Букви

«Я не хочу чути: “давай ми тобі допоможемо, бо ти дівчинка”. Я хочу, щоб до мене ставилися як до одиниці, такої ж, як і інші офіцери», – каже старша лейтенантка Олена Кувикіна.
За плечима Олени – історія, що відображає останнє десятиліття боротьби України: від випускниці школи прифронтового містечка Донецької області 2014-го до професійної офіцерки, яка сьогодні відповідає за формування кадрового ядра 151-ї окремої механізованої бригади.
Її шлях у війську не був класичним. Отримавши бойовий досвід у СБУ, Олена зустріла повномасштабне вторгнення вже цивільною. Проте, коли ворог почав рівняти українські міста із землею, питання вибору не стояло: евакуація цивільних, допомога людям, які втратили все, і зрештою – власне рішення знову одягнути однострій.
Сьогодні Олена Кувикіна очолює відділення рекрутингу 151-ї ОМБр. 
Букви дізналися, як побудований рекрутинг у бойовій бригаді зсередини? Чому ІТ-спеціалісти чи оператори БПЛА обирають військо, і чи справді «жіноче обличчя» армії змінює внутрішні стандарти Збройних Сил? Поспілкувалися з Оленою Кувикіною про те, як це бути офіцеркою, для якої помилка не є варіантом, а кожне призначене на посаду рішення – це відповідальність за майбутнє бригади.
– Розкажіть про свій шлях у війську. Коли ви зрозуміли, що хочете пов’язати життя з цією справою?
– Почнімо з того, що я родом із Донецької області. У 2014 році, коли розпочалося російське вторгнення, мені було 17 років, я закінчувала одинадцятий клас. Я бачила все це беззаконня, як змінювалися люди, настрої та загалом ситуація на місцевому рівні. Саме тоді я ухвалила рішення вступати до лав захисників. Тим паче, що мій брат на той час завершував навчання в Луганському університеті внутрішніх справ. Тож вибір став очевидним.
Фото з архіву Олени
– Як відреагували рідні? Брат підтримав те, що сестра піде його шляхом?
– Рідні, звісно, відреагували негативно. Батьки та брат були дуже занепокоєні. Брат на той момент уже був на укріпленнях, його викликали до Києва як курсанта, навіть не дочекавшись завершення навчання. Згодом, достроково закінчивши університет, їх відправили на Донеччину для реагування на події. Тобто, ще будучи курсантами, вони фактично вже стали до служби в поліції. Розуміючи серйозність ситуації, рідні не були в захваті від мого вибору. 
– їм і не вдалося вас переконати, чи вони навіть не намагалися?
– Я підписала контракт і лише після того повідомила батькам, що тепер я військовослужбовиця.
– Перехід з посади начальника служби охорони держтаємниці на посаду рекрутера – це логічне продовження кар’єри чи вимушена зміна через брак офіцерів на небойових посадах?
— Це можна трактувати по-різному. Скоріше за все, це була вимушена міра. На той час рекрутинг був новоствореним підрозділом не лише в нашій частині, а й загалом у війську. Відповідно, бракувало молодих кадрів, здатних розібратися, з чого починати роботу, адже створювати щось нове завжди важче, ніж продовжувати вже налагоджений процес. Шукали людей, які зможуть «потягнути» цю ділянку. Країна живе в умовах війни вже понад десять років, і робота рекрутерів із цивільними – це надзвичайна відповідальність. Тож, з одного боку, це був дефіцит офіцерів, але з іншого – це стало моїм професійним зростанням.
– Ви брали участь в евакуації і бачили війну очима цивільних, яких рятували. Зараз ви бачите її «зсередини» армії. Як цей досвід впливає на вас? Чи важко психологічно балансувати, щоб не втратити емпатію?
– Досвід евакуації я отримала ще до мобілізації. Коли я звільнилася зі служби в СБУ в жовтні 2021 року і почалося масштабне вторгнення, я перебувала в Краматорську. Там уже були ракетні обстріли, поранені цивільні та військові. Я допомагала людям виїжджати, переважно до Дніпра.
Щодо того, як балансувати зараз. Чесно кажучи, це неможливо. Я просто абстрагуюся і намагаюся не згадувати пережите, бо це дуже тисне на психіку. Зараз, коли емоції людей у цивільному житті зашкалюють, мені в роботі рекрутера важливо контролювати кожен свій крок, адже я спілкуюся з цивільними, будучи військовою.
У цьому мені допомагають передусім розмови з побратимами та посестрами. За десять років служби сформувалося коло людей, яким можна «виговоритися». Якщо виникають критичні ситуації або стаються «флешбеки», ми звертаємося до бригадних психологів. Якщо ж вони перевантажені роботою з тими, хто повертається з бойових завдань, я звертаюся до цивільних фахівців, які спеціалізуються на роботі з військовими. Наразі це основний механізм контролю. Гадаю, більшість військових будуть працювати над цими наслідками війни вже після повернення до цивільного життя.
– Чи доводилося вам стикатися з тим, що ваші розпорядження як начальниці відділення ігнорували або ставили під сумнів через те, що ви жінка?
– Питання дискримінації найчастіше виникало на початку моєї кар’єри, коли я ще не була на керівній посаді. Звісно, усі через це проходять. Ситуація зараз краща, але до жінок у війську досі ставляться більш прискіпливо. Якщо ти хочеш служити, ти маєш доводити свою спроможність постійно. Коли я була сержанткою, будь-які мої дії чи рішення піддавалися сумнівам. Єдиний вихід – стати справжнім фахівцем: вивчати нормативну базу, радитися з досвідченими колегами й на практиці доводити, що твоє слово має вагу.
Коли мене призначили керівницею служби охорони державної таємниці, підлеглі, переважно чоловіки, багато з яких були старші за мене, спершу сприйняли це непросто. Але з часом усе змінилося. Вони зрозуміли, що я не ухвалюю «імпульсивних жіночих» рішень, як звикли говорити, а дію виключно в межах закону. Оскільки маю юридичну освіту, моїм головним інструментом була нормативна база. Будь-які непорозуміння зникли за кілька місяців, коли колеги побачили, що я на своєму місці і якісно виконую свою роботу.
Фото з архіву Олени
– А наскільки бригадна інфраструктура пристосована до потреб жінок? 
– Побутові умови в більшості випадків залежать від самої людини, незалежно від статі. Пригадаю час, коли ми жили в лісі в наметах. Умови для всіх однакові, але хтось просто ставить ліжко, а хтось облаштовує побут. Ми з моєю підлеглою в наметі розділили простір на спальну та робочу зони, облаштували все затишно: мали кавомашину, тумбочки для речей і навіть фікус у горщику. Коли колеги заходили до нас у справах, завжди дивувалися, що в лісі може бути так охайно й чисто. Звісно, бувають моменти, які ми фізично не можемо виконати, наприклад, провести електромережу – тут хлопці завжди допомагають, проблем ніколи не виникало.
Щодо форми: я ще не отримувала нові жіночі зразки, тому не можу оцінити їх на власному досвіді. Досі носила чоловічу, яку завжди можна підігнати під себе у швачок, що є в кожній частині. Це не є проблемою.
Стосовно екіпірування – бронежилетів та іншого спорядження – тут головний критерій це рівень захисту. Є полегшені варіанти, є важчі, але пріоритетом завжди залишається безпека. Дівчатам дійсно видають полегшені бронежилети, щоб зменшити навантаження, при цьому не втрачаючи захисних властивостей спорядження.
– Як офіцерка, чи відчуваєте ви, що повинні працювати вдвічі більше за чоловіків, щоб отримати визнання та довіру від командування? 
