Знедолена, розірвана шматками
Ти вистояла, вижити змогла.
Пригнічена сусідами віками
Під катами своїми не злягла.

Сини твої й дочки були з тобою
І разом притерпіли біль та жах.
А кров лилась українська рікою,
Але все ж подолали рабський страх.

Не скінчилися ще твої страждання.
І ворог проливає нашу кров.
Але не вбити нашого бажання
До волі, де надія, честь, любов.