По той бік новин

​Коли зловмисники побачили, наскільки успішним став допис Лілії Ластовиченко (26 тисяч поширень!), вони усвідомили його потенціал. Тому й вирішили «закосплеїти» і текст, і навіть фото: той самий військовий, що лежить на землі, та сама карета швидкої допомоги і мотоцикл поліції поруч. Проте всі ці зображення згенеровані нейромережами — різні пози, локації тощо.🦉 Це тенденція останнього року, коли шахраї не просто генерують емоційні зображення, вони прив’язують їх до реальних подій. Саме тому після кожного повернення українських полонених додому, в нашій стрічці з’являються картинки заплаканих військових, закутаних в українські прапори, після кожного ракетного обстрілу — поранені діти біля завалів будинків, після кожного збитого літака — портрети героїчних пілотів. І хто там уже розбереться, на якій з усіх цих картинок зображений справжній пілот, герой України.🦉Читайте повний текст на нашій сторінці в фейсбуці: https://www.facebook.com/share/p/174c36WDpu/
https://telegra.ph/file/873320737286b77d890ce.jpg

​✅ Емоційна історія про «забутого» військовослужбовця — яскравий приклад шкідливого впливу жалісливих картинок, згенерованих ШІ. Вони знижують чутливість до реальних подій, розмивають межу між правдою і брехнею. Під їхнім впливом люди ставлять під сумнів правдиві події (як от ця). У соцмережах масово поширюють емоційний допис, ілюстрований світлиною військового, що лежить на землі біля автобусної зупинки. З рюкзаком на плечах, в однострої. Поверх світлини написано слово «байдужість». Його авторка Лілія Ластовиченко розповідає, що він так пролежав близько 40 хвилин. За цей час до нього так ніхто і не підійшов, не викликав швидку, навіть не нахилився. 🗣 «Я підійшла. Від нього не було чутно алкоголем. Поруч — пляшка води, фрукти, сигарети. Очевидно, повертався з фронту або в відпустці. Просто хотів доїхати додому. І він не просто спав. Він не реагував навіть тоді, коли я облила його водою. Ні здригу. Ні звуку. Просто нерухомий. І всі дивились. І стояли. І далі чекали свій автобус. Я викликала поліцію. Вони приїхали швидко, викликали швидку. Його забрали», — пише вона.За кілька днів цьому допису поставили понад 2,6 тисяч вподобайок, прокоментувало близько 560 людей, ще 26 тисяч поширили допис! Реакції на розповідь Лілії неоднозначні. Пропонуємо ознайомитися з ними за посиланням (там ви також знайдете пояснення, чому ця історія сталася насправді): https://www.facebook.com/share/p/1Ca3dmnmui/ ❤️Друзі, алгоритми фейсбуку хибно обмежили нашу сторінку. Через це наші дописи не рекомендуються в стрічці. Лише ваші лайки та поширення допоможуть зробити наші дописи видимими🖤
https://telegra.ph/file/611631098ac4415b941d7.jpg

​🗣 “Коли будете писати про нас статейку, не забудьте вказати, що нас рекомендує координаційний штаб в дорожній карті !!! [...] , — таке повідомлення ми отримали в телеграмі від “Ірини”, яка представилася Вірою, адміністраторкою фейсбук-групи “Пошук людей під час війни” (551 тисяча учасників). ❌ Як доказ вона надіслала нам публікацію “Українські сервіси з пошуку зниклих або загиблих” на сайті Telegra.ph. Там дійсно першим пунктом стоїть посилання на фейсбук-групу “Пошук людей під час війни”. ✅ Проте Telegra.ph не має жодного відношення до Координаційного штабу. Це редактор тексту для швидких, анонімних публікацій без модерації. Його пов’язують з Павлом Дуровим та його Телеграмом. То чи варто довіряти таким публікаціям? Відповідь, гадаємо, очевидна. ✅ Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими дійсно розробив Дорожню карту “Дії родини, якщо військовослужбовець потрапив в полон, зник безвісти або загинув”. Але вони там не радять ніякі “сервіси з пошуку зниклих або загиблих”. 👉 У відповідь на наш запит у штабі зазначили: 🗣 “Координаційний штаб не співпрацює з інформаційним ресурсом «Пошук людей під час війни» на платформі Фейсбук. Також звертаємо Вашу увагу на те, що питаннями звільнення українських Захисників з полону та пошуку зниклих безвісти опікуються виключно державні структури”. 🦉 Докладно про цю божевільну історію читайте на нашій сторінці в фейсбуці: https://www.facebook.com/share/p/1BZKPzes54/. Якщо ви вважаєте нашу роботу важливою, потіште нас вподобайками та поширеннями.
https://telegra.ph/file/be5ba5615413518395815.jpg

​✅ Військовослужбовця з прізвищем “Олейнік Григорій В’ячеславович” немає і ніколи не було ані в списках загиблих, ані серед похованих на Алеї Слави у Броварах. 🇷🇺Увага! Фейк із російськими вухами!🇷🇺❌ У соцмережах активно поширюють допис, в якому стверджують, мовляв, у Броварах, що на Київщині, мати вказала на могилі загиблого сина “Незаконно мобілізований”. І нібито за це комунальники подали на неї до суду. Відповідний текст супроводжується фотографією нагробного пам’ятника, на якому написано “Олейнік Григорій В’ячеславович”, роки народження “05.031998 - 10.02.2025” та “Незаконно мобілізований”. А також постановою суду від 31 березня цього року. Станом на зараз допис поширили 400 разів, вподобали майже пів тисячі людей, ще близько 170 прокоментували (багато з них повелися на вкид). 📌 Спростування Це фейк, який в український інформаційний простір потрапив із подачі російських сайтів-сміттярок. Щоб у цьому переконатися, достатньо загуглити ключову фразу “Незаконно мобілізований” в перекладі російською мовою та порівняти час публікацій. У російськомовній версії та на російських сайтах вони з’явилися щонайменше на день раніше. Серед українців ворожий вкид спробували легалізувати зокрема через обліковий запис у фейсбуці “Андрей Миколайчук” (7,6 тисяч читачів). Сторінку було створено ще в 2014 році, проте там немає жодної особистої інформації та світлин автора, майже всі дописи переповнені емоцій та категоричних тверджень, багато фейків. ✅ За офіційною інформацією, військовослужбовця з прізвищем Олейнік Григорій В’ячеславович ні в списках загиблих, ні серед похованих на Алеї Слави у Броварах немає і ніколи не було. Про це на своїй верифікованій сторінці (пам’ятаймо про синю пташку поруч із іменем) повідомив броварський міський голова Ігор Сапожко. 🗣 “Офіційно заявляю, що всі ці факти є абсолютним фейком та провокацією російських спецслужб. Ворог намагається штучно створити інформаційну атмосферу нібито суцільного беззаконня в Україні, дискредитувати Збройні Сили України та посіяти розкол між цивільними та військовими. Вкотре прошу довіряти тільки офіційним джерелам, а не сфабрикованим російським ІПСО дописам”, — написав пан Сапожко. ✅ У Центрі стратегічних комунікацій звертають увагу на те, що цю підробку створили за допомогою штучного інтелекту. Наприклад, памʼятник має штучні відблиски, не притаманні денному освітленню, а тло розмите й нечітке. Текст має неприродний вигляд й очевидно накладений за допомогою фоторедактора. У «постанові» суду, яка нібито зобов’язує прибрати напис «незаконно мобілізований» з пам’ятника, прізвище вказано «Олійник», а не «Олейнік», як на фейковій світлині. До того ж, додають фахівці Центру, оформлення «постанови» не збігається зі зразками, притаманними українським судам.Фейковий документ має помилки, зокрема, «відповідач зобов’язується змінити порочить честь і гідність», деякі речення написані з нового рядка, а також на «документі» відсутні печатки та вхідні й вихідні дані.
https://spravdi.gov.ua/brehnya-u-brovarah-zyavyvsya-nadgrobok-z-napysom-nezakonno-mobilizovanyj/

″Шок!″, ″Сенсація!″, ″Ви не повірите″, ″Все вирішено!″, ″Почалося!″, ″Термінове звернення!″
Сайти-сміттярки використовують клікбейтні заголовки, щоб зацікавити читачів, змусити їх перейти за посиланням і таким чином збільшити кількість відвідувань сайту. Натомість у матеріалі ви або не знайдете ″анонсованої″ інформації, або вона буде не такою вже й сенсаційною, шокувальною, вирішальною - потрібне підставити.
📌 Як впізнати клікбейтний заголовок - розповідаємо у картках👆