– Я завжди відчуваю внутрішню потребу бути кращою за інших. І хоча зараз у мене чудові службові стосунки, є довіра та розуміння компетенцій з боку командування,  тобто мене сприймають як повноцінного офіцера та начальника відділення. Попри це, я завжди прагну бути максимально підготовленою: дати відповідь на будь-яке запитання швидко, точно й логічно. Якщо я за щось беруся, то маю зробити це на найвищому рівні, бо вважаю, що помилятися мені не можна.
Є стереотип, нібито жінки іноді користуються своєю статтю, щоб отримати певні поблажки. Я з тієї категорії людей, які не хочуть чути подібного на свою адресу. Навіть якщо до мене ставляться по-доброму, пропонують допомогу через те, що я «дівчинка», – мені це не потрібно. Я хочу, щоб до мене ставилися як до бойової одиниці, на рівні з іншими офіцерами. Тому це, швидше за все, мої особисті переконання. Попри те, що з боку командування все гаразд, я вважаю, що дівчатам у війську все ж доводиться викладатися трохи більше.
– Певною мірою це так, адже фізично жінки все-таки витриваліші за чоловіків лише до певної межі.
– Ну, фізіологію не обманеш. Але водночас жінки можуть витримувати навантаження не гірше за чоловіків, якщо мають бажання. Пригадую наші навчання на полігоні з лазертагом, які імітували штурмові дії. Ми всі були в однакових бронежилетах та екіпіруванні. Зрештою, всі прийшли однаково виснажені, «мокрі». Мені було дуже важко, наступного дня тіло «гуло», але я впоралася, і ніхто не вдарив обличчям у бруд. Все пройшло чудово.
Фото з архіву Олени
– Перейдімо до блоку про рекрутинг. Який відсоток кандидатів, що приходять до вашої бригади, фізично та психологічно придатні до бойових посад? Адже зараз багато чуток, що люди йдуть у військо, сподіваючись отримати тилову посаду.
– Можливо, вас дещо здивую, але близько 70% кандидатів, які до нас звертаються – і чоловіки, і жінки, – обирають саме бойові підрозділи. Під бойовими посадами ми розуміємо не лише піхоту, а й операторів БПЛА. У нас є чудовий приклад: дівчина Анастасія, якій немає й 25 років. Вона прийшла через рекрутинг, стала операторкою БпЛА і неймовірно виконує свою роботу. Її ставлять у приклад колегам з інших підрозділів, про неї навіть знімали інтерв’ю. Крім того, є люди, які свідомо йдуть на піхотні посади – гранатометниками, вогнеметниками чи стрільцями. Часто це чоловіки віком близько 35 років.
Також до бойових ми відносимо водіїв екіпажів. Це зовсім не те саме, що водій у тиловому підрозділі. Вони постійно працюють на передньому краї, здійснюють евакуацію, підвозять особовий склад та боєкомплект. Такі водії постійно перебувають під обстрілами, тому це повноцінна бойова робота.
– А як щодо спеціалістів на тилові посади. Чи легко знайти професіоналів?
– З рештою 30% кандидатів ситуація цікавіша. Ми шукаємо вузькопрофільних спеціалістів: діловодів, фінансистів чи системних адміністраторів для нашого нового підрозділу цифровізації. Знайти людину, яка володіє офісними програмами на високому рівні або є досвідченим системним адміністратором, і яка при цьому готова долучитися до війська та витримувати наш графік за станом здоров’я – це справді велика робота. Системних адміністраторів загалом важко вмотивувати змінити цивільну кар’єру на службу, але вони нам критично необхідні. Тож на сьогодні пропорція 70 на 30 – бойові посади до тилових – нас цілком влаштовує.
– Існує поширена думка, що можна підписати контракт на тилову посаду, наприклад, водія, а за кілька місяців опинитися в піхоті. Як це працює у вас? Чи гарантовано людина потрапляє саме на ту посаду, яку обрала?
– У нашому відділенні рекрутингу посада та військово-облікова спеціальність (ВОС) чітко прописуються в первинній заяві, яку людина пише після співбесіди, де ми визначаємо її мотиви, бажання та стан здоров’я. Юридично ми не маємо права самовільно змінювати цю посаду.
Процес виглядає так: після оформлення документів кандидат проходить базову загальновійськову підготовку (БЗВП) на базі частини, яка триває 53 доби. Потім – фахова підготовка (якщо вона необхідна, як, наприклад, для операторів БпЛА або зв’язківців). Лише після цього військовослужбовець потрапляє в підрозділ.
Звісно, бувають випадки, коли людина в процесі навчання розуміє, що хоче змінити спеціальність, або ж командири бачать, що боєць не справляється зі своїми обов’язками. Але ми ніколи не переводимо людину «просто так». Якщо спеціальність не підходить, ми шукаємо рівнозначну за рівнем складності та близькістю до переднього краю. Підбираємо іншу ВОС, спираючись на здібності та хист бійця. Наприклад, один мій колега-рекрутер прийшов на посаду зв’язківця, але не потягнув її, натомість проявив себе в роботі з людьми, і тепер він успішно працює в нашому відділенні. Інший кандидат не зміг керувати БПЛА, зате виявився майстром із паяння мікросхем і збірки техніки.
– Які спеціалісти зараз найпотрібніші вашій бригаді?
– Найперше — оператори БПЛА. Війна трансформувалася, і тепер спеціалісти з дронів є в кожному підрозділі – від механізованих до танкових. Це робота, що потребує хисту, а молодь часто бачить у цьому ще й перспективу для цивільного життя після перемоги. Також ми постійно потребуємо водіїв у бойові підрозділи. Важливо розуміти, що це не «асфальтні» водії. Це люди, які повинні вміти працювати в полі, під обстрілами, здійснювати евакуацію та підвіз боєкомплекту – це вимагає особливих фізичних та емоційних навичок.
Також потрібні ІТ-спеціалісти та зв’язківці. Від якості зв’язку напряму залежить успіх роботи на «нулі». Окрім того, ми створюємо відділення цифровізації, щоб відійти від паперової тяганини та спростити життя військовим, які зараз змушені долати десятки кілометрів лише для того, щоб подати рапорт. Це робота для професіоналів ІТ-сфери, яких ми зараз активно залучаємо до служби.
– Як ви оцінюєте ефективність контракту для молоді віком 18–24 роки? Який відсоток таких кандидатів приходить саме до вас?
– Ми постійно відстежуємо ці цифри, щоб розуміти загальну динаміку. Наприклад, за минулий місяць контракти 18-24 роки склали близько 30% від усіх звернень. Місяцем раніше було 25%. Тобто ми тримаємося в межах 25-30% – це досить стабільний показник.
– Що б ви хотіли додати від себе про роботу вашого відділення рекрутингу?
– Найважливіше, що ми впровадили, – це система супроводу. Ми не просто оформлюємо людину, видаємо витяг з наказу та кажемо «їдьте». Ми розуміємо, наскільки стресовим є перехід із цивільного життя до війська, тому створили спеціальну групу, де ми постійно на зв’язку з нашими рекрутами.
Ми супроводжуємо їх на етапах оформлення, отримання спорядження та проходження базової підготовки – допомагаємо з бюрократичними питаннями, підказуємо, до кого звернутися, як правильно написати рапорт. Цей «м’який» супровід триває перші два-три місяці служби. Ми нікого не кидаємо напризволяще – ми завжди на зв’язку.
Крім того, дуже приємно бачити результат нашої роботи в довгій перспективі. Рекрутинг у нашій бригаді існує трохи більше ніж півтора року, і ми вже спостерігаємо кар’єрне зростання тих, кого залучили першими: вчорашні солдати отримують сержантські звання, стають начальниками відділень та екіпажів. Це найкраще підтвердження того, що ми все робимо правильно.

