Букви

Джерело: Володимир ЗеленськийПрезидент України Володимир Зеленський прибув до зруйнованого російським ракетним ударом будинку у Києві.На місці удару Зеленський вшанував пам’ять загиблих. Він нагадав, що внаслідок цієї атаки загинуло 24 особи, серед яких троє дітей.Він висловив співчуття всім, хто втратив рідних та близьких унаслідок цього удару.Президент наголосив, що світ має пам’ятати, яку ціну щоденно платить Україна, аби агресія РФ не поширювалась на інші країни.“Світла пам’ять кожному й кожній, чиє життя було забране Росією”.Як відомо, уночі 14 травня війська РФ здійснили масований ракетно-дроновий удар по Києву, зокрема поціливши по багатоповерхівці у Дарницькому районі.Вранці 15 травня завершили пошуково-рятувальну операцію на місці російського удару по житловому будинку. Загалом 24 людини загинули, і серед них три дитини. Ще 48 людей поранено, і з них двоє – діти.У Києві 15 травня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російської масованої комбінованої атаки 14 травня.

У будинку в Києві, в який 14 травня поцілила російська ракета, мешкав загиблий воїн Євген Яковлєв. Унаслідок атаки загинула його донька, ще одну шукають під завалами.Внаслідок ракетного удару по житловому будинку в Києві 14 травня загинули двоє співробітників “Нової пошти”.

Запис Зеленський прибув до зруйнованого російським ударом будинку у Києві спершу з'явиться на Букви.

Джерело: СБС ЗСУБійці Сил безпілотних систем ЗСУ уразили літак Бе-200 “Альтаір”, гвинтокрил Ка-27, ЗРК “Тор-М2”, ЗРГК “Панцирь-С1” та корабель із боєкомплектом.Так, оператори 1-го окремого центру БпС СБС уразили літак-амфібію Бе-200 “Альтаір” та гвинтокрил Ка-27 у місті Єйськ, РФ.Також бійці підрозділу уразили ЗРГК “Панцирь-С1” у тимчасово окупованому Криму та корабель-суховантаж із боєкомплектом у Бердянську.Оператори 427-ї окремої бригади “Рарог” уразили ЗРК “Тор-М2” у Луганській області.Водночас бійці 414-ї бригади “Птахи Мадяра” спільно з 20-ю бригадою К-2 завдали удару по навчальному центру та пункту тимчасової дислокації противника в Луганській області.

Підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів, зокрема по засобах ППО і зв’язку, РЛС та логістичних об’єктах.

Запис Українські дронарі уразили літак-амфібію та гвинтокрил росіян (відео) спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Тимур ТкаченкоВ Києві знову зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки в ніч на 14 травня. Відомо вже про 9 жертв.“Рятувальники деблокували з-під завалів ще одного загиблого. Станом на зараз кількість людей, яких вбили росіяни вже 9. Мої співчуття рідним і близьким. Пошукова операція триває“, – повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.Як відомо, уночі 14 травня РФ масовано атакувала українську столицю ракетами та безпілотниками.Відтоді на місцях триває розбір завалів. Як повідомляли у ДСНС, є дані про мінімум 20 зниклих безвісти.У Києві 15 травня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російської масованої комбінованої атаки 14 травня.

Унаслідок ракетної атаки Росії на Київ в ніч на 14 травня загинув 30-річний ексхокеїст Юрій Орлов.14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.

Запис Удар по Києву: відомо про 9 загиблих спершу з'явиться на Букви.

Джерело: СуспільнеВищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід для ексглави Офісу президента України Андрія Єрмака.Так, за рішенням суду, Єрмака арештовано на два місяці. Водночас він може вийти під заставу у 140 млн гривень.Сам Єрмак у відповідь на питання журналістів заявив, що у нього немає коштів для внесення застави і що він подаватиме апеляцію.Як відомо, Андрій Єрмак є одним з підозрюваних у справі про “відмивання” 460 млн гривень на будівництві кооперативу “Династія” у Козині під Києвом.Як відомо, 11 травня НАБУ та САП оприлюднили деталі розслідування щодо будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, упродовж 2021-2025 років через проєкт могли легалізувати понад 460 млн грн коштів, одержаних злочинним шляхом.У центрі справи – колишній керівник Офісу президента, якому вже повідомили про підозру за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.Сам Єрмак заявив, що надасть свій коментар щодо справи коли завершаться слідчі дії.

В Європейській комісії прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.Поліція затримала колишнього полоненого військовослужбовця “Азову” Віктора Лахна після того, як він кинув яйцем в ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака.

Запис Арешт на два місяці з можливістю застави: ВАКС обрав запобіжний захід Єрмаку спершу з'явиться на Букви.

Джерело: mіlіtаrnyі з посиланням на РоlіtісоІспанія закликала країни Євросоюзу створити єдину європейську армію на тлі недовіри до США і побоювань щодо майбутнього НАТО.Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес вважає, що Європа більше не може повністю покладатися на Вашингтон у питаннях безпеки. Ми не можемо щоранку прокидатися, гадаючи, що ж США зроблять далі.За словами глави МЗС, європейським країнам необхідно створити власні військові сили та загальну систему оборони, щоб бути готовими до можливих загроз з боку Росії та інших держав. Альбарес вважає, що створення європейської армії не має розглядатися як альтернатива чи загроза НАТО. Заяви іспанського міністра відображають ширшу зміну настроїв у Європейському Союзі. Навіть держави, котрі традиційно орієнтувалися на тісну трансатлантичну співпрацю, дедалі частіше визнають, що Вашингтон більше не сприймається як повністю передбачуваний союзник.Політика адміністрації Дональда Трампа викликає в Європи серйозні сумніви щодо американської підтримки. Приводом для посилення напруженості стали заяви глави Білого дому про необхідність скоротити військову присутність у Німеччині та закиди на адресу НАТО. Президент США неодноразово критикував союзників по альянсу і припускав можливість виходу з НАТО. Міністр закордонних справ Іспанії заявив, що нова міжнародна криза підштовхнула ЄС до більшої стратегічної незалежності.Генсекретар НАТО Марк Рютте припустив у щорічному звіті, що Росія зосередиться на атаках по енергетичній інфраструктурі в разі нападу на Північноатлантичний альянс.

Росія готується напасти на НАТО

Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – NеwswееkУ НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.А згодом Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав готуватися до війни, через що зокрема значно збільшити витрати на оборону та наростити виробництво озброєнь.

27 квітня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на конференції у Жешуві оголосив про співпрацю з Україною для створення сучасної армади безпілотників.Населення Європейського Союзу закликали зробити продовольчі запаси на випадок війни або іншої великої надзвичайної ситуації, мовиться у звіті про цивільну та військову готовність Європи, підготовленому радником президентки Єврокомісії та експрезидентом Фінляндії Саулі Нііністьо.Голова Європарламенту Роберта Мецола зауважила, що Європейському Союзу слід створити свою власну безпекову організацію на додаток до НАТО.

Запис Іспанія закликає до створення армії ЄС спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУПідрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів. Зокрема, під удар потрапили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” та НПЗ “Ярославський”.Так, сьогодні підрозділи Сил оборони України уразили установки первинного перероблення нафти АВТ на нафтопереробному заводі “Ярославський” у Ярославлі (Ярославська обл., РФ). Продукція заводу включає бензин, дизельне та реактивне пальне і є важливим компонентом у забезпеченні логістики ворожої армії.Також підтверджено ураження інфраструктури газопереробного заводу “Астраханський” у Астраханській області РФ – виникла пожежа на території об’єкта. Підприємство є важливим елементом газотранспортної та паливної інфраструктури держави-агресора та залучене до забезпечення потреб воєнно-промислового комплексу Росії.Водночас уражено нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у населеному пункті Волна (Краснодарський край, РФ). На території об’єкта зафіксовано пожежу. Ступінь завданих збитків уточнюється.“Таманьнефтегаз” – один із ключових російських нафтових терміналів поблизу порту Тамань на узбережжі Чорного моря. Термінал використовується для перевалки нафти, мазуту, дизельного пального та зріджених вуглеводневих газів. Комплекс має резервуарний парк великого обсягу. Об’єкт залучений до забезпечення пальним російських окупаційних військ.Також уражено:

командно-спостережні пункти противника у районах Старомлинівки, Соледара та Комишувахи на Донеччині;пункт управління БпЛА противника у Мирному на ТОТ Донецької області;зосередження живої сили противника у Кінських Роздорах Запорізької області, Олешках Херсонської області, Тьоткіному Курської області РФ, Наумовці Бєлгородської області РФ, а також у районах Мирного та Рівного на Донеччині й Варачиному Сумської області.

