З дзеркальною гладдю два кола озерні
Неначе дівочі очі у смутку.
Від лиха якогось під сонцем аж темні.
Мабуть, сховали на дні якусь думку.

У відображенні смереки, як вії.
Тихо навколо, з озер прохолода.
Все наче завмерло в якійсь безнадії.
Таку надала картину природа.