Запис «Бути кращою за інших»: історія офіцерки 151-ї ОМБр Олени Кувикіної спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУ20 липня та у ніч на 21 липня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих воєнних цілей противника, серед них – РЛС “Буссоль-С”, склади, пункти управління БпЛА та інші військові об’єкти.Так, у районі Хорлів Херсонської області уражено радіолокаційну станцію “Буссоль-С”.Ця РЛС призначена для виявлення, супроводу та координатного забезпечення надводних (морських) цілей, підвищення ефективності контролю прибережної акваторії підрозділами берегової охорони/ВМФ РФ.Окрім того, уражено склад матеріально-технічних засобів противника у Давидовському Донецької області, склад боєприпасів у Кундрючому Луганської області та склад матеріально-технічного забезпечення у районі Попово-Лежачів Курської області РФ.Також уражено пункти управління БпЛА противника у районах Комара Донецької області, Кам’янського Запорізької області та в районі села Запоріжжя Донецької області.

19 липня президент Володимир Зеленський оприлюднив відео пожеж на російських об’єктах нафтової інфраструктури після нічної атаки.У ніч на 19 липня українські військові завдали ударів по низці воєнних і воєнно-економічних об’єктів Росії.

Запис РЛС «Буссоль-С», склади, пункти управління БпЛА: Генштаб повідомив про ураження ворога спершу з'явиться на Букви.

Директор Федерального бюро розслідувань США Каш Патель планує здійснити візит до Росії восени цього року, попередньо у середині жовтня. Про це повідомляє видання Роlіtісо з посиланням на американського посадовця та особу, обізнану з ситуацією.За даними джерел, поїздка запланована на 14-15 жовтня. Маршрут передбачає візити до Москви та Санкт-Петербурга, а приймаючою стороною, імовірно, виступить ФСБ РФ.Наразі залишається невідомим, чи зустрінеться Патель із російським керівництвом або високопоставленими політичними радниками, а також які саме теми будуть на порядку денному. Плани залишаються попередніми та можуть змінитися. У Білому домі, ФБР та Міністерстві юстиції США ситуацію наразі не прокоментували.Цей візит стане надзвичайно незвичним кроком з боку очільника ФБР, враховуючи триваюче напруження між Вашингтоном і Москвою через війну в Україні та вимоги американських законодавців запровадити нові жорсткі санкції проти РФ. Останнім директором ФБР, чий візит до Росії був офіційно підтверджений, став Роберт Мюллер у 2013 році.Каш Патель неодноразово опинявся в центрі уваги через свої погляди на розслідування щодо Росії, а також через скандали довкола закордонних поїздок і використання державних ресурсів, що вже викликало запитання у Конгресі.Водночас адміністрація Дональда Трампа намагається послабити напруженість у відносинах з Москвою. Раніше спецпосланці та представники американського керівництва вже здійснювали візити до РФ для обговорення припинення війни в Україні, попри застереження двопартійної більшості в американському парламенті.

Хакери, пов’язані з іранським урядом, отримали доступ до особистої електронної пошти директора ФБР Каша Пателя та опублікували матеріали, зокрема фотографії та документи викрадені з його облікового запису.

Запис Директор ФБР Каш Патель планує візит до Росії – Роlіtісо спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Володимир ЗеленськийПрезидент України Володимир Зеленський провів низку консультацій, зокрема з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.За словами глави держави, за підсумками цих обговорень будуть напрацьовані рішення щодо української армії.“І ще одне. Вчора і сьогодні багато було консультацій. Звісно, чую, що кажуть люди. Довго говорив сьогодні з Михайлом Федоровим. Говорив сьогодні також з Олександром Сирським. Рішення щодо армії будуть напрацьовані. Дякую всім, хто дбає про Україну. Дякую всім, хто захищає наші позиції на фронті і хто старається повертати війну додому – в Росію, туди, звідки війна сюди прийшла”, – повідомив Зеленський.

Народні депутати ініціюють реєстрацію запиту до президента Володимира Зеленського щодо звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.За даними медіа, президент Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, якщо знайде йому заміну.Волонтер і колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що командирам бригад наказали записати відеозвернення на підтримку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Запис «Чую, що кажуть люди»: Зеленський анонсував рішення щодо армії спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУУ ніч на 18 липня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих цілей противника. Серед них нафтобаза у Московській області, танкери, сторожовий корабель “Светляк”.Так, завдано ураження нафтобазі “Нафто-Сервіс” у Ногінську Московської області. Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства.Нафтобаза використовується для зберігання та постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема для забезпечення потреб окупаційних військ.Також уражено два танкери, два плавучі крани та один буксир в акваторії Азовського та Чорного морів.Танкери використовуються для транспортування російської нафти, нафтопродуктів і палива в інтересах ЗС РФ. Плавучі крани та буксири забезпечують виконання портових робіт, перевезення військових вантажів, навантаження й розвантаження техніки, а також функціонування морської логістики противника.Окремо уражено сторожовий корабель проєкту 10410 “Светляк” у Керчі (АР Крим) – це вже другий за останні два дні.Такі кораблі призначені для патрулювання морської акваторії, супроводу кораблів і суден, а також можуть залучатися до виконання завдань із забезпечення дій військово-морських сил та інших силових структур РФ.Також уражено залізничний міст через річку Біла у районі Сабівки Луганської області, який противник використовує для військової логістики.

Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження двох складів найбільшого російського маркетплейса Wіldbеrrіеs у Московській і Тамбовській області.В ніч на 18 липня Сили безпілотних систем ЗСУ уразили ще 13 суден тіньового флоту РФ. Загалом за 13 діб операції “МоЛоЧКа” уражено 172 судна.16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих цілей противника, серед яких судна, нафтовий термінал та нафтопереробний завод.Служба безпеки України знищила стратегічний бомбардувальник Ту-95 на військовому аеродромі “Енгельс” у Саратовській області РФ.

