Gazeta.ua

Національний банк України на 9 коп. підняв курс долара до гривні. Офіційний курс на 14 серпня встановили на рівні 41,51 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро становить 48,64 грн. Це на 57 коп. вище, ніж учора. Польський злотий виріс на 14 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,42. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар залишається основною світовою валютою попри найбільше падіння за 50 років В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,55 грн. За євро в обмінниках пропонують 47,95 грн. Продають за 48,5 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні. Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

В Україні запустили проєкт "Дія.Картка", який об'єднує всі державні виплати на одному мультирахунковому інструменті. Оформлення займає кілька хвилин у застосунку "Дія" або у відділеннях банків-партнерів "Приватбанк", mоnоbаnk і Кредит Дніпро, у майбутньому перелік банків розширять. Про нововведення розповів віцепрем'єр з інновацій, цифрового розвитку, освіти, науки та технологій Михайло Федоров. "Дія.Картка" дозволяє отримувати всі види державних виплат на один рахунок замість кількох та автоматично доповнювати суму власними коштами, якщо на спеціальному рахунку бракує грошей", - пояснив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українцям нарахували 42 млн грн національного кешбеку. Коли можна буде отримати виплату На картку вже можна зараховувати виплати та послуги, зокрема єКнига, єМалятко, військові облігації, ветеранський спорт, допомогу по безробіттю та внутрішньо переміщеним особам, пенсії, а також фінансову допомогу від міжнародних організацій. Скористатися карткою можуть громадяни від 18 років за наявності паспорта та РНОКПП. У найближчому часі на неї додадуть і виплати за програмою "Пакунок школяра". "Національний кешбек" і "єВідновлення" працюють окремо та не підключаються до мультирахункової картки", уточнив урядовець. У лютому цього року президент Володимир Зеленський заявив, що громадяни зможуть отримати за державною програмою кешбеку компенсацію частини оплати товарів і послуг, вироблених в Україні. У серпні Кабінет міністрів затвердив порядок надання грошової допомоги "Національний кешбек". 2 вересня у застосунку "Дія" розпочався бета-тест "Національного кешбеку".

Україна підписала рекордну угоду на 500 млн для закупівлі газу із Європейським банком реконструкції та розвитку. Уперше в історії це сталося під гарантію ЄС, без державної гарантії, що дозволить забезпечити стабільне тепло та світло в країні протягом опалювального сезону 2025-2026 років. Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, передає ОВОZ.UА. "Нафтогаз та ЄБРР уклали угоду, спрямовану на закупівлю газу для проходження опалювального сезону. Це не просто найбільший проєкт банку в Україні - він став першим в історії, коли кредит надається під гарантію Європейського Союзу, без залучення державної гарантії України", - йдеться у повідомленні. Умови контракту дають змогу Україні зміцнити свою енергетичну безпеку напередодні зими. "Дякую ЄБРР та всім партнерам за довіру та підтримку. Вдячний уряду України за зусилля, спрямовані на посилення спроможностей Нафтогазу. Це чіткий сигнал, що наші партнери розуміють масштаб загроз, які створює РФ. Енергетична безпека сьогодні та енергонезалежність в майбутньому - наш стратегічний пріоритет", - зазначив очільник правління Нафтогазу Сергій Корецький. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня зміцнилася до долара та євро - курс валют на 13 серпня Отримані кошти підуть на закупівлю необхідних обсягів газу. Це дасть можливість підтримувати стабільне тепло та електропостачання навіть у разі пікових навантажень чи екстрених ситуацій. Завдяки гарантії ЄС, фінансування стало вигіднішим і швидким, адже процедура не вимагала додаткових внутрішніх гарантій від держави. "Ми пишаємося тим, що підтримуємо Нафтогаз цим новим кредитом - найбільшим, який ми коли-небудь підписували в Україні. Наше фінансування підтримує енергетичну безпеку України - ключовий пріоритет наших інвестицій в країні і допоможе забезпечити українців теплом та енергією цієї зими й надалі", - зазначив керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

