Gazeta.ua

З 1 липня 2025 року в Україні зміниться стандарт напруги - з 220 В на 230 В. Це стане наступним кроком до синхронізації української та європейської енергосистем. Зміна стандарту напруги на 230 В не вплине негативно на роботу побутових приладів. Про це в Теlеgrаm повідомила група ДТЕК. У ДТЕК зазначили, що в рамках нового стандарту напруги відтепер відхилення можливе на 10% - від 207 В до 253 В, що потрібно врахувати при налаштуванні реле напруги в будинках. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС збільшить імпорт електроенергії в Україну "Чи варто хвилюватися за побутову техніку? Зовсім ні. Сучасні прилади здебільшого виробляються за стандартами ЄС, де 230 В - норма вже багато років. Найважливіше не сама цифра, а стабільність напруги в мережі", - пояснили в енергохолдингу. Перехід на новий стандарт напруги - це частина системних змін і ще один крок до євроінтеграції, додали в енергохолдингу. Там нагадали, що енергосистема України вже понад три роки працює синхронно з європейською і перехід на 230 В стане просто наступним кроком у цьому процесі. З 1 липня 2025 року в Україні почнуть діяти європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення, зокрема - перехід на номінальну напругу 230/400 В. У Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заявляли, що одним із ключових нововведень є встановлення чітких меж допустимого відхилення напруги: від 207 до 253 В (&рlusmn;10% від номінального значення 230 В). "Очікується, що ці зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання. Стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також знизить потребу в додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори", - пояснили в НКРЕКП. Крім того, це сприятиме підвищенню енергоефективності - електроприлади зможуть працювати в оптимальному режимі, без перевантажень і втрат потужності. У квітні обсяги імпорту електроенергії в Україну помітно знизилися. У порівнянні з березнем падіння склало 31%.

Після незначного здешевлення минулого тижня, відпускні ціни на ріпчасту цибулю на українському ринку знову почали зростати. Зростання цін у цьому сегменті, на думку гравців ринку, пов'язане з помітним скороченням пропозиції в умовах сезонного виснаження запасів цибулі в українських господарствах. Про це повідомляють аналітики проекту ЕаstFruіt. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві на ринках з'явилась полуниця: скільки коштує При цьому торговельна активність на ринку цибулі трохи прискорилася, що також сприяє зростанню цін. Так, на сьогоднішній день фермери пропонують цибулю до продажу в межах 18-27 грн/кг ($0,43-0,65/кг), що в середньому на 13% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Водночас вони зізнаються, що істотніше підвищити ціни їм поки що не вдається, оскільки покупці дедалі частіше залишаються незадоволені якістю пропонованої цибулі. Зазначимо, що наразі цибуля в Україні вже коштує в середньому на 26% дорожче, ніж у першій декаді травня минулого року. При цьому виробники не впевнені, що їм вдасться й надалі підвищувати ціни на цю продукцію, оскільки якість цибулі в сховищах стрімко погіршується. На ринку України в сегменті тепличного огірка на поточному тижні спостерігається зростання цін на місцеву продукцію. За словами операторів ринку, причин для ситуації, що склалася, було відразу кілька.

На ринку України в сегменті тепличного огірка на поточному тижні спостерігається зростання цін на місцеву продукцію. За словами операторів ринку, причин для ситуації, що склалася, було відразу кілька. Про це повідомляють аналітики проекту ЕаstFruіt. Пропозиція цієї продукції була недостатньою з огляду на те, що вибірки в комбінатах були нестабільними і малооб'ємними через прохолодну і похмуру погоду. Водночас попит на огірки зберігався на досить високому рівні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві на ринках з'явилась полуниця: скільки коштує З огляду на всі перераховані вище фактори, представники тепличних комбінатів переглядали ціни на свою продукцію в бік підвищення. Так, на сьогодні основні угоди з продажу місцевого тепличного огірка укладаються в межах 50-75 грн/кг ($1,21-1,81/кг), що в середньому на 17% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. За словами учасників ринку, скорочення надходжень імпортної продукції дало їм змогу дещо підвищити відпускні ціни на місцевий огірок. Крім того, конкуренція між місцевими виробниками також значно слабша, ніж у травні минулого року, оскільки через холодну весну вибірки огірка в українських тепличних комбінатах, як і раніше, малооб'ємні та нестабільні. При цьому, варто зазначити, що ціни на тепличний огірок в Україні на сьогоднішній день вже в середньому на 25% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Щодо подальшого розвитку ситуації в даному сегменті думки учасників зводяться до того, що все буде прямо залежати від погодних умов як ключового фактора, що впливає на зміну обсягів пропозиції даної продукції на ринку. Ціна на торішню картоплю знизилася в Україні. Попри те, що запаси торішньої картоплі в місцевих українських господарствах практично виснажені, ціни на дану продукцію на поточному тижні почали знижуватися.

