ВИШГОРОДСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Одна з найшанованіших православних святинь. За переказами, її написав євангеліст Лука у І столітті. Проте дослідники датують її створення кінцем ХІ - початком XII століття, припускаючи, що вона була привезена з Константинополя. Ікона перебувала у Вишгородському Дівочому монастирі, звідки в 1155 році її викрав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязмі. З того часу її стали називати Володимирською іконою Божої Матері.

У 1237 році монголо-татари зруйнували Володимир, викравши оклад ікони. У 1395 році її перенесли до Успенського собору в Москві, а з 1480-го року вона остаточно залишилась там. Після революції 1917 року ікона потрапила до Державного історичного музею, а нині зберігається в храмі-музеї Святителя Миколая у Третьяковській галереї.

Святиня написана на липовій дошці (78×55 см). Під час реставрації 1918 року було виявлено численні перемалювання, недоторканими залишилися лише лики Богородиці та Христа.

У Вишгороді, в Церкві святих Бориса і Гліба, знаходиться точна копія ікони.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 квітня.
-----------

ТУТ, НА ГОРБОЧКУ, В ЗЕЛЕНІМ ВІНОЧКУ

"Благаю вас, браття, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з'єднані були в одному розумінні та в одній думці".
(1Кор. 1:10)

Тут, на горбочку, в зеленім віночку
Маленька церковка стоїть,
На мові чудовій, моїй українській
Молитва до Бога звучить.

Чому ж ми цураємось рідного слова,
Нащадки святої Руси?..
То мовою рідною, мовою серця
Ми розмовляймо усі!

Андрій Первозваний, Апостол слов'янський
Із давніх-предавніх часів
Молитись на мові, що ближча до серця,
Народові він заповів.

Чому святі храми, що їх збудували
Наші діди в давнину,
Платять донині із України
В далеку Москву данину?..

Нас охрестили, коли і в помині
Москви ще ніде не було.
Мій славний народе, чому ж ти повинен
Схилять перед нею чоло?..

О Боже мій милий, дай розуму й сили
Народ наш докупи з'єднать!
Те, що належить моїй Україні,
Ми не дамо роз'єднать!

Там на горбочку, в зеленім віночку
Церква маленька стоїть.
На мові чудовій, моїй українській
Молитва до Бога звучить!

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день"

ЯК Я ПИШУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ, КОЛИ ПОТРІБНО НОСОМ ПИСАТИ ДОВГИЙ ТЕКСТ

Спочатку моя мама фотографувала листочка з відривного календаря. Потім я, щоби довго не писати носом всі ці слова, ось так носом набираю слова з відривного календаря, потім все це за один раз пишу у свій нотаток в планшеті, виправляю, а тоді вже все це знову разом набираю текст і вже пишу в соціальних мережах. Таким чином, це полегшує моє життя, коли інколи носом потрібно багато писати.

Це дуже зручно зручно для таких людей, які не можуть володіти руками і ногами.

ПАСХАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ. ЗАГАЛЬНИЦЯ

Пасхальний тиждень, або Світлий тиждень, є одним з найрадісніших періодів у церковному календарі.

Він триває від Великодня до Антипасхи і відзначається як час великої радості та святкування Воскресіння Христового.

Протягом усього Світлого тижня в храмах здійснюються урочисті богослужіння з хресними ходами навколо храму. Віряни вітають один одного словами «Христос Воскрес!» та «Воістину Воскрес!», обмінюючись пасхальними яйцями як символом нового життя.

Однією з особливостей цього періоду є те, що всі дні тижня є загальницями. Протягом Світлого тижня немає жодних постів.

Світлий понеділок розпочинає святковий тиждень, продовжуючи радісні літургії та хресні ходи. Родини збираються на святкові трапези, ділячись радістю Воскресіння. Світлий вівторок, середа, четвер і п'ятниця зберігають дух святкування, нагадуючи вірянам про важливість духовного зростання та добрих справ.

Світла субота завершує Світлий тиждень. Антипасха, або Фомина неділя, завершує Пасхальний тиждень, підкреслюючи важливість віри та радість Воскресіння.

Пасхальний тиждень - це час великої радості, духовного зростання та зміцнення віри.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 13 квітня.
-----------

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ.
ПАСХА. ВЕЛИКДЕНЬ

Світле Христове Воскресіння - найголовніше свято у житті кожного християнина, торжество перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою. У цей день ми святкуємо Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа, яке стало основою нашої віри та надії на вічне життя.

