Ну, що, козаче,
Хай небо плаче.
На то і осінь, ллє не стихає.
Сухий наш порох.
Хай клятий ворог
З землі тихенько нашій зникає.

Ну, що, козаче,
Дамо добряче
По дупах драним ординській швалі,
А ще для сміху
Наб'ємо пику,
І якомога пошлемо далі.