Запис Сили оборони уразили нафтобазу в Московській області та судна росіян спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Роберт БровдіВ ніч на 18 липня Сили безпілотних систем ЗСУ уразили ще 13 суден тіньового флоту РФ. Загалом за 13 діб операції “МоЛоЧКа” уражено 172 судна.Командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді розповів, що з 13 нещодавно “впольованих” суден у Чорному та Азовському морях: 8 суховантажів, 1 танкер, 1 танкер-газовоз, 1 буксир та 2 плавучих крани.Загалом з 6 по 18 липня українські дронарі уразили 172 судна зі складу тіньового флоту РФ: 118 одиниць в Азовському морі, 54 одиниць – в Чорному.“Мадяр” додав, що через операцію СБС ворог змінює пріоритети з фронту на море: противник знімає з лінії боєзіткнення до 200 розрахунків підозрілу  “Рубікон” для захисту тіньового флоту (по розрахунку на кожне живе судно).Окрім “Рубікона”, що частково знімають з лінії зіткнення, залучені також сили та засоби цілої 51 дивізії ППО та зенітного полку залишків Чорноморського флоту.

16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих цілей противника, серед яких судна, нафтовий термінал та нафтопереробний завод.Служба безпеки України знищила стратегічний бомбардувальник Ту-95 на військовому аеродромі “Енгельс” у Саратовській області РФ.17 липня українські дрони уразили 12 суден у Чорному морі, серед яких 9 суховантажів, танкер, танкер-газовоз та буксир.

Запис Українські дронарі уразили ще 13 суден тіньового флоту РФ спершу з'явиться на Букви.

У ніч проти 18 липня на території Росії пролунала серія потужних вибухів. Об’єктом атаки став складський комплекс найбільшого російського маркетплейса Wіldbеrrіеs у місті Котовськ (Тамбовська область), який після влучання охопила масштабна пожежа.Як повідомляють місцеві джерела, на об’єкті тривалий час спостерігалося інтенсивне горіння. Російська влада, зокрема губернатор регіону Євгеній Первишов, підтвердила факт атаки БПЛА та заявила про значні руйнування логістичного центру. У своїй заяві окупаційна адміністрація традиційно вдалася до агресивної риторики, звинувативши Україну в “тероризмі”.За даними російських офіційних осіб, внаслідок інциденту є жертви та постраждалі серед персоналу нічної зміни складу. Губернатор повідомив про загибель 7 осіб та 24 поранених, яких доправили до лікарень Котовська та Тамбова. На місці події працювали підрозділи МНС та екстрені служби країни-агресорки.Російська влада вже традиційно намагається заборонити місцевим жителям поширювати кадри наслідків атаки, погрожуючи відповідальністю за “допомогу противнику”, що свідчить про намагання приховати реальні масштаби пошкоджень військово-логістичної інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність російського тилу.

Українські Сили безпілотних систем продовжують успішну операцію в акваторіях Чорного та Азовського морів, спрямовану на блокування російської логістики. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний “Мадяр”) повідомив про результати роботи підрозділів за останні дні.

Запис У російському Котовську ЗСУ ліквідували логістичний хаб Wіldbеrrіеs спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Генштаб ЗСУ16 липня та в ніч на 17 липня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих цілей противника, серед яких судна, нафтовий термінал та нафтопереробний завод.Так, уражено два танкери (один з них – газовоз) та один буксир в акваторіях Чорного та Азовського морів. Їх використовують для транспортування російської нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій, а також для перевезення палива в інтересах ЗС РФ.Окремо уражено сторожовий корабель проєкту 10410 “Светляк” у Керчі (АР Крим). Такі кораблі призначені для патрулювання морської акваторії, супроводу кораблів і суден, а також можуть залучатися до виконання завдань із забезпечення дій військово-морських сил та інших російських силових структур.Також уражено нафтовий термінал “ТЭС-Терминал-1” та склад паливно-мастильних матеріалів у Керчі (АР Крим).Окрім того, уражено нафтобазу “Шахтарськ” у Шахтарську Донецької області.Уражено й залізничний міст через річку Кальміус у районі Старомар’ївки Донецької області та автомобільний міст у районі Козиного Курської області РФ, які противник використовує для військової логістики.Також 16 липня завдано ураження нафтопереробному заводу “Славнефть-Янос” у Ярославлі (Ярославська область, РФ). Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.“Славнефть-ЯНОС” – один із найбільших нафтопереробних заводів РФ та найбільший НПЗ у центральній частині країни. Середній обсяг перероблення становить близько 15 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний керосин, мастила, бітуми та інші нафтопродукти.Також уражено склад матеріально-технічних засобів противника у районі Покровська та командно-спостережний пункт противника у районі Новотроїцького Донецької області.

Служба безпеки України знищила стратегічний бомбардувальник Ту-95 на військовому аеродромі “Енгельс” у Саратовській області РФ.17 липня українські дрони уразили 12 суден у Чорному морі, серед яких 9 суховантажів, танкер, танкер-газовоз та буксир.

Запис Судна, нафтовий термінал, НПЗ: Генштаб повідомив про нові ураження ворога спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Володимир ЗеленськийПрезидент Володимир Зеленський запропонував ексочільнику МВС Ігорю Клименку посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України.За словами президента, відповідний указ про призначення вже готується.“Головне – максимально результативна координація між усіма складовими у секторі безпеки й оборони і щоденний контроль за виконанням рішень”, – йдеться в повідомленні.Зеленський наголосив, що кожне рішення РНБО України та Ставки Верховного Головнокомандувача “має виконуватись в повному обсязі та у визначений час”. Уряд, Сили оборони та безпеки України і вся система державних структур “повинні працювати саме так, як необхідно для досягнення визначених державних цілей”. Окремим пріоритетом він назвав координацію оборонних виробництв.Досі посаду секретаря РНБО обіймав Рустем Умєров. Куди його призначать – Зеленський не уточнив.

Що передувало

14 липня Верховна Рада України підтримала відставку премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, а отже і всього її уряду.Найбільше обговорень викликали зміни в керівництві Міністерства оборони – як розповів Железняк, замість Михайла Федорова пропонували призначити на цю посаду очільника МВС Ігоря Клименка.Такі кадрові рішення викликали значне обурення серед українців. В низці міст люди вийшли на протести з вимогою залишити Федорова в Міноборони.Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що Михайло Федоров залишиться у його команді, однак конкретну роль урядовця оголосять згодом.Згодом Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України. Далі глава держави планує звернутися до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на посаду міністра.Водночас на посаду міністра внутрішніх справ вже призначили Івана Вигівського.

Командир 1-го корпусу Нацгвардії “Азов” Денис Прокопенко та командир 2-го корпусу НГУ “Хартія” Ігор Оболєнський підтримали призначення очільника МВС Ігоря Клименка на посаду міністра оборони.Начальниця медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова заявила, що військове командування розшукувало Дмитра Козятинського – ветерана, який закликав до протестів проти звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.

Запис Зеленський запропонував Клименку посаду секретаря РНБО спершу з'явиться на Букви.

