СВЯТО ОТЦІВ ШЕСТИ ВСЕЛЕНСЬКИХ СОБОРІВ

Має велике значення для формування християнського вчення та церковного благочестя. Ці собори були скликані для вирішення кризових питань віровчення та осудження єресей, що виникали в ранній Церкві. Православна Церква визнає сім Вселенських Соборів, з яких перші шість є основними для християнства.

Перший Собор (325 рік) в Нікеї осудив аріянську єресь і підтвердив божественність Ісуса Христа.

Другий Собор (381 рік) в Константинополі відкинув єресь Македонія і доповнив Символ віри. Третій Собор (431 рік) в Ефесі осудив Несторія та визнав Пресвяту Діву Марію Богородицею. Четвертий Собор (451 рік) у Халкідоні затвердив доктрину про дві природи Ісуса Христа. П'ятий Собор (553 рік) в Константинополі підтвердив рішення Четвертого Собору. Шостий Собор (680 рік) осудив монофелітську єресь і визначив, що в Ісусі Христі є дві волі - божественна та людська.

Вшановування отців цих Соборів підкреслює важливість їхніх рішень у збереженні істинного віровчення. Їхні труди стали основою віри та благочестя Православної Церкви, і це свято нагадує про важливість єдності та істинності віри.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 19 липня.
------------

Псалми 26, 50 та 90 читають як сильний духовний захист у небезпеці, часи тривоги та важкі життєві періоди. За традицією, їх промовляють разом або окремо вранці, перед дорогою або перед сном. Важливо звертатися до Бога щиро, розуміючи суть кожного тексту:

Пс 26:1-14:
″Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.″

Пс 50:1-21:
″Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.″

Пс 90:1-16:
″Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».″

СИМВОЛИ ПРИРОДИ

Лелека. «Де лелека водиться, там щастя родиться», - стверджували старі люди. Вірили, що цей птах приносить щастя тій оселі, де він збудував гніздо. Її господар вважався шанованим у селі чоловіком. Якщо ж хтось поруйнує це гніздо, то станеться біда: лелека принесе вогню й спалить хату або накличе грозову хмару. Тому люди оберігали й захищали свого пернатого друга від усіляких знегод. Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Розповідали, що Бог зібрав в один лантух усіх земних гадів і попросив чоловіка віднести та кинути його в море. Дорогою чоловік не витримав і засунув свого носа в лантух. Гади одразу ж вислизнули на волю й знову порозповзлись по землі. Бог і перетворив тоді чоловіка на бусола, примусивши його ходити болотами й збирати жаб, гадюк, вужів. До речі, слово «лелекати» українською означає «балакати». Деякі впевнені, що лелека - птах-оберіг, птах-тотем, який уособлює українців. Недаремно його часто називають людськими іменами.

З відривного календаря ″Криниченька″ за 18 липня.
----------

Був ченцем Києво-Печерського монастиря, який у своєму житті багато страждав заради спасіння душі.

Щоб перемогти спокуси, він носив тяжкі залізні кайдани, морив себе голодом та спрагою, а також замкнувся в маленькій печері, де провів тридцять років. Протягом цього часу він багато молився і постив, прагнучи очистити душу від похотей.

Преподобний розповідав, що після трьох років важкої духовної боротьби, він почув голос від святого Антонія, який наказав йому закритися в печері і мовчати. Відтоді його боротьба зі своїми страстями стала ще інтенсивнішою. Іоан навіть викопав яму і засипав себе піском на час Великого посту, сподіваючись перемогти тілесні похоті. Протягом цих випробувань він пережив багато духовних та фізичних страждань, зокрема, зустріч із дияволом, який намагався його знищити. Однак, після молитви Господь врятував його, і він отримав небесне просвітлення.

Іоан упокоївся близько 1160 року. Його пам'ять вшановується 18 липня (31 липня за старим стилем).

Преподобний Іоан залишив вчення про важливість покаяння, молитви та боротьби зі своїми пристрастями, що стало прикладом для багатьох поколінь християн.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 18 липня.
------------

Народилася в Антіохії в родині язичницького жерця. Після смерті матері вона була вихована годувальницею в християнській вірі. Коли її батько дізнався, що Марина (Маргарита) стала християнкою, він відрікся від неї. Під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана, Марина (Маргарита) була схоплена і кинута в темницю. Правитель Олімврій намагався змусити її відректися від віри і стати його дружиною, але свята відмовилася. Тоді її піддали жорстоким катуванням: тіло рвали тризубами і обпалювали вогнем. Однак свята Марина (Маргарита) залишалася непохитною.

Після катувань вона молилася Господу, і коли її занурювали у воду для втоплення, сталося чудо: з'явилася голубка з золотим вінцем, а рани Марини (Маргарити) зцілилися. Вражений народ прийняв християнство, але правитель наказав знищити всіх християн, і Марина (Маргарита) була обезголовлена.

Мощі святої Марини (Маргарити) спочатку знаходилися в монастирі Пантепонта, а пізніше були перенесені в Італію та Афон, де її чесна рука зберігається в Ватопедському монастирі. Свята великомучениця стала символом непохитної віри та мужності.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 17 липня.
------------

Господи Ісусе Христе, Спасителю наш преблагий! Поглянь милостивим оком на Церкву і на народ Твій! Бо ми люди Твої, Владико, і просимо за молитвами Пречистої Твоєї Матері та заступництвом святих землі Української усім нам подай духа мудрості та благочестя, духа любові до матері нашої єдиної і неподільної України та один до одного.

Владико Людинолюбний, Який зруйнував мури ворожнечі та мир подав родові людському! Даруй і нині мир рабам Твоїм; вкорени в нас страх Твій і утверди любов один до одного; згаси всякий розбрат, відверни всі спокуси та незгоду.

