Здуває листя вітер з гілок на деревах,
Підхоплює, кружляє та кидає геть.
А потім тихо замирає у перервах
І ніжно на землі погладжує їх ледь.

Строкатим килимом він укладає листя,
Як чисто професійний фахівець і ткач.
Він знатно барвами осінніми бавиться,
А потім дивиться на це сам, як глядач.