Омиває ноги роса.
Прохолода так освіжає.
Кришталевих небес сльоза
Під ногами в землю спадає.

Позаду лишається слід.
Дві темні паралельні смуги.
Щез прозорий трави наліт.
Всі з тіла змиває напруги.

Розкидує осінь росу.
І промені сонця безсилі.
Не тільки роса внизу,
А і рясно блищить на схилі.

Іду я по ній босоніж.
Приємно так ноги холодить.
З росою трава впереміш
Неначе молодить й бадьорить.