Народна Правда

Ілля Забарний у свої 23 роки вже вписав своє ім’я в історію українського футболу як один із найяскравіших центральних захисників свого покоління. Народжений у Києві, він пройшов шлях від академії «Динамо» до основи «Парі Сен-Жермен», де став першим українцем в історії клубу, а в дебютному сезоні 2025/26 підняв над головою кубок Ліги чемпіонів. Сьогодні Забарний — не просто надійний гравець оборони, а лідер, який виводить на поле національну збірну України з капітанською пов’язкою, демонструючи поєднання фізичної потужності, тактичного розуму та вміння будувати атаки з глибини поля.Його кар’єра — це історія про те, як наполеглива праця та правильні рішення перетворюють талановитого юнака на гравця топ-рівня. Трансфер до англійського «Борнмута» загартував його в жорстких умовах Прем’єр-ліги, а перехід до ПСЖ за понад 60 мільйонів євро став історичним моментом не лише для самого футболіста, а й для всього українського спорту. У 2026 році Забарний уже встиг стати чемпіоном Франції, володарем Суперкубка Франції та переможцем Ліги чемпіонів, увійшовши до числа українських футболістів, які підкорили найпрестижніший клубний турнір Європи.Стиль Забарного ідеально вписується в сучасний футбол: високий на зріст центральний захисник, який не просто руйнує атаки суперника, а й впевнено працює з м’ячем, робить точні передачі вперед і читає гру на кілька ходів наперед. Для новачків це означає, що він — останній бастіон перед воротарем, який зупиняє небезпечні моменти та запускає швидкі контратаки. Для досвідчених уболівальників — це приклад еволюції позиції центрбека, де фізична сила поєднується з футбольним інтелектом.

Раннє життя та перші кроки у футболі

Ілля Борисович Забарний народився 1 вересня 2002 року в Києві в спортивній родині. Його батько Борис у минулому сам був професійним футболістом, тому шлях сина у великий футбол став природним продовженням сімейної традиції. З раннього дитинства хлопець вирізнявся потужними фізичними даними — зріст 189 см і відмінна координація — та гострим розумінням гри, яке часто випереджало однолітків.Футбольну освіту Забарний отримав у дитячо-юнацькій школі київського «Динамо». Він пройшов усі рівні підготовки, демонструючи не лише фізичну витривалість, а й тактичну зрілість. Уже в юнацькому віці тренери відзначали його вміння читати гру, швидко орієнтуватися в просторі та впевнено діяти як у обороні, так і при початку атак. У 2019 році юний захисник брав участь у Юнацькій лізі УЄФА за команду U-19, зігравши в усіх матчах турніру.Цей період сформував характер Забарного: скромність, працьовитість і постійне прагнення до зростання. Він не любив дивитися футбол по телевізору, вважаючи за краще зосереджуватися на власній грі та аналізі своїх матчів. Такий підхід допоміг йому уникнути зайвих ілюзій і зосередитися на реальній роботі.

Шлях у «Динамо» Київ: від юнака до основи

Дебют у дорослому футболі для Забарного стався 11 вересня 2020 року в матчі Прем’єр-ліги України проти «Десни». 18-річний захисник вийшов на заміну і відразу показав спокій та впевненість, які не завжди притаманні новачкам. А вже за кілька днів, 15 вересня, він дебютував у єврокубках у кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів проти нідерландського АЗ. На той момент йому виповнилося лише 18 років і 14 днів — це зробило його другим наймолодшим дебютантом «Динамо» в європейських турнірах за всю історію клубу.За «Динамо» в період з 2019 по 2023 рік Забарний провів близько 84 матчів у всіх турнірах і забив 1 гол. Він став частиною команди, яка виграла Кубок України в сезоні 2020/21 та Суперкубок України. У київському клубі молодий захисник навчився грати в системі з високим пресингом, розвивав навички гри на м’ячі та розуміння командної тактики. Тренери поступово довіряли йому все більше відповідальності, і до 2022 року Забарний уже був одним із основних гравців оборони.

