ТУТ, НА ГОРБОЧКУ, В ЗЕЛЕНІМ ВІНОЧКУ

″Благаю вас, браття, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з'єднані були в одному розумінні та в одній думці″.
(1Кор. 1:10)

Тут, на горбочку, в зеленім віночку
Маленька церковка стоїть,
На мові чудовій, моїй українській
Молитва до Бога звучить.

Чому ж ми цураємось рідного слова,
Нащадки святої Руси?..
То мовою рідною, мовою серця
Ми розмовляймо усі!

Андрій Первозваний, Апостол слов'янський
Із давніх-предавніх часів
Молитись на мові, що ближча до серця,
Народові він заповів.

Чому святі храми, що їх збудували
Наші діди в давнину,
Платять донині із України
В далеку Москву данину?..

Нас охрестили, коли і в помині
Москви ще ніде не було.
Мій славний народе, чому ж ти повинен
Схилять перед нею чоло?..

О Боже мій милий, дай розуму й сили
Народ наш докупи з'єднать!
Те, що належить моїй Україні,
Ми не дамо роз'єднать!

Там на горбочку, в зеленім віночку
Церква маленька стоїть.
На мові чудовій, моїй українській
Молитва до Бога звучить!

©️ о. Олексій Філюк

З книги ″365 християнських пісень на кожен Божий день″