Український тиждень

Письменник першої половини ХІХ століття Євген Гребінка любив квіти й садівництво. Допомагав матері з добором культур для городу, пересилав із Ніжина до рідного хутора Убіжище насіння груші, в якої плоди (можна забожитися!) розміром із кулак, а ще висаджував настурції — товаришеві Миколі Новицькому відмахувався, що то все знічев’я, однак рядки листів і художніх текстів так […]

Історія України — це передусім історія людей. Звісно, це не королівське «держава — це я», а просте людське «край — це я». І саме про це написав книгу ексредактор Тижня Максим Віхров — про себе, тобто про свій край. У своїй попередній книзі — «Дикий Схід» («Темпора», 2018) — він у низці есеїв окреслював історію […]

Настане день, коли нинішнє століття назвуть століттям Дельоза Мішель Фуко, «Археологія знання» 18 січня виповнюється 100 років з дня народження ключового французького філософа ХХ століття Жиля Дельоза (1925–1995). Свої ідеї він почав формувати ще в шістдесяті роки. Свого часу двотомник Жиля Дельоза й Фелікса Ґваттарі «Капіталізм і шизофренія» / «Саріtаlіsmе еt shіsорhrеnіе» (перший том «Анти-Едіп» […]

2024 рік був багатий на культурні події та проєкти: відкривалися великі книгарні, проводилися великі книжкові, кіно- і театральні фестивалі, конкурси та презентації — загалом склалося враження, що у нас ніколи не було такого буяння культури. І все це на тлі трагічних новин з фронту, де цілодобово триває наша війна з Росією, щодня забираючи життя українців. […]

«Передусім існувало три роди людей, а не два, як маємо тепер, — чоловічий і жіночій. Колись був ще третій рід, що поєднував у собі обидва начала… Кажемо андрогіни й бачимо, що назва ця поєднує в собі обидві роди [андр-вказує на чоловічий, гін – на жіночій]» (Платон. Бенкет) Один із найпомітніших аспектів нашої постсучасної культури — […]

Ризики і перемоги Інколи варто починати з початку, тобто за хронологією подій: від витоків й далі. І привід для цього є, бо в місті Кропивницькому, який вважається колискою українського професійного театру, в обласному музично-драматичному театрі ім. Марка Кропивницького, який місцева влада обдарувала званням «театр корифеїв», зіграли прем’єру, що об’єднала одразу дві п’єси Івана Карпенка-Карого «Житейське […]

Рік, що минає, запам’ятається багатьма справді визначними подіями і здобутками для української культури, однак тінь кровожерливого «великого брата» переслідує нас усюди. Так 2024-й почався для нас тріумфально — з першого для України «Оскару» за документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі». Втім, перед сегментом «Іn Меmоrіаm» в кінці церемонії Академія вирішила вшанувати пам’ять «російського […]

«Огрядна, мальовнича, характерно-українська постать Михайла Петровича Старицького… Вже своїм зовнішнім виглядом – типовим українським обличчям з довгими вусами, в сивій шапці, в синій чумарці з сивою смушевою оторочкою – се була жива реклама українця для того часу, коли все українське штучно заховувано або само воно соромливо ховалося. Де б не появилася та характерна українська постать, […]

У 2024 році перша новина була про те, що японська письменниця Ріе Кудан здобула одну з найпрестижніших національних літературних премій — премію Акутаґави. Не те щоб у світі часто говорили про цю відзнаку, але дискусії сколихнуло зізнання авторки, що для написання свого премійованого роману «Токійська вежа співчуття» вона активно використовувала чатбот СhаtGРТ. Новина про це […]

Художниці й дизайнерки сестри Аліна та Каріна Гаєві вже давно закохали у свої проєкти як українську, так й іноземну аудиторію. Вони беруться продовжувати традиційні мистецькі вміння наших пращурів, але втілюють їх у нових, сучасних формах та ідеях. Бувши двоюрідними правнучками знаменитої художниці Марії Примаченко, наголошують, що талант треба розвивати та вдосконалювати власними силами, а походження […]