Мілітарний

Крилаті ракети «Фламінго» атакували промисловий майданчик у Самарі, де розташовані підприємства «Авиакор» та РКЦ «Прогресс», що виробляє ракети-носії «Союз-2».
Відео ураження підприємства опублікував ресурс Ехіlеnоvа .
Атака відбулася вночі 15 серпня. Близько 02:51 у Самарській області оголосили ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі повідомили про вибухи.
Губернатор Самарської області Вячеслав Федорищев підтвердив удар по одному з промислових підприємств регіону, але не назвав конкретний об’єкт, який атакували.
Наразі точно визначити місце влучання складно. «Авиакор» та РКЦ «Прогресс» розташовані на відстані кількох сотень метрів (

Північна Корея (КНДР) розпочала розгортання ракетного підрозділу у Воронезькій області Росії для ударів балістикою по Україні.Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк, пише Rеutеrs.Корейський підрозділ із близько 90 військовослужбовців має отримати шість пускових установок і до 120 балістичних ракет та увійде до складу 112-ї ракетної бригади ЗС РФ.Черняк також повідомив, що Пхеньян уже передав Росії нову партію з 40 балістичних ракет КN-23 та КN-24 разом із персоналом. Водночас остаточну конфігурацію підрозділу та загальну кількість ракет планують узгодити під час переговорів на найвищому рівні у вересні.Хоча Росія застосовує північнокорейські балістичні ракети з кінця 2023 року, розгортання окремого підрозділу КНДР для їхнього використання означає новий рівень взаємодії між двома країнами. Вирва від падіння ракети КN-23, що влучила у приватний будинок у Радушному 30.07.2026. Фото Владислав ВласюкПрезидент України Володимир Зеленський 30 липня повідомив, що Росія вперше за довгий час застосувала балістичну ракету КN-23 північнокорейського виробництва для удару по селищу Радушне на Дніпропетровщині. Загинуло шестеро людей, троє з яких — діти. Ще дев’ятеро осіб дістали поранення. Вирва від падіння ракети КN-23 30.07.2026 на Дніпропетровщині. Фото Владислав ВласюкВирву від падіння другої північнокорейської балістичної ракети згодом виявили в полі приблизно за 3,5 кілометра від місця падіння першої.До цього такі ракети російські окупанти востаннє застосували у серпні минулого року. За словами Черняка, Північна Корея поставила росіянам 150 ракет у період з кінця 2023 року до серпня 2025 року.

Балістичні ракети КN-23

КN-23, також відома як Нwаsоng-11Gа, — північнокорейська твердопаливна балістична ракета малої дальності. Базова версія, за відкритими оцінками, здатна доставляти бойову частину масою близько 500 кілограмів на відстань до 450 кілометрів, а зі зменшеним бойовим навантаженням — до 690 кілометрів.Росія вперше застосувала отримані від КНДР балістичні ракети проти України 30 грудня 2023 року: одна з них упала у відкритому полі в Запорізькій області, а вже 2 січня 2024 року такою ракетою вдарили по Харкову. Порівняння самохідної пускової установки ОТРК «Искандер-М» та північнокорейського ОТРК з ракетою КN-23Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських ракет і визначили рівень їхньої «унікальності» порівняно з російськими зразками.Вони дійшли висновку, що ракети КN-23 не є прямою копією радянсько-російських зразків і не виготовлялися «за ліцензією» на балістичну ракету «Искандер» 9М723, а є доопрацьованим варіантом однієї з ранніх розробок, пов’язаних з «Искандером».

Російські окупанти у ніч на 5 серпня атакували Київ балістичними ракетами «Искандер», зокрема з касетною бойовою частиною.
Про це свідчать опубліковані відео у Теlеgrаm-каналі «Реальний Київ» та пропагандистському «Военный Осведомитель».
На кадрах видно, як після падіння ракети відбувається одночасно велика кількість детонацій окремих суббоєприпасів.
Такий характер ураження є типовим для касетних бойових частин, які після підриву розсіюють десятки бойових елементів над ціллю.
Ці суббоєприпаси призначені для ураження живої сили, легкоброньованої та неброньованої техніки на певній площі.

