Щось нашіптує мені ця похмура днина...
той, котрий складає вірші
А небо дивиться в море...
...коли випадково опиняєся в музеї та невмисно торкаєся до невеличкої статуетки з мармуру…І зринають фантазії…
Асоціації.
...коли випадково опиняєся в музеї та невмисно торкаєся до невеличкої статуетки з мармуру…І зринають фантазії…
…А, казали, не літають добрі велети слони...
Перекинуті мости через виблиски та блиски...
У минуле?…Чи в майбутнє човен правиться вітрилом?...
Пригадалося з дитинства...
Цвіркун стрибонув у гранчак,..
Яскраво барвистий жакет свій недбало поклала на спинку вигнуту крісла.
Їй…їй аплодують! Лунають гучні бурхливі оплески. Чому саме їй?…Навіщо?..
Все якось так змінилося у часі…І онде, там, за брамою відторгнення маячить світотінями буття у сьогоденні.
Відторгнений
Все якось так змінилося у часі…І онде, там, за брамою відторгнення маячить світотінями буття у сьогоденні.
“Всесвітній день Землі - свято єднання народів планети…” - з інтернету.
Розсунути хмари вдихом, видихом… - подихом рівним.
Прокидаєся мов би в останнє...
А ти хмари чиати вмієш?…
…А потіи удвох ми поснули.
1. про вірного чотирилапого друга, який раптом покинув мене...у ці важкі часи.
(мініатюри, нариси, короткі оповідки та віршування)
(мініатюри, нариси, короткі розповіді та віршування)
(мініатюри, нариси, короткі розповіді та віршування).