В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.

Запис Сили оборони уразили нафтову інфраструктуру РФ – Генштаб спершу з'явиться на Букви.

Джерело: “Європейська правда”Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Пентагон направив своїх військових до України для вивчення застосування дронів у реальних бойових умовах.Під час слухань у Сенаті лідер меншості Мітч Макконнелл назвав Україну “Кремнієвою долиною війни” та поцікавився, чи підтримує Гегсет поїздки представників Пентагону для переймання українського бойового досвіду.Глава Пентагону підтвердив це та зазначив, що особисто схвалив відправку додаткових співробітників.“Я особисто схвалив направлення туди додаткового персоналу, щоб вивчати це поле бою дронів – як у наступальних, так і в оборонних аспектах, – аби ми засвоїли всі можливі уроки цього конфлікту й у режимі реального часу впроваджували їх у те, як ми обороняємося та ведемо наступальні дії в епоху, коли домінування дронів є необхідністю”, – заявив він.Гегсет додав, що США мають взяти уроки, отримані в Україні та на інших полях бою, і “якнайшвидше застосувати” у своїй армії.

Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.Пентагон представив найбільший у своїй історії запит на оборонний бюджет на 1,5 трильйона доларів. Він передбачає виділення 75 мільярдів доларів на дрони та технології для боротьби з ними.

Запис Пентагон відправив військових в Україну для вивчення застосування дронів – Гегсет спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУВ ніч на 12 травня  підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.Зокрема уражено два командно-спостережні пункти та пункт управління противника у районі Селидового на Донеччині.Крім того, уражено пункт управління БпЛА агресора у районі Покровська Донецької області.Також воїни Сил оборони били по складу матеріально-технічних засобів окупантів у Новополтавці Запорізької області та ремонтному підрозділу противника у Розквіті на Луганщині.Серед іншого, уражено райони зосередження живої сили ворога у Донецьку та Охрімівці на Запоріжжі.

Вчора та в ніч на 8 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів. Зокрема, уражено НПЗ, нафтобазу, склади та об’єкти ППО ворога.

Запис Пункти управління, логістика та жива сила: Генштаб повідомив про нові ураження ворога спершу з'явиться на Букви.

