Мовчать республіки колишні.
Імперської залежні влади.
Мабуть, ще цар для них всевишній :
Підтримка Києва, як зрада...
Ніхто з них проти не повстане.
Страх залишився підсвідомо.
Бояться бути разом з нами,
Бо їм бунтарство не відомо.
У всіх, як кам'яні обличчя.
Їм більшого, мабуть, не треба.
Живуть тихенько на узбіччі.
Заради спокою для себе.