Українські Сили безпілотних систем продовжують успішну операцію в акваторіях Чорного та Азовського морів, спрямовану на блокування російської логістики. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний “Мадяр”) повідомив про результати роботи підрозділів за останні дні. Лише за 17 липня українські дрони уразили 12 суден у Чорному морі, серед яких 9 суховантажів, танкер, танкер-газовоз та буксир. Загалом же в межах операції “МоЛоЧКа”, яка триває з 6 по 17 липня, українські сили успішно атакували 159 одиниць російського “тіньового флоту”. Більшість із них – 117 суден – були уражені в Азовському морі, ще 42 – у Чорному.Головною метою операції є паралізація постачання нафти, пального та інших вантажів, за допомогою яких Росія намагається обходити міжнародні санкції. Роберт Бровді наголосив, що українські військові застосовують філігранний підхід: задача полягає у виведенні суден із ладу таким чином, щоб не пошкодити корпуси та не допустити розливу нафтопродуктів у море.

Інститут вивчення війни повідомляє, що українські сили безпілотних систем проводять інтенсивну ударну кампанію, метою якої є порушення логістики та транспортування палива до окупованого Криму. Такі дії, за оцінкою аналітиків, створюють додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони.

Запис Українські безпілотники за 12 днів вивели з ладу 159 суден «тіньового флоту» РФ спершу з'явиться на Букви.

Внаслідок нічної ракетної атаки по Одесі та Одеському району збільшилася кількість постраждалих, є загиблі. Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.Наслідки ударів:Одеса: Кількість постраждалих внаслідок нічного ракетного удару зросла до 10 осіб, серед них є діти. На жаль, двоє людей загинули. Відомо, що одна із загиблих – жінка, яка в момент атаки перебувала в парку з дітьми; самі діти, за попередніми даними, вижили.Одеський район: Ворог завдав удару по будівлі СТО. Внаслідок влучання об’єкт зруйновано, виникла пожежа, яка також охопила припарковані поруч автомобілі. Попередньо, в цій локації жертв та постраждалих немає.На місцях подій працюють усі відповідні екстрені служби: тривають роботи з ліквідації наслідків ворожих атак. Правоохоронці фіксують та документують чергові воєнні злочини Росії проти цивільного населення.

Станом на 07:00 ранку 17 липня очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив про оперативну ситуацію в регіоні.За минулу добу російські окупаційні війська здійснили чергову масовану атаку на Запорізьку область, що призвела до людських жертв та значних руйнувань.Ввечері 16 липня російські окупанти завдали удару по Дніпру. Як повідомив очільник ОВА Олександр Ганжа, пошкоджені склади логістичної компанії. Інформація щодо постраждалих уточнюється.

Запис Нічна атака на Одесу: двоє загиблих, десять поранених спершу з'явиться на Букви.

За минулу добу російські окупаційні війська здійснили чергову масовану атаку на Запорізьку область, що призвела до людських жертв та значних руйнувань.Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.Внаслідок ворожих обстрілів міста Запоріжжя та Запорізького району загинули троє людей. Ще п’ятеро осіб дістали поранення, серед постраждалих — четверо дітей.

Масштаби ворожих атак:

Загалом за добу зафіксовано 853 удари по 58 населених пунктах регіону. Окупанти використовували весь арсенал засобів ураження:Авіаційні удари: Ворог здійснив 33 авіаудари, що охопили широку географію населених пунктів, зокрема Запоріжжя, Малокатеринівку, Трудове, Листівку та інші.Атаки дронів: Зафіксовано 551 удар безпілотниками різної модифікації, переважно FРV-дронами.Артилерія та РСЗВ: По житлових кварталах та об’єктах інфраструктури ворог випустив 267 артилерійських снарядів, а також здійснив 2 обстріли з реактивних систем залпового вогню.До органів влади надійшло 111 повідомлень про пошкодження цивільної інфраструктури. Зруйновано або пошкоджено житлові будинки, господарські споруди, автомобілі та об’єкти інфраструктури регіону.

Ввечері 16 липня російські окупанти завдали удару по Дніпру. Як повідомив очільник ОВА Олександр Ганжа, пошкоджені склади логістичної компанії. Інформація щодо постраждалих уточнюється.

Запис РФ завдала понад 850 ударів по Запоріжжю: є загиблі, поранені діти спершу з'явиться на Букви.

Федоров – це новий молодий Зеленський, у якого повірив український народ у 2019-му. Але не зухвалий актор, який кинув виклик системі, а молодий фахівець, який має корпоративний підхід, де все вимірюється ефективністю, на противагу непотизму та лояльності старої системи, яку уособлює Сирський.



Федоров – за збереження життя військових за допомогою сучасних технологій, на противагу “м’ясним штурмам” та “бусифікації” Сирського.
Федоров може зателефонувати Ілону Маску і відключити Росії Stаrlіnk. Сирський може зателефонувати Зеленському, щоб жалітися на Федорова. Це не прозвучало прямо, але це був ключовий меседж. Саме за це українці вийшли з “картонками” проти Зеленського.
Кілька цитат Федорова:
“Українцям не потрібен наглядач із кийком, який силою пхатиме їх на передову. Людям потрібні чіткі контракти, конкретні терміни служби, прозора підтримка та людське ставлення”.
“Є підрозділи, до яких стоять черги добровольців. В інших частинах армії – хаос, безвідповідальність та “брехня”. Люди не хочуть іти туди, де їх сприймають як “ресурс” без належного забезпечення та поваги до їхньої гідності”.
Зеленський від свого рішення не відступить. Він сьогодні зрозумів, що Федоров, якщо матиме можливість, то стане йому конкурентом (за умови, що вибори відбудуться скоро). Тому Федорова потрібно прибрати.
ВР пішла на канікули на один місяць. Україна у війні залишилася без міністра оборони. Суспільство – без пояснень, чому президент звільнив міністра, на якого воно мало надії. Президент укотре “кинув” свого виборця.
Але поки невідома дата наступних виборів, неможливо робити жодних прогнозів. Чи матиме на них шанс Федоров, чи до того часу про нього всі забудуть? Чи програє їх Зеленський? Але на сьогодні Зеленський позбувся ще одного конкурента. Це факт.


Запис Федоров зі СММника президента став його конкурентом спершу з'явиться на Букви.

Федоров після відставки заявив про необхідність зміни військового керівництва, розкритикував Генштаб і підбив підсумки роботи в Міноборони. Колишній міністр оборони Михайло Федоров після звільнення провів брифінг, під час якого підбив підсумки своєї роботи та різко розкритикував систему управління Збройними силами. Він заявив про необхідність кадрових змін у військовому керівництві, звинуватив Генеральний штаб у блокуванні реформ і пояснив, чому, на його думку, мобілізаційні проблеми неможливо вирішити без глибокої трансформації армії.За словами Федорова, його команда за час повномасштабної війни сформувала архітектуру технологічної трансформації української армії. Він серед головних досягнень назвав розвиток ринку дронів, запуск “Армії дронів”, морських безпілотників, далекобійних ударних БПЛА, системи Dеltа, “єБалів”, Сил безпілотних систем, програми “Лінія дронів”, відкриття ринку наземних роботизованих комплексів та дронів-перехоплювачів.“Сьогодні ми вбиваємо ворога 95% дронами. Ми захищаємо наше небо дронами”Ексміністр заявив, що головною проблемою залишається не нестача технологій, а система військового управління.