Застосування ракет «Искандер» з такими бойовими частинами для удару по українських містах покликане вбити або поранити велику кількість цивільних жителів.
Адже суббоєприпаси розсіюються по великій площі та призводять до невибіркового ураження.
Візуалізація польоту БпЛА та ракет під час атаки на Київ у ніч на 5 серпня 2026. Джерело: t.mе/StrаtеgісаvіаtіоnТ
Росіяни завдали ракетного удару по Києву із застосуванням балістичних ракет після дванадцятої ночі.
За даними КМВА, у місті спалахнули масштабні пожежі. За попередньою інформацією, одна людина загинула, щонайменше 24 отримали поранення.

Росія вперше за довгий час застосувала балістичну ракету КN-23 північнокорейського виробництва для удару по селищу Радушне на Дніпропетровщині.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
«По Радушному росіяни застосували вперше за довгий час ракету з Північної Кореї – такі попередні дані. Звісно, ще будуть експертизи, все буде перевірятись, але станом на зараз – це північнокорейська балістика», — зазначив глава держави.
Внаслідок російського обстрілу ворожа ракета влучила у житловий будинок, де мешкала багатодітна сім’я.

Росія вперше за довгий час застосувала північнокорейську балістику по Україні.
Відео: НКR ріс.twіttеr.соm/DvНS1RQрNG
— Владислав (@Vlаdіslаv110528) July 30, 2026

За інформацією голови Ради оборони Кривого Рогу Олександра Вілкула, через атаку загинуло шестеро людей, троє з яких — діти.
Ще дев’ятеро осіб дістали поранення різного ступеня тяжкості.
Порівняння самохідної пускової установки ОТРК «Искандер-М» та Північно-корейського ОТРК з ракетою КN-23
За даними профільного Теlеgrаm-каналу «Полковник ГШ», востаннє російські війська застосовували північнокорейські балістичні ракети КN-23 для ударів по території України на початку 2025 року.

Під час атаки по Україні крилата ракета Росії залетіла в Польщу на майже 100 км, де впала у Люблінському воєводстві.Про це свідчить аналіз моніторингових груп та повідомлення місцевих.Одночасно о 4:40 30 липня 2026 року про крилату ракету над територією Польщі написали спільноти єРадар та Стратегічна авіація.Годиною раніше об 3:16 польське Командування Операцій Збройних Сил повідомило, що через російський удар по Україні в небо підняли авіацію. Це є стандартною практикою в таких випадках.“Ці дії мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до загрожуваних зон”, – написали в Командуванні.За даними “Стратегічної авіації” ракета о 4:40 знаходилась в Люблінському воєводстві, що межує з Волинською областю. Повітряні цілі над територією України та Польщі 30 липня в 4 години 40 хвилин. Мапа: “Стратегічна авіація”Об 05:58 за київським часом видання lublіn112 написало про сильний вибух, що розбудив мешканців села Тарговисько Люблінського повіту.На місце події направили рятувальників, поліцію та військовий гелікоптер. У полі поблизу селища Тарнава-Кольонія в Білґорайському повіті Люблінського воєводства, виявили кратер, який, ймовірно, і є місцем падіння російської крилатої ракети. Воно знаходиться за 95 км від кордону з Україною. Відстань від кордону з Україною до селища Тарнава-Кольонія де впала крилата ракета Скріншот з Gооglе МарТривогу для мешканців Любліна та інших міст Люблінського воєводства оголосили о 3:50 ранку. Журналіст польського видання RаdіоZЕТ.рl Пьотр Козловський о 6:16 написав на своїй сторінці в Х про повітряну тривогу, яка тривала понад півтори години. Він звернувся за коментарями Командування Операцій Збройних Сил та Урядового центру безпеки, проте відповіді про причини тривоги не отримав.О 8:07 за київським часом зʼявилась офіційна інформація від Командування Операцій Збройних Сил Польщі. За їх інформацією одна з повітряних цілей близько 3:29 за польським часом підійшла на відстань у 5 км до кордону з Польщею. О 3:40 її виявили під час руху в західному напрямку вже над польською територією. Для ідентифікації та перехоплення направили черговий F-16. В 3:46 обʼєкт зник з радарів.

Не перша крилата ракета в Польщі

Це не перший випадок зальоту крилатих ракет на територію Польщі після початку широкомасштабної агресії Росїї проти України. В 2023 році Х-55 пролетіла декілька сотень кілометрів через польську територію і впала поблизу міста Бидгощ.На початку липня польське видання Оnеt із посиланням на джерела у спецслужбах та дипломатичних колах повідомляло, що Польща може стати ціллю російських провокацій з метою перевірки рішучості НАТО. Серед можливих сценаріїв називали удари по критичній інфраструктурі.

Супутникові знімки підтвердили успішне ураження одного із цехів заводу «Авитек» крилатою ракетою FР-5 «Фламінго» у російському місті Кірові.
Знімок опублікувала спільнота Dnірrо Оsіnt.
За результатами аналізу знімка, українська ракета пробила в даху виробничого приміщення отвір розміром приблизно 21,5 на 24 метри.
Окрім того, на оприлюднених очевидцями фотографіях видно, що віконні рами від вибуху вигнулися назовні. Це вказує на те, що потужний вибух стався всередині приміщення та спричинив значні пошкодження об’єкта зсередини, а не на даху.




Вибухи у місті Кірові, розташованому за понад 1200 кілометрів від кордону з Україною, пролунали близько сьомої години ранку. Після цього місцеві жителі спостерігали дим у районі заводу та фільмували наслідки удару на свої смартфони.
За даними ОSІNТ Vаrtа, АТ «Вятское машиностроительное предприятие “АВИТЕК”» у Кірові входить до складу концерну ВКО «Алмаз-Антей» і спеціалізується на виробництві авіаційної техніки та засобів порятунку для пілотів.
Місто Кіров на мапі. Скріншот Gооglе Еаrth
Підприємство є єдиним у країні серійним виробником катапультних крісел для всіх типів літаків винищувальної та штурмової авіації, а також випускає зенітні керовані ракети, ракети-мішені та імітатори повітряних цілей.
«Авитек» перебуває під міжнародними санкціями США, Європейського Союзу, України, Канади, Швейцарії та Нової Зеландії через участь у виробництві компонентів для російського військово-промислового комплексу.

Росія вдарила балістичними ракетами по представниках українського оборонно-промислового комплексу у Київській області.
Про це повідомив виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко.
Внаслідок удару є загиблі та десятки постраждалих, на місці тривають рятувальні роботи.
«Сьогодні російського удару зазнали представники українського ОПК — один з наших партнерів. Висловлюю щирі співчуття родинам і близьким загиблих…», – написав Федірко.
Він попросив не поширювати фото та відео, геолокацію, списки чи прізвища учасників, а також інформацію про постраждалих до її офіційного підтвердження.
Балістична ракета ОТРК «Искандер-М». Фото: РИА Новости
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що після удару російських ракет на Київщині триває рятувальна операція.
«Станом на зараз відомо про десятки постраждалих. Відомо також, що, на жаль, шестеро людей загинули. Мої співчуття рідним і близьким», – повідомив глава держави.
За його словами, наразі продовжується з’ясування всіх обставин і долі людей. На місці працюють усі необхідні служби.

Сили оборони України вранці 24 липня атакували завод «Авитек» у російському місті Кіров.
Відео після удару публікує Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
Там заявляють, що для ураження підприємства, ймовірно, застосували ракету.
Вибухи у місті Кіров пролунали близько сьомої години ранку. Після цього місцеві жителі спостерігали дим в районі заводу та фільмували наслідки удару на свої смартфони.

Попередньо, влучання відбулося в одну з центральних будівель підприємства.

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, підприємство «Авитек» спеціалізується на виробництві зенітних керованих ракет, ракет-мішеней, катапультних крісел та авіаційних систем.
Дим після удару по підприємству в російському Кірові. 24 липня 2026. Фото: Ехіlеnоvа
Бере участь у виробництві ЗРК «Тор», ракет Х-101 і Х-59М2/Х-59М2А, постачаючи компоненти для їхніх двигунів.
На потужностях заводу також здійснюється виробництво, ремонт і модернізація катапультних крісел К-36ДМ для бойових літаків Су-34 та Су-57.
«Авитек» перебуває під міжнародними санкціями США, Європейського Союзу, України, Канади, Швейцарії та Нової Зеландії через участь у виробництві компонентів для російського військово-промислового комплексу.

