Тихо-тихо сонце сходить,
Красить променями хмари.
Вже гаями осінь ходить
І розкидує їм чари.

Всі сприймають неохоче
Вересневі залицяння.
Яркім сонцем сліпить очі
Літо з нами на прощання.

Але часу не повернеш.
Осінь впевнено крокує.
Чергу цю не перевернеш.
Вже й зозуля не кукує.

Соняшник схилив голівки,
З землі сили набирає.
Зріють в пляшечках наливки.
Сидр пахучий в бочці грає.

Осінь урожай збирає,
Як господарка до столу.
Пахне хлібним короваєм.
Життя йде завжди по колу.