Дощ не шкодує своїх сліз.
А вітер бешкетує скрізь.
Зриває лист з вишневих кіс,
Вже оголив гілки беріз.
І осені два кольори:
Зеленої ще скрізь трави
Та ковдра жовтого листа
Злилися,- дивна красота.
А дощ все дужче ллє та ллє.
І вітер не перестає,
Кидає дощ в холодне скло.
А краплі світять як срібло.