Перехід до «Борнмута»: випробування англійською Прем’єр-лігою

31 січня 2023 року, в останній день зимового трансферного вікна, Забарний перейшов до англійського «Борнмута». Сума трансферу склала близько 22,7 мільйона євро — на той момент це був один із найгучніших трансферів українського захисника за кордон. Він став першим українцем в історії клубу з південного узбережжя Англії.Англійська Прем’єр-ліга стала для Забарного справжньою школою дорослого футболу. Тут він зіткнувся з високою швидкістю, жорсткою боротьбою та необхідністю миттєво приймати рішення. За «Борнмут» у період з 2023 по 2025 рік він зіграв 86 матчів у всіх турнірах і забив свій перший гол у дорослій кар’єрі — 13 березня 2024 року в переможному матчі проти «Лутон Таун».У Англії Забарний значно додав у фізичній силі, навчився краще грати в єдиноборствах і став більш вибуховим. Експерти відзначали його швидкість, уміння читати гру та комфортну роботу з м’ячем. Контракт з «Борнмутом» спочатку розраховували до 2028 року, а потім продовжили до 2029-го — клуб бачив у ньому ключового гравця на багато років.

Стрибок у «Парі Сен-Жермен»: новий рівень і історичний трансфер

12 серпня 2025 року Забарний офіційно став гравцем «Парі Сен-Жермен». Сума трансферу з «Борнмута» склала близько 63–66 мільйонів євро. Він підписав п’ятирічний контракт і став першим українцем в історії французького гранда. Дебют у новій команді відбувся вже 17 серпня проти «Нанта», а перший гол за ПСЖ забив 27 вересня 2025 року в чемпіонаті Франції проти «Осера».Перехід до ПСЖ вимагав від Забарного адаптації до іншого стилю гри — більшого володіння м’ячем, гри в лінію та участі в побудові атак. Паризький клуб, відомий своєю атакувальною філософією, отримав у його особі сучасного центрбека, який комфортно почувається з м’ячем і може запускати швидкі атаки точними передачами. Тренерський штаб одразу відзначив технічні та фізичні дані українця, які ідеально пасували до філософії команди.

Сезон мрії 2025/26: чемпіонство та перемога в Лізі чемпіонів

Сезон 2025/26 став для Забарного воістину історичним. У складі ПСЖ він провів 37 матчів у всіх турнірах і забив 1 гол. Команда виграла чемпіонат Франції, Суперкубок Франції та Міжконтинентальний кубок ФІФА. Але найголовнішим досягненням стала перемога в Лізі чемпіонів — у своєму дебютному сезоні за парижан Забарний став володарем найпрестижнішого клубного трофея Європи.У фіналі проти лондонського «Арсеналу» матч завершився внічию 1:1 в основний час, а в овертаймі Забарний вийшов на поле і допоміг команді зберегти результат. У серії післяматчевих пенальті ПСЖ святкував перемогу 4:3. Для українського захисника це стало особливим моментом — він увійшов до числа лише кількох українських футболістів, які піднімали над головою кубок Ліги чемпіонів. Уболівальники в Україні та по всьому світу відчули гордість за свого земляка, який у складні часи для країни продовжує демонструвати характер і майстерність на найвищому рівні.

Лідер збірної України: капітанська пов’язка та важливі голи

За національну збірну України Забарний дебютував 7 жовтня 2020 року в товариському матчі проти Франції. Станом на весну 2026 року він провів понад 57 матчів і забив 3 голи. Його голи в кваліфікації до Євро-2024 проти Північної Македонії, у плей-оф Лізі націй проти Бельгії та в товариському матчі проти Канади стали важливими віхами в кар’єрі.З часом Забарний став не просто гравцем основи, а справжнім лідером команди. Він отримав капітанську пов’язку і в найважливіші моменти виводить збірну на поле. Уболівальники відзначають його спокій, впевненість і вміння організовувати оборону навіть у найскладніших матчах. Учасник чемпіонатів Європи 2020 та 2024 років, він продовжує бути ключовою фігурою в планах тренерського штабу на майбутні турніри, зокрема кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року.

Стиль гри Забарного: сучасний центральний захисник

Для тих, хто тільки починає цікавитися футболом, центральний захисник — це гравець, який стоїть у центрі оборони, зупиняє атаки суперника і не дає забити голи. Забарний ідеально втілює сучасне бачення цієї позиції. Він не просто «чистить» перед воротами, а активно бере участь у грі команди з м’ячем.Його сильні сторони — вибухова швидкість, відмінне читання гри, впевнена боротьба в єдиноборствах і комфортна робота з м’ячем. Експерти відзначають, що Забарний ініціативний у фазі володіння: не закривається, а відкривається під передачі, робить точні паси вперед і допомагає команді швидко переходити від оборони до атаки. У ПСЖ ці якості особливо цінні, адже парижани люблять контролювати м’яч і будувати гру ззаду.У порівнянні з класичними «руйнівниками» минулого, Забарний — це гравець нового типу: високий (189 см), але мобільний, сильний у повітрі та на землі, здатний грати як у три, так і в чотири захисники. Його прогрес у Прем’єр-лізі та подальша адаптація у Франції показують, як українські футболісти можуть успішно конкурувати з найкращими в Європі.