9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.
Віктор Орбан, навіть втрачаючи владу, продемонстрував майстерність політичного розрахунку. Повернення затриманих коштів “Ощадбанку” (40 млн доларів та 35 млн євро) та розблокування допомоги ЄС у розмірі 90 млрд євро були подані не як поступки, а як особисті рішення Орбана, прийняті після відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”.
Цей крок має на меті позбавити Петера Мадяра будь-якого простору для дипломатичного маневру. Орбан свідомо вибив з рук наступника “подарунки”, які той міг би використати для нормалізації стосунків з Києвом. Тепер у Мадяра залишається лише один дієвий інструмент тиску – блокування офіційного відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС. Якщо новий прем’єр захоче домогтися поступок щодо статусу угорської меншини на Закарпатті, він буде змушений грати роль ще більш жорсткого ревізіоніста, ніж його попередник, аби не виглядати слабким в очах виборців, вихованих на ідеях “Тріанонської трагедії”.
Тріанонський мирний договір – це угода, підписана 4 червня 1920 року між країнами-переможцями у Першій світовій війні та Угорщиною (як однією з правонаступниць Австро-Угорщини). Для будь-якого угорського політика – ліберала чи консерватора – цей договір залишається релігійним культом національної образи.
Для цілої ж Угорщини сто років тому цей договір був національною трагедією через надзвичайно жорсткі умови. Зокрема, країна втратила близько 72% своїх земель, а території відійшли до сусідніх держав: Румунії (Трансильванія), Чехословаччини (зокрема, Закарпаття та Словаччина), Королівства СХС (нинішня Сербія та Хорватія) та Австрії. В підсумку, понад 3 мільйони етнічних угорців опинилися поза межами нової угорської держави, ставши національними меншинами в інших країнах.
Тріанонський договір для угорської свідомості – це такий самий імперський фантомний біль, яким для сучасної Росії став розпад СРСР. Угорський ревізіонізм та російський рашизм виросли з одного коріння: глибокої переконаності в тому, що сучасні кордони є “історичною помилкою”, а сусіди – лише тимчасові власники “споконвічних земель”. Саме на цьому ґрунті Будапешт та Москва знайшли ідеальну точку дотику у своїх претензіях до України.
Це не просто політичний союз, а солідарність двох ображених імперій – однієї великої, що намагається повернути колишній вплив танками, та іншої маленької, що мріє про реванш через дипломатичне вето та культурну експансію. Під час перемовин про вступ України до ЄС цей тандем працюватиме максимально синхронно. Угорщина використовуватиме перший кластер переговорів (“Основи” / Fundаmеntаls) як легальний щит. Оскільки захист прав національних меншин є частиною цього критичного блоку, який відкриває і закриває весь процес вступу, Будапешт отримує ідеальний важіль. Для Мадяра, як і для Орбана, це буде можливість довести внутрішньому електорату, що він є “збирачем ідентичності”.
Починаючи з 2014 року, Будапешт послідовно втілював політику регіонального опортунізму: використовуючи внутрішню вразливість України на тлі російської агресії, угорський уряд конвертував наші слабкості у власні політичні дивіденди. Водночас Угорщина де-факто перетворилася на головного провідника інтересів Кремля в ЄС, отримуючи натомість преференційні енергетичні контракти та корупційну ренту, що дозволяло Орбану роками блокувати європейські ініціативи на користь Москви.
Існує певна ілюзія, що з новим прем’єром все стане інакше, та хочу нагадати: Мадяр уже продемонстрував свою позицію, зажадавши від Володимира Зеленського пояснень за “мову погроз” у бік Орбана: “жоден іноземний державний лідер не може погрожувати нікому, жодному угорцю”. Це чіткий сигнал: захист національної гідності угорців буде для нього пріоритетом, а все зовнішньополітичне, зокрема й українська євроінтеграція – зручною розмінною монетою.
Найбільшим ризиком для України залишається стиль власної дипломатії. Протягом останнього часу ми спостерігали небезпечну тенденцію: під прикриттям статусу країни, що воює, офіційний Київ дозволяє собі риторику, яка межує з відвертим хамством. Фрази про “надання адреси Орбана нашим воїнам”, жарти щодо його зайвої ваги з вуст перших осіб держави, або ж звинувачення в “державному тероризмі” без спроб знайти компроміс у питанні тієї ж “Дружби” створюють образ непередбачуваного партнера.
Якщо раніше таку поведінку можна було виправдати боротьбою проти “посіпаки Путіна”, то тепер ситуація дзеркально змінилася. Нездатність знайти спільну мову з ліберальним урядом Мадяра буде сприйнята західними союзниками вже не як “справедливий гнів”, а як абсолютна дипломатична неспроможність.
Зараз Україні критично важливо змінити стратегію. Петер Мадяр шукає політичних рішень, а не просто приводів для блокади в інтересах Кремля. Це відкриває вікно можливостей, але вимагає відмови від позиції “не смійте нас повчати”.
Україні потрібно зіграти на контрастах: продемонструвати Брюсселю та Будапешту готовність до фахового діалогу, відокремивши реальні занепокоєння угорської громади від політичного рекету минулої влади. Інакше “новий аркуш” дуже швидко заповниться тими ж самими претензіями, але винними у цьому в очах світу вже будуть виключно українські дипломати.
Відносини між Києвом та Будапештом за останній рік пройшли точку кипіння, і ці емоційні пласти не зникають із призначенням нового прем’єра. В архівах дипломатичних дуелей залишаються не просто “непорозуміння”, а прямі звинувачення, які в професійному середовищі не забуваються десятиліттями.
До прикладу, кейс інкасаторів “Ощадбанку”: звинувачення угорської сторони у “державному тероризмі та рекеті” після затримання 75 мільйонів доларів готівкою та золота створили прецедент, коли фінансові операції державного банку прирівняли до криміналу. Навіть якщо гроші повернуто, тавро “небезпечного транзитера” та “непередбачуваної юрисдикції” зависло над обома країнами. 
Ситуація навколо нафтопроводу “Дружба” продемонструвала фундаментальний розрив не лише у пріоритетах, а й у банальній етиці міждержавних відносин. Для Києва в умовах повномасштабної агресії будь-який об’єкт критичної інфраструктури – це питання національної безпеки, де обмеження доступу є вимушеною нормою воєнного часу. Володимир Зеленський, коментуючи стан магістралі, підсвітив абсурдність угорських претензій: поки Віктор Орбан намагався працювати “магом”, нібито бачачи крізь супутникові знімки цілісність підземних труб та зруйнованих пультів управління, українські ремонтники відновлювали систему під вогнем, але жодної подяки з боку колег з Угорщини чи Словаччини не прозвучало.
З людського погляду образа президента зрозуміла: вимагати вдячності від персонажів на кшталт Орбана чи Роберта Фіцо (прем’єр-міністр Словаччини) – справа марна, проте факт, що за поранення українських робітників ми не почули навіть формального “шкода”, на фоні блокування 90 мільярдів євро допомоги, виглядає за межею цинізму. Втім, у професійній дипломатії емоції рідко стають капіталом. В інституційній пам’яті Брюсселя та Будапешта цей епізод зафіксувався не як подвиг енергетиків, а як прецедент, де технічні чинники стають інструментом захисту національних інтересів. Петер Мадяр успадковує енергосистему, що пройшла через режим надзвичайної напруженості, і хоча він не є “магом» у питаннях підземних комунікацій, питання прозорості технічної комунікації залишиться для нього ключовим маркером того, чи здатна Україна розмовляти мовою прагматизму, а не лише взаємних претензій.
Не забуваймо також, що Угорщина не є “самотнім вовком” у своїх претензіях до України. Сформована вісь із Робертом Фіцо створює критичну масу, з якою Єврокомісія змушена рахуватися. Фіцо перед кремлівським парадом на честь 9 травня уже відкрито заявив, що виступає “кур’єром” між Києвом та Москвою, передавши Путіну якесь “послання” від Володимира Зеленського, а раніше він же солідаризувався з Орбаном у питанні нафтової блокади. Для України це означає, що будь-яка спроба натиснути на Будапешт через Брюссель наштовхнеться на подвійне вето.