Про проблеми в армії

Федоров стверджує, що після аудиту Міноборони його команда виявила низку системних проблем, серед яких:неповноцінне функціонування корпусної системи; ефективність корпусів різна: є успішні підрозділи, а є такі, де постійно змінюють командувачів і ніхто ні за що не відповідає.хаотичне перекидання батальйонів між бригадами;постійна зміна командирів;ручний розподіл ресурсів;блокування ініціатив;бюрократія: “Ми не змогли створити центри компетенції, змінити організаційну структуру, тому що Генеральний штаб не підписує цю структуру, бо назва не така”;ухвалення кадрових рішень не на основі даних, а “на основі лояльності”;токсична культура: ініціативних командирів, які дають результат, система часто “ізолює” або витискає через бюрократичні догани.За його словами, саме через ці фактори багато реформ реалізовувалися із суттєвими затримками.

Закликав змінити військове керівництво

Федоров заявив, що пропонував кардинальні кадрові зміни.“Це зміна і главкома, і зміна начальника Генерального штабу.”Водночас він наголосив, що рішення про призначення головнокомандувача є виключною компетенцією президента.

Конфлікт із Сирським

Колишній міністр підтвердив, що мав серйозні розбіжності з головнокомандувачем Олександром Сирським.За його словами, більшість ініціатив Міноборони блокувалися Генштабом, а сам Сирський “не готовий відкрито говорити про проблеми”.Федоров підкреслив, що не ставив ультиматумів президенту, але вказував на неможливість працювати в умовах блокування ініціатив.“Я не ставив умов: або я, або Сирський. Я сказав: будемо перемагати Росію і з таким главкомом.”Водночас Федоров визнав роль Сирського у відбитті російського вторгнення у 2022 році, зазначивши, що війна суттєво змінилася й армія також має змінитися.

Про мобілізацію

Федоров заявив, що проблеми мобілізації неможливо розв’язати лише зміною законодавства чи інформаційною кампанією.За його словами, необхідний новий суспільний договір і реформа самої армії.“Неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську.”Ексміністр зауважив, що неможливо розв’язувати це питання лише силою чи наглядачами.“Українцям не потрібен наглядач із кийком, який силою пхатиме їх на передову. Людям потрібні чіткі контракти, конкретні терміни служби, прозора підтримка та людське ставлення”.За словами Федорова, такі підрозділи, як 3-й штурмовий корпус та “Хартія”, демонструють успіх, бо там побудована чітка вертикаль, є відповідальність, доктрина, нормальне забезпечення та лідерство. До них стоять черги добровольців (зокрема, тисячі іноземців). В інших частинах армії панує хаос, безвідповідальність та “брехня”. Люди не хочуть іти туди, де їх сприймають як “ресурс” без належного забезпечення та поваги до їхньої гідності.

Про відставку

Федоров повідомив, що президент Володимир Зеленський запропонував йому залишитися в команді у статусі радника або на іншій посаді, однак він відмовився. Ексміністр відкрито заявляє: у поточній конструкції, де вплив військового керівництва (Сирського) нівелює технологічні та управлінські реформи, він не бачить шляху до перемоги.“Мені ніколи не була потрібна посада міністра оборони для того, щоб бути міністром оборони. Мені потрібна ця посада для того, щоб перемогти у війні. У такій конструкції, як перемогти у війні – особисто я не знаю”.Водночас він наголосив, що не вважає себе політичним опонентом президента і зберігає до нього повагу. Федоров відзначає, що в його управлінській моделі заведено говорити все в очі, тоді як система “плете інтриги”.

Корупція та боротьба за якість

Ексміністр детально описує свій підхід до трансформації закупівель:Відмова від “мотлоху”: Перехід від закупівель за списками Генштабу до конкурентного відбору (рейтинги за даними, тендери).Економія: Завдяки відкритим тендерам (наприклад, на артилерійські снаряди та дрони) держава зекономила понад 100 мільйонів доларів.Опір системи: Федоров прямо вказує на те, що йому “ламали” контракти, коли він намагався зупинити сумнівні схеми. Він виявив начальників департаментів, які діяли в інтересах приватних компаній під прикриттям правоохоронних органів.

Роль міжнародних партнерів

Ексміністр підтверджує підтримку з боку Заходу (згадує, зокрема, міністра оборони Німеччини, якого назвав “новим європейським Черчиллем”). Проте він наполягає, що питання його відставки – це внутрішня справа України, яку потрібно вирішити шляхом “нового суспільного договору”.

Звернення до депутатів та відповідальність влади

Федоров закликає парламентарів перестати ховатися за “трибуною ТЦК” і почати відверто говорити про справжні проблеми:Виклик політичній системі: Він запитує у депутатів, де їхня “сміливість” називати речі своїми іменами (неефективні підрозділи, корупція, проблеми з переведеннями).Відмова від “гри”: Ексміністр підкреслює, що особисто він перейшов межу, де треба було “мовчати заради команди”, і закликає інших діяти “по совісті”, оскільки люди віддають життя за свободу.

Технологічна аналітика та “цифровий слід”

Ексміністр підтверджує, що головним його доробком у Міноборони стало створення керованої системи на основі даних:Система оцінки ефективності: Вперше запроваджено дашборд, який бачить реальну картину по кожній бригаді (втрати, результати, рівень СЗЧ, стан забезпечення).Реєстр військовослужбовців: Це фундаментальний інструмент, наповнений на 95%. Він дозволяє бачити повний життєвий цикл військового – від мобілізації до доплат та бойового досвіду.

Боротьба з інформаційним тиском

Федоров відверто говорить про інформаційні атаки, які він та його команда відчували протягом року:Питання про Теlеgrаm-канали: Він ставить пряме запитання про те, хто фінансує великі анонімні мережі (наприклад, “Труху”) та чому вони системно працюють проти реформаторів під час війни.Захист команди: Ексміністр наголошує, що не дозволить “знищувати” людей своєї команди через інтриги чи замовні публікації. У цьому контексті він згадав зокрема й народного депутата, голову фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева.

Помилки та майбутнє реформ

Федоров самокритично оцінює перший етап мобілізаційної реформи:Головна помилка: Владі не вдалося вибудувати комунікацію з народом та військовими до прийняття рішень. Він визнає, що реформи такого рівня неможливі без “нового суспільного договору”.Порада наступникам: Будь-який наступний етап змін має починатися з відкритого діалогу, а не з директив зверху.

Заклик до суспільства

На завершення Федоров звертається до людей, які вийшли на його підтримку:Безпека перш за все: Він застерігає від розхитування країни, оскільки ворог (РФ) використає будь-яку внутрішню слабкість.Віра в Україну: Попри звільнення, він залишається впевненим, що Україна має достатньо ресурсів та людей для перемоги, головне – приймати правильні управлінські рішення, засновані на цінностях, а не на інтригах.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський подякував Михайлу Федорову за роботу на посаді міністра оборони та побажав йому й надалі залишатися в команді України.Президент Володимир Зеленський заявив, що в.о. міністра оборони Михайло Федоров залишиться у його команді, однак конкретну роль урядовця оголосять згодом.В низці міст люди вийшли на протести з вимогою залишити Федорова в Міноборони. Детальніше про мітинг в Києві – ТУТ.

