WAS

27 червня 1905 року (14.06 за ст. ст.) на Чорному морі почалось повстання матросів на панцирнику «Князь Потьомкін-Таврійський» — одному з найбільших кораблів російського флоту. Формальним приводом стала відмова екіпажу їсти зіпсоване м’ясо. Справжня причина полягала у накопиченому невдоволенні тяжкими умовами служби, жорстокою дисципліною і загальним революційним підйомом у країні. Одним із лідерів став Григорій Вакуленчук, який українською мовою закликав до повстання.

Це було повстання української стихії. Повстання кріпаків князя Потьомкіна, нащадків Самійла Кішки і всього українського Запоріжжя
Іван Багряний

Повстанці кілька днів контролювали броненосець, обстрілювали береги Одеси й намагалися налагодити зв’язок із революційними осередками. Проте за 10 днів здали корабель румунській владі в порту Констанца. Частина матросів залишилася в еміграції.

Броненосець повернули Росії, з часом він служив флоту УНР з під назвою «Борець за свободу».