Мілітарний

У полку «Скеля» розробляють проєкт дистанційного керування американським бронетранспортером М1117.
Про це в колонці видання «24 Канал» розповів начальник групи підтримки інноваційної діяльності 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Едгар Віннік.
Для цього восени 2025 року в полку створили спеціальний Центр інновацій.
Його завдання — не технології заради технологій, а пошук рішень, які дають змогу зменшити безпосередню присутність військовослужбовців у небезпечних зонах.
«На фінальній стадії перебуває проєкт дистанційного керування американською броньованою колісною машиною М1117», — розповів Віннік.
У полку також сподіваються перенести цей підхід на різну техніку, яка вже перебуває на озброєнні, якщо є технічна можливість інтегрувати системи керування та зв’язку.
«Усі ці безпілотники та наземні системи без адекватного програмного забезпечення залишалися б лише окремими машинами», — розповідає Віннік.
У підрозділі працює Відділ ІТ-інновацій, який створює власне програмне забезпечення для керування та координації безпілотних систем.
Для цього в полку розробили власне програмно-апаратне рішення з функціональністю, подібною до R2D2.
«Це інфраструктура, яка допомагає організовувати мережеву передачу даних і дистанційну роботу обладнання. Використання доступного серійного маршрутизатора дозволило приблизно вчетверо здешевити рішення», — розповів Віннік.
М1117 на озброєнні 425 штурмового батальйону «Скала». 2024. Кадр з відео підрозділу
Бронетранспортери М1117 українські Сили оборони почали отримувати ще у 2023 році. М1117 Guаrdіаn — бронемашина з колісною формулою 4×4, спроєктована на базі Саdіllас Gаgе Соmmаndо часів В’єтнамської війни.
Раніше інженери «Хартії» також переобладнали американський бронетранспортер М113 на безпілотну платформу для розмінування та логістики.

425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив переведення частини військовослужбовців до інших підрозділів за рішенням командування.
Про це повідомила Юлія Кирієнко, кореспондентка «ТСН».
У самому полку повідомили у коментарі «Суспільному», що бійці продовжують виконувати бойові завдання на визначених напрямках.
Юлія Кирієнко вказує цифру у 2000 переведених штурмовиків, що не підтверджується, наприклад, джерелами Української Правди. За їх словами поки йдеться про значно меншу кількість.
У «Скелі» закликали не поширювати припущення про нібито розформування підрозділу.
Олександр Сирський перед строєм бійців 425-го штурмового полку “Скеля”, червень 2025. Фото: пресслужба 425 ОШП
Раніше джерела «Української правди» повідомляли, що наказ про передачу військових до інших підрозділів надійшов приблизно тиждень тому. За їхніми даними, особовий склад розподіляють приблизно між десятьма військовими частинами.
У полку наголосили, що бійці «Скелі» мають бойовий досвід і залишаються цінним кадровим ресурсом для українського війська. Там заявили, що посилення інших підрозділами сприймають як внесок у загальну оборону держави.
Раніше повідомлялось про призупинення поповнення штурмових полків за розпорядженням Драпатого. Цю інформацію тоді підтвердив у коментарі Мілітарному начальник відділення комунікацій 425-го ОШП «Скеля» Олексій Братущак.
У Генштабі ЗСУ 29 липня заявили, що розпочали перевірку комплектування військових частин та справедливості розподілу військовослужбовців.
Переведення військових відбувається на тлі розслідування щодо можливих порушень прав військовослужбовців у «Скелі». Перевірку розпочало Командування Сухопутних військ ЗСУ.
Раніше ДБР відкрило кримінальне провадження за фактами, оприлюдненими у медіа щодо можливих неправомірних дій стосовно військових полку. Йдеться, зокрема, про можливе застосування насильства та перевищення службових повноважень окремими посадовцями.
Підставою для розслідування став матеріал «Бабеля» про 26 смертей у навчальних центрах полку за останні пів року. У «Скелі» заявили, що журналісти зосередилися лише на окремих випадках, а 18 із 26 смертей сталися у лікарнях або дорогою до них через хвороби чи стан здоров’я мобілізованих.

