У шпиталях скільки хлопців лéжать.
Біль від ран тут у кожнім кутку.
Нерухомі очима лиш стежать.
Розвантажують знову швидку.

Це війна з усіма наробила,
Без розбору калічить тіла.
Скільки доль у боях загубила.
Цих забрати собі не змогла.

Головне, що живи, побратими.
Подолаєте горе своє.
Довго будете біль ще нестиме.
Хто не скориться той і встає.