Громадське радіо

На освітню інфраструктуру України чекає великий виклик через падіння народжуваності та зменшення внаслідок цього кількості школярів загалом.Про  це в етері Громадського радіо сказала старша аналітикиня Інституту фронтиру Роксолана Авраменко.Одним з факторів, які свідчать про демографічні проблеми, є кількість першокласників. Аналітикиня каже: у 2021 році у столиці вперше за парти сіли 30 тисяч школярів, тоді як у 2026 році їх лише 16,6 тисячі. Якщо говорити про всю Україну, то кількість першачків у 2026 році на 40% менша, ніж у 2021.«І насправді в нас приблизно така ж різниця в чисельності новонароджених», — сказала аналітикиня.Вона наголосила, що в наступні роки першокласників буде ще менше. Бо якщо цьогоріч до школи пішли діти, народжені під час ковіду, то надалі туди йтимуть діти, народжені під час повномасштабної війни. А їх наполовину менше, ніж дітей до повномасштабного вторгнення. Це призведе до зменшення школярів загалом. Така ситуація кидає виклик освітній інфраструктурі, яка будувалася з розрахунку на те, що кількість населення України зростатиме. Отже, через скорочення кількості дітей освітню інфраструктуру України доведеться готувати до зменшення чисельності дітей.«Зараз у школах ще є велика кількість дітей 2010-2014 років народження. Це останні довоєнні діти, яких відносно багато. І нам здається, що у школах є ще діти. Але коли вони закінчать школу, а це станеться через 4-6 років, то ми побачимо, наскільки в нас порожніють школи», — констатувала старша аналітикиня Інституту фронтиру.Вона додала, що спершу це буде викликом для шкіл, а потім — і для закладів вищої освіти. Надалі з цим викликом зіткнеться ринок праці, але це станеться, за її прогнозами, через 10-15 років.

Чому складно вирішити проблему падіння народжуваності та демографії загалом

Демографічні проблеми в Україні продовжаться навіть після російсько-української війни. А на падіння народжуваності досі впливає Друга світова війна. Тому чекати, що демографічна ситуація в Україні покращиться у найближчі роки, не варто.Роксолана Авраменко каже: вважається, що народжуваність падає через війну. Побутує міф, що якщо війна закінчиться, то настане «бебі-бум» і відсоток народжуваності зросте. Але аналітикиня наголошує: це не так.Вона пояснює: падіння народжуваності зумовлене кількома структурними демографічними провалами, які відбулись раніше. І ситуація в найближчі роки не покращиться.Зараз, за її словами,  питання демографії розділене між різними міністерствами: ринком праці займається Мінекономіки, мобілізацією — Міноборони, освітою — Міністерство освіти, питаннями довголіття та тривалості життя займається МОЗ. Але в нас немає інституції, яка дивиться на демографію цілісно — на рівні державного політичного суб’єкта.«Поки буде таке розділення, демографії між різними секторами, то, на жаль, цілісне бачення майже неможливе. Тому нам потрібно створювати суб’єкта, який займатиметься демографічною політикою й демографічним управлінням», — наголосила старша аналітикиня Інституту фронтиру Олександра Авраменко.Як приклад такого відомства вона навела Міністерство демографії та міграції в Хорватії, яке створили на тлі демографічних проблем.Запис Від шкіл до ринку праці: наслідки демографічної кризи, які Україна відчує вже за кілька років спершу з'явиться на Громадське радіо.