Пасха, або Великдень, є кульмінацією усіх подій Святого Великого посту та Страсного тижня. Христос, прийнявши хресну смерть заради нашого спасіння, своєю перемогою над смертю відкрив кожному шлях до спасіння та життя вічного. Його Воскресіння є початком нового буття для людства, адже через Нього кожен з нас отримує можливість стати причасником вічної радості з Богом.

Пасхальне богослужіння, сповнене світла і радості, проголошує: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» Ці слова наповнюють серця віруючих миром, надією та любов'ю. Вони нагадують про те, що навіть у найтяжчих обставинах життя ми маємо сподіватися на Божу допомогу і вірити у перемогу благодаті.

У цей великий день Церква закликає кожного з нас відкрити своє серце для Бога, прославити Його воскресіння через добрі діла, милосердя та любов до ближніх.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 квітня.
-----------

РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ

Великдень (Пасха) - найзначніше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа.

За тиждень до Великодня, у Вербну неділю, із церкви приносили освячену вербу й шмагали нею всіх членів сім'ї та худобу; пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від Вербної неділі починали активну підготовку до Великодня: варили яйця й розписували писанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво тощо. У Чистий четвер кожна господиня намагалася принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давнє коріння має звичай запалювання великодніх багать, які розкладали на пагорбах або біля церкви в ніч із суботи на неділю. Протягом трьох днів свята парафіянам дозволялося дзвонити в церковні дзвони. Вважалося, що вони відлякують нечисту силу та сприяють тому, щоб гречка уродила. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки гралися в цокання - биття яєць, парубки змагалися в спритності, швидкості, силі, дівчата - у танці, співі тощо.

З відривного календаря "Криниченька" за 12 квітня.
----------

ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

Паска - весняний обрядовий хліб, який готували на Великдень. Дуже здобне, вчинене тісто на яйцях, сметані, олії, цукрі добре вимішували й ставили в тепле місце сходити. Змазавши форми (бабинці, кухлики), укладали туди його, стежачи, щоб займало не більше двох третин посудини. Тісто знову сходило, і його дуже обережно ставили в добре напалену піч. Готову паску прикрашали цукровою поливою, фарбованим пшоном або маком. Її обов'язково святили в церкві разом із крашанками та іншими стравами святкового столу. Свяченою паскою починали великодній сніданок. Усе, що стосувалося її, мало непересічне значення: крихти не можна було викидати свиням або птиці, лише рогатій худобі; вершечок від паски, висушений і залишений на запас, мав, за повір'ями, лікувальні властивості не лише для людей, а й для худоби. У Галичині та Карпатах вірили, що, посіявши на городі крихти від паски, можна виростити квіти маруньки, які мають цілющу силу.

З відривного календаря "Криниченька" за 11 квітня.
----------

ВЕЛИКА СУБОТА

День очікування Воскресіння Христового. Церква згадує час, коли тіло Ісуса перебувало в гробі, а душа Його сходила в ад, звільняючи праведників.

Велика субота є днем тиші, роздумів і молитви, коли ми готуємося до святкування Воскресіння.

У цей день ми глибше занурюємось у молитву і постійно очікуємо на Воскресіння, яке приносить надію на вічне життя. Воскресіння Христове є основою нашої віри, адже саме через Воскресіння ми отримуємо спасіння і можливість бути з Богом навіки. Цей день є спогадом про перемогу життя над смертю, добра над злом.

Велика субота - це час для внутрішнього очищення і молитви, коли ми маємо підготувати себе до святкування Пасхи. Церква закликає нас до вдячності Христу, який, перебуваючи у гробі, вже здійснив спасіння людства.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 11 квітня.
-----------

ВЕЛИКА П'ЯТНИЦЯ

Найскорботніший день для всіх православних християн. З великою тугою згадуємо останні години земного життя нашого Спасителя: Його несправедливе осудження, страждання й муки, насмішки над Ним і знущання, розп'яття й смерть.

Це день, коли Церква згадує страждання і смерть Ісуса Христа на хресті. У цей день ми вшановуємо Христову жертву, яка принесла спасіння людству. Ісус Христос, добровільно прийнявши хресні муки, показав велич своєї любові до людей. Цей день є часом глибокої скорботи, коли ми повинні замислитись над значенням Його жертви для нашого спасіння.

Велика п'ятниця є також днем покаяння, коли ми повинні розуміти, що Христос страждав і помер за наші гріхи. Через свою смерть на хресті Він показав, як важливо відмовлятися від власних егоїстичних прагнень і жити для інших. Ми маємо йти слідами Христа, прощати своїм ближнім і служити людям. Вшановуючи Його муки, ми розуміємо, наскільки важливими є для нас відносини з Богом і з ближніми.

У цей день у храмах не звершується Божественна літургія, а піст є особливо суворим.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 10 квітня.
-----------

ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ

Пострижини традиційне відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов'язково запрошували повитуху та хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилали вовною догори кожух (як обереговий знак), садовили на нього хлопчика, і названий батько вистригав своєму похресникові трохи волосся навхрест. У гуцулів такий обряд називався обтинанням (рубанням, обрубуванням) і проводився двічі: за місяць після народження (як знак прилучення дитини до роду) і в рік повноліття, символізуючи перехід підлітка до новго соціального стану. У більш давні часи обтинання виконували сокирою, пізніше для цього використовували ножиці.

Дівочий різновид пострижин - це обряд заплітання (на Закарпатті воно проводилося за п'ять років після народження) - урочисте плетення навхрест перших кісок. Для цього ритуалу запршували хрещену матір, якій дарували калача та хустку.

Пострижини закривають цикл власне родильних обрядів.

З відривного календаря "Криниченька" за 8 квітня.
----------

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

День, коли ми згадуємо Таємну Вечерю, під час якої Ісус Христос установив Євхаристію, даруючи учням хліб і вино як Своє Тіло та Кров.

Це одне з найбільш важливих подій у християнському житті, оскільки воно стало основою нашого спасіння через участь у Таїнстві Євхаристії.

Христос, віддаючи Себе за нас, показує нам шлях до вічного життя через Свою жертву.

Цей день також згадуємо миттєву жертву служіння та смирення, коли Ісус омив ноги своїм учням, вказуючи на важливість служіння один одному в любові та покорі. Великий четвер це день, коли ми повинні переосмислити своє служіння ближнім і спонукати себе до безкорисливої любові.

Також у цей день ми згадуємо зраду Іуди, який, продавши Ісуса, став причиною Його страти.

Великий четвер с часом для молитви, покаяння і духовного очищення.

Ми маємо звернути увагу на Таємну Вечерю як на можливість очищення наших сердець і з'єднання з Христом через Євхаристію.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 9 квітня.
-----------

ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

Деруни (драники, драчаники, терчаники) користувалися великою популярністю в народній кухні, особливо в північних районах України. Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна або картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували й смажили оладки на олії або смальці. У деруни інколи клали начинку: у м'ясоїд - сир із сирим яйцем або січене м'ясо (варене, а то й сире), у піст - підсмажені на олії з цибулею гриби або просто смажену цибулю. Віддавали перевагу дерунам зі сметаною або ряжанкою. Іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею або грибами, заправлений підсмаженим борошном. Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали в макітру або горщик, заливали сметаною й ставили в гарячу піч.

Їли цю смачну й корисну страву на сніданок або вечерю, найчастіше в неділю. Деруни й нині улюблена повсякденна страва.

відривного календаря "Криниченька" за 7 квітня.
----------

ВЕЛИКА СЕРЕДА

День, коли згадуємо зраду Іуди, який продав Ісуса за 30 срібняків. У цей день Церква звертає увагу на гірку правду про те, як легко можна зрадити Христа заради матеріальних благ або особистих вигод.

Іуда, який був одним із учнів Ісуса, не зміг зрозуміти істинного значення Божественного покликання і продемонстрував зраду.

Цей день є для нас попередженням про небезпеку духовної сліпоти і жадібності. Іуда втратив духовну перспективу через свою прихильність до земних благ і власної гордості. Ми маємо пам'ятати про важливість збереження чистоти серця та вірності Богові, незважаючи на матеріальні спокуси цього світу. Велика середа також є часом покаяння, коли треба замислитись над своїми помилками і розкаятись перед Богом. Церква закликає до духовного очищення і відновлення внутрішньої гармонії через молитву, покаяння та добрі вчинки. У цей день ми особливо молимося за те, щоб не піддатися зловісним спокусам і зберегти свою вірність Христу до кінця.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 квітня.
-----------