Особисте життя: сім’я, шлюб та цінності

Попри гучну кар’єру, Забарний залишається скромною людиною з чіткими життєвими пріоритетами. 5 червня 2023 року він одружився з Ангеліною, з якою познайомився ще в шкільні роки. Дружина закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і певний час працювала репетиторкою. Пара любить подорожувати і підтримує один одного в усіх справах.Батько Іллі, Борис Забарний, у минулому професійний футболіст, став для сина прикладом і наставником. Сімейні цінності — працьовитість, відповідальність і повага до близьких — допомагають Забарному зберігати баланс між футболом і особистим життям навіть у найнапруженіші періоди кар’єри.

Цікаві факти про Іллю Забарного

Забарний став першим українцем в історії «Парі Сен-Жермен» — клубу з понад столітньою історією та десятками зірок світового футболу.У дебютному сезоні за ПСЖ він одразу виграв Лігу чемпіонів, ставши одним із наймолодших українських переможців цього турніру.Його дебют у єврокубках за «Динамо» в 18 років і 14 днів — другий наймолодший показник в історії київського клубу.Забарний забив по першому голу за кожен зі своїх дорослих клубів — «Динамо», «Борнмут» і ПСЖ.Він одружився у 20 років і досі вважає сім’ю головною опорою, попри шалений графік матчів і перельотів.Попри статус зірки, Забарний рідко дивиться футбол по телевізору — вважає за краще аналізувати власні матчі та працювати над помилками.У фіналі Ліги чемпіонів 2026 року проти «Арсеналу» він вийшов на поле в овертаймі і допоміг команді довести справу до переможної серії пенальті.

Статистика кар’єри Іллі Забарного (станом на травень 2026 року, за даними Вікіпедії та Тrаnsfеrmаrkt):КлубПеріодМатчі в лізіГоли в лізіЗагалом матчів«Динамо» Київ2019–202350184«Борнмут»2023–202578186ПСЖ2025–28137Загалом за кар’єру—1563207Забарний продовжує свій шлях у найвищому футболі. Його історія — це не лише про голи, титули чи трансфери. Це історія про характер, про те, як український хлопець з Києва зміг стати лідером у одному з найсильніших клубів світу і символом надії для цілої країни. Кожен його матч — це нагадування, що справжній успіх народжується з праці, віри в себе та любові до гри. І попереду в нього ще багато яскравих сторінок.Запис Забарний у ПСЖ: історія успіху та тріумф у Лізі чемпіонів спершу з'явиться на Nаrоdnа Рrаvdа.uа.

Володимир Бражко народився 23 січня 2002 року в Запоріжжі й уже в 24 роки встиг пройти шлях від юного таланту місцевої академії до стабільного гравця основного складу «Динамо» та збірної України. Опорний півзахисник зріст 190 см і вагою 84 кг поєднує фізичну потужність, тактичну дисципліну та вміння підключатися до атак — якості, які роблять його одним із найперспективніших українських хавбеків середини 2020-х.Його історія — це приклад того, як наполегливість і правильні рішення в критичні моменти кар’єри перетворюють обдарованого підлітка на лідера команди. У сезоні 2025/2026 Бражко досяг позначки 100 матчів за «Динамо» в усіх турнірах і 100 матчів в Українській прем’єр-лізі, виграв Кубок України та продовжив контракт із клубом до 2029 року. У національній збірній він дебютував навесні 2024-го й одразу отримав виклик на Євро-2024.Бражко втілює нову хвилю українських півзахисників: не просто руйнівник атак суперника, а гравець, який вміє зберігати м’яч, розганяти контратаки й періодично вражати ворота з дальньої дистанції. Його шлях від запорізького подвір’я через оренду в «Зорі» до основи «біло-синіх» і збірної демонструє, як сучасний футбол винагороджує тих, хто готовий працювати й адаптуватися.

