Виступ Юлії Мендель, у якому вона висвітлила нібито деструктивну діяльність Андрія Єрмака в Офісі Президента та Уряді, фактично розкриває значно глибшу проблему — неефективність вищого державного управління та потенційну управлінську кризу під керівництвом Президента Зеленського.

Суть розповіді Мендель зводиться до практики, коли чиновники отримували розпорядження безпосередньо від Президента, але згодом їхнє виконання блокувалося дзвінками від Андрія Єрмака. Виникає логічне запитання: який правовий статус мав Єрмак (на той час, за її словами, фактично офіс-менеджер або завгосп), щоб скасовувати накази Глави держави?

Особливо незрозумілою є ситуація з міністерським корпусом. Міністри є членами Кабінету Міністрів України, і їхня діяльність підпорядкована Прем'єр-міністру та Уряду в цілому (за винятком повноважень Президента щодо силовиків та дипломатів). Чому міністри виконували вказівки особи, яка не має прямих конституційних повноважень щодо них?

Найбільш імовірним поясненням цієї ситуації є те, що невиконання вказівок Єрмака призводило до подальшого звільнення чиновників Президентом. Це створює враження, що Єрмак був ключовим центром прийняття рішень, що може свідчити про неформальну узурпацію влади в Офісі Президента, що відбувається за мовчазної згоди або, принаймні, байдужості Глави держави.

Факт того, що ″керівник апарату″ міг анулювати президентські накази, є критичним індикатором. Прямий обов'язок керівника — це віддавати накази та забезпечувати їхнє безперешкодне виконання. Якщо накази систематично скасовуються підлеглим без належних повноважень, це ставить під сумнів компетентність вищого керівника та його здатність відповідати займаній посаді.

Свідчення Мендель фактично підтверджують поширену в суспільстві думку про те, що Офіс Президента перебрав на себе невластиві функції, а керівник апарату (чи інша неформальна впливова особа) акумулював значну частину виконавчої влади, використовуючи повну лояльність або пасивність Президента. Це є прикладом управлінської аномалії, яку важко уявити в умовах сталих демократичних інститутів (наприклад, адміністраціях Маргарет Тетчер, Рональда Рейгана чи хоча б Порошенко).