Ціна на торішню картоплю знизилася. Попри те, що запаси торішньої картоплі в місцевих українських господарствах практично виснажені, ціни на дану продукцію на поточному тижні почали знижуватися, повідомляють аналітики проєкта ЕаstFruіt. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Картопля в Україні дешевшає: на скільки знизились ціни Також, за словами учасників ринку, якість торішньої картоплі в сховищах продовжує стрімко погіршуватися, що в умовах невисокого попиту, і провокувало подальше зниження цін. Так, наразі виробники більшості регіонів країни відвантажують торішню картоплю по 15-24 грн/кг ($0,36-0,58/кг), що в середньому на 12% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Причиною здешевлення продукції експерти проекту вважають зниження попиту на картоплю як у гуртових компаній, так і з боку роздрібних мереж. За повідомленнями учасників ринку, спад торговельно-закупівельної активності на ринку зумовлений тим, що основну частину пропозицій наразі становить продукція невисокої якості, тоді як якісної картоплі в українських господарствах практично не залишилося. При цьому, попри знижувальний ціновий тренд, ціна на картоплю в Україні сьогодні в середньому на 25% вища, ніж в аналогічний період минулого року. В Україні у квітні почала дешевшати картопля. Сьогодні на українському ринку відзначається надмірна пропозиція цього овочу.

Біткоїн неочікувано виріс в ціні на понад 3% за добу, досягнувши $102&thіnsр;500. На піку показник перевищив $104&thіnsр;000, що є найвищим показником з 31 січня. Про це повідомляє видання СоіnDеsk. Таке стрімке зростання першої криптовалюти стало шоком для ринку та спричинило масові втрати серед трейдерів, які ставили на падіння ціни.Основно причиною ралі стала заява президента США Дональда Трампа про нову масштабну торговельну угоду з Великою Британією. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мита Трампа обвалили криптовалютні ринки та похитнули довіру інвесторів - ЗМІ Сукупний приплив грошей у спотові біржові фонди (ЕТF) сягнув рекордної позначки у $40 млрд. Загальна ринкова капіталізація криптовалют (без урахування самого біткоїна) зросла на 10% - до $1,14 трлн, що є найвищим показником із 6 березня. На тлі такого стрибка біткоїна майже $400 млн було втрачено на шорт-позиціях (ставках трейдерів на зниження ціни біткоїна). Це найбільша сума ліквідацій з листопада минулого року. Також було ліквідовано $22 млн у лонгах - ставках на зростання, які не витримали волатильності. Таке різке перевищення шортів над лонгами свідчить про те, що багато трейдерів очікували падіння курсу, але отримали зворотний ефект. Аналітики вважають, що ринок має потенціал для подальшого зростання. З грудня 2024 року ринок альткоїнів знизився на 41%. Обсяг венчурного фінансування зменшився на 50-60% порівняно з рівнем 2021-2022 років.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 8 травня. Долар подорожчав на 8 коп. та коштує 41,51 грн. Про це йдеться на сайті НБУ. Водночас євро подешевшало на 19 коп., його вартість становить 46,88. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резерви Нацбанку сягнули історичного рекорду Польський злотий коштує 10.97. Україна розглядає можливість відійти від долара США як валюти основної курсової прив'язки - на користь євро. Потенційний вступ країни до Європейського Союзу, посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності України, а також "більша волатильність на світових ринках і ймовірність фрагментації глобальної торгівлі" змушують НБУ переглянути, чи має євро бути базовою валютою для гривні замість долара.

Європейський Союз готовий надати 1 млрд на розвиток української оборонної промисловості. Про це повідомила Висока представниця ЄС із зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції у Варшаві. "Завтра ми вирушаємо до Львова, де оголосимо про виділення 1 мільярда євро для української оборонної промисловості. Це дуже важливе рішення для України", - заявила Каллас. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна може скасувати заборону на експорт зброї через рішення Зеленського - ЗМІ За її словами, також планується остаточне політичне рішення щодо створення Трибуналу для розслідування воєнних злочинів і злочину агресії. "Безкарності не буде. Ті, хто розпочав цю війну, мають бути притягнуті до відповідальності", - додала вона. Імовірно, йдеться про використання прибутків від заморожених російських активів, з яких, як раніше повідомляла посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, у 2024 році вже було спрямовано 400 млн на закупівлю зброї для України. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс раніше зазначав, що ЄС може вдвічі збільшити обсяг військової допомоги у 2025 році, зробивши великі замовлення українським виробникам, які забезпечують значно нижчу вартість у порівнянні з західними оборонними компаніями. Станом на зараз загальний обсяг фінансування закупівлі української зброї з боку західних партнерів перевищив $1,5 млрд. Європейський Союз може перейти до системнішої підтримки України. Один із варіантів - розумне використання заморожених російських активів. Кубіліус наголосив, що юридична конфіскація активів наразі викликає сумніви. Причиною є банківські обмеження. Водночас у ЄС шукають нові підходи. Один із них - використати активи як гарантію для кредитування. Він підкреслив, що Україна вже довела свою здатність самостійно виробляти сучасну зброю у великих обсягах. Тому настав час змістити акцент із постачання техніки на надання коштів.