Запис Брифінг Михайла Федорова: основні тези про ЗСУ, корупцію та конфлікт з керівництвом спершу з'явиться на Букви.

Джерело: ВРУВерховна Рада України підтримала новий склад Кабінету Міністрів на чолі з Сергієм Корецьким.Подання Корецького підтримали 264 народних депутатів. Водночас щодо двох міністрів — міністра закордонних справ та міністра оборони — кандидатури обирає та подає президент України, а не прем’єр. Тож за них ще не проголосували.До складу нового Уряду увійшли:

Шмигаль Денис — Перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр енергетики України;Бережна Тетяна — Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України – Міністр культури України;Ченцов Всеволод — Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;Безгін Віталій — Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України;Бідний Матвій — Міністр молоді та спорту України;Бутенко Андрій — Міністр освіти і науки України;Вигівський Іван — Міністр внутрішніх справ України;Висоцький Тарас — Міністр аграрної політики та продовольства України;Калашник Микола — Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України;Кім Віталій — Міністр у справах ветеранів України;Кравченко Олександр — Міністр економіки та довкілля України;Ляшко Віктор — Міністр охорони здоров’я України;Марченко Сергій — Міністр фінансів України;Маслов Денис — Міністр юстиції України;Улютін Денис — Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України;Ферчук Оксана — Міністр цифрової трансформації України.

За словами нардепа Ярослава Железняка, “дуже ймовірно”, що сьогодні вже нічого не буде з кадрових питань.

Президент Володимир Зеленський заявив, що в.о. міністра оборони Михайло Федоров залишиться у його команді, однак конкретну роль урядовця оголосять згодом.Командир 1-го корпусу Нацгвардії “Азов” Денис Прокопенко та командир 2-го корпусу НГУ “Хартія” Ігор Оболєнський підтримали призначення очільника МВС Ігоря Клименка на посаду міністра оборони.Новопризначений прем’єр-міністр України Сергій Корецький оприлюднив ключові напрямки роботи свого уряду.

Запис Рада підтримала новий склад Кабміну: хто до нього увійшов спершу з'явиться на Букви.

Михайло Федоров, який залишає посаду міністра оборони, під час брифінгу наголосив, що його головною метою була перемога у війні, а не утримання крісла. Політик підкреслив, що його рішення піти зумовлене системними розбіжностями у баченні управління армією.

Про співпрацю з президентом та причини відставки

Федоров заявив, що завжди був відданий команді президента і не був залучений у жодні корупційні схеми. Він підтвердив, що Володимир Зеленський пропонував йому залишитися в команді на посаді радника, проте він відмовився. “Мені не потрібна ця посада, щоб бути міністром оборони, мені потрібна ця посада, щоб перемогти у війні”, – заявив він.За словами міністра, він не ставив ультиматумів щодо звільнення Головкома ЗСУ Олександра Сирського, але наполягав на необхідності змін у військовому керівництві. “Коли президент сказав, що не планує звільняти Сирського, я сказав, що погоджуюсь – це його рішення як Верховного головнокомандувача… Але Сирський не готовий відкрито говорити про проблеми. Замість того, щоб думати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну”, – зазначив Федоров. Водночас він додав, що поважає професійні якості Сирського як військового.

Проблеми мобілізації та “новий суспільний договір”

Головною тезою Федорова щодо мобілізації стала необхідність зміни підходів:Системні проблеми: Мобілізація неможлива без вирішення глибинних проблем у війську, таких як право на переведення, чіткі терміни служби та соціальна підтримка.Приклад успішних підрозділів: Як позитивний досвід він навів приклади “Хартії” чи 3-ї окремої штурмової бригади, де люди самі хочуть служити завдяки чіткій доктрині, повазі до бійця та професійному лідерству.Суспільний договір: Федоров наголосив, що неможливо змусити людей воювати лише страхом – українці воюють, бо мають ризики та відповідальність, але потребують поваги.

Технології та майбутнє армії

Ексміністр переконаний, що сучасна армія має будуватися на технологіях та лідерстві в управлінні. Він висловився за необхідність заміни начальника Генштабу, стверджуючи, що без асиметричних рішень і нових підходів перемогти ворога з мінімальними втратами неможливо.“Міністр оборони – це квота президента. Український народ вийшов не за мене, люди відчувають, що щось йде не так”, – резюмував Федоров, додавши, що сьогодні питання стоїть значно ширше, ніж особиста посада – воно стосується майбутнього всіх українців.

У Києві та низці інших міст України тривають акції протесту проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.У столиці протестувальники зібралися на площі Івана Франка – одному з найближчих місць до перекритого урядового кварталу. Учасники акції висловлюють обурення рішенням про відставку Федорова. На їхню думку, кадрові зміни можуть негативно вплинути на продовження реформ у відомстві.

Запис «Мені не потрібна посада, мені потрібна перемога»: Михайло Федоров провів брифінг перед відставкою спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Еспресо, Нrоmаdskе, СуспільнеУ четвер, 16 липня, у Києві та низці інших міст України почались акції протесту проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.У столиці протестувальники зібралися на площі Івана Франка – одному з найближчих місць до перекритого урядового кварталу. Учасники акції тримали плакати з написами: “Поверніть Федорова”, “Результат має значення”, “Звільнення Федорова – злочин”, “Федоров > совок” та “Знімають найкращих – лишають слухняних”. Також вони скандували: “Федоров – міністр оборони”.Фото: СуспільнеІніціатором протесту став ветеран Дмитро Козятинський. За його словами, відставка Федорова може призвести до згортання реформ у Міністерстві оборони. Він також заявив, що не підтримує можливе призначення на цю посаду чинного міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, вважаючи, що нині армія потребує подальшої модернізації та розвитку технологічних напрямків, зокрема безпілотних систем.“Очікуємо призначення Федорова міністром оборони в новому Кабінеті”, – заявив Козятинський.Окрім Києва, акції протесту також відбуваються у Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Одесі, Дніпрі, Вінниці та Чернівцях.

Михайло Федоров після повідомлень про свою відставку з посади міністра оборони підсумував роботу в Міністерстві оборони та назвав головні напрями, які, за його словами, вдалося просунути його команді.У вівторок, 14 липня, Верховна Рада України підтримала відставку премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, а отже і всього її уряду.За словами народного депутата Ярослава Железняка, під час зустрічі з депутатами фракції “Слуга Народу” президент Володимир Зеленський озвучив ім’я кандидата на пост міністра оборони – цю посаду запропонують Ігорю Клименку.

Запис У Києві та інших містах України почалися протести проти відставки Михайла Федорова спершу з'явиться на Букви.

Сьогодні внаслідок чергової російської атаки на Київ постраждали Дарницький та Святошинський райони столиці. У результаті обстрілів загинули двоє людей, ще п’ятеро, зокрема дитина, отримали поранення.Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Наслідки атаки по районах:

Дарницький район: ворожий удар спричинив масштабні пожежі в адміністративно-складській будівлі, а також у складській споруді. Крім того, вогонь пошкодив вантажні автомобілі, припарковані поруч. Рятувальникам вдалося повністю ліквідувати займання. На жаль, у цьому районі загинуло двоє людей. Також двоє осіб отримали травми, серед них — одна дитина.Святошинський район: внаслідок влучання загорілося одноповерхове складське приміщення. Пожежу вже локалізовано. Внаслідок удару постраждали троє людей.На місцях подій працювали підрозділи ДСНС, які оперативно ліквідували наслідки ворожої агресії. Інформація щодо остаточної кількості жертв та постраждалих наразі уточнюється, профільні служби продовжують обстеження пошкоджених територій.

