Пораділа, покружляла
Та заплакала дощами,
Землю листям обійняла,
Вмила гіркими сльозами.

Все темніше та темніше
Вже щоденно вечорами.
Все рідкіше та рідкіше
Бачим зорі з небесами.

Все сильніше прохолода
З невгомонними вітрами.
Козир осені - негода
Ще й з набридлими дощами.