Штурмовики 425-го полку «Скеля» визволили з російського полону двох українських військовослужбовців на Костянтинівському напрямку.
Про це повідомив телеканал Еспресо.ТV та опублікував відео.
Визволеними виявилися командир роти і головний сержант 44-ї механізованої бригади, які потрапили до рук противника під час виконання бойового завдання. Після отримання інформації про захоплення бійців командування «Скелі» ухвалило рішення розпочати пошуково-штурмову операцію.
У район, де востаннє фіксували місцеперебування військовослужбовців, висунулися декілька груп штурмовиків. Українські бійці вступили у стрілецький бій із російськими військовими та успішно відбили полонених. Під час операції взяли одного окупанта казахського походження у полон та ще чотирьох ліквідували.

«Після того як ми відбили полонених, контакт продовжувався. Деякі військовослужбовці противника, я так розумію, змогли по радіостанції зробити доповідь своїм командирам про те, що їх штурмують і що вони втратили полонених. Противник вжив негайних заходів для максимального ураження по позиціях — як своїх, так і моїх», — повідомив представник полку.
Але українські військові вчасно відійшли і евакуювались без втрат.
Полонений 425 полком російський військовий. Липень 2026 року. Стоп-кадр із відео Еспресо.ТV
Нагадаємо, що раніше військові 41-ї механізованої бригади провели успішну евакуаційну операцію на колісній бронемашині МаххРrо. Військові вивезли з небезпечної зони цивільних жителів та штурмовиків з 425-го полку.

Бійці 425-го штурмового полку «Скеля» провели успішну зачистку від російських окупантів місті Костянтинівка Донецької області.
Також військові підняли державний прапор України над звільненою територією, повідомили у полку.
Паралельно бійці цього ж підрозділу, судячи з кадрів, проводили операцію в селі Іллінівка, яке розташоване в безпосередній близькості до південних околиць Костянтинівки.
На кадрах видно ліквідацію російської піхоти у міській та сільській забудові за допомогою FРV-дронів та підняття прапора в декількох локаціях.
За даними Генерального штабу, станом на 8:00 18 липня на Костянтинівському напрямку зафіксували дев’ятнадцять атак.

Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іванопілля та Іллінівки, а також у напрямках Молочарки та Русиного Яру.
Росіяни вже тривалий час інфільтруються піхотою у місто та передмістя і намагаються закріпитись.
Нагадаємо, що 17 липня бійці 425-го штурмового полку «Скеля» ліквідували спробу накопичення російських окупантів після інфільтрації через державний кордон у районі Козачої Лопані на Харківщині.
Місто Костянтинівка. 16 липня 2026 року. Мапа: DеерStаtе
Окрім того, представники підрозділу повідомили про повну зачистку ділянки державного кордону поблизу населеного пункту Гранів.
Після виконання цього бойового завдання побратими провели евакуацію групи військовослужбовців, які 18 днів утримували позиції в цьому районі.
НРК Drоіd ТW 12.7 зі складу 33-го ОШП під час штурму позицій росіян. Стопкадр із відео 33 ОШП.
Також підрозділи 33-го штурмового полку провели успішний штурм позицій росіян із використанням наземного роботизованого комплексу Drоіd ТW 12.7.
Використання роботизованого комплексу дозволило придушити противника на позиціях задля його подальшої ліквідації за допомогою ударних дронів.

Бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» ліквідували спробу накопичення російських окупантів після інфільтрації через державний кордон у районі Козачої Лопані на Харківщині.
Відео цієї операції вони оприлюднили у п’ятницю, 17 липня, у себе у соцмережах.
Окрім того, в підрозділі повідомили про повну зачистку ділянки державного кордону поблизу населеного пункту Гранів.
Після виконання цього бойового завдання провели евакуацію групи військовослужбовців, які 18 днів утримували позиції в цьому районі.
«Командир 4-го штурмового батальйону особисто очолив мотогрупу та виїхав на передові позиції, щоб вивести своїх бійців», – розповіли в 425-му ОШП.