Європейський Союз перерахував Україні черговий транш фінансової допомоги 1 млрд, що надійшов у рамках ініціативи G7 ЕRА. Це вже четвертий платіж, профінансований за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських активів. Про це стало відомо з пресрелізу на сайті Єврокомісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісар Кубіліус сказав, якою мала б бути підтримка України Загальна сума макрофінансової підтримки від ЄС у межах цієї програми наразі становить 18,1 млрд євро. Ініціатива G7 Еmеrgеnсy Rеsіlіеnсе аnd Аssіstаnсе (ЕRА) передбачає загальний обсяг допомоги Україні на рівні близько 45 млрд. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що ці кошти будуть спрямовані на покриття першочергових бюджетних витрат, зокрема на підтримку оборонного сектору. "Це частина справедливого механізму - агресор має платити за шкоду, яку він завдав", - наголосив очільник уряду. Водночас Україна очікує від партнерів подальших рішень, зокрема повної конфіскації російських активів і подальшого посилення санкційного тиску на РФ. Європейський Союз може перейти до системнішої підтримки України. Один із варіантів - розумне використання заморожених російських активів. Кубіліус наголосив, що юридична конфіскація активів наразі викликає сумніви. Причиною є банківські обмеження. Водночас у ЄС шукають нові підходи. Один із них - використати активи як гарантію для кредитування. Він підкреслив, що Україна вже довела свою здатність самостійно виробляти сучасну зброю у великих обсягах. Тому настав час змістити акцент із постачання техніки на надання коштів.

Значна частина скандалів навколо оборонних закупівель - це не прояв реальної боротьби з корупцією, а наслідок боротьби за доступ до бюджету і наслідок неефективних механізмів державного регулювання. Про це у своєму інтервʼю розповів підприємець і волонтер Олег Мітрохін. За його словами, реформи закупівель часто ініціюються без належної комунікації з бізнесом, а недоброчесні чиновники і правоохоронці тягнуть сірий імпорт замість національного виробника, що призводить до збоїв і зривів поставок. Зокрема, підприємець звертає увагу на недоліки системи спрощених закупівель, яка не передбачає ефективного механізму оскарження. Відсутність Антимонопольного комітету як арбітра створює ризики дискримінаційних вимог, участі фірм без виробництва і втрати державних коштів. Мітрохін пропонує повернути повноцінну процедуру закупівель з участю АМКУ, впровадити стабільні технічні вимоги, забезпечити завчасне планування і локалізацію оборонної продукції. Такі кроки, на його думку, зроблять систему закупівель передбачуваною і більш захищеною від впливів недоброчесних гравців. Олег Мітрохін - бізнесмен, власник компанії МІК. Компанія МІК - провідний український виробник спецодягу для різних галузей, зокрема для промисловості, будівництва та сфери безпеки

За перші чотири місяці 2025 року в Україні відкрили 81 928 нових ФОПів. Це на 9% менше, ніж за аналогічний період попереднього року, передає Опендатабот. Водночас припинили діяльність 119 895 підприємців. Це на 44% більше, ніж торік. Загальний баланс негативний. Закрилось на 37 967 ФОПів більше, ніж відкрилось. Для порівняння, у січні-квітні 2024 року відкриттів було на 7 166 більше, ніж закриттів. Найпопулярнішою сферою для нових підприємців залишилася роздрібна торгівля. Її обрали 20 763 особи. У сферу ІТ та програмного консалтингу пішли 7 129 нових підприємців. Третє місце за оптовою торгівлею - 6 216 ФОПів. Жінки частіше за чоловіків відкривали бізнес. Вони зареєстрували 61% нових ФОПів. Чоловіки - 39%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці масово закривають ФОПи - причини Очільник податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетманцев пояснив зростання кількості закриттів. На його думку, це наслідок поновлення сплати ЄСВ з 1 січня. "Закривались непрацюючі ФОП 1 та 2 групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений військовий збір від мінімальної зарплати на 2025 рік - це 800 грн на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні" - зазначив він. Починаючи з березня 2025 року, кількість відкритих ФОПів знову перевищує кількість тих, що закрились. Перший тиждень травня став рекордним за відкриттями. Було зареєстровано 7 014 нових підприємців. Стало відомо, що велика частка опитаних планує закрити свій бізнес. Серед опитаних підприємців найбільше працює в роздрібній торгівлі (24,6%) та ІТ-сфері (21%). 8621 опитаних (27%) планують закриття найближчим часом. З них 2297 ФОП (7%) планували закритися вже цьогоріч. Ще 6324 учасники (20%) планують припинити діяльність наступного року. Основною причиною закриття ФОПів назвали підвищення податків. Про це сказали 62% опитаних.