Коли не вдома, розумієш,
Що значить мати не своє.
Коли щодня про це жалієш.
Легше у думах не стає.

Бо все друге, все якесь інше.
Повітря навіть теж не те.
І з кожним днем на серці гірше.
І втіхи не знайти ніде.

Все не складається, як було.
Іде все якось шкереберть.
До чого звик кудись минуло.
Незвична всюди коловерть.

Навколо всі та все дратує.
І все, що робиш, все не так.
Душа пригнічена бунтує.
Не можу звикнути ніяк.