Вже звикли - думати не треба.
За них все вирішать в кремлі.
Хвилює їх одна проблема:
Це повні браги бутилі.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.

З дитинства привчені мовчати.
За непокору біль та страх.
Устілку п'яну ображати
Та бити друга по соплях.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.

Таке життя, така країна.
Куди не тицьни тупий кут.
Пожива є - це Україна.
Урвати щось в надії прут.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.

Вони забули, що хрещені.
Хуйло для них і цар, і бог,
І всі його слова священні.
А для хуйла народ це лох.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.

Таке твориться в них віками.
Царя безмозкі всі раби.
Один для одного вовками.
Їх кровні браття лиш клопи.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.

Нащо земля їх породила.
Нащо дала стільки землі.
Хоч би спільноту пожаліла.
Спалила б всіх у тім кремлі.

Коли й куди - яка різниця.
Кого й за що - їм все одно.
Плювати теж - де й що твориться.
Московія - народів дно.