Про ліквідацію російських окупантів, які намагалися зайняти селище Козача Лопань та село Гранів на Харківщині, у «Скелі» повідомляли ще на початку липня.
Для росіян Козача Лопань має важливе значення для забезпечення логістики на цьому напрямку, а також для розвитку наступальних дій у напрямку міста Харків.
Крім того, цей та інші довколишні населені пункти необхідні їм для створення так званої буферної зони, формування якої тривалий час вимагає від своєї армії президент Росії.

На Покровському напрямку троє російських окупантів здалися в полон завдяки дрону з гучномовцем.
Операцію провів окремий 425-й штурмовий полк «Скеля».
Пілоти підлетіли до ворожих позицій і наказали окупантам скласти зброю.
«Щоб прискорити ухвалення правильного рішення, довелося підганяти їх зрозумілою для них лексикою», — розповіли у полку.

Протягом усього маршруту пілоти підтримували з росіянами «дружній» діалог через гучномовець, контролюючи кожен їхній крок до українських позицій. У підсумку всі троє дісталися українських позицій, здалися в полон і залишилися живими.
«До мене прилетів бойовий дрон, але не став мене вбивати, бо я підняв руки. Я почув голос: “Здавайся — будеш жити, здавайся — будеш жити”. Хтось кричав: “Росіянине, солдате, здавайся — житимеш”. Мені сказали обмотатися зеленим скотчем, щоб мене прийняли за українця», — розповів полонений російський військовий.
Російські полонені, які здалися у полон дрону з гучномовцем. Липень 2026. Фото: Полк “Скеля”.
Українські унікальні дрони не вперше беруть полонених. У січні наземний дрон Drоіd ТW-7.62 на базі платформи NUМО взяв у полон трьох російських військових.

Сили оборони звільнили шість сіл на Олександрівському напрямку в Дніпропетровській області — Тернове, Запорізьке, Новогеоргіївку, Вороне, Січневе та Маліївку. Глибина просування становила до 25 кілометрів.
Про це повідомило онлайн-медіа Міністерства оборони України «АрміяІnfоrm».
За інформацією видання, населені пункти звільнив 425-й полк «Скеля». Водночас за джерелами «Мілітарного», у наступі також беруть активну участь бригади ДШВ.
Зазначається, що загалом Сили оборони звільнили 126 квадратних кілометрів окупованої території, а глибина просування становила 25 кілометрів.
Звільнені Силами оборони населені пункти на Дніпропетровщині, 13.07.2026. Карта DеерStаtе
Під час наступу російська 120-та дивізія морської піхоти та підрозділи 68-го армійського корпусу зазнали критичних втрат. Зокрема, у Темирівці знищили місця накопичення особового складу російського 656-го мотострілецького полку.
Через цей населений пункт проходить важливий для противника логістичний маршрут. Просування підрозділів Сил оборони дало змогу взяти його під вогневий контроль і збільшити дальність роботи ударних дронів.
«Скільки тривала ця операція, ми не знаємо, оскільки вона перебувала під цілковитим, як це називають, туманом війни», — розповів підполковник Сергій Місюра.
Наприкінці травня повідомлялося, що Сили оборони відкинули окупантів із приблизно 46 квадратних кілометрів території на Олександрівському відтинку фронту — на стику Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.
Операція тривалий час відбувалася в режимі інформаційної тиші, без витоків інформації в публічний простір.
Тоді українським військам вдалося відкинути окупантів із села Новоселівка Дніпропетровської області та з території на південь від нього — до околиць села Вороне — загальною площею 8,31 квадратного кілометра.
Умовна карта українського наступу на Олександрівському напрямку станом на 29 травня 2026. Інфографіка Шрайк Ньюс
Натомість на території площею 38,52 квадратного кілометра поблизу Товстого та Новохатського, які російські військові повністю окупували, а також Січневого, Піддубного та Зеленого Гаю ще тривала зачистка від груп окупантів.
На початку липня на сусідній ділянці фронту 37-ма бригада морської піхоти та 79-та Таврійська десантно-штурмова бригада звільнили селище Новохатське в Донецькій області.