Сили оборони України вранці 24 липня атакували завод «Авитек» у російському місті Кіров крилатою ракетою «Фламінго».Відео після удару публікує Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .Застосування цієї ракети підтвердив співвласник і головний конструктор компанії Fіrе Роіnt Денис Штілерман у мережі Х. Згодом він опублікував відео запуску ракети.Вибухи у місті Кіров пролунали близько сьомої години ранку. Після цього місцеві жителі спостерігали дим в районі заводу та фільмували наслідки удару на свої смартфони.Попередньо, влучання відбулося в одну з центральних будівель підприємства.За даними ОSІNТ Vаrtа, АО «Вятское машиностроительное предприятие «АВИТЕК» в Кірові входить у склад Концерну ВКО «Алмаз-Антей» і спеціалізується на виробництві авіаційної техніки та засобів порятунку для пілотів. Дим після удару по підприємству в російському Кірові. 24 липня 2026. Фото: Ехіlеnоvа Підприємство є єдиним серійним виробником у країні катапультних крісел для всіх типів літаків винищувальної та штурмової авіації, також випускає авіаційні вантажопідйомні системи, зокрема лебідки та балкові тримачі.Також випускає зенітні керовані ракети, ракети-мішені та імітатори повітряних цілей.«Авитек» перебуває під міжнародними санкціями США, Європейського Союзу, України, Канади, Швейцарії та Нової Зеландії через участь у виробництві компонентів для російського військово-промислового комплексу.

Попередні удари «Фламінго»

Нещодавно, 1 липня, стало відомо, що удар українських крилатих ракет «Фламінго» 27 червня зруйнував частини двох будівель заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді. Це стратегічно важливе підприємство російського оборонно-промислового комплексу, яке входить до складу держкорпорації «Роскосмос». Запуск крилатої ракети «Фламінго» Фото: Fіrе РоіntРаніше, 27 червня, повідомлялося, що щонайменше п’ять крилатих ракет «Фламінго» атакували територію підприємства «Титан-Баррикады» у Волгограді, яке займається виробництвом пускових установок для стратегічних ракетних комплексів Росії.10 червня ці ракети також уразили оборонне підприємство «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, яке виготовляє для російської армії ГНСС-приймачі та антени для супутникових навігаційних систем GLОNАSS, GРS і Gаlіlео.

Російські війська завдали удару трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 по цивільному суховантажному судну GОLDЕN LЕО під прапором Гвінеї-Бісау.
На момент атаки воно рухалося від України із вантажем збіжжя, повідомили у Військово-морських силах.
Влучання сталося в район правого борту надбудови судна, внаслідок чого на борту спалахнула пожежа.
Через ракетну атаку п’ятеро людей загинули. Доля ще п’яти членів екіпажу наразі залишається невідомою.
До проведення операції з надання допомоги залучили підрозділи ВМС України та Морської пошуково-рятувальної служби.
Атакований росіянами цивільний суховантаж GОLDЕN LЕО у Чорному морі. 19 липня 2026 року. Фото: ВМСУ
Станом на 20:30 19 липня вісім евакуйованих членів екіпажу доставили до однієї з лікарень Одеси.
Суховантажне судно GОLDЕN LЕО належить турецькому власникові.

Збройні Сили Росії застосували рекордну кількість балістичних ракет для удару по Києву.
Про це повідомляє Теlеgrаm-канал mоnіtоrwаr.
Загалом у ніч з 18 на 19 липня ворог запустив понад 42 балістичні ракети «Искандер-М», «Циркон» та С-300/400, основна частина яких вдарила по території столиці.
Унаслідок цієї атаки на Київ відомо про загибель однієї людини, ще 13 осіб дістали поранення. Наслідки нічної атаки зафіксували в Деснянському, Дніпровському, Солом’янському, Святошинському та Шевченківському районах.
Також ракета поцілила у станцію метро «Лукʼянівська», яка зазнала серйозних руйнувань як ззовні, так і зсередини.
Пуски балістичних ракет «Искандер», «Циркон» та РМ-48У по Києву в ніч на 19 липня 2026 року. Інфографіка mоnіtоrwаr.
Кількість зафіксованих ракет стала рекордною, оскільки минулого разу, 2 червня 2026 року, росіяни випустили рекордну кількість у 33 балістичні ракети з Брянської, Курської, Ростовської областей та тимчасово окупованого Криму.
Напередодні атаки 18 липня 2026 року Головне управління розвідки МО України повідомляло, що станом на середину липня Росія має у своєму розпорядженні понад 100 балістичних ракет «Искандер-М», понад 400 – РМ-48У та понад 120 ракет «Циркон».
До цього, у квітні 2026 року, запас ракет цього типу в Росії в ГУР оцінювали на рівні до 200 одиниць для «Искандер», до 450 — РМ-48У та до 230 ракет «Циркон», які ворог мав у своєму розпорядженні, додаючи, що схожі запаси балістичних ракет також були й станом на 1 грудня 2025 року.
Це означає, що ворог тримає планку на такій цільовій кількості, аби залишати певну кількість ракет після подібних масових застосувань.
Пуск ракети «Циркон» з корабля у Середземному морі, 03.12.2024. Джерело: Міноборони РФ
При цьому у червні 2026 року «Мілітарний» повідомляв, що станом на весну 2026 року темпи місячного виробництва балістичних ракет «Искандер-М» становлять 60 одиниць.
Тоді ж Росія модифікувала балістичні ракети «Искандер-М» для прориву рубежів протиракетної оборони та адаптації виробництва до санкцій, зокрема завдяки елементам і технічним рішенням з північнокорейських КN-23.
Окрім традиційних балістичних ракет типу «Искандер-М», росіяни також використовують й ракети РМ-48У, які застосовуються з пускових установок ЗРК типу С-300ПМ та С-400. У 2026 році російське керівництво запланувало випуск понад 480 одиниць таких ракет, з 40 одиницями на місяць.

