чернівці - Харків-Пас. на 1:06
№63/64 Харків-Пас. - Пшемисль Головний на 0:57
№3/4 Ужгород - Дніпро-Головний на 1:55
№775/776 Київ-Пас. - Суми на 1:47
№43/44 Івано-Франківськ - П'ятихатки-Стик. на 0:55
№9/10 Будапешт-Келеті - Київ-Пас. на 0:49
№31/32 Пшемисль Головний - Дніпро-Головний на 1:55
№63/64 Пшемисль Головний - Харків-Пас. на 0:41
№121/122 Миколаїв-Пас. - Київ-Пас. на 0:41
№141/142 Ясіня - Чернігів на 0:40
№17/18 Ужгород - Харків-Пас. на 0:28
№159/160 Трускавець - Київ-Пас. на 0:27
№749/750 Ужгород - Київ-Пас. на 0:27
№291/292 Київ-Пас. - Львів на 0:23
№9/10 Київ-Пас. - Будапешт-Келеті на 0:19.
До початку літнього сезону відпусток Укрзалізниця розширює маршрутну сітку й запускає додаткові пасажирські поїзди. Загалом у літньому графіку на 2025 рік передбачено 18 пар додаткових поїздів.
Поїзд №228/227 Івано-Франківськ - Краматорськ курсуватиме через день. Відправлення з Івано-Франківська - о 21:52, прибуття до Краматорська - о 18:28. У зворотному напрямку: виїзд о 19:20, прибуття - о 16:45.
Go to gazeta.uaAbout news channel
Всеукраїнська он-лайн газета. Оперативні новини з України і світу: події, політика, спорт, культура
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site gazeta.ua.