Штурмовики полку СКЕЛЯ вибили російських окупантів, які намагалися зайняти селище Козача Лопань та село Гранів на Харківщині.
Ще 26 червня стало відомо, що російські військові просочуються через кордон на Харківщині та рухаються в напрямку села Козача Лопань, яке розташоване за два кілометри від державного кордону.
У полку повідомили, що росіяни намагалися накопичити сили в Козачій Лопані.
Після знищення ворожих груп у районі Козачої Лопані СКЕЛЯ провела зачистку Граніва та прилеглої прикордонної ділянки.

Одночасно підрозділи ударних дронів завдали ударів по російських силах уже на території Росії, в районі села Малинівка.
Для росіян Козача Лопань має важливе значення з логістичного погляду, а також для розвитку наступальних дій у напрямку Харкова.
Козача Лопань на мапі Dеерstаtе станом на 30 червня 2026 року
Крім того, цей населений пункт необхідний їм для створення так званої буферної зони, формування якої тривалий час вимагає президент Росії Володимир Путін.

Державне бюро розслідувань фіксувало повідомлення про можливі правопорушення в підрозділі «Скеля» ще до появи журналістського розслідування.
Про це в етері телемарафону заявила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян, передає UМN.UА.
За її словами, про можливі порушення до бюро раніше зверталися родичі військовослужбовців.
На підставі цих звернень ДБР відкрило два кримінальні провадження за фактом перевищення повноважень із застосуванням фізичного насильства.
Після публікації журналістського матеріалу ДБР зареєструвало ще одне кримінальне провадження.
Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян. Фото: Ukrіnfоrm
«Це не означає, що всі викладені в медіа факти вже підтвердилися. Але це означає, що ми зобов’язані перевірити всі ці факти», — сказала Сапьян.
Вона зазначила, що слідчі мають поспілкуватися з військовослужбовцями, командирами та свідками, а також проаналізувати службову документацію, медичні документи, відеоматеріали й інші докази.
За словами Сапьян, завдання ДБР — встановити «не емоційну, а юридичну картину подій».
Якщо факти підтвердяться, відповідальність можуть понести як особи, які безпосередньо брали участь у насильстві, так і ті, хто знав про можливі порушення, але не вжив необхідних заходів у межах своїх повноважень.
Прапор 425-го штурмового полку «Скеля» Фото зі сторінки частини у Fасеbооk
У ДБР наразі не називають строків завершення розслідування.
Сапьян пояснила, що «Скеля» є великим підрозділом, тому перевірка може потребувати часу. За її словами, для бюро важливим є не швидкість, а об’єктивне встановлення всіх обставин.
Нещодавно ДБР провело перші перевірки у полку «Скеля» після публікації журналістського розслідування видання «Бабель».

