Обіймаю тебе і цілую нерішучу, крихку таку.
Твої вії прикрили очі, скривши усмішку у них легку.
А духмяні м'які волосся з ароматом полонинних трав.
Як же довго я тебе, кохана, по життю увесь час чекав.

Я у захваті весь від тебе, все не можу відійти ніяк,
Від того, що знайшов я диво, яке бачив лише у снах.
Все боюся злякати пташинку ненавмисно свою з небес.
Ось таку, ще й надзвичайно файну, я знайшов серед всіх чудес.