Ціни на мед зросли приблизно у 1,5 раза. Нинішній рік став для медової галузі одним із найскладніших за останнє десятиліття. Через війну та погодні умови пасічники вже констатують зменшення врожаїв меду на 30-50%, повідомляє аgrоnеws.uа. "Експерти ринку констатують, що врожай перших, весняних сортів та акацієвого меду був вкрай обмеженим, хоча говорити про фінальні дані медозбору ще зарано. У результаті закупівельна ціна на сортові меди зросла на майже 50%", - ідеться в повідомленні. У 2024 році гуртова ціна на липовий мед становила 80-85 грн/кг, а цьогоріч - вже 120-130 грн/кг залежно від регіону та обсягу, пояснює національна консультантка у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО) Анна Бурка. Вона назвала 2025 рік одним із найскладніших для медової галузі та охарактеризувала ситуацію "ідеальним штормом", що сформувався під впливом кількох ключових факторів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня зміцнилася до долара та євро - курс валют на 13 серпня "Першою та найболючішою причиною залишаються наслідки воєнних дій - знищення пасік, неможливість ведення пасічної діяльності в зоні активних бойових дій тощо. Другим критичним фактором стали несприятливі погодні умови, в результаті чого відбулось зменшення пропозиції меду на ринку, зокрема сортових медів (весняних), на тлі збільшення собівартості виробництва меду", - зазначила експертка. Говорити про фінальні дані медозбору ще зарано, оскільки врожай відрізнятиметься від регіону до регіону. Втім, вона назвала фактом тренд на зменшення врожаю. Було зібрано вкрай обмежену кількість весняних сортів та акацієвого меду; липового - половину від врожаїв минулих років; соняшникового - на 30% менше, ніж торік. Найближчим часом цінова ситуація навряд чи покращиться. На вартість продукту продовжить тиснути і активний попит від фасувальників та експортерів в умовах обмеженої пропозиції. Тому українцям радять звикати до вищих цін на мед до наступного сезону. В Україні у найближчі місяці зростуть ціни на хліб, олію та інші продукти з зернових і олійних культур. Причиною стануть посуха та війна, які різко зменшили врожайність у ключових аграрних регіонах. Аграрні експерти прогнозують, що врожай зернових цього року збільшиться приблизно на 3% і складе 57,7 млн т. Водночас збір олійних культур зменшиться на 6% - до 19,9 млн т.

В Україні відбувається масштабна трансформація ринку відновлюваної енергетики, яку тепер формує не тільки виробництво "зеленої" електроенергії, а й активне впровадження сучасних систем накопичення енергії. Якщо раніше основною метою встановлення сонячних електростанцій (СЕС) було зниження витрат на електроенергію, то сьогодні акцент зміщується на енергетичну незалежність і стабільність роботи підприємств. Сучасні системи зберігання енергії стають ключовим елементом нової енергетичної стратегії. Сонячні панелі виробляють найбільше енергії у світлий час доби, тоді як пікове споживання часто припадає на вечір. В умовах стабільної енергосистеми надлишок електроенергії спрямовується у мережу, але у разі аварій чи відключень саме системи збереження забезпечують безперервність живлення. Вони дозволяють акумулювати надлишок, живити виробниче обладнання у вечірній час або при аваріях, а також використовувати накопичену енергію у періоди високих тарифів та пікових навантажень. Все це допомагає оптимізувати витрати, знизити залежність від дизельних генераторів і зменшити вуглецевий слід компанії. Нuаwеі LUNА2000-215 кВт&mіddоt;год: промисловий стандарт зберігання Нuаwеі, відомий світовий лідер у сфері енергетичних технологій, створив рішення, яке поєднує потужність, масштабованість та інтелектуальне управління. І це саме те, чого сьогодні потребує український бізнес. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підстав для підвищення тарифів на газ і світло у 2026 році немає - Нагорняк Ємність 215 кВт&mіddоt;год, що достатньо для автономної роботи середнього виробництва протягом кількох годин; Модульна конструкція з можливістю розширення до мегават-годинних масштабів; Інтелектуальна Еnеrgy Маnаgеmеnt Systеm, яка автоматично оптимізує заряд та розряд, зменшуючи втрати; Сумісність з інверторами Нuаwеі, що дозволяє швидке інтегрування в існуючу СЕС; Високий ККД (95%), який забезпечує ефективне використання кожного кіловата. Компанія "Сучасна Енергія", офіційний дистриб'ютор Нuаwеі в Україні, відповідає за постачання сучасного обладнання, забезпечення гарантійного сервісу, організацію логістики та супровід проєктів у сфері систем накопичення енергії та сонячних електростанцій. Одним із нещодавно завершених успішних проєктів стало впровадження системи зберігання енергії Нuаwеі LUNА2000 на одному з комерційних підприємств. Це рішення дозволило суттєво оптимізувати витрати на електроенергію, збалансувати навантаження на енергосистему, гарантувати безперервність виробничих процесів навіть у разі мережевих перебоїв, підвищити інвестиційну привабливість компанії та значно посилити її енергонезалежність. Останні роки стали для України часом активного розвитку альтернативних джерел енергії. Підтримка держави, цифровізація енергосистем та розвиток інфраструктури накопичення енергії створюють комфортні умови для бізнесу. Саме такі системи відкривають шлях до побудови сучасної енергетичної інфраструктури, здатної відповісти на виклики сьогодення та майбутнього. У другій половині 2025 року енергетична ситуація в Україні може бути стабільнішою, ніж прогнозувалося раніше. Дефіцит електроенергії в країні буде незначним завдяки швидкому темпу ремонтних робіт та відновленню генераційних потужностей. Однак ризик нових ударів по енергетичній інфраструктурі з боку Росії залишається значним.