Дитинство в Запоріжжі та перші кроки у футболі

У Запоріжжі Володимир почав грати в чотири роки. Перший тренер Андрій Максименко одразу поставив хлопця в команду на два роки старших — це рішення сильно вплинуло на характер і фізичний розвиток майбутнього професіонала. Замість того щоб домінувати серед однолітків, Бражко з раннього віку вчився боротися в нерівних протистояннях, читати гру й швидко приймати рішення під тиском.У 2016 році, коли йому виповнилося 13–14 років, сім’я ухвалила непросте рішення: відпустити сина до Києва в академію «Динамо». Переїзд у столицю в підлітковому віці — це завжди випробування. Нове місто, нові тренери Валерій Ніколаєнко та Олександр Радченко, вищий рівень вимог. Бражко не просто адаптувався — він почав прогресувати швидше за багатьох. Уже в 2019 році його почали залучати до матчів молодіжної команди «Динамо» U-21.

Юнацькі роки: успіхи в академії та Юнацькій лізі УЄФА

У сезоні 2021/2022 Бражко став одним із головних героїв юнацької команди «Динамо» в Юнацькій лізі УЄФА. Він зіграв усі сім матчів у стартовому складі й забив три голи. Особливо пам’ятним став дебютний матч проти лісабонської «Бенфіки» — на 65-й хвилині Володимир реалізував пенальті, а команда здобула впевнену перемогу 4:0. У тому ж турнірі «Динамо» обіграло «Баварію» та «Барселону» — досвід, який рідко випадає українським юнакам.Паралельно Бражко проходив шлях у юнацьких та молодіжній збірних України. Він зіграв за U-16, U-17, а з 2020 року став основним гравцем U-21. У 2023 році молодіжна збірна України здобула бронзові медалі чемпіонату Європи — Бражко був частиною тієї команди, яка дісталася півфіналу.

Оренда в «Зорі»: випробування, що стало проривом

Літом 2022 року, разом із Миколою Михайленком та Романом Вантухом, Бражко відправився в оренду до луганської «Зорі». Для 20-річного гравця це був шанс отримати регулярну ігрову практику у вищому дивізіоні. Сезон 2022/2023 став для нього проривним: 29 матчів у Прем’єр-лізі (23 — у старті) й 7 забитих м’ячів.Особливо символічним став гол 3 вересня 2022 року — у домашньому матчі проти рідного «Динамо» (3:2). Бражко вийшов на заміну й на 70-й хвилині вразив ворота колишніх одноклубників. Цей момент став поворотним: він довів собі й оточуючим, що готовий грати на дорослому рівні й забивати в найважливіших матчах. Оренда в «Зорі» (яка через війну проводила домашні ігри в інших містах) також навчила його стійкості та командної відповідальності.

Повернення до «Динамо»: шлях до основи та титулів

Після успішної оренди Бражко повернувся до Києва й одразу почав боротися за місце в основі. Офіційний дебют у Прем’єр-лізі відбувся 30 липня 2023 року в матчі проти «Миная». А перший гол за «Динамо» став справжньою візитівкою — 23 вересня 2023 року у виїзному матчі проти ЛНЗ Володимир з 32 метрів пробив під перекладину й відкрив рахунок. Команда виграла 4:2, а цей дальній удар досі згадують уболівальники.У сезоні 2023/2024 Бражко зіграв 27 матчів у чемпіонаті й забив 6 голів. Наступні два сезони закріпили його статус ключового гравця середини поля. У 2024/2025 «Динамо» стало чемпіоном України, а в 2025/2026 виграло Кубок України. У лютому 2025 року футболіст підписав новий контракт до червня 2029 року. У сезоні 2025/2026 він досяг двох ювілейних позначок: 100 матчів за клуб у всіх турнірах і 100 матчів в УПЛ.

У національній збірній: від дебюту до Євро-2024 та продовження шляху

Дебют за дорослу збірну України відбувся 21 березня 2024 року в півфінальному матчі плей-оф відбору Євро-2024 проти Боснії і Герцеговини (2:1). Бражко вийшов на заміну й одразу показав характер. Невдовзі він поїхав на фінальний турнір у Німеччину, де зіграв у всіх трьох матчах групового етапу проти Румунії, Словаччини та Бельгії.У Лізі націй 2024/2025 Володимир також отримав ігровий час. Станом на кінець 2024 року він провів 9 матчів за національну команду. У 2026 році його знову викликали до лав збірної — це підтверджує довіру тренерського штабу. Для молодого опорника грати на такому рівні — це і виклик, і можливість рости поруч із досвідченими партнерами.