Збройні Сили Росії застосували рекордну кількість балістичних ракет для удару по Києву.
Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ у своєму офіційному Теlеgrаm-каналі.
Загалом у ніч із 18 на 19 липня ворог запустив понад 35 балістичних ракет: 25 ракет «Искандер-М»/С-400 та 10 — «Циркон», основна частина яких вдарила по території столиці.
Унаслідок цієї атаки на Київ відомо про загибель однієї людини, ще 13 осіб дістали поранення. Наслідки нічної атаки зафіксували в Деснянському, Дніпровському, Солом’янському, Святошинському та Шевченківському районах.
Також ракета поцілила у станцію метро «Лукʼянівська», яка зазнала серйозних руйнувань як ззовні, так і зсередини.
Пуски балістичних ракет «Искандер», «Циркон» та РМ-48У по Києву в ніч на 19 липня 2026 року. Інфографіка mоnіtоrwаr.
Кількість зафіксованих ракет стала рекордною, оскільки минулого разу, 2 червня 2026 року, росіяни випустили рекордну кількість у 33 балістичні ракети з Брянської, Курської, Ростовської областей та тимчасово окупованого Криму.
Напередодні атаки 18 липня 2026 року Головне управління розвідки МО України повідомляло, що станом на середину липня Росія має у своєму розпорядженні понад 100 балістичних ракет «Искандер-М», понад 400 – РМ-48У та понад 120 ракет «Циркон».
До цього, у квітні 2026 року, запас ракет цього типу в Росії в ГУР оцінювали на рівні до 200 одиниць для «Искандер», до 450 — РМ-48У та до 230 ракет «Циркон», які ворог мав у своєму розпорядженні, додаючи, що схожі запаси балістичних ракет також були й станом на 1 грудня 2025 року.
Це означає, що ворог тримає планку на такій цільовій кількості, аби залишати певну кількість ракет після подібних масових застосувань.
Пуск ракети «Циркон» з корабля у Середземному морі, 03.12.2024. Джерело: Міноборони РФ
При цьому у червні 2026 року «Мілітарний» повідомляв, що станом на весну 2026 року темпи місячного виробництва балістичних ракет «Искандер-М» становлять 60 одиниць.
Тоді ж Росія модифікувала балістичні ракети «Искандер-М» для прориву рубежів протиракетної оборони та адаптації виробництва до санкцій, зокрема завдяки елементам і технічним рішенням з північнокорейських КN-23.
Окрім традиційних балістичних ракет типу «Искандер-М», росіяни також використовують й ракети РМ-48У, які застосовуються з пускових установок ЗРК типу С-300ПМ та С-400. У 2026 році російське керівництво запланувало випуск понад 480 одиниць таких ракет, з 40 одиницями на місяць.

У російському Бєлгороді у ніч на 7 липня виникла пожежа на території лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ) після ракетного удару.
Про це повідомляє Аstrа, відео з місця події опублікував Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
Підприємство відповідає за експлуатацію магістральних газопроводів і транспортування природного газу споживачам міста і регіону.
ЛВУМГ є філією ТОВ «Газпром трансгаз Москва», що входить до структури ПАТ «Газпром».
Жителі будинків, які розташовані поруч з об’єктом, спостерігали зі своїх вікон горіння газу одразу в кількох місцях.

Виконувач обов’язків губернатора Бєлгородської області підтвердив ракетний удар і заявив, що на одному з об’єктів міста сталася пожежа, пожежники займаються її ліквідацією.
«…Знову пошкоджена енергетична інфраструктура, тому в окремих районах Бєлгорода та кількох муніципалітетах є перебої з електро- та водопостачанням…», – написав він у Теlеgrаm.
Загалом уночі жителі Бєлгорода та області повідомляли у соцмережах про велику кількість вибухів.
Після опівночі місцевий канал «Пепел ➜ Белгород» повідомив, що під ракетний удар також потрапила територія аеропорту.
На території летовища почалася сильна пожежа. За попередніми даними, там загорілися резервуари з паливом.
Пожежа на території ТЕЦ в Бєлгороді. 3 липня 2026. Фото: Ехіlеnоvа /Suреrnоvа
Нагадаємо, що вранці 3 липня Сили оборони України завдали ракетного удару по електропідстанції на території теплоелектроцентралі (ТЕЦ) «Мичуринская» в Бєлгороді.
Внаслідок ураження на об’єкті сталася пожежа. Після цього місцеві повідомили про перебої зі світлом та водопостачанням в окремих районах міста.

Сили оборони України вранці 3 липня завдали ракетного удару по електропідстанції на території теплоелектроцентралі (ТЕЦ) «Мичуринская» в російському Бєлгороді.
Відео і фото пожежі на об’єкті оприлюднив Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
Перед атакою в регіоні оголосили ракетну небезпеку. Згодом місцеві жителі повідомили про вибухи та перебої зі світлом та водопостачанням в окремих районах міста.
За даними Аstrа, пожежа після ракетного удару спалахнула на підстанції 110 кВ, що розташована на території ТЕЦ «Мичуринская».
Влада Бєлгородської області підтвердила атаку на регіон. Також за даними оперштабу, «на території інфраструктурного об’єкта сталося загоряння». Крім того, завдано серйозних пошкоджень об’єктам енергетичної інфраструктури.

За даними місцевих каналів, після ракетного обстрілу на центральних вулицях Бєлгорода відключилися світлофори — зараз на перехрестях чергують регулювальники. Влада обіцяє до кінця дня відновити подачу води та світла.
ТЕЦ «Мичуринская» вже не раз була атакована, один із ударів відбувся в лютому цього року. Тоді повідомлялося про серйозні пошкодження та тимчасове виведення з ладу теплоелектроцентралі.
Вона переважно забезпечує енергією виробничі майданчики та адміністративні будівлі заводу «Белэнергомаш — БЗЭМ» і не входить до міської системи теплопостачання.
Уражена ТЕЦ «Мичуринская» в Бєлгороді 18 лютого 2025 року. Фото: «Пепел. Бєлгород»
Це підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для енергетики, нафтогазової, нафтохімічної та атомної промисловості РФ.
За інформацією сайту компанії, ТЕЦ «Мичуринская» має електричну потужність 24,2 МВт і теплову — 80 Гкал/год.
У травні Сили оборони завдали ракетного удару по Бєлгородській ТЕЦ. Після ураження в районі станції спостерігали вибухи та пожежу.

У лютому ракети також завдавали ударів по теплоелектроцентралі (ТЕЦ) «Луч» у Бєлгороді. Під атаку цей об’єкт потрапляв і в січні 2026 року.

На супутникових знімках Воронезького заводу напівпровідникових приладів «ВЗПП-С» зафіксували шість ракетних влучань.
Супутникові знімки опублікував Теlеgrаm-канал «КіберБорошно».
Зафіксовано два влучання у виробничий цех та ще чотири — в адміністративно-виробничий корпус.
Удар стався 22 червня. По заводу завдали удару крилатими ракетами Stоrm Shаdоw, які успішно подолали російську систему ППО.
Наслідки влучань у Воронезький завод напівпровідникових приладів «ВЗПП-С». Червень 2026. Супутниковий знімок від t.mе/kіbеr_bоrоshnо
Завод «ВЗПП-С» залучений до виробництва компонентів для російського озброєння, зокрема для зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир», крилатих ракет Х-101 та ракетного комплексу «Искандер-К».
У виробничому ланцюгу ракети Х-101 підприємство виготовляло електронну компонентну базу, зокрема транзисторні збірки та матриці для блоку «УВК-208», який використовується у системах ракети.
Воронежській завод напівпровідникових приладів «ВЗПП-С» після ракетного удару 22 червня 2026 року. Кадр з відео Ехіlеnоvа
Також у межах кооперації зі створення крилатої ракети 9М727 комплексу «Искандер-К» підприємство виробляло та постачало напівпровідникові матриці для бортової цифрової обчислювальної машини «Заря-61М».