Україна втратила приблизно третину потужностей для експорту зерна через чорноморські порти через посилення російських ракетних і дронових атак. Про це заявила Українська аграрна рада.

Запис Обстріл Росією Києва: є загиблі та поранені спершу з'явиться на Букви.

36 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української РСР ухвалила документ, що став “дорожньою картою” для відновлення незалежності України – Декларацію про державний суверенітет. Це рішення стало поворотним моментом в історії, який визначив вихід республіки з орбіти радянської системи.

Контекст епохи: боротьба за вихід з СРСР

Ухвалення Декларації відбувалося на тлі занепаду Радянського Союзу. Національна напруга в союзних республіках зростала, а приклад Литви, яка проголосила незалежність у березні 1990 року, став каталізатором для аналогічних процесів в інших частинах СРСР.В Україні суспільні настрої були радикально налаштовані на зміни. Поки комуністичне керівництво республіки намагалося втримати контроль, представники Народного Руху та інші демократичні сили активно боролися за справжній суверенітет. Саме під тиском цих настроїв Верховна Рада УРСР була змушена піти на прийняття історичного рішення.

Радикальний крок до незалежності

Декларація стала значно прогресивнішим документом, ніж аналогічні акти в інших республіках чи навіть рішення з’їзду Компартії України того ж року. Вона проголошувала:Верховенство влади: повноту і неподільність влади республіки в межах її території.Економічну самостійність: право на власний бюджет, фінансову, митну та банківську системи, а також перспективу введення власної грошової одиниці.Власне громадянство: принцип рівності всіх громадян незалежно від походження чи політичних поглядів.Без’ядерний статус: намір України в майбутньому стати постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках.Ці положення фактично суперечили чинній тоді Конституції УРСР, стаючи програмою розбудови самостійної держави, що згодом надихнула навіть Білоруську РСР прийняти подібний документ.

Референдум, що змінив правила гри

Важливою сторінкою історії став березень 1991 року. Тоді, на противагу союзному референдуму, в Україні за наполяганням Народного Руху провели консультативне опитування: “чи згодні ви, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про суверенітет України”.Понад 80% українців підтримали цю ідею. Це опитування було майстерним політичним ходом: воно не лише заперечувало ідею збереження соціалістичного СРСР, а й легітимізувало право України на власний суверенітет, де Декларація мала перевагу над союзним законодавством.

Історичне значення

Хоча на момент прийняття Декларації комуністична влада сподівалася використати її лише як інструмент для укладення “нового союзного договору”, документ швидко переріс ці межі.Ця дата назавжди увійшла в історію як символ свідомого вибору українців на користь власної державності. Саме Декларація стала правовою основою для Акта проголошення незалежності України, прийнятого вже через рік, у серпні 1991 року.Сьогодні, через понад три десятиліття, значення цього акту залишається незмінним – це був перший сміливий крок до повернення України до кола вільних держав світу.

15 липня відзначали Всесвітній день навичок молоді та День благодійності в соціальних мережах. Християни вшановували святого рівноапостольного князя Володимира. В Україні – День української державності.

Запис 16 липня 1990 року: як Декларація про державний суверенітет заклала фундамент незалежної України спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Ярослав ЖелезнякЗа словами народного депутата Ярослава Железняка, під час зустрічі з депутатами фракції “Слуга Народу” президент Володимир Зеленський озвучив ім’я кандидата на пост міністра оборони – цю посаду запропонують Ігорю Клименку.Досі Клименко займав пост міністра внутрішніх справ, а Міноборони очолював Михайло Федоров. Нова роль Федорова в уряді наразі не зрозуміла.“Президент сказав фракції, що внесе Клименко на посаду Міноборони. Про майбутнє Федорова – “буде десь поруч”. Тобто залишається взагалі без посади”, – пише нардеп.Раніше Зеленський заявляв, що визначиться з кандидатом на посаду глави Міністерства оборони після консультацій із чинним міністром Михайлом Федоровим, головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та кандидатом на посаду прем’єра Сергієм Корецьким.Железняк додав, що Зеленський “не може обирати між Сирським та Федоровим” і сказав, що останній провалив реформу ТЦК.За даними джерел “Української правди“, у Федорова був конфлікт з Сирським і “по-хорошому” треба звільнити їх обох, але зараз Зеленський це зробити не може. Також джерела у фракції кажуть що Федоров залишається у команді президента, “але що робитиме далі – стане більше відомо наступного тижня”.Ярослав Железняк також розповів про ймовірний склад уряду, який Зеленський подаватиме на голосування у Верховну Раду.Так, премʼєром пропонують зробити Сергія Корецького – детальніше про нього ТУТ.“Дуже ймовірно” залишаються в уряді:

перший віцепрем’єр та очільник Міненерго Денис Шмигаль,віцепрем’єрка з питань культури Тетяна Бережна,міністр фінансів Сергій Марченко,очільник МОЗ Віктор Ляшко,очільник Мінспорту Матвій Бідний,міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Серед змін, за словами Железняка:

Міністерство соціальної політики очолить Денис Улютін або Дарина Марчак;у Міністерство у справах ветеранів та ВПО пропонують призначити Віталія Кіма;Оксена Лісового звільнять з МОН і на його місце призначать Андрія Бутенка;на пост віцепрем’єра з питань євроінтеграції пропонують Всеволода Ченцова.

Крім того, міністерство ресурсів пропонують розділити на Міністерство економіки та екології (яке очолить Олександр Кравченко) та міністерство аграрної політики (на чолі з Тарасом Висоцьким).Щодо Мінвідновлення, то його голова Олексій Кулеба покидає уряд, а міністерство розділять на Мінрегіон (голова Віталій Безгін) та Мінінфраструктури (очільник Микола Калашник, який наразі голова Київської ОВА).На посаду голови Мін’юсту пропонують Дениса Маслова, а очолити Мінцифри хочуть доручити Оксані Ферчук.Оскільки голову МВС Ігоря Клименка пропонують призначити міністром оборони, на його місце в МВС хочуть призначити Івана Вигівського, чинного очільника Національної поліції.Нагадаємо, 14 липня, Верховна Рада України підтримала відставку премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, а отже і всього її уряду.

Президент Володимир Зеленський нагородив Юлію Свириденко та Дениса Шмигаля орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня.Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді заявив, що фракція “Європейська Солідарність” вимагала відставки Кабінету Міністрів ще вісім місяців тому. За його словами, уряд не забезпечив належної підтримки обороноздатності країни та Збройних Сил, а його робота не відповідає викликам воєнного часу.

Запис Железняк: Президент планує внести Ігоря Клименка на посаду Міністра оборони спершу з'явиться на Букви.