Із 1 вересня українські школярі, які наберуть 185 і більше балів на Національному мультипредметному тесті (НМТ), зможуть розраховувати на президентську стипендію в розмірі 10 тис. грн на рік. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Кількість таких стипендій планують збільшити - замість 250 їх буде 400. Виплати отримуватимуть ті, хто покаже найвищі результати на НМТ у 2025 році. Окрім того, з вересня уряд підвищує розміри й інших президентських стипендій: ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський оголосив про підвищення стипендій для студентів з 2026 року - учням професійно-технічних училищ - до 6 320 грн; - студентам коледжів і технікумів - до 7 600 грн; - студентам вищих навчальних закладів - до 10 000 грн; - аспірантам - до 23 700 грн. "Президент поставив завдання - вже наступного року підвищити стипендії для всіх студентів. Це давно назріле рішення", - наголосила Свириденко. Також уряд планує розширити підтримку молоді та креативного бізнесу: гранти для представників креативних індустрій, а також збільшення суми мікрогрантів за програмою "Власна справа" з 150 000 до 200 000 грн. Президент Володимир Зеленський повідомив про плани уряду підвищити стипендії для всіх студентів починаючи з 2026 року. "Ми узгодили з прем'єр-міністром і міністром фінансів, що з наступного року буде опрацьоване рішення щодо підвищення стипендій абсолютно для всіх студентів. Це те, чого не робили вже багато років", - підкреслив Зеленський. Президент також висловив надію, що у бюджеті на 2026 рік буде закладено необхідне фінансування.

В Україні у найближчі місяці зростуть ціни на хліб, олію та інші продукти з зернових і олійних культур. Причиною стануть посуха та війна, які різко зменшили врожайність у ключових аграрних регіонах. Аграрні експерти прогнозують, що врожай зернових цього року збільшиться приблизно на 3% і складе 57,7 млн т. Водночас збір олійних культур зменшиться на 6% - до 19,9 млн т, повідомляє hrоmаdskе. "Ми бачимо певне зростання по зернових, але скорочення по олійних є значним і вплине на ринок", - пояснила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Урядові прогнози більш обережні. Офіційна оцінка передбачає скорочення врожаю обох культур на близько 5%. Це вже змусило Нацбанк знизити прогноз економічного зростання у 2025 році з 3,1% до 2,1%. Основною причиною називають несприятливі погодні умови, що б'ють по агросектору. "Погодні ризики залишаються високими, і це головний чинник невизначеності для економіки", - наголосили у Нацбанку. Восени минулого року аграрії засіяли близько 20 млн га, що майже відповідає показникам попереднього сезону. Додалося лише 270 тис. га розмінованих площ, але це не вплинуло на загальний результат. На початок серпня намолотили 15,5 млн т зерна - на 63,5% менше, ніж рік тому. Серед причин - затяжна осіння і весняна засуха, низька вологість ґрунту, весняні заморозки та дощі під час жнив, що погіршили якість збіжжя. У шести областях півдня і сходу (Донецька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька) ситуація критична. На Миколаївщині втрачено практично весь врожай кукурудзи та половину соняшнику. "Ми спостерігаємо найгірші показники за останні роки, особливо в регіонах, де посуха триває безперервно", - розповіли у профільному відомстві. Кращі результати демонструють північ і захід країни. Там погода сприяла врожайності. Фермер з Київщини Сергій Леонов зазначив, що в його господарстві збір зернових і олійних перевищить торішні показники завдяки вчасним опадам і правильним термінам посіву. "У нас умови були набагато кращими, ніж на півдні. Це дало змогу отримати добрий урожай", - зазначив фермер Леонов. До погодних проблем додається війна. Обстріли ворога в Запорізькій області знищили близько 700 га врожаю. Уряд збільшив допомогу аграріям прифронтових територій, переважно для відновлення систем зрошення. Ще одна загроза - поширення сарани у центральних і південних регіонах. Вона пошкоджує злакові та овочі, розмножується на глинистих ґрунтах біля водойм і активно переміщується вітром. "Боротьба з сараною ускладнена через її швидке переміщення і масштабні площі ураження", - розповіли в аграрній інспекції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знизились ціни: що відомо Овочево-фруктовий сегмент теж має серйозні виклики. За прогнозом НБУ, урожай овочів зросте на 11,5%, картоплі - на 10,7%, а плодово-ягідних культур - знизиться на 12,4%. Виробники картоплі прогнозують зменшення врожаю на 25-30% через весняні заморозки і нестабільну погоду в липні, особливо на Київщині та півдні. Врожай капусти, моркви, буряка та цибулі навпаки зростає, що призводить до здешевлення цих овочів на ринку. Фрукти у значно гіршому становищі. Ягідні культури втратили близько 10% обсягів. Якість суниці, малини та лохини помітно погіршилася. Українські персики постраждали настільки, що 90% ринку зараз заповнює імпорт. Аналітики підкреслюють, що серпнева погода стане вирішальною для підсумкового врожаю. Якщо спекотні та посушливі умови збережуться, кількість і якість продукції різко впаде. "Кожен тиждень без дощу зараз може коштувати країні сотень тисяч т врожаю", - застерігають експерти. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

