Вже потроху пізніше
Встає сонце серпневе
І сідає раніше.
День спадає суттєво.

Наче так не помітно
Якщо не придивлятись.
По годинах вже видно.
Підганяє впоратись.

Кавуни вже поспіли
Та такі ж солоденькі.
Груші, сливи дозріли.
Дари літа смачненькі.

А які зранку роси,
Мов бусинки кришталю,
Холодять ноги босі,
Йду по них я без жалю.

Омивається тіло,
Набираючи силу.
Це від духу Ярила,
Що зберіг Україну.