Настав Господи тих, хто при владі стоїть, і весь народ наш український, про нашу державу, про військо, Церкву і всіх людей добре дбати. Силою Хреста Твого зміцни державу і воїнство наше та захисти від підступів супротивників.

Милосердний Спасителю, захисти здоров'я тих, хто на Тебе уповає, припини всяку пошесть згубну. Лікарю душ і тіл наших, дай одужання тим, що хворіють, і підведи їх з ложа недуги та страждань. Благослови, Господи, укріпи і захисти Своєю благодаттю усіх тих, хто з благодійністю і жертовністю піклується про хворих вдома чи в лікарнях.

Благаємо Тебе, Боже, за братів і сестер наших, за воїнів наших, за вдовиць, за сиріт, за скалічених і немічних, і за всіх, хто Твого милосердя та допомоги Твоєї потребують. Особливо ж просимо за тих, хто від війни та нашестя чужинців постраждали, хто у полоні та несправедливому ув'язненні перебувають від кайданів і в'язниці визволи і від усякого лиха порятуй їх.

Благослови Господи Україну, Президента, владу і військо та весь народ її, і усіма благами, духовними і земними, за потребою обдаруй. Бо Ти єдиний Всесильний і Людинолюбний, і Тобі ми славу возсилаємо, з Отцем і Святим Духом, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Важлива подія для українського народу.

У 988 році князь Володимир Великий, після перемоги над своїми братами, став єдиним правителем Київської Русі. Спочатку язичник, він прийняв християнство з Візантії для всієї держави, що стало важливою політичною та духовною реформою. Це рішення зміцнило його владу, покращило міжнародні зв'язки та сприяло розвитку культури й освіти на Русі.

Прийняття християнства об'єднало народ у єдиній православній вірі, а утворення Київської Митрополії зробило Русь частиною християнської Європи. Це стало значущим кроком у розвитку держави, яке визначило цивілізаційний напрямок країни.

Сьогодні, через 1038 років після цих подій, ми відзначаємо цей день у складі помісної Православної Церкви України (ПЦУ), яка є правонаступницею Київської Митрополії. Цей день символізує духовне відродження та незалежність українського народу, особливо після трьох століть духовної залежності від Московії. Важливо, що тепер українці можуть молитися рідною мовою в українських святинях, таких як Києво-Печерська лавра.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 15 липня.
------------

Народився в 30-х роках ІХ століття, був нащадком роду Києвичів і очолив молоду Київську державу. У 860 році він здійснив похід на Візантію, який завершився невдачею, коли буря знищила руський флот. Після цього Оскольд вирішив прийняти християнство. Він звернувся до Патріарха Фотія і імператора Михаїла III з проханням про хрещення для себе та свого народу. Після цього в Київ були направлені місіонери, і Оскольд прийняв хрещення під іменем Миколай.

Це стало початком християнізації Київської Русі. Однак після хрещення Оскольда виник спротив з боку язичницької знаті. У 882 році, через змову, князь Оскольд був убитий воєводою Олегом, який захопив владу. Це призвело до відновлення язичництва на Русі, гонінь на християн і руйнування християнських храмів.

Князь Оскольд був похований з християнськими почестями, і на його могилі збудували церкву Святого Миколая.

Його мученицька смерть стала початком утвердження християнства в Київській Русі, що дійшло до свого апогею за князя Володимира Великого через більше ніж сто років.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 14 липня.
------------

Архангел Гавриїл - один із вищих ангелів, служителів Божих, покликаний сповіщати про великі події в історії спасіння людства.

Він навчив пророка Мойсея книжному писанню, розповів про створення світу, відкрив пророку Даниїлу майбутню долю єврейського народу, сповістив праведну Анну про народження Діви Марії.

Архангел Гавриїл також приніс священику Захарії звістку про народження Іоана Предтечі. Найбільш відомою є його благовісна місія - звістка Пресвятій Діві Марії про народження Спасителя. Саме він підкріплював Христа в Гефсиманському саду перед Його стражданнями і повідомив Богоматері день її Успіння.

На іконах Архангел Гавриїл зображується з білою лілією - символом чистоти, яку, за переказами, він приніс Діві Марії в день Благовіщення.

Гавриїл є покровителем музикантів і вчителів, до нього звертаються з молитвами про дарування дітей, допомогу в усиновленні, благополучну вагітність і народження дитини.

В цей день віруючі згадують його діяння і моляться про Боже благословення, просвітлення розуму і духовну підтримку.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 13 липня.
------------

СВЯТІ МУЧЕНИКИ ФЕОДОР ВАРЯГ І ЙОГО СИН ІОАН

Жили в Києві в Х столітті, коли варяги активно брали участь у державному житті Русі.

Вони сповідували християнство, прийнявши його під впливом Візантії, що було рідкісним серед скандинавів того часу.

Варяги становили важливу частину Київської дружини, але період правління Ярополка став часом боротьби між християнством і язичництвом.

Феодор і Іоан стали мучениками, коли язичники намагалися принести Іоана в жертву своїм богам. Батько відмовився віддати сина, викривши ідолів як бездушні створіння. Язичники розгнівалися і вбили їх.

Це стало прямим викликом язичницьким віруванням і символізувало боротьбу між християнською вірою та язичництвом на Русі.

Феодор і Іоан були вшановані як святі мученики в Києві. Їхня загибель стала першим свідченням християнської мученицької смерті на Русі.

Володимир Великий збудував на місці їх загибелі Десятинну церкву, яка стала важливим центром християнства на Русі.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 12 липня.
------------