Президент Володимир Зеленський повідомив про плани уряду підвищити стипендії для всіх студентів починаючи з 2026 року. Про це глава держави заявив 12 серпня, повідомляє ТСН. "Ми узгодили з прем'єр-міністром і міністром фінансів, що з наступного року буде опрацьоване рішення щодо підвищення стипендій абсолютно для всіх студентів. Це те, чого не робили вже багато років", - підкреслив Зеленський. Президент також висловив надію, що у бюджеті на 2026 рік буде закладено необхідне фінансування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде курс у найближчі роки: експерт дав прогноз "Вже зараз ми розширюємо підтримку тих, хто демонструє високі навчальні результати. Продовжуватимемо діючі програми та стимулюватимемо студентів до ще кращих досягнень", - додав він. Крім того, уряд ухвалив зміни до чинної постанови, якими збільшено виплати для отримувачів академічних стипендій президента України. Це підвищення стосується учнів професійно-технічних закладів, студентів коледжів, університетів та аспірантів. В Україні й надалі діятиме частковий мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги. Зокрема, до кінця 2025 року ціни на електроенергію для населення залишаться незмінними. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня.

Ціни на житло в Україні за останній рік помітно зросли майже в усіх регіонах, особливо - на тлі стабільного попиту у західних областях і столиці. Про це в інтерв'ю РБК-Україна повідомив бренд і бізнес-директор аналітичної платформи ЛУН Денис Суділковський. За його словами, на вторинному ринку середнє зростання цін по країні з початку 2025 року склало понад 5%, а рекордсменом стало Рівне, де житло подорожчало на 23% за рік. На первинному ринку приріст ще вищий - у середньому 14%. За оцінками ЛУН, до кінця року експерти очікують плавного зростання або стабілізації цін, однак ситуація залишається залежною від воєнного контексту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на оренду квартир у Києві: як змінилася вартість за районами у серпні Топ найдорожчих міст для купівлі житла: Львів - лідер за цінами на однокімнатні квартири; Київ - першість у сегменті дво- та трикімнатних квартир; Ужгород - стабільно тримається на третьому місці. Оренда: Найдорожчі однокімнатні квартири - в Ужгороді (від 18,5 тис. грн/міс.); Далі йдуть Львів (17 тис. грн) та Київ (16,5 тис. грн); У категорії 2-3 кімнатних квартир лідирує Київ. У той же час прифронтові регіони демонструють протилежну динаміку. Зокрема, у Херсоні, Миколаєві, Сумах, Запоріжжі та Харкові оренда однокімнатного житла обійдеться всього у 4-5 тис. грн на місяць. Причини падіння - відтік населення, небезпека та відсутність інвесторів. У деяких містах, як от у Херсоні, вартість квартири еквівалентна менш ніж трьом річним зарплатам, тоді як у Львові - майже десяти. "Найнижчі ціни - там, де найменше попиту й найбільше ризиків. Але захід України та столиця залишаються лідерами через стабільний інтерес з боку покупців", - підсумував Суділковський. Від моменту запуску ринку землі в липні 2021 року середня ціна одного гектара в Україні зросла на 60% - до 60,7 тис. грн. За чотири роки українці уклали майже 340 тис. угод, продавши понад 636 тис. гектарів на загальну суму 30,4 млрд грн. На старті реформи ринок був активним: у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня вартість гектара сягала 95,7 тис. грн. Згодом ціна знизилась - до 33,7 тис. грн у грудні того ж року, попри зростання кількості угод.

Національний банк України на 2 коп. знизив курс долара до гривні. Офіційний курс на 13 серпня встановили на рівні 41,42 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро становить 48,07 грн. Це на 12 коп. менше, ніж учора. Польський злотий впав на 5 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,28. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар залишається основною світовою валютою попри найбільше падіння за 50 років В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,55 грн. За євро в обмінниках пропонують 47,95 грн. Продають за 48,5 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні. Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.