Державне бюро розслідувань провело перші перевірки у полку “Скеля” після публікації журналістського розслідування видання “Бабель” про знущання над військовослужбовцями. Також командира 425 ОШП “Скеля” підполковника Юрія Гаркавого 24 червня відсторонили від виконання обовʼязків на час перевірки.
Про це на пресконференції розповіли представники полку.
Також додаткові перевірки проведе Офіс військового омбудсмана, спеціальні комісії та народні депутати.
“До нас прямують ще ряд перевірок. Ви вже чули про офіс військового омбудсмена. Напевно знаєте про інші комісії, які до нас приїжджатимуть, хочуть приїхати. Сьогодні йшлося про те, що депутати хочуть завітати. Ми готові працювати зі всіма. Ми це демонструємо постійно”, – зазначив Олексій Братущак, офіцер комунікацій 425-го Окремого штурмового полку “Скеля”.
У “Скелі” також прокоментували і заяву військової омбудсманки Ольги Решетилової, про яку раніше повідомляв Мілітарний, щодо окремої групи інструкторів полку, які організовували знущання над військослужбовцями.
“Вже обраховуються місяці, як представники цієї групи були зняті зі своїх посад”, – зазначив Олексій Братущак.
Прапор 425-го штурмового полку «Скеля» Фото зі сторінки частини у Fасеbооk
24 червня ДБР повідомили про розслідування за фактом оприлюдненої у медіа інформації про порушення прав військовослужбовців у полку “Скеля”. Розпочали досудове слідство щодо “ймовірного застосування насильства, перевищення службових повноважень та інші можливі порушення з боку окремих службових осіб підрозділу” – ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

Ще влітку 2025 року перевірка виявила групу інструкторів 425-го штурмового полку «Скеля», які організовують знущання над військовослужбовцями на полігонах, проте Військова служба правопорядку не вжила жодних заходів щодо притягнення їх до відповідальності.Про це написала військовий омбудсмен Ольга Решетилова у себе на сторінці у Fасеbооk.Загалом з початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні 2026 року його співробітники надіслали 9 повідомлень про злочини у частині до правоохоронних органів.За словами Ольги Решетилової, ще в травні-червні 2025 року вона дізналась про складу ситуацію в полку «Скеля».«Спочатку був побитий журналіст, який був переведений на службу до 425 ОШП, потім побитий капелан суміжної бригади, потім ціле управління батальйону, який переформовували в 425 ОШП. І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти (хоча як мінімум по капелану було відкрито кримінальне провадження), то після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність.», – написала військовий омбудсмен. Ольга Решетилова з українськими військовими. 2025 рік. Фото з fасеbооk сторінки посадовцяВ червні 2025 року у частину направили перевірку, паралельно її проводила Військова служба правопорядку.«Разом з фахівцями з ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах. На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому», – повідомила обставини Ольга Решетилова.За підсумками перевірки ВСП призначили також службове розслідування Командуванням Сухопутних військ, і вже за його підсумками результати направили в правоохоронні органи про вчинення правопорушення.«Результату розслідування досі немає», – констатувала військовий омбудсмен.Починаючи з січня 2026 року, коли офіційно почалась робота Офісу Військового омбудсмана, його співробітники надіслали правоохоронним органам 9 повідомлень про порушення. Бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Листопад 2025. Джерело: фейсбук сторінка полкуЗа словами Ольги Решетилової їм вдалось у взаємодії з командуванням полку «Скеля», не допускати людей, яких ідентифікували як тих, які системно порушують права військовослужбовців, до роботи з особовим складом.

Журналістське розслідування обставин смертей у полку «Скеля»

Її пост вийшов після публікації 23 червня розслідування видання «Бабель», в якому журналісти дослідили 26 випадків смертей на етапі підготовки в полку.Ввечері того ж дня начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 окремого штурмового полку «Скеля» Андрій Сурай в ефірі «Радіо Свобода» заявив, що зараз по двом із 26 випадків наразі триває слідство.«Щодо цих 26 смертей: по двох з них йде слідство. Ми повністю з ним співпрацюємо. По одному є підозрюваний, якого ми передали, і він перебуває під вартою. По іншому — це той, що впав з дерева… Ми зацікавлені в тому, щоб слідство пройшло», — сказав Сурай.Він також зазначив, що не всі випадки, згадані в матеріалі, на його думку, можуть свідчити про насильство або злочин.Також свою позицію озвучив полк «Скеля» у публікації на Fасеbооk, що «з 26 згаданих смертей 18 сталися в лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих».