Був ченцем Києво-Печерського монастиря, який у своєму житті багато страждав заради спасіння душі.

Щоб перемогти спокуси, він носив тяжкі залізні кайдани, морив себе голодом та спрагою, а також замкнувся в маленькій печері, де провів тридцять років. Протягом цього часу він багато молився і постив, прагнучи очистити душу від похотей.

Преподобний розповідав, що після трьох років важкої духовної боротьби, він почув голос від святого Антонія, який наказав йому закритися в печері і мовчати. Відтоді його боротьба зі своїми страстями стала ще інтенсивнішою. Іоан навіть викопав яму і засипав себе піском на час Великого посту, сподіваючись перемогти тілесні похоті. Протягом цих випробувань він пережив багато духовних та фізичних страждань, зокрема, зустріч із дияволом, який намагався його знищити. Однак, після молитви Господь врятував його, і він отримав небесне просвітлення.

Іоан упокоївся близько 1160 року. Його пам'ять вшановується 18 липня (31 липня за старим стилем).

Преподобний Іоан залишив вчення про важливість покаяння, молитви та боротьби зі своїми пристрастями, що стало прикладом для багатьох поколінь християн.

З відривного календаря ″З вірою в душі″ за 18 липня.
------------