Стиль гри: що робить Бражка особливим

Опорний півзахисник у сучасному футболі — це не лише той, хто відбирає м’яч. Бражко демонструє баланс між руйнівною роботою та конструктивом. Він добре читає гру, вміє пресингувати в середній зоні, виграє повітряні дуелі завдяки зросту й фізичній силі.Його дальній удар — одна з фішок. Гол з 32 метрів у ворота ЛНЗ — не випадковість, а наслідок роботи над технікою. У той же час Володимир не боїться підключатися до атак і створювати чисельну перевагу в зоні атаки. У контрольних матчах і в Лізі конференцій 2025/2026 він показував як силовий стиль (проти англійських команд), так і тактичну дисципліну (проти «Мідтьюлланна»).Для просунутих уболівальників важливо, що Бражко вміє грати в різних схемах — як у парі з більш творчим хавбеком, так і в ролі єдиного опорника. Його прогрес у пасі й прийнятті рішень під тиском робить його цінним активом для будь-якого європейського клубу середнього рівня.

Особисте життя: баланс між полем та родиною

Публічність Бражка зросла не лише через футбольні успіхи. З літа 2025 року його ім’я часто згадують у контексті відносин із блогеркою та ведучою Дашею Квітковою. Пара не приховує почуттів: спільні фото, милі відео та сімейні знімки з мамою Володимира Ольгою регулярно з’являються в соціальних мережах.Даша, яка має сина Лева від попереднього шлюбу, і Володимир демонструють щире ставлення одне до одного та до родини. Такі моменти додають людяності образу молодого спортсмена, який, попри щільний графік матчів і тренувань, знаходить час для близьких. Молодший брат Данило Бражко також займається футболом — це ще одна сімейна нитка, що пов’язує Володимира з грою.

Цікаві факти

Перший тренер змушував грати зі старшими — з чотирьох років Володимир тренувався й грав у команді хлопців на два роки старших. Це швидко розвинуло його фізичну силу, витривалість і вміння читати гру в нерівних протистояннях.Гол з 32 метрів у першому сезоні за «Динамо» — 23 вересня 2023 року Бражко відкрив рахунок у матчі проти ЛНЗ дальнім ударом. Цей м’яч став візитівкою його потужного удару й впевненості в собі.Сім голів в оренді в «Зорі» — у сезоні 2022/2023 Володимир забив сім м’ячів у 29 матчах Прем’єр-ліги, зокрема й у ворота рідного «Динамо». Це один із найкращих результатів для молодого опорника в оренді.100 матчів за «Динамо» за один сезон — у 2025/2026 Бражко одночасно перетнув позначки в 100 матчів за клуб у всіх турнірах і 100 матчів в УПЛ. Обидва ювілеї припали на весняні тури чемпіонату.Брат-футболіст — молодший брат Данило Бражко (2004 р.н.) також професійно грає у футбол. Після початку повномасштабної війни він грав у Чехії та Німеччині — це створює особливу сімейну династію.Визнання вболівальників і нагороди — за підсумками 2024 року вболівальники «Динамо» визнали Володимира найкращим гравцем клубу. У лютому 2025-го він підписав контракт до 2029 року, а в 2026-му знову отримав виклик до національної збірної.

Бражко продовжує свій шлях. Кожен сезон приносить нові виклики — чи то конкуренція в центрі поля «Динамо», чи то матчі за збірну на високому рівні. Його історія надихає молодих футболістів із регіонів: навіть із Запоріжжя, пройшовши через оренду й важкі рішення, можна стати ключовим гравцем одного з найтитулованіших клубів країни й отримати довіру тренерського штабу національної команди.Сьогодні Володимир Бражко — це не просто ім’я в протоколі. Це символ того, як талант, характер і правильне оточення перетворюють підлітка з академії на зрілого професіонала, здатного вирішувати долю матчів і надихати вболівальників по всій Україні.Запис Бражко Володимир: опорний півзахисник, який став обличчям прогресу київського Динамо спершу з'явиться на Nаrоdnа Рrаvdа.uа.