БЛАЖЕННІЙШИЙ КОНСТАНТИН, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

У 1145 році після смерті митрополита Михаїла князь Ізяслав висвятив Клима Смолятича на Київського митрополита без згоди Вселенського Патріарха, що викликало розбіжності серед руських єпископів. Після зміни влади князь Юрій, який посів престол, не визнав Клима законним митрополитом. Вселенський Патріарх призначив нового митрополита - грека Константина, відсторонивши Клима. Ситуація загострилася після смерті князя Юрія.

Почалися суперечки за великокняжий і митрополичий престоли: частина підтримувала Константина, інші - Клима. Щоб припинити чвари, патріарх вирішив вислати нового ми трополита. Не бажаючи брати участь у розбраті, Константин покинув Київ і вирушив у Чернігів до єпископа Антонія, але дорогою важко захворів. Перед смертю він написав заповіт із проханням не ховати його, а залишити тіло в полі як покарання за свою провину у князівських сварках.

Після смерті Константина його волю виконали, та тіло залишалося нетлінним протягом трьох днів. У Києві в цей час відбулося сонячне затемнення, буря та землетрус, що налякало князя Святослава Ольговича. Він наказав із честю поховати Константина біля собору Святого Спаса. Після поховання митрополита в Києві настав спокій, і люди славили Бога.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 5 червня.
------------