Якщо раніше Орбан блокував допомогу з ідеологічних міркувань, то тепер тандем Угорщина-Словаччина може використовувати суто прагматичну аргументацію: “Україна не гарантує безпеку постачання енергоносіїв”. Це значно небезпечніша пастка для нашої євроінтеграції, оскільки технічні претензії складніше парирувати політичними гаслами про війну. Мадяр, будучи лібералом, буде змушений дотримуватися цієї лінії, щоб не бути звинуваченим у здачі економічних інтересів власної країни.
Однак, найскладніший фактор у відносинах між нашими державами – це ситуація на Закарпатті. Петер Мадяр прийшов до влади на хвилі критики корупції Орбана, але він залишається в межах угорського політичного поля, де питання “закордонних угорців” є священною коровою.
Орбан нікуди не зникає – він залишається лідером потужної опозиції. Як тільки Мадяр спробує піти на реальний компроміс із Києвом щодо закону про освіту чи мову на Закарпатті, “Фідес” негайно розгорне кампанію з дискредитації, звинувативши його у зраді національних інтересів та нехтуванні пам’яттю Тріанону.
У цьому контексті питання Закарпаття для Будапешта є не стільки територіальним, скільки цивілізаційно-ідентичнісним. Йдеться про довготривале утримання культурного та політичного впливу на угорську громаду за межами країни – незалежно від того, хто саме перебуває при владі в Угорщині.
На Закарпатті це відчувається на рівні побутового дисонансу: тут живуть за “угорським” часом, відсторонено маркуючи державний як “київський”. І хоча з військового погляду ревізіоністські настрої в регіоні не становлять прямої загрози через обмеженість ресурсів Угорщини та її зобов’язання в межах НАТО, це не привід для самозаспокоєння. М’яка експансія – через фінансування культурних фондів, надання паспортів і ретельне впорскування ідеології “повернення додому” – створює паралельну реальність, де український суверенітет стає лише формальністю. Це безпекова пастка, яка потребує від Києва не силового придушення, а стратегічної інтелектуальної присутності.
Мадяр, своєю чергою, не може дозволити собі виглядати “слабким прем’єром”, який попускає “права угорців” під тиском Києва. Тому його вимоги щодо культурної та адміністративної автономії Закарпаття можуть бути навіть більш деталізованими та юридично вивіреними, ніж емоційні випади Орбана.
Соціально-економічна депресія регіону, підсилена внутрішніми проблемами України, лише спрощує завдання Будапешту. Мадяр вимагатиме не просто “поваги”, а конкретних фінансових та правових преференцій для регіону, фактично створюючи там зону угорського впливу, яку Києву буде вкрай важко контролювати в умовах війни.
Окремим і надзвичайно небезпечним викликом для нового етапу відносин є системна дезінформаційна кампанія, що розгортається довкола мобілізаційних процесів на Закарпатті. Російська пропаганда, часто за мовчазної згоди або навіть ретрансляції з боку угорських медіаресурсів колишньої влади, перетворила тему захисту України закарпатцями на інструмент розпалювання міжетнічної ворожнечі.
Москва роками вкидає наративи про те, що українська влада нібито проводить мобілізацію на Закарпатті за етнічним принципом, “відправляючи угорців на забій”. Мета очевидна – спровокувати внутрішній протест у регіоні та створити для Будапешта картинку “етноциду“, яка виправдовує жорсткі дипломатичні кроки. Без реальної, проактивної соціальної та медійної роботи Києва безпосередньо в регіоні – угорською мовою, з реальними цифрами та фактами – ці фейки заповнюватимуть вакуум, створюючи токсичне тло для будь-яких перемовин Мадяра із Зеленським.
Яскравим прикладом того, як гуманітарні питання перетворюються на політичний фарс, стала історія з передачею 11 українських військовополонених закарпатського походження Угорщині в червні 2023 року. Москва передала їх за посередництва РПЦ як “угорців”, повністю ігноруючи їхнє громадянство України та факт мобілізації саме як українських військовослужбовців.
Цей акт був відвертим лобіюванням російських інтересів: Орбан отримав медійну “перемогу” та підтвердження статусу “захисника всіх угорців”, а Росія – інструмент для приниження української держави, виставляючи її такою, що “не піклується про своїх”.
Важливо розуміти: полонених утримували в ізоляції, обмежуючи доступ українських консулів, що фактично робило їх заручниками вже на території Угорщини. Цей досвід має стати уроком для нашої дипломатії: не можна дозволяти Будапешту виокремлювати закарпатців з-поміж громадян України за етнічною ознакою в юридичній площині міжнародних відносин.
Прецедент із передачею Москвою українських військовополонених угорській стороні – не поодинока випадковість, а відпрацьована технологія дискредитації української державності. Російська влада, яка зазвичай тримає наших полонених у повній інформаційній ізоляції, раптом виявила невластиву їй “щедрість”, дозволивши закарпатцям записувати відеозвернення. Наприкінці грудня 2025 року проурядові угорські сегменти Fасеbооk заполонили ролики, де українські бійці з етнічним корінням дякували агресору за “гуманність” та благали Будапешт про порятунок.
Це була багатоходова медійна спецоперація: спочатку відео “прогрівали” угорські соцмережі, потім їх підхопили російські державні ресурси, а згодом – і угорське державне ТБ, надаючи пропаганді статусу офіційної позиції. Сценарій реалізували блискавично: візит Петера Сіярто до Москви завершився звільненням двох полонених, один з яких одразу став медійною фігурою на мітингу в Дебрецені. Фінальним акордом цього цинізму стало пряме залучення звільненого військового до передвиборчої кампанії Віктора Орбана. Такі дії не лише легітимізують російські наративи про “добру Росію” та “погану Україну”, а й де-факто виокремлюють наших громадян за етнічною ознакою, підриваючи правовий статус мобілізованих захисників України
Петер Мадяр – прагматик, і він усвідомлює, що російський вплив через церковні чи енергетичні канали є загрозою і для його уряду. Проте він не зможе ігнорувати суспільний запит на “захист своїх”, який роками підігрівався фейками.
Києву потрібні не просто технічні консультації Качки чи Сибіги, а повноцінна політична присутність на Закарпатті. Держава має перестати поводитися як сторонній спостерігач у регіоні, де роками господарювали угорські фонди.
Необхідна спільна з угорськими ліберальними медіа робота з розвінчування міфів про мобілізацію. Потрібно показувати реальні історії закарпатських угорців, які добровільно захищають Україну (як-от професор Федір Шандор та інші), аби перебити наратив Москви про “примус та винищення”.
Якщо Орбан грав у піддавки з РПЦ та ФСБ, передаючи полонених “під столом”, Мадяру варто запропонувати прозорі механізми співпраці у гуманітарних питаннях. Це дозволить Києву вибити ґрунт з-під ніг російської пропаганди та показати, що професійний діалог можливий, коли він базується на повазі до суверенітету, а не на кулуарних домовленостях з агресором.
Нова глава у відносинах з Угорщиною – це не подарунок долі, а складний іспит на дорослість для української влади. Якщо українська дипломатія продовжуватиме діяти грубою силою, вона лише підтвердить найгірші побоювання обох сторін, при тому зігравши на користь Кремля. Петер Мадяр – це не “зручний прем’єр”, а професійний гравець, який вимагатиме від Києва фахової роботи, а не патріотичних гасел. Будь-який прояв непрофесійності з нашого боку тепер буде трактуватися не як конфлікт з Орбаном, а як фундаментальна нездатність України бути частиною цивілізованого європейського простору.
Запис Чому Петер Мадяр стане іспитом на зрілість української дипломатії спершу з'явиться на Букви.

