Чому ось так все склалося в житті?
Не склалося інакше, наче дивно.
Доводиться, що випало, нести
І не петляючи, доволі рівно.
Ця доля випала саме мені
З народження та до самóї смерті
Не треба шкодувать минулі дні.
І будемо всі сам на сам відверті.
І кожен вартий лиш свого життя.
Як склалося вже так й надалі буде.
Та вже прожив від малого дитя
До літніх років, що не діть нікуди.
Не все вдалóся, як бажав колись.
Не боги горщики, самі ліпили.
І як на все минуле не дивись
Воно, як є, та так всі майже жили.
Спасибі долі та всім тим, з ким жив,
Кого зустрів я у житті своєму,
Кого колись трóхи чомýсь навчив,
Щоб не корились тиску ні чиєму.
Проб'ємось, вірю, у тяжкий цей час.
Не маємо ми права їм програти.
Ніхто ніколи не здолає нас.
Ми не дамося за москальські ґрати.