Ханський палац у Бахчисараї називають єдиним свідком палацової культури Кримського ханства. Він дійсно символізує державну владу Ґераїв, проте насправді був лише ядром розгалуженої мережі резиденцій. Але чому з них усіх до нас дійшов тільки Хансарай?

Процес релігійної колонізації Криму російською імперією у XVIII–XIX століттях був не просто експансією, а складником стратегії легітимізації загарбань. Її мета полягала в тому, щоб представити Крим як “споконвічно російську” землю, стерши при цьому багатовікову спадщину.

Російська імперія вибудовувала свій культурний капітал, систематично привласнюючи геніїв підкорених народів. Так було й у Криму.

Кримське ханство значно перевищувало межі Кримського півострова, охоплюючи величезні степові простори Північного Причорномор'я між Дунаєм й Кубанню. Цей матеріал розкриває природу степових поселень, які функціонували переважно як опорні пункти для контролю кочових ногайських орд.

Під час громадського обговорення проєкту Постанови Верховної Ради України про перейменування населених пунктів Криму низка суб’єктів виступила із закликом вилучити з переліку на перейменування десятки назв, які, на їхню думку, не містять символіки російської імперської політики.

На відміну від нав'язаних пізніх імперських образів, справжніми символами Кєфє (Феодосії) є його архітектурні пам'ятки, які свідчать про багатовікове співіснування різних народів і релігій.

Ми пропонуємо два такі символи: мечеть Муфті-Джамі та вірменську церкву Сурб-Геворг.

Цей текст присвячений детальному дослідженню типології та функціональних особливостей населених пунктів ранньомодерного Криму (XV–XVIII століття), розкриваючи, як вони діяли в єдиній економічній системі на перехресті кочових традицій і міжнародної торгівлі.

"Біла пляма" на карті децентралізації України знаходиться у Криму. АР Крим та Севастополь залишаються єдиними двома регіонами, де не створено спроможних територіальних громад.

Аналізую цю запізнілу главу реформи, й пропоную конкретний план — проєкт 38 громад для Криму.

Раніше я вже писав широкий історичний огляд адміністративного поділу Криму в різні епохи. Тепер, зосереджуючись на одному з найбільш значущих і переломних періодів, детальніше розгляну адміністративно-територіальний поділ Криму часів пізнього Кримського ханства.

Попри свою нібито візуальну привабливість і беззаперечну впізнаваність як туристичного об'єкта, Ластівчине гніздо є символом російської імперської апропріації, який штучно затирає справжню багатошарову культурну та історичну ідентичність Криму, що належить його корінним народам.

Алани відіграли важливу роль в історії Криму, їхня присутність охоплювала період від III століття до XV століття.
Поступово алани асимілювалися з іншими народами півострова — готами, греками та тюркомовними кипчаками, і стали одним із компонентів кримськотатарського народу.

Зазвичай історія римських легіонів асоціюється з Середземномор'ям, Галлією чи Дакією, проте їхні сандалії залишили сліди й в сучасній Україні, зокрема в Криму.
Хоча Рим ніколи не підкоряв весь півострів, його присутність залишила значний відбиток у Криму.

У середньовічному Криму, де схрещувалися ключові торгові шляхи Заходу та Сходу, Чорне море було не просто водною артерією, а й полем битви за вплив і багатство.
У князівства Феодоро також була своя власна історія боротьби за вихід до моря.

У сучасному світі міський простір часто розглядається як єдиний, монолітний організм, однак, як показує історія, це не завжди так.
На прикладі Ак'яра (Севастополя), який розростався шляхом приєднання навколишніх селищ, можна побачити наслідки совкової політики містобудування.

У нас останні роки дуже часто фактично ігнорують існування окремого регіону України "місто Севастополь". Нагадую, що поки він є в Конституції, хоча сподіваюся, його там колись не буде і він повернеться до складу АРК.

Символи міст формують наше сприйняття, але чи завжди вони відображають справжню суть? Сучасна репрезентація Криму стикається з викликами, адже часто зосереджується на стереотипах.

Розвінчую нав'язані штампи про "місто російської слави".

Ак’яр — українське місто з багатою та складною історією, яке стало об'єктом численних мітів, що спотворюють його справжнє минуле та сьогодення.

Розповідаю про історичний шлях кримських ромів, їхню культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.

Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму".

Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати.

Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом десятиліть.

Прогулюючись вулицями міст, ми звикли до певної логіки в нумерації будівель: непарні номери будинків послідовно розміщуються ліворуч, а парні — праворуч. Однак, в Акмєсджиті (Сімферополі) ця закономірність дає збій.

Розповідаю, як так сталося, і чому це знову через кляту русню.