Чи може людина, яку суспільство звикло таврувати, стати його найнадійнішим щитом? Олексій з позивним ”Лютий” – боєць Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу, чий шлях до війська пролягав через місця позбавлення волі. Сьогодні він не просто воїн, а інструктор, який готує нове поповнення до найзапекліших боїв. Це історія про те, як змінити камеру на окоп, втратити частково зір у бою, але знайти сенс у порятунку інших. Відверта розмова про другий шанс, ціну свободи та братерство, де минуле не має значення, якщо ти готовий битися за майбутнє.
– Олексію, почнімо з початку. Розкажіть, будь ласка, про себе: базові факти біографії, щоб читачі розуміли, хто ви, звідки та який шлях пройшли.
– Мені 36 років, народився 6 квітня 1990 року. Родом я з міста Дунаївці, що на Хмельниччині (Кам’янець-Подільський район). Маю середню спеціальну освіту. Певний час після навчання працював, так би мовити, звичайним менеджером з продажу, згодом займався мобільними телефонами. В особистому житті все склалося: одружився, маю двох дітей – доньку та сина. Проте в моїй біографії був і досвід перебування в місцях позбавлення волі. Саме звідти я і потрапив до 3-ї окремої штурмової бригади.
– Скажіть, яким був той вирішальний момент, коли ви прийняли остаточне рішення змінити камеру на окоп? Що стало для вас головним тригером?
– Коли розпочався набір до Збройних сил, я відчув, що це мій час. Я людина, яка все життя була про себе високої думки, і зрозумів: настав момент довести самому собі, що я дійсно відповідаю власним уявленням. Тому я не вагаючись скористався шансом потрапити до війська. А оскільки 3-тя ОШБр – це справжня еліта, можна сказати, що моя давня мрія здійснилася.
– Тобто фактично набір до 3-ї штурмової поставив крапку на дискримінації людей з кримінальним минулим?
– Я переконаний, що так воно і є. Всі стандарти, які запроваджені були командиром корпусу, бригадним генералом Андрієм Білецьким для Третього армійського копусу, і для 3 ОШБр зокрема, тут поширюються абсолютно на усіх бійців. Звільнені ув’язнені тут не окрема каста: їх навчають на рівні з усіма, так само разом з іншими вони воюють. Штурмовик тут не розхідний матеріал, а цінний ресурс, незалежно від його минулого чи походження.
Джерело: особистий архів Олексія
– Захист країни – це ваше свідоме громадянське рішення. Чи можна сказати, що повномасштабна війна не викликала у вас страху, а навпаки – мобілізувала бажання виконати свій обов’язок?
– Будемо відвертими: спочатку це не було якимось абстрактним бажанням “захищати державу”. Це було прагнення захистити своє, особисте. У мене є будинок, який дід зводив власними руками, він залишився мені у спадок. І я вважаю, що жодна чужа людина не має права прийти до мене додому й диктувати умови мені чи моїм дітям. Можна називати це захистом країни, а можна – захистом власного дому. Для мене це нерозривні речі.
– Напевно, це і є справжній патріотизм, адже ви не піддалися оманливому принципу “моя хата з краю”?
– Звісно, я так не вважаю. Якби кожен закрився у своїй “хаті з краю”, то всім відомо, до чого б ми докотилися. До того ж багато хто на Хмельниччині думав, що війна далеко і до нас не дійде. Але я впевнений: дійде. Якщо ми не зупинимо їх на фронті, вони не зупиняться на жодних межах. Думка про те, що десь є “безпечний тил”, – це небезпечна ілюзія.
– Ви згадали про відбір у Третю окрему штурмову бригаду. Як він проходив? Чи відчували ви до себе якесь прискіпливе чи упереджене ставлення як до добровольця з непростим минулим?
– Ні, жодної прискіпливості я не відчув. Сама атмосфера на відборі відразу дала зрозуміти: тут усі рівні, ніхто не тримається за ярлики. 
Спочатку була співбесіда з рекрутерами, які запитували, чому я тут, що планую робити після перемоги. Коли мене схвалили, я зрозумів, чому в Третій штурмовій найменший відсоток тих, хто йде в СЗЧ — сюди беруть лише тих, хто розуміє, куди і навіщо йде. Далі була військово-лікарська перевірка (ВЛК), спецперевірка та підготовка документів. Після цього – навчання. На БЗВП було все: вчили володіти зброєю, вивчали медицину, тактику та інженерку. Було не легко, але це додало впевненості, що тебе не кинуть на полі бою напризволяще. Коли дають нормальні умови й ставлення як до рівних, то й підводити своїх не хочеться. 
Джерело: особистий архів Олексія
– Тобто дух братерства став ключовим фактором?
– Тоді я ще не міг повною мірою осягнути, що це таке, бо знав про це лише з відео чи розповідей. Але зараз, пройшовши цей шлях всередині бригади, можу сказати впевнено: мої очікування не просто виправдалися, вони були перевершені. Це рівень “вище вищого”.
Звільнені з місць позбавлення волі у 3 ОШБр не виділяються в окремі підрозділи, а воюють разом з усіма. Звісно, коли ти бачиш під час штурму ворожих позицій поряд із собою досвідчених бійців — це мотивує.
– Як реагувало ваше оточення на батьківщині? Чи доводилося вам власним прикладом доводити скептикам, що минуле не визначає майбутнє воїна?
– Знаєте, я не стільки переконував словами, скільки діями. Багато хто бачив відео моїх боїв, я ділився досвідом із друзями та знайомими. Коли вони дивляться на мій шлях у 3-й ОШБр, то розуміють: у нас все по-справжньому і на найвищому рівні. Ми констатуємо факти: у бригаді дбають про людей, щоб вони не розчаровувалися і відчували підтримку.
– Олексію, розкажіть детальніше про свій шлях до посади інструктора. Як відбувалося ваше кар’єрне зростання?
– Після виходу з місць позбавлення волі я пройшов інтенсивний бойовий шлях. Виконував завдання, набирався досвіду в реальних зіткненнях. Згодом мене призначили командиром відділення. Завдяки тому, що наші операції були вдалими й ми поверталися з мінімальними втратами, командування побачило в мені потенціал до розвитку.
Понад рік я провів безпосередньо “в посадках”. Під час одного з боїв отримав серйозне поранення: кумулятивним зарядом мені спалило сітківку правого ока. Зір відновити неможливо. Тоді постало питання: де я буду найбільш корисним тепер? Мені запропонували стати інструктором з вогневої та тактичної підготовки, також я викладаю топографію та орієнтування. Певний час займався рекрутингом, спілкувався з тими, хто пішов у СЗЧ, запевняючи їх повернутися до лав саме нашої бригади. Але врешті-решт я зрозумів, що мій досвід найбільш актуальний саме в роботі з хлопцями з УДЗ. Я знаю їхню психологію, знаю, як з ними розмовляти. Кажуть, виходить непогано – батальйон і наших бійців хвалять за успіхи на фронті.
– Бути інструктором – це ознака великої довіри. На чому ви робите головний акцент у підготовці рекрутів і що намагаєтеся передати їм, окрім суто фізичних чи технічних навичок?
– Найперше – це психологічна та моральна підготовка. Багато хто приходить, не до кінця усвідомлюючи, де вони опинилися. У когось є глибока тривога перед виходом на “нуль”. Я багато спілкуюся з ними, ставлю себе в приклад.
Я пояснюю: у багатьох із тих, хто прийшов із місць позбавлення волі, на волі нічого не залишилося. Когось покинула родина, у когось немає дому. Часто людина після в’язниці йде на новий злочин лише тому, що їй немає за що жити в перший місяць. А я доношу до них: армія – це ваш другий шанс. Тут грошове забезпечення, харчування та побут – на високому рівні. Але головне – це дух братерства. Коли хлопці повертаються з бойових живими й бачать, що їх не обдурили, вони починають вірити. Я кажу їм: “Я – живий доказ того, що тут можна досягти всього. Головне – ваша наполегливість і повна віддача роботі”.
– Отже, армія для таких людей стає не лише новим домом, а й соціальним трампліном?
– Саме так. Людина забезпечена всім необхідним і нарешті може звільнитися від думок про елементарне виживання. Це дозволяє зосередитися на головному – на тренуваннях і професійному розвитку. Спільна мета та підтримка побратимів просто випаровують із голови весь негатив.
– Напевно, критично важливим є і те, що людина нарешті відчуває себе захисником, а не “колишнім в’язнем”, у чиєму минулому всі колупаються?
– Так, і це допомагає змінити внутрішню самоідентифікацію. Спочатку людина може думати лише про власне “я”, але з часом, перебуваючи в цих умовах, вона усвідомлює: “Я готовий захищати країну, бо це мій шлях у майбутнє”.
– Повернімося до вашого особистого досвіду. Як війна змінила ваші цінності? Що для вас сьогодні означає слово “свобода”?
– Це глибоке запитання. Для мене свобода – це насамперед право вибору у власній країні. Не бути вигнанцем десь за кордоном, де ти ніхто і не маєш голосу. Дехто каже: “А що мені дала ця країна? Чому я маю за неї воювати?”. А я питаю у відповідь: “А чому ти вирішив, що країна тобі щось винна?”. Те, що ти тут народився – це вже дар. Якщо ти хочеш мати права – йди і вибори їх, захисти їх для себе і своїх дітей. Не можна сидіти десь у Європі, а потім приїжджати й качати права перед хлопцями, які вигризали цю землю в болоті й сирості. Права є лише в того, хто їх захищає.
Джерело: особистий архів Олексія
– Чому, на вашу думку, важливо залучати до ЗСУ людей із досвідом перебування в місцях позбавлення волі? Який унікальний ресурс вони приносять?
– Я зараз треную і добровольців з-поміж засуджених (УДЗ), і мобілізованих. Це кардинально різні категорії. У “бусифікованих” часто немає мотивації, з ними треба дуже багато працювати морально. А хлопці з УДЗ – це люди, які вже пройшли сурову школу. Якщо в тюрмі ти слабкий – тебе з’їдять. Там ти щодня виборюєш право на голос і існування. Це дуже схоже на те, що відбувається на позиціях: ти повинен битися за себе і свій підрозділ. Тому їхня мотивація та відповідальність часто на порядок вищі. Статистика підтверджує: хлопці з місць позбавлення волі демонструють надзвичайну ефективність у бою. Вони реально круті.
– Що б ви сказали тим, хто ще перебуває за ґратами й вагається, чи варто йти цим шляхом?
– Я завжди кажу новобранцям: був час, коли ви сиділи, а ми з хлопцями в посадках на “нулі” захищали ваших батьків, дружин і дітей. Зараз прийшов час, коли дехто з нас уже не може бути на передку за станом здоров’я. Тепер ваша черга захистити нас і наші сім’ї. Якщо ви зараз складете руки, то всі наші зусилля будуть марними. Це один великий ланцюг, де ми всі пов’язані.
– 3-тя штурмова відома своєю підтримкою бійців після поранень. Чи розповсюджується ця турбота на колишніх в’язнів?
– У нас немає поділу на касти. Ти – боєць 3-ї ОШБр, і крапка. Байдуже, звідки ти прийшов. Ми – одна сім’я. У нас неймовірно працює Патронатна служба: щойно боєць потрапляє в госпіталь, йому відразу телефонують, дізнаються про потреби, забезпечують усім. Є Ветеранський корпус, який опікується протезуванням і реабілітацією, підтримує ветеранів після демобілізації. Кожен знає: якщо з ним щось станеться – його не кинуть. Навіть якщо боєць загине, бригада супроводжуватиме його родину. Це фінансова та моральна впевненість, яка надзвичайно надихає бійців на полі бою.
– Дуже дякую вам за таку відверту та змістовну розмову. Можливо, ви хочете додати щось від себе наостанок?
– Хочу лише побажати кожному громадянину прийняти чітку й свідому позицію. Пам’ятайте: гуртом і батька легше бити. Не залишайтеся осторонь, йдіть і захищайте свою країну та своїх близьких. Дякую вам.
Запис Змінив ґрати на окоп: історія бійця, який пройшов шлях від в’язниці до інструктора 3 ОШБр спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Михайло ФедоровМіністр оборони Михайло Федоров вперше показав бойову роботу турелі з вбудованим штучним інтелектом, яка використовується для збиття ворожих дронів.Федоров вказує, що ця українська розробка автономно виявляє, супроводжує та прораховує траєкторію ворожого БпЛА. Оператору залишається лише підтвердити ураження одним натисканням кнопки.Технологія дає змогу знищувати навіть дрони на оптоволокні, які не вразливі до РЕБ.Першими турель у бойових умовах застосували воїни бригади К-2. Наразі рішення вже використовують у понад 10 підрозділах на ключових напрямках фронту.Міністр оборони заявив, що це рішення масштабуватимуть та посилюватимуть “малу” ППО.

Міністр оборони Михайло Федоров анонсував запуск нового рівня “малої” ППО. За його словами, тепер керування перехоплювачами можливе на відстані тисячі кілометрів.

Запис Федоров показав роботу ШІ-турелі з перехоплення ворожих дронів спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Дональд Трамп, Володимир ЗеленськийПрезидент США Дональд Трамп заявив про домовленість між Україною та РФ про припинення вогню, а також великий обмін військовополоненими. Українська сторона підтвердила це.“Я радий повідомити, що у війні між Росією та Україною буде оголошено триденне перемир’я (9, 10 та 11 травня). У Росії це свято присвячене Дню Перемоги, але так само і в Україні, оскільки вона також відіграла важливу роль у Другій світовій війні. Це перемир’я передбачатиме припинення всіх бойових дій, а також обмін 1 000 полонених з кожної країни“, – написав Трамп у соцмережі Тruth Sосіаl.За його словами, він безпосередньо запропонував це. Водночас очільник Білого дому наголосив, що мирні переговори тривають.Президент України Володимир Зеленський підтвердив домовленість щодо перемир’я. Водночас він наголосив на принципі дзеркальності та обміні полоненими, адже “Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому”.“За посередництва американської сторони ми отримали згоду Росії провести обмін військовополонених у форматі 1000 на 1000. Також має бути встановлений режим тиші 9, 10 та 11 травня. Україна послідовно працює для повернення своїх людей із російського полону. Доручив нашій команді оперативно підготувати все необхідне для обміну”, – написав Зеленський та подякував Трампу.Раніше секретар РНБО Рустем Умєров у США провів зустріч зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. За словами Умєрова, основну увагу під час переговорів приділили гуманітарному напрямку, зокрема поверненню українських полонених.UРD: Радник очільника Кремля Володимира Путіна Юрій Ушаков підтвердив, що РФ погодилася на тимчасове перемир’я та обмін військовополонених. За його словами, домовленості досягли після телефонної розмови з адміністрацією Трампа.

8 травня Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що ситуація на фронті залишається складною. Російські війська активізували наступальні дії фактично по усій лінії зіткнення та проводять перегрупування сил.8 травня глава РФ Володимир Путін назвав “терактом” удар по Ростовському регіональному центру організації повітряного руху, у якому Москва звинуватила Київ.

Запис Між Україною та РФ оголошено триденне перемир’я, очікується обмін полоненими спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Юлія СвириденкоВраховуючи погодження позики ЄС обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, Кабмін підготував зміни до держбюджету для посилення сектору безпеки і оборони.Як розповіла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, цього року Україна очікує отримати 45 млрд євро підтримки, з яких 31,8 млрд євро піде на оборону та безпеку держави, ще 13,2 млрд євро – на покриття дефіциту бюджету. Перший транш буде в червні.Загалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трлн грн.Додаткові 1,56 трлн грн підуть на сектор безпеки і оборони, зокрема:

174,3 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців;1,37 трлн грн – на розвиток озброєння та військової техніки;14,6 млрд грн – резерв для сектору безпеки і оборони.

Окремо передбачені додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї.40 млрд грн піде на реалізацію планів стійкості регіонів та громад, тобто на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.Ще 40 млрд грн внесуть до резервного фонду – для оперативного реагування на виклики воєнного часу.“Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі“, – заявила прем’єрка.Раніше медіа повідомляли, що Європейський Союз планує спрямувати більшу частину з €90 млрд фінансової допомоги Україні на оборонні потреби, тоді як решту коштів скерують на підтримку державного бюджету.

Лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко закликав спрямувати на армію кошти з військового збору. Йдеться про понад 200 мільярдів гривень щороку.У Пентагоні підтвердили виділення 400 млн доларів для України, затверджені Конгресом, після того, як головний республіканець у Сенаті розкритикував керівництво Пентагону за утримання цих коштів.

Запис Уряд підготував зміни до держбюджету – на оборону хочуть виділити додаткові ₴1,56 трлн спершу з'явиться на Букви.

Джерело: СБС ЗСУ, Роберт БровдіСили безпілотних систем ЗСУ уразили російський центр підготовки операторів БпЛА у Хрустальному на тимчасово окупованій Луганщині.Так, 5 травня у Луганській області пілоти 9 батальйону “Кайрос” 414-ї бригади “Птахи Мадяра” уразили пункт дислокації противника, а саме навчальний центр підготовки операторів БпЛА. Операцію проведено спільно з ЦСО “А” СБУ.За словами командувача СБС Роберта “Мадяра” Бровді, навчальний центр пілотів у Хрустальному – “жирна ціль” за понад 90 км від лінії бойового зіткнення.Українські дронарі завдали 15 вогневих уражень дронами mіddlе strіkе з бойовою частиною 100 кг. Уражено будівлю навчального комплексу площею 2600 кв. м та будівлю тимчасового пункту дислокації площею 5700 кв. м.В навчальному центрі перебували повним курсом оператори-коригувальники артилерії, оператори інших БлЛА, інструктори та офіцерський склад управління центру.Склад рухомого транспорту, що одномоментно перебував на локації, сягав до 30 одиниць легкового автотранспорту.Водночас ворог приховує кількість безповоротних та санітарних втрат.Крім цього, 413-й полк “Рейд” уразив склади матеріально-технічного забезпечення підрозділу зі складу 5-ї армії РФ у Донецькій області, а 1-й окремий центр – командно-спостережний пункт підрозділу БпЛА.Також у відео СБС показано кадри дорозвідки знищеної днями радіолокаційної станції “Каста”.

Фахівці спецпідрозділу ГУР МО України “Примари” уразили військові об’єкти Росії у тимчасово окупованому Криму, зокрема літак та судна.В ніч на 5 травня Сили оборони уразили низку об’єктів ворога. Серед них – завод “ВНИИР-Прогресс” та НПЗ “Киришиский”.

Запис На Луганщині уразили російський центр підготовки операторів БпЛА спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Володимир ЗеленськийПрезидент Володимир Зеленський заявив, що російська армія 1820 разів порушила режим тиші, який оголосила українська сторона.“Російська армія продовжила активні бойові дії та терористичні обстріли й цієї доби. Вибір Росії – очевидна відмова від тиші та від збереження життів. (…) Загалом станом на 10-ту годину ранку російська армія здійснила 1820 порушень режиму тиші – обстріли, спроби штурмів, авіаційні удари, застосування дронів”, – вказує Зеленський.Так, лише від початку цієї доби війська РФ здійснили майже 30 штурмових дій. Зафіксовано понад 20 авіаударів із застосуванням більш ніж 70 авіабомб за сьогоднішню ніч і ранок.Протягом цієї ночі російська армія завдавала й удари дронами різних типів. Зокрема, Сили оборони України знешкодили майже 90 ударних дронів. Були й ракетні удари.“Україна чітко заявляла, що діятиме дзеркально, враховуючи навʼязливі російські звернення через ЗМІ та соціальні мережі з проханням влаштувати тишу на час московського параду. (…) Станом на цей день констатуємо, що російська сторона зірвала режим припинення вогню. За підсумками вечірніх доповідей наших військових та розвідки визначимось із подальшими нашими діями“, – підсумував президент.Нагадаємо, раніше Зеленський оголосив про запровадження режиму тиші з 00:00 6 травня, закликавши російське керівництво перейти від пропагандистських заяв до фактичного припинення агресії.

У Сумах внаслідок атаки РФ на дитячий садок загинула жінка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила режим припинення вогню, який Україна запровадила опівночі з 5 на 6 травня.Зранку 6 травня російські окупанти атакували цивільний автомобіль на території Стецьківського старостату Сумської громади.Зранку 6 травня російські окупанти атакували Кривий Ріг ударними дронами.

Запис Росія 1820 разів порушила режим тиші й зірвала припинення вогню – Зеленський спершу з'явиться на Букви.

Джерело: ДСНС України (Теlеgrаm).Протягом останньої доби Україна зазнала серії жорстоких ударів з боку російських окупаційних військ, що призвело до масштабних жертв серед мирного населення та руйнувань цивільної інфраструктури. За офіційними даними ДСНС, жертвами атак стали 27 громадян, ще щонайменше 120 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.У результаті масованого обстрілу РФ по Україні за добу загинуло 27 осіб: понад 100 поранено.Найбільш трагічний інцидент стався у Запоріжжі, де прицільний удар ворогом керованими авіабомбами призвів до миттєвої загибелі 12 цивільних.Також критична ситуація зафіксована у Дніпрі, де внаслідок вечірнього обстрілу міста підтверджено смерть чотирьох людей, ще 16 мешканців госпіталізовано.У результаті масованого обстрілу РФ по Україні за добу загинуло 27 осіб: понад 100 поранено.Ворожі снаряди та ракети поцілили у житлові багатоповерхівки, поштові відділення, продуктові склади та об’єкти енергетики. Окрему увагу рятувальники приділили наслідкам атаки у Херсонській та Полтавській областях, де було зафіксовано прицільні удари по медиках та підрозділах ДСНС, які прибули для надання допомоги.У результаті масованого обстрілу РФ по Україні за добу загинуло 27 осіб: понад 100 поранено.До ліквідації наслідків залучено весь арсенал спецслужб – від пошукових собак до сучасної роботизованої техніки. Попри загрозу повторних обстрілів, на місцях працюють вибухотехніки, психологи та слідчі групи. Паралельно з ліквідацією воєнних руйнувань, сили ДСНС продовжують боротьбу зі стихією на заході країни: на Закарпатті гасять масштабну лісову пожежу, залучивши авіацію та зведені загони з сусідніх областей.Голова МВС висловив подяку всім працівникам, які, ризикуючи собою, рятують людей:“Вдячний кожному працівнику системи МВС, хто працює задля безпеки. Ціною свого життя рятує життя інших”.У результаті масованого обстрілу РФ по Україні за добу загинуло 27 осіб: понад 100 поранено.

В Херсонській області російські окупанти атакували безпілотником автівку “швидкої”. Постраждали медики.5 травня російські окупанти вдарили по Чернігову. Є наслідки та поранені.Протягом ночі 5 травня російські окупанти атакували низку населених пунктів Дніпропетровщини. Є поранені та руйнування.Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив про наслідки російської атаки по залізничній інфраструктурі України.Уночі 5 травня російські окупаційні війська атакували Полтавську область ракетами та БпЛА.На Полтавщині внаслідок повторної російської атаки загинуло двоє рятувальників.Російські окупанти завдали удару по околицях Сум, попередньо використавши керовану авіаційну бомбу.Президент України Володимир Зеленський зреагував на нічний обстріл України, назвавши дії росіян “абсолютним цинізмом”.

Запис У результаті масованого обстрілу РФ по Україні за добу загинуло 27 осіб: понад 100 поранено спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Іван Федоров, “Суспільне Запоріжжя”У вівторок, 5 травня, російські окупанти атакували КАБами кілька підприємств Запоріжжя. Повідомляється про загиблих і поранених.Спочатку очільник ОВА Іван Федоров повідомив про 6 постраждалих людей – всіх госпіталізували до медзакладів. Ще один чоловік загинув внаслідок удару.Згодом кількість поранених зросла до 8. Опісля зросла й кількість загиблих – станом на 17:47 відомо про двох жертв російської атаки.Як розповіли у поліції, військові армії РФ завдали 4 удари КАБами по житловому району Запоріжжя. Коли поліціянти, рятувальники та медичні служби почали надавати екстрену допомогу пораненим, окупанти скерували на місце обстрілу ударні дрони.“Били по об’єкту інфраструктури, станції технічного обслуговування та автомийці. Внаслідок влучань зайнялася пожежа, пошкоджені виробничі приміщення, транспортні засоби та навколишні житлові будинки“, – повідомили правоохоронці.ОНОВЛЕНО: станом на 18:35 кількість поранених сягнула 16. Стан одного чоловіка лікарі оцінюють, як тяжкий. Інші поранені – у стані середньої тяжкості. У постраждалих переважно вибухові травми.О 19:15 Іван Федоров повідомив, що кількість загиблих через ворожу атаку зросла – росіяни обірвали життя 12 людей.

5 травня російські окупанти вдарили по Чернігову. Є наслідки та поранені.Президент України Володимир Зеленський зреагував на нічний обстріл України, назвавши дії росіян “абсолютним цинізмом”.

Запис Росіяни атакували Запоріжжя: 12 загиблих (ОНОВЛЕНО) спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУ, СБУ, СБС ЗСУВ ніч на 5 травня Сили оборони уразили низку об’єктів ворога. Серед них – завод “ВНИИР-Прогресс” та НПЗ “Киришиский”.Так, уражено завод “ВНИИР-Прогресс” (Чебоксари, республіка Чувашія, РФ). Підприємство виробляє ГНСС-приймачі та антени для систем GLОNАSS, GРS і Gаlіlео, зокрема стійкі до РЕБ навігаційні модулі “Комета”. Ці модулі використовуються у ракетах “Калібр”, Х-69, “Іскандер-М”, S8000 “Бандероль”, а також у БпЛА типу Shаhеd, “Орлан-10” і “Форпост”. Крім того, “Комета” входить до складу модулів планерування і корекції, що перетворюють авіабомби на керовані.Окрім того, уражено інфраструктуру нафтопереробного заводу “Киришский” у Ленінградській області РФ з подальшою пожежею на території об’єкта. Як вказують у СБУ, там уражено сам НПЗ, а також нафтоперекачувальну станцію.Внаслідок атаки дронів на завод зафіксовано влучання по трьох установках АВТ, які відповідають за первинне перероблення нафти. Триває пожежа. На території нафтоперекачувальної станції уражено резервуар із нафтопродуктами.Цей НПЗ входить до трійки найбільших нафтопереробних заводів РФ та має потужність 20–21 млн тонн нафти на рік. На підприємство припадає понад 6% від загального обсягу всієї нафтопереробки РФ. Нафтоперекачувальна станція є одним із ключових об’єктів, що забезпечують постачання нафти та нафтопродуктів на експорт через порт Приморськ.Також впродовж минулої доби наші воїни успішно уразили польовий склад пально-мастильних матеріалів у районі Ведмежого на Луганщині, командно-спостережний пункт (Сміле) та радіолокаційну станцію “Каста” (Єлисеївка) противника у Запорізькій області і склад матеріально-технічних засобів у околицях міста Донецьк.

Президент України Володимир Зеленський повідомив застосування крилатих ракет F-5 Flаmіngо для ударів по обʼєктах військово-промислового комплексу в російському місті Чебоксари.

Запис Сили оборони уразили завод «ВНИИР-Прогресс» і НПЗ «Киришиский» спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Володимир ЗеленськийПрезидент України Володимир Зеленський зреагував на нічний обстріл України, назвавши дії росіян “абсолютним цинізмом”.За даними президента, цієї ночі під атакою опинилась енергетична інфраструктура Полтавської області і коли рятувальники ліквідовували наслідки атаки – РФ вдарила повторно.Як наслідок – десятки осіб зазнали поранень, ще четверо осіб загинули, серед них двоє рятувальників“Це Герой України Віктор Кузьменко, який більш ніж 50 разів ліквідовував наслідки обстрілів, і Дмитро Скриль, який на службі в ДСНС був понад 20 років. Мої щирі співчуття рідним і близьким”.Під атакою опинилась і Харківська область, де внаслідок атаки четверо осіб поранених і це одна людина загинула.На Дніпропетровщині під атакою опинилась критична інфраструктура, в області є троє поранених. У Павлограді пошкодили ЛЕП, через що тисячі сімей залишилися без світла.Були удари й по Запоріжжю та Київщині, де поранило трьох людей. Загалом головними цілями Росії цієї ночі були обʼєкти нашої енергетичної інфраструктури.За словами Зеленського, це – абсолютний цинізм, просити тишу для своїх святкувань, та водночас атакувати Україну в усі дні перед ними.“Кожного дня Росія може припинити вогонь, і це зупинить війну й наші відповіді. Мир потрібен, і для цього потрібні реальні кроки. Україна діятиме дзеркально”.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив про наслідки російської атаки по залізничній інфраструктурі України.

Запис «Абсолютний цинізм»: Зеленський прокоментував нічну атаку РФ по Україні спершу з'явиться на Букви.

На початку 2026 року Україна та МВФ оголосили про угоду щодо нової  кредитної програми на $8,1 мільярда. Серед зобов’язань, на які погодився уряд Юлії Свириденко – «усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів». Простіше кажучи, скасувати безподаткове ввезення товарів вартістю до 150 євро з іноземних інтернет-магазинів. Після скандалу уряд заявив, що нібито домігся скасування цього зобов’язання, але наприкінці квітня видання Rеutеrs спростувало слова Юлії Свириденко – питання ПДВ на посилки все ще актуальне і від України очікують рішень.
На виконання цього зобов’язання уряд подав до Верховної Ради законопроєкт № 15112, у пояснювальній записці до якого називає очікувану суму надходжень від стягнення ПДВ з міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро – близько 10 мільярдів гривень на рік. Варто зазначити, що ця сума дуже різниться залежно від автора – “слуга” Данило Гетманцев – 8 мільярдів, “слуга” Олексій Леонов – близько 20 мільярдів. 
Така розбіжність свідчить радше про вгадування, а не розрахунок реальних значень. Примітно й те, що Данило Гетманцев не приховує, що скасування податкових пільг на посилки вартістю до 150 євро важливе не стільки для бюджету, скільки для українського бізнесу, який втрачає кошти на тому, що українці хочуть купувати дешевше за кордоном, а не дорожче в українських ритейлерів тих самих іноземних товарів.
Власне, українські ритейлери і не приховують, що їм не подобається наявність у споживачів законного способу зекономити. З останнього, Американська торговельна палата в Україні опублікувала заклик до нардепів невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-1 (це альтернативний проєкт до урядового № 15112, в який “слуга” Мотовиловець вписав ще й “бонуси” для чиновників щодо декларування), заявляючи, що це дозволить досягти рівних умов для учасників ринку. Щоправда, що урядовий № 15112, що № 15112-1 Мотовиловця не спрямовані на забезпечення цих рівних умов (читайте – боротьбу зі схемами “сірого імпорту” на митниці), а просто забирають у всіх споживачів (і законослухняних, і ні) право на податкову пільгу при замовленні товарів вартістю до 150 євро.
Результати опитування читачів на сторінці Букв в Іnstаgrаm
За даними дослідження Rаtіng Grоuр від лютого 2026 року, 64% українців, які отримували посилки з-за кордону, заявили: при подорожчанні на 20% вони замовлятимуть рідше або повністю припинять. Опитування читачів Букв дало схожу картину. 
З тих читачів в Іnstаgrаm, хто має досвід міжнародних замовлень, 23% відповіли, що повністю припинять, а 44% — замовлятимуть значно рідше. Лише 10% сказали, що нічого не зміниться. 
Результати опитування читачів у Теlеgrаm-каналі Букв
У Теlеgrаm-опитуванні з множинним вибором 30% обрали варіант “після подорожчання замовлятиму рідше або взагалі відмовлюся”, а ще 30% читачів турбує вплив на волонтерів та закупівлі для ЗСУ (у пільгову вартість потрапляють деталі для дронів і РЕБ, які військові та волонтери часто купують самостійно). Ці результати не є класичним соцдослідженням, однак вони збігаються з даними Rаtіng Grоuр: значна частина споживачів реагуватиме скороченням обсягу замовлень.
Якщо база оподаткування скоротиться на третину і більше від нинішніх обсягів, то очікуваних урядом 10 мільярдів зібрати теж не вдасться. До цього додається друга проблема – адміністрування. Закон передбачає, що ПДВ збиратимуть самі іноземні платформи (“підприємства електронного інтерфейсу”). Але ніщо в законопроєкті № 15112 не примушує Аmаzоn, АlіЕхрrеss, Теmu чи Shеіn реєструватися в Україні. І не можна виключати, що порівняно невеликий ринок для таких гігантів не буде настільки значущим, щоб витрачати ресурси на додаткове адміністрування відправлень. Тоді щось замовити з України стане взагалі неможливо для звичайного покупця.
В будь-якому випадку, посилка, яка раніше коштувала 1000 гривень, коштуватиме 1200. Для одягу, павербанків, дитячих товарів, побутової електроніки, які, за даними Rаtіng Grоuр, замовляють найчастіше, це суттєве подорожчання, яке вдарить по найменш платоспроможних покупцях. 
Зміни вплинуть і на строки доставки, тому що перевізникам та поштовим сервісам доведеться адаптувати свої процеси під нову модель адміністрування і моніторити, чи було стягнуте ПДВ закордонним маркетплейсом і перераховане на український казначейський рахунок (питання про те, хто сплачуватиме комісію за кілька міжбанківських транзакцій залишається відкритим). 
Очільник Укрпошти Ігор Смілянський у дискусії з співзасновником “Аврори” (яка є одним з головних бенефіціарів законопроєкту № 15112) Тарасом Панасенком зазначив, що жодна митниця у світі не зможе опрацювати такий потік без інтеграції з майданчиками продавців. Які не надто зацікавлені в такій інтеграції, принаймні не демонструють подібних ініціатив.
Але найважливішим є те, що очікувані 10 мільярдів гривень – не настільки велика сума для державного бюджету (що прямо визнає той же Данило Гетманцев, відомий любитель общипати все, що бодай схоже на гуску), щоб не існувало альтернатив. Нещодавно БЕБ “накрило” мережу нелегальних онлайн-казино з оборотом близько 5 мільярдів гривень. Це тільки ОДНА операція, і половина очікуваних річних надходжень від оподаткування посилок. Те саме БЕБ відзвітувало про ліквідацію конвертаційного центру, з оборотом уже 18 млрд грн – майже стільки ж, скільки уряд планує зібрати за два роки, стягуючи ПДВ з дитячих комбінезонів, павербанків та повідків для собак з Аlіехрrеss.
Обсяг “сірого” імпорту на митниці оцінювався у 120–185 мільярдів гривень у 2025 році, при тому, що Державна митна служба похвалилась історично найнижчим обсягом таких схем – ”всього” 11,6%. Тобто десята частина всього імпорту заходить в Україну мимо державного бюджету. Недаремно реформа митниці є постійною вимогою західних партнерів України та МВФ, але уряду значно легше пообіцяти обкласти українців додатковим податком, ніж розв’язувати системну проблему, через яку втрачаються в 10-15 разів більші суми.
І якщо вже зайшла мова про втрати бюджету, варто згадати “геніальний” кешбек на пальне, він же “єБачок”, виділення 4 мільярдів гривень на виробництво контенту для програми “Тисячовесна”, “Зимову тисячу”, на яку витратили близько 18 мільярдів, “1500 пенсіонерам” на схожу суму та інші чудові ідеї президента й уряду, які обійшлись платникам податків сумарно у кілька десятків мільярдів гривень.
Якщо ідея уряду реалізується і законопроєкт № 15112 набуде чинності – українські платники податків (і ті, що купують за кордоном, і ті, що ні) спершу заплатять за розробку і впровадження системи адміністрування ПДВ на посилки. Тому що в такому випадку замість 0,6% посилок, які митниця адмініструє за нинішніх умов (вони дорожчі за 150 євро), доведеться обробляти близько 90 мільйонів відправлень. А потім частина з них заплатить на 20% за ті самі товари. Іншими словами, зможе собі дозволити на 20% менше. 
Коли подібні заходи впроваджували ЄС та США, це мало на меті захистити власного виробника від торговельної експансії з боку Китаю, де нижча вартість робочої сили, “вільне” ставлення до західної інтелектуальної власності та ліцензій і частенько – державні субсидії, створили реальну загрозу остаточної деіндустріалізації західних економік з неминучим переходом до залежності від Китаю, замість партнерства з ним.
Крім того, подібні рішення були впроваджені в країнах, де дохід на душу населення перевищує український ($25916 в Угорщині). Де є внутрішнє виробництво – від товарів повсякденного вжитку до автомобілів. Коли Україна стане частиною цього величезного ринку, запровадження ПДВ на посилки з Китаю чи США буде доречним рішенням, яке дозволить захистити наш бізнес і не зашкодить споживачам, які матимуть безмитний доступ до величезного ринку ЄС. 
Ідея уряду, запропонована МВФ як легкий шлях замість системних реформ, є майже ідеальним прикладом копіювання без розуміння суті і мети. Такий собі “законодавчий вайбкодинг”, коли людина без системних знань просто використовує написаний ШІ програмний код, не маючи жодного уявлення що і як він робить.
При цьому, гроші на розробку відповідної ІТ-інфраструктури  та найм додаткових працівників на митницю доведеться виділити гроші з бюджету ще до того, як туди потрапить хоч гривня від ПДВ на посилки.
Запис Податок на посилки, який українці